ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.08.18 12:52
***
Якби мені дано було від Бога
Мать справу з фарбами – не зі словами,
Я б зміг доповнити Чюрльоніса й Ван Гога
У царині, що зветься Деревами.
Я б показав на полотні німому,
Як поспліталися вони в екстазі,
Як посхилялися на тиху перемову,
Часом вчуваю

Ольга Олеандра
2025.08.18 12:36
Сказ, як два людські фіаско зустрічались на Алясці
Дональд Трамп і путін вова
для душевної розмови
з миротворчим номіналом
рандеву запланували.

Прилетіли. Тисли руки.
Видавали ротом звуки.
Злігшись в аморальних хащах,

Олександр Сушко
2025.08.18 10:56
Вільний
Пустельників- мовчальників катма,
А пустомель-балакунів до біса.
Для перших світ - для розуму тюрма,
Для других - ґвалт, крикнява парадизна.

Немов на пуп галасував і я,
У перехожих зів'ядали вуха.
Але на тирлі випрозорилась яв:

С М
2025.08.18 06:51
Содіз. За брамою (Procol Harum)
За брамою у Содіз одноріг на два зубці
Дме на флюґельгорні стразові імпровізації
Вінки гвоздикові плетуть нереїди для китів
Нептун танцює хорнпайп, а Саломея ще й стриптиз

Фалос Філ запевнює що має срібний гаш
Та Сучій Семі чує лиш як ниє Втик~алка

Віктор Кучерук
2025.08.18 06:01
* * *
Поспішно йде життя моє
В полон лукавого Амура, –
Дедалі ближчою стає
Пора солодкої зажури.
Утіх любовних круговерть
І шквали пристрастей гарячих, –
Узавтра враз наповнять вщерть
Мене неспокоєм збагачень.

Борис Костиря
2025.08.17 22:08
* * *
Я лезом ножа в невідомість іду,
Пірнаю у ризик, немов у безодню.
Жену я наосліп епох череду,
Які зазирнули в спустошену бодню.

У грі випадковостей знак впізнаю,
Простягнутий в полі, як посох прадавній.
В бутті я побачив стрімку течію,

Ярослав Чорногуз
2025.08.17 21:24
Проміння золоте
Маестро, Вашу музику люблю,
Пливу в її казковім океані.
Круїзи відкриваю кораблю,
В країни чарівливо-несказанні.

Вона мов обіймає нас усіх,
Зворушує душевною красою,
Неначе захищаючи від лих,

Галина Кучеренко
2025.08.17 20:51
Понад краєм
Не спинися, йдучи понад краєм,
Де життя часто сенси втрачає,
Де до болю напружені нерви
І від стогону крок завмирає…

Не спиняйся там попри втому,
Попри ношу тяжку, над вагому,
Попри стерті ущент резерви,

Євген Федчук
2025.08.17 17:12
Кидати союзників – американська традиція
Дивлюсь на те, як Трамп себе веде
І, як не жаль, все більше розумію,
Що, коли хтось на нього мав надії,
Що він до миру світ цей приведе,
То все дарма. Бо Трамп зовсім не той
Месія, що світ буде рятувати.
Скоріше буде світом торгувати.
Адже він – бо

Віктор Кучерук
2025.08.17 08:17
* * *
Мрій рожевих світ далекий,
Недосяжний і ясний, –
Звіддаля звучить, мов клекіт
Невідомої весни.
Незглибимий і безпечний
Світ моїх найкращих мрій, –
Світлом ділиться звершечка
І думки лаштує в стрій.

Борис Костиря
2025.08.16 22:23
Перевтілення
О, скільки масок, лиць, гримас, личин!
Для перевтілення немає меж.
Сьогодні - Гамлет, завтра - Арлекін.
Ти роль нову, як душу, обереш.

Ти входиш у новий потік буття,
Змішавши Бога й біса у собі.
І кров тече у ріку каяття,

Олена Побийголод
2025.08.16 21:40
1980. Приємна зустріч
Із Бориса Заходера

Зустрілися Бека та Бука.
З них жодний не видав і звуку.
Обоє стулили пащеки –
мовчали і Бука, і Бека.

І Бука про себе промукав:

С М
2025.08.16 11:11
Балада про Тонкого Чоловіка (Bob Dylan)
Заходиш до кімнати із якимось олівцем
Бачиш оголеного і кажеш “Хто є оцей?”
Змагаєшся справді якось ухопити сенс
Що казать прийшов собі додому
Бо щось-то відбувається, а ти не знаєш у чому річ
Слушний
Містер Джонс

Юрій Гундарєв
2025.08.16 09:23
Літо
Літні дні лічені -
насолоджуйся кожним,
повернись обличчям
до краси Божої!

Ось м’ячем-сонцем
у високім небі
довгорукі сосни

Віктор Кучерук
2025.08.16 06:52
* * *
Правду легко зрозуміти,
Хто б і що не говорив, –
Щастя вічно більше в світі,
Ніж усякої жури.
А коли його багато –
Почуттям не дати стрим, –
Будеш радість виражати,
Нею тішитись затим.

Борис Костиря
2025.08.15 21:59
Старий
Старий шукає ровесників,
але їх уже більше
у царстві мертвих, а не живих.
З ким йому розмовляти?
Він бачить молодих,
яких зовсім не розуміє.
Як перекинути місток
до померлих? Як відновити
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші

 Останнє мито
За мить до розлуки ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-09-17 14:44:03
Переглядів сторінки твору 8111
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.099 / 5.5  (5.189 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.197 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Станси і новостанси
Автор востаннє на сайті 2025.08.18 18:54
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-09-17 17:37:55 ]
а про любов таки треба...
класний вірш.
бо про любов!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-17 17:40:38 ]
...Доброго дня, Володимире. Читаючи ваш твір, слухав записи Пета Мартіно, і відчув у Вашому творі ... джаз, присипаний мотивами шансону... Відчувається досвід, але разом з тим якась втома, і осінь... І, намагаючись не говорити про любов, Ви все ж тут здорово про неї сказали... Вітаю Вас...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-09-17 17:49:09 ]
от і я кажу: ВІРШ ПРО ЛЮБОВ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-09-17 18:17:21 ]
Дякую, Оксано і Вікторе, що прочитали, думаю, що коли йдеться про море і Одіссея на березі, то тут вже все на купу :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-09-17 20:18:45 ]
Друга строфа майже особлива. "Ніжності халва" - цікаво (десь тут іронія?).
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-09-17 20:50:07 ]
Боюся, Іринко, якщо би строфи були повністю особливі, мене ніхто би не зрозумів. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-09-17 20:52:25 ]
А щодо халви, то на Сході і справді існували деякі цікаві традиції, з нею пов'язані, тобто деякі підтексти, крім основного, тут теж існують, але без снобізму...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-09-17 20:29:06 ]
У спеку і мороз, у пору дощову
Завмерле на вустах стосильне "Я ЖИВУ!"
Крізь всі світи облуд прорветься аж до зір,
Щоби вернуть назад й колись сказати - "ВІР!"
Тій згубленій душі, що в холод і дощі,
І в теплий день ясний стояла на межі -
Своя серед чужих, чужа серед своїх...
Лише б цей заклик "ВІР!" ніколи в нас не стих!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-09-17 21:45:12 ]
Мене сподвигли на цю поетичну спробу слова Марієчки Кореновської, а вас, ось, я, - така круговерть у нас :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-18 00:30:13 ]
Оракули закону вільні від мита любові - цікава, повчальна думка, Володимире! Це те, до чого мій ЛГ наближається.
Згадалася кінцівка анекдоту, де є філософський підхід до любові: є чим, є з ким, є де, а навіщо?!
Дякую, вірш наштовхує на життєві роздуми.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-09-21 10:38:44 ]
Вітаю! :)
Не від мита любові, від мита несвободи, думаю саме до свободи ваш герой, Ярославе, йде. А "навіщо" - закладене у наше індивідуальне відчуття "щастя"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-20 15:14:28 ]
Між "Тому не прощавай" і "позбався назавжди від несвободи мита" існує певне протиріччя, мені здається. З іншого боку, це виправдано з огляду на суперечливі почуття, якими пронизаний весь вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-09-21 10:52:33 ]
Зрештою всі протиріччя, як на мене, мають свою висоту вирішення, мені хотілося досягнути у цьому тексті такої висоти.

Дякую за увагу, Мріє. У зауваженому вами, однак не бачу особливого протиріччя - між свободою і любов'ю схоже стільки ж протиріч, як між Духом і Сутністю Божими, бо ж ці атрибути даровані нам Звище, і в тій мірі, в якій ми їх для себе відкриваємо, чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 11:15:15 ]
Так, про висоту вирішення згодна.

Щодо свободи і любові. Любов - це вже певна несвобода, але бажана нами. Взагалі будь-яке людське почуття - вже несвобода. І це чудово, нмд, бо абсолютно "свободні" тільки неживі. Але ж їх ці даровані атрибути вже не стосуються, чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-09-21 11:27:01 ]
Дорога Мріє, це модерністські погляди, і навряд чи я зможу з вами дискутувати на території модернізму. Я туди не ходок. :)
Любов, за класичними традиціями (а інших сталих традицій наразі не існує) - це атрибут Божий, як і Свобода і Творчість, і на відміну від кохання, не залежить ні від біохімії, ні від цивілізаційних речей, тобто явищ нижчого порядку, підвладних ентропії.
Та я вже змучився розмовляти на цю тему з тими, хто думає інакше, думайте, як хочете, лише майте на увазі, що традиційно "свобода", "любов", "творчість" і "Бог" - майже синоніми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 11:37:08 ]
Добре, буду мати на увазі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-22 23:18:02 ]
Володимире,
Хвиледійно-морське вібратто.
Кул!
А що коли так:
"одне зітхання крил за хриплою піною." - мені видається тоді
с`являється певна двоякість, а значить об`єм...
З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-09-22 23:32:25 ]
Може і так, оце приїду і добряче все зважу :)

Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-23 11:50:50 ]
"Тому не прощавай. У пору дощову
торкнися до води, печалями повита,
прошепочи: „- Ти де?” і з краплями: „- Живу”
позбався назавжди від несвободи мита."
= = =
"Зачем дождливых, серых дней,
судьба отмерила с лихвой?
Одна, теперь совсем одна,
И город этот - мне чужой."

"Несвобода мита" - загадка.
Дарувати комусь марну надію, це як вдягнути кайдани.
Дуже цікавий вірш. Не втомливий, перечитую, перечитую... - гарно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-23 17:12:46 ]
Отримавши відповідь автора на свої сумніви, я наберуся сміливості спробувати пояснити цю "загадку". Якщо людей пов"язує щось більше, ніж тільки кохання (яке "залежить від біохімії та інших речей, підвладних ентропії"), то навіть після того, як вони переживуть цей етап (звільнення від несвободи мита), залишиться любов - як явище більш високого порядку. Звідси і "не прощавай".

Якщо я помиляюсь, сподіваюсь, автор надасть свою версію ).