ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.02 22:32
Повернення
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,

Сергій СергійКо
2025.10.02 20:26
Погляд твій
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.

Тетяна Левицька
2025.10.02 19:43
Невблаганно
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.

Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,

Світлана Майя Залізняк
2025.10.02 17:28
Осіннє соте
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а

Євген Федчук
2025.10.02 16:56
Як київський князь з «берладниками» воював в 1159 році
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П

Іван Потьомкін
2025.10.02 13:17
Судний день
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж

Ярослав Чорногуз
2025.10.02 12:06
Вересневий каштанопад
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.

І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,

Віктор Кучерук
2025.10.02 11:47
* * *
Дощем навіяна печаль
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...

Юрій Гундарєв
2025.10.02 11:04
Стінг співає під бандуру
жовтня зустрічає свій день народження легендарний англійський рок-музикант. Мало хто знає його справжнє ім‘я Гордон Самнер, але сценічне - Стінг, що у перекладі означає «жалити», відомо кожному, хто цікавиться сучасною музикою.
Він від першого дня повном

Юрій Гундарєв
2025.10.02 09:27
Бабах!
Сутеніло рано, як завжди наприкінці листопада. Поет Н. зробив ковток майже зовсім холодної кави і перечитав щойно написаний вірш. Його увагу зупинив один рядок: «І серце б‘ється, ніби птах…» Скільки вже цих птахів билося біля серця?! Н. закреслив «ніб

Борис Костиря
2025.10.01 22:21
Ящірка
Ящірка - це сенс,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Зірка на ім‘я Олександра
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
* * *
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
* * *
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
Не все йтиме так як бажав би (The Rolling Stones)
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші

 Останнє мито
За мить до розлуки ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-09-17 14:44:03
Переглядів сторінки твору 8173
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.099 / 5.5  (5.194 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.203 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Станси і новостанси
Автор востаннє на сайті 2025.09.25 17:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-09-17 17:37:55 ]
а про любов таки треба...
класний вірш.
бо про любов!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-17 17:40:38 ]
...Доброго дня, Володимире. Читаючи ваш твір, слухав записи Пета Мартіно, і відчув у Вашому творі ... джаз, присипаний мотивами шансону... Відчувається досвід, але разом з тим якась втома, і осінь... І, намагаючись не говорити про любов, Ви все ж тут здорово про неї сказали... Вітаю Вас...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-09-17 17:49:09 ]
от і я кажу: ВІРШ ПРО ЛЮБОВ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-09-17 18:17:21 ]
Дякую, Оксано і Вікторе, що прочитали, думаю, що коли йдеться про море і Одіссея на березі, то тут вже все на купу :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-09-17 20:18:45 ]
Друга строфа майже особлива. "Ніжності халва" - цікаво (десь тут іронія?).
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-09-17 20:50:07 ]
Боюся, Іринко, якщо би строфи були повністю особливі, мене ніхто би не зрозумів. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-09-17 20:52:25 ]
А щодо халви, то на Сході і справді існували деякі цікаві традиції, з нею пов'язані, тобто деякі підтексти, крім основного, тут теж існують, але без снобізму...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-09-17 20:29:06 ]
У спеку і мороз, у пору дощову
Завмерле на вустах стосильне "Я ЖИВУ!"
Крізь всі світи облуд прорветься аж до зір,
Щоби вернуть назад й колись сказати - "ВІР!"
Тій згубленій душі, що в холод і дощі,
І в теплий день ясний стояла на межі -
Своя серед чужих, чужа серед своїх...
Лише б цей заклик "ВІР!" ніколи в нас не стих!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-09-17 21:45:12 ]
Мене сподвигли на цю поетичну спробу слова Марієчки Кореновської, а вас, ось, я, - така круговерть у нас :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-18 00:30:13 ]
Оракули закону вільні від мита любові - цікава, повчальна думка, Володимире! Це те, до чого мій ЛГ наближається.
Згадалася кінцівка анекдоту, де є філософський підхід до любові: є чим, є з ким, є де, а навіщо?!
Дякую, вірш наштовхує на життєві роздуми.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-09-21 10:38:44 ]
Вітаю! :)
Не від мита любові, від мита несвободи, думаю саме до свободи ваш герой, Ярославе, йде. А "навіщо" - закладене у наше індивідуальне відчуття "щастя"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-20 15:14:28 ]
Між "Тому не прощавай" і "позбався назавжди від несвободи мита" існує певне протиріччя, мені здається. З іншого боку, це виправдано з огляду на суперечливі почуття, якими пронизаний весь вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-09-21 10:52:33 ]
Зрештою всі протиріччя, як на мене, мають свою висоту вирішення, мені хотілося досягнути у цьому тексті такої висоти.

Дякую за увагу, Мріє. У зауваженому вами, однак не бачу особливого протиріччя - між свободою і любов'ю схоже стільки ж протиріч, як між Духом і Сутністю Божими, бо ж ці атрибути даровані нам Звище, і в тій мірі, в якій ми їх для себе відкриваємо, чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 11:15:15 ]
Так, про висоту вирішення згодна.

Щодо свободи і любові. Любов - це вже певна несвобода, але бажана нами. Взагалі будь-яке людське почуття - вже несвобода. І це чудово, нмд, бо абсолютно "свободні" тільки неживі. Але ж їх ці даровані атрибути вже не стосуються, чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-09-21 11:27:01 ]
Дорога Мріє, це модерністські погляди, і навряд чи я зможу з вами дискутувати на території модернізму. Я туди не ходок. :)
Любов, за класичними традиціями (а інших сталих традицій наразі не існує) - це атрибут Божий, як і Свобода і Творчість, і на відміну від кохання, не залежить ні від біохімії, ні від цивілізаційних речей, тобто явищ нижчого порядку, підвладних ентропії.
Та я вже змучився розмовляти на цю тему з тими, хто думає інакше, думайте, як хочете, лише майте на увазі, що традиційно "свобода", "любов", "творчість" і "Бог" - майже синоніми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 11:37:08 ]
Добре, буду мати на увазі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-22 23:18:02 ]
Володимире,
Хвиледійно-морське вібратто.
Кул!
А що коли так:
"одне зітхання крил за хриплою піною." - мені видається тоді
с`являється певна двоякість, а значить об`єм...
З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-09-22 23:32:25 ]
Може і так, оце приїду і добряче все зважу :)

Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-23 11:50:50 ]
"Тому не прощавай. У пору дощову
торкнися до води, печалями повита,
прошепочи: „- Ти де?” і з краплями: „- Живу”
позбався назавжди від несвободи мита."
= = =
"Зачем дождливых, серых дней,
судьба отмерила с лихвой?
Одна, теперь совсем одна,
И город этот - мне чужой."

"Несвобода мита" - загадка.
Дарувати комусь марну надію, це як вдягнути кайдани.
Дуже цікавий вірш. Не втомливий, перечитую, перечитую... - гарно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-23 17:12:46 ]
Отримавши відповідь автора на свої сумніви, я наберуся сміливості спробувати пояснити цю "загадку". Якщо людей пов"язує щось більше, ніж тільки кохання (яке "залежить від біохімії та інших речей, підвладних ентропії"), то навіть після того, як вони переживуть цей етап (звільнення від несвободи мита), залишиться любов - як явище більш високого порядку. Звідси і "не прощавай".

Якщо я помиляюсь, сподіваюсь, автор надасть свою версію ).