ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Евгений Волжанский / Вірші

 Й.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-09-18 22:42:36
Переглядів сторінки твору 14033
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.263 / 5.5  (4.533 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.353 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.662
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.11.15 03:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 00:07:06 ]
Один з найяскравіших і найталановишіх Поетів... не лише Майстерень. Але даний твір - спаскуджений римами (ще гірше за убогу "кров-любов") - "вино-говно", "сси-сит" - нівелює попередні враження.
Щодо самого вірша, то не буду весь його розтлумачувати й перепитувати, як зрозумів його я,лише зауважу, що "он не развеял мрак" - слід "он" написати з великої, щоб зняти деякі питання й непорозуміння, про роги - цілковита дурниця, як і про река любви перллється через ванну - але саме ці дурниці надають колорит, живість, пульс твору... Іще, радив би на противагу О.Гуцуляку - перейти на українську мову, стати україномовним поетом. Писати російською в Україні - невдячнісьть і шлях до забуття в усіх вимірах і напрямках, в т.ч. по відношенню до самого себе.
З повагою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 00:30:13 ]
Мені Пакіяо, може, Ви мені порадите ще й нірвану з великої написати, щоб вже зовсім ніхто нічого не подумав?)))
Дякую за "найталановишіх", хоч і якось трохи голослівно звучить, чи то мов грім серед ясного неба)
А від коментарів щодо рим, дурниць і мови, мабуть, краще утримаюся.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 00:57:52 ]
дійсно, бо якщо баляндрасити - то вже баляндрасити кріпкко, а не римувати "говно-вино": тільки чесно - хіба це не халтура?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 01:03:02 ]
Чесно - це шедевр.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 01:03:02 ]
А щодо он - то хто встав? щоб не видалося питання вульгарним, автор у тексті повинен дати чітку відповідь. Коли написати "Он" з великої -вийде асоціація з якоюсь живою істотоу чи Господом, чи таємним персонажем, а так "он" з маленької літери - встав і уперся в звізду (що за звізда) - ще й не досяг нірвани. Хіба самі не відчуваєте автопародійності. Але про роги - розтлумачте, якщо це змістовна і справді сильна фраза - бо після того, як он уперся в звізду, чіпляти роги - це на кшталт леся поддеревянського. Розтлумачте, про що мова?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 01:08:35 ]
Мені Пакіяо, мене тішить, що хоч хтось зрозумів сенс перших трьох рядків правильно))) І, здається, Ви самі дали напрочуд чітку відповідь, коли показали оцей логічний ланцюжок "встав і уперся в звізду (що за звізда) - ще й не досяг нірвани")))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 01:12:26 ]
Ну, тоді -добраніч -приємно було поспілкуватися зі справжнім поетом!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 01:15:22 ]
І Вам добраніч. Красно дякую)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 11:54:42 ]
Ужасно. Це не поезія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 12:39:00 ]
Нагадує пісні Розенбаума, в кожній з яких накидано всякої всячини. Або принцип борщу в кулінарії. Хоча і в першому, і в другому випадках виходить гармонійна цілість.
А тут незрозуміло, що автор хотів сказати. Як кажуть про сучасних співаків, "шо віжу, то пою!". І з "шедевром" тут поспішати не варто. Треба тверезо оцінювати речі. А самозахоплення - стежка до забуття, коли не рахуєшся з думками інших. А вони бувають слушними. Не маю на увазі свою. Взагалі.
Вже не акцентую на вульгаризмах, що Жахливий НЕСМАК!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 15:24:46 ]
высер усе псує. а було так ефектно. адже враження залежить не лише від сенсу вірша, але і від уживаних слів.
втім, головне, щоб не було цензури ані в державі, ані в душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 15:27:51 ]
А ось на Майстернях цензура була, є, і буде...
Як на моє особисте бачення - без цензури нічого путнього на світ ще не являлося...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 16:02:06 ]
Юлія, перш за все тверезо треба оцінити свою здатність оцінювати) Мені вже трохи вище повідомили, що я під руцю з великим жахливим несмаком прямую до забуття, і, запевняю, Ваш дороговказ навряд чи мене штовхне на шлях істинний, тим більше, якщо на тім шляху у всіх таке саме почуття гумору, як у Вас)
Редакції: думаю, такі "діагнози" варто якось підкріплювати аргументами, хоча Ваше право залишити все як є.
Ґеорґус Аба, дякую за відгук.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 16:17:37 ]
А які потрібно аргументи, ви своїм останнім рядком самі його наводите... :(
Та й не тільки останнім рядком. Це і є жах "ужасный" і відсутність поезії... Поезія - це процес творчості, а значить добродійності, у вас, тут, на жаль, навпаки все завершується...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 16:22:03 ]
Ну, а крім повторювати слово "жах", щось можете сказати?)
Останнє речення геть не зрозумів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 16:27:14 ]
Поезія - це процес творчості, а значить добродійності, у вас, тут, на жаль, навпаки все завершується...

А що тут може бути не зрозуміло в цьому реченні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 16:34:22 ]
Ну якщо Ви це про вірш, то, мабуть, про "Ромео і Джульєтту" теж можна казати, що то "не поезія", з огляду на такий "недобродійний" фінал.
Взагалі сама формула поетичності вражає своєю логікою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 16:50:16 ]
Пане Євгене, логіку і раціональність ніхто із життя не може викреслити, бо це гармонійні складові, принаймні, людини, що за Образом і в Подібності...
А звідси і Творчість - за Богом, звісно, звідси і "Добро", себто "Доброчинність" авторська наша, а руйнація - це не добро. І у вас тут подеколи таке "не добро", що аж жах пробирає... Воно вам потрібне, такий епатаж?
А в чому проявляється в "Ромео і Джульєті" руйнівність від Шекспіра?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 17:00:07 ]
До речі, в "Ромео і Джульєті" високий фінал і цілком доброчинний - найвищий прояв кохання і любові, йдеться і про перемогу Любові, і навіть про подальше примирення ворогуючих сімей із отим відходом двох сердець - відходом угору...

А у вас про що закінчення?
Оце й печально...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 16:38:24 ]
Дякую за відповідь! На мою здатність оцінювати ще ніхто не жалівся. А Ваш "шлях істинний" мене мало хвилює. Написала відгук, бо, як і всі інші, маю право на це. А слухати правду, а не солодкі лестощі, треба мати мужність. Та, мабуть, це не кожному під силу.
Бувайте здорові!

P.S. Хоча в усьому є свої "плюси". Ви мали б радіти, що Ваш твір отримав такий резонанс. Адже друкують, буває, - "ні риба, ні м'ясо", ні позитивного, ні негативного відгуку не заслуговує.