ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2025.12.13 00:28
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.

Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай

Борис Костиря
2025.12.12 22:21
Безсніжна зима, ніби чудо природи,
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.

Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.

Іван Потьомкін
2025.12.12 19:50
По грудках їхав грудень,
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.

С М
2025.12.12 14:44
Є чуття у моєму серці
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем

Сергій Губерначук
2025.12.12 14:03
У мене на грудях ти стогнеш, і довго,
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.

Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.

Богдан Манюк
2025.12.12 12:51
Марія Лавренюк. Улиянка. Роман. —Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2024. —216 с. Чи не кожен автор рецензії замислюється над тим, чому не оминув увагою твір того чи іншого письменника, що підштовхнуло його до роздумів про прочитане і, власне, якими б

Тетяна Бондар
2025.12.12 07:59
ця присутність незримо гріє
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб

Тетяна Левицька
2025.12.12 07:34
Дзвінок бентежний тишу зранив —
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?

Віктор Кучерук
2025.12.12 06:55
Заспаний ранок туманиться
Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчучається
І шелестіння трави.

Віктор Насипаний
2025.12.12 01:13
Чому спізнивсь у школу ти? –
Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.

- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.

Наталя Мазур
2025.12.11 21:42
Відколоситься, відголоситься,
Відцвіте, відшумить, відіграє.
Сива осінь - журлива пророчиця
Позбирає лелеки у зграї.

І відплаче дощем, і відмолиться,
Відгорить, порозносить димами.
Побілішає місто та вулиця,

Борис Костиря
2025.12.11 21:24
Ітимеш у лютий мороз
Босоніж крізь поле стооке,
Крізь спогади, сосни тривог,
Крізь мороку дивні мороки.

Ітимеш стернею кудись,
До крові поранивши стопи.
Ітимеш у даль чи у вись

Євген Федчук
2025.12.11 21:00
Розлючений Куремса у шатрі
Своєму собі місця не знаходив.
Кляв і Данила, й дощову погоду,
Й набіги шаленіючих вітрів.
Вже стільки літ він прагне одного:
Розширити монгольські володіння,
В Данила землі відібрати з півдня,
Улуса щоб розширити свого.

В Горова Леся
2025.12.11 20:24
Де безмежність засяяла спалахом зірки новОї
Де космічні потоки сплітають галактикам коси,
Там у просторі часу лунає наспІв із любові
Нам про те, що чекає на нас і що вже відбулося.

А любов - вона вічна Чумацького шляху скиталиця,
Не погасне на Обру

Світлана Пирогова
2025.12.11 13:19
Зима безсніжна оселилась
У час оголених дерев,
І десь далеко чути рев,
Пропаща рветься гірко сила.

Для попелищ нема різниці.
За роком рік одне і теж.
Червоне ллють сповна без меж

Тетяна Левицька
2025.12.11 11:25
Ніч стелила сиві сни
на стежину білу.
За п'ять років до війни
я тебе зустріла.
Посиділи сам на сам
у кафе готичнім:
Музика... поезій храм
і слова ліричні.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Евгений Волжанский / Вірші

 Й.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-09-18 22:42:36
Переглядів сторінки твору 13942
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.263 / 5.5  (4.533 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.353 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.662
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.11.15 03:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 00:07:06 ]
Один з найяскравіших і найталановишіх Поетів... не лише Майстерень. Але даний твір - спаскуджений римами (ще гірше за убогу "кров-любов") - "вино-говно", "сси-сит" - нівелює попередні враження.
Щодо самого вірша, то не буду весь його розтлумачувати й перепитувати, як зрозумів його я,лише зауважу, що "он не развеял мрак" - слід "он" написати з великої, щоб зняти деякі питання й непорозуміння, про роги - цілковита дурниця, як і про река любви перллється через ванну - але саме ці дурниці надають колорит, живість, пульс твору... Іще, радив би на противагу О.Гуцуляку - перейти на українську мову, стати україномовним поетом. Писати російською в Україні - невдячнісьть і шлях до забуття в усіх вимірах і напрямках, в т.ч. по відношенню до самого себе.
З повагою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 00:30:13 ]
Мені Пакіяо, може, Ви мені порадите ще й нірвану з великої написати, щоб вже зовсім ніхто нічого не подумав?)))
Дякую за "найталановишіх", хоч і якось трохи голослівно звучить, чи то мов грім серед ясного неба)
А від коментарів щодо рим, дурниць і мови, мабуть, краще утримаюся.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 00:57:52 ]
дійсно, бо якщо баляндрасити - то вже баляндрасити кріпкко, а не римувати "говно-вино": тільки чесно - хіба це не халтура?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 01:03:02 ]
Чесно - це шедевр.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 01:03:02 ]
А щодо он - то хто встав? щоб не видалося питання вульгарним, автор у тексті повинен дати чітку відповідь. Коли написати "Он" з великої -вийде асоціація з якоюсь живою істотоу чи Господом, чи таємним персонажем, а так "он" з маленької літери - встав і уперся в звізду (що за звізда) - ще й не досяг нірвани. Хіба самі не відчуваєте автопародійності. Але про роги - розтлумачте, якщо це змістовна і справді сильна фраза - бо після того, як он уперся в звізду, чіпляти роги - це на кшталт леся поддеревянського. Розтлумачте, про що мова?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 01:08:35 ]
Мені Пакіяо, мене тішить, що хоч хтось зрозумів сенс перших трьох рядків правильно))) І, здається, Ви самі дали напрочуд чітку відповідь, коли показали оцей логічний ланцюжок "встав і уперся в звізду (що за звізда) - ще й не досяг нірвани")))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 01:12:26 ]
Ну, тоді -добраніч -приємно було поспілкуватися зі справжнім поетом!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 01:15:22 ]
І Вам добраніч. Красно дякую)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 11:54:42 ]
Ужасно. Це не поезія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 12:39:00 ]
Нагадує пісні Розенбаума, в кожній з яких накидано всякої всячини. Або принцип борщу в кулінарії. Хоча і в першому, і в другому випадках виходить гармонійна цілість.
А тут незрозуміло, що автор хотів сказати. Як кажуть про сучасних співаків, "шо віжу, то пою!". І з "шедевром" тут поспішати не варто. Треба тверезо оцінювати речі. А самозахоплення - стежка до забуття, коли не рахуєшся з думками інших. А вони бувають слушними. Не маю на увазі свою. Взагалі.
Вже не акцентую на вульгаризмах, що Жахливий НЕСМАК!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 15:24:46 ]
высер усе псує. а було так ефектно. адже враження залежить не лише від сенсу вірша, але і від уживаних слів.
втім, головне, щоб не було цензури ані в державі, ані в душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 15:27:51 ]
А ось на Майстернях цензура була, є, і буде...
Як на моє особисте бачення - без цензури нічого путнього на світ ще не являлося...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 16:02:06 ]
Юлія, перш за все тверезо треба оцінити свою здатність оцінювати) Мені вже трохи вище повідомили, що я під руцю з великим жахливим несмаком прямую до забуття, і, запевняю, Ваш дороговказ навряд чи мене штовхне на шлях істинний, тим більше, якщо на тім шляху у всіх таке саме почуття гумору, як у Вас)
Редакції: думаю, такі "діагнози" варто якось підкріплювати аргументами, хоча Ваше право залишити все як є.
Ґеорґус Аба, дякую за відгук.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 16:17:37 ]
А які потрібно аргументи, ви своїм останнім рядком самі його наводите... :(
Та й не тільки останнім рядком. Це і є жах "ужасный" і відсутність поезії... Поезія - це процес творчості, а значить добродійності, у вас, тут, на жаль, навпаки все завершується...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 16:22:03 ]
Ну, а крім повторювати слово "жах", щось можете сказати?)
Останнє речення геть не зрозумів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 16:27:14 ]
Поезія - це процес творчості, а значить добродійності, у вас, тут, на жаль, навпаки все завершується...

А що тут може бути не зрозуміло в цьому реченні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 16:34:22 ]
Ну якщо Ви це про вірш, то, мабуть, про "Ромео і Джульєтту" теж можна казати, що то "не поезія", з огляду на такий "недобродійний" фінал.
Взагалі сама формула поетичності вражає своєю логікою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 16:50:16 ]
Пане Євгене, логіку і раціональність ніхто із життя не може викреслити, бо це гармонійні складові, принаймні, людини, що за Образом і в Подібності...
А звідси і Творчість - за Богом, звісно, звідси і "Добро", себто "Доброчинність" авторська наша, а руйнація - це не добро. І у вас тут подеколи таке "не добро", що аж жах пробирає... Воно вам потрібне, такий епатаж?
А в чому проявляється в "Ромео і Джульєті" руйнівність від Шекспіра?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 17:00:07 ]
До речі, в "Ромео і Джульєті" високий фінал і цілком доброчинний - найвищий прояв кохання і любові, йдеться і про перемогу Любові, і навіть про подальше примирення ворогуючих сімей із отим відходом двох сердець - відходом угору...

А у вас про що закінчення?
Оце й печально...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 16:38:24 ]
Дякую за відповідь! На мою здатність оцінювати ще ніхто не жалівся. А Ваш "шлях істинний" мене мало хвилює. Написала відгук, бо, як і всі інші, маю право на це. А слухати правду, а не солодкі лестощі, треба мати мужність. Та, мабуть, це не кожному під силу.
Бувайте здорові!

P.S. Хоча в усьому є свої "плюси". Ви мали б радіти, що Ваш твір отримав такий резонанс. Адже друкують, буває, - "ні риба, ні м'ясо", ні позитивного, ні негативного відгуку не заслуговує.