ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.01 22:21
Ящірка
Ящірка - це сенс,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Зірка на ім‘я Олександра
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
* * *
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
* * *
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
Не все йтиме так як бажав би (The Rolling Stones)
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
* * *
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
Такий характер
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
* * *
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
...Господь молиться
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
***
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
Колона на Бабин Яр
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Думки про нездале – 4
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса і сірість
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
***
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 пародія " ЛАВКОВЕ..."
Роман Скиба
поезія “* * *”
збірка “П’ЯТИЗНАК, або ЖИТТЯ І НЕЖИТЬ”,


Це снилося Булгакову і Кафці,
Це сниться у лункій несуєті
Усім, хто спить на задубілій лавці,
Фарбованій вночі під заметіль.
Коли сумне дівчисько на дельфіні
Гранітно гладить підфонтанну гладь,
Коли у помаранчевім камінні
Біляві жаби, кумкаючи, сплять,
З-поза дерев виходять танцівниці
При жовтих образах віконних рам
І, юні, безодежні й білолиці,
Лягають під колеса шоферам.



Пародія

Під ранок щось задуже свіжо в парку,
І від фонтану тягне по плечах.
Дельфіна бачу. М’яч на носі. Арку.
Все геніальне – у простих речах…
То що, туман? В очах незвично-біло.
Помацав лавку. Дерево, граніт?
Бо щось аж надто тіло задубіло,
А нижче пупця – як суцільний лід.
Чому дерева схилені так низько,
Неначе образú віконних рам?
І де поділось несумне дівчисько,
Бо ж добре знаю – ночував не сам…
О, смак п’янкий вечірньої пожежі!
А груди, стегна, постріли з-під брів!
Куди вона поперлась без одежі?
Напевне, до знайомих шоферів…
І смуги звідки в мене на костюмі?
(Впізнають зразу – виходець з села)
Діждусь, відкриють – нόвий вíзьму в ЦУМі.
…Та лавка пофарбована була!


26.09.2010




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-09-26 15:49:34
Переглядів сторінки твору 9246
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кум Микола (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-26 17:19:29 ]
але ж Неосфера 25-26 жовтня. Збірка буде раніше?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-26 17:23:57 ]
Як казав сліпий: поживемо - побачимо. Всяке трапляється.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кум Микола (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-26 17:37:40 ]
егеж, трапляється усяке ;)
натхнення на ПМ б'є фонтаном (аби не ключем)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-26 17:14:28 ]
Та я і не пручаюсь, Тетяно! В "процесі" дійсно завжди краще, ніж "опісля". Ваша пропозиція нагадала мені один армійський анекдот, в тему, про мозок. Постараюся його ( з невеличкими змінами без втрати змісту) Вам оповісти:
В польовій палатці воєнний хірург робить операцію на мозку пораненому полковнику. Для зручності (під гіпнозом звичайно), витягнув мозок і щось там мудрує. Тут вбігає ординарець і звертається до оперованого: -Товаришу полковник, Вам тільки що присвоїли звання генерала! Полковник зривається, папаху на голову , і - з палатки. Хірург: - Товаришу генерал, Ви забули мозок! Генерал : -А навіщо він мені тепер потрібний!
Ось так, Тетяно, деколи закінчуються дослідження. Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-26 17:40:31 ]
:)) Так то ж військові, за них, звичайно, старші по званню думають, а за пародистів нікому, тож лоботомію не можна під час дослідження... Присоски там якісь, шоломи зі шнурками всякими...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-26 17:52:24 ]
Дорога Тетяно! Є люди, що від самого нагадування
про такі лікарські процедури втрачають свідомість,
а Ви ще нагнітаєте - шнурки, присоски... Начисто розлякаєте любителів пародійного слова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кум Микола (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-26 18:02:09 ]
Присоски - то на лиці?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-26 18:08:44 ]
Тетяно, взагалі асоціація з куркою напрочуд вдала в жартівливому плані, тему можна продовжувати до нескінченності (чого тільки варта підтема "нетоптаних" курей), але, якщо серйозно (наскільки дозволяє ситуація), то все таки мабуть бачиться творчість (поезія) автора, а вже потім все інше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-26 18:26:39 ]
Та що Ви, прошу Мріє! Які образи! Їжа - то,даруйте, трохи примітивно, ну там... харчова піраміда...
кам’яний вік... юрський період... Насправді все інакше - найрідніші люди. Насправді. Ви ж особисто могли в цьому пересвідчитись. Я теж.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-26 18:31:28 ]
Еге ж, найрідніші ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-26 18:53:52 ]
Мрієчко, надіюсь останній комент без іронії?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-26 18:54:29 ]
Абсолютно без.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-26 19:00:36 ]
До речі, чомусь здається, що епіграми у Вас теж класні були б.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-26 19:20:07 ]
Тішуся, Мрієчко! А щодо епіграм, то напевне колись спробую. В майбутньому


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-27 15:35:08 ]
Сьогодні не засну... Розпереживалася чи відігрілося все ж таки нижче пупця, чи ні...;-)))

Невже нема вокзалу поряд
Чи домофон на кожних дверях?..
І так в житті багато горя,
А тут така страшна потеря!!!

Повітря свіжого любитель
І сексу на холодній лавці,
Тепер руками все робити
Прийдеться рудокосій Клавці...;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-27 16:03:26 ]
Ну ти до витівок готова!
Він так... не профі, а аматор.
Ну а про Клавку - більш ні слова!
(Бо ще почує... імператор)