ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.08 22:12
Листя спадає з тополі,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,

Юрій Лазірко
2025.08.08 16:46
О, скрипко!
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття

Світлана Пирогова
2025.08.08 14:42
Кукурудзяний чути шелест,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.

Портулак обіймає землю,

С М
2025.08.08 11:22
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені у глибині

Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.

Борис Костиря
2025.08.06 22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".

Володимир Бойко
2025.08.06 21:25
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися. Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють. На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші. Колиш

Олена Побийголод
2025.08.06 11:19
Із Бориса Заходера

Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!

Федір Паламар
2025.08.06 00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.

Іван Потьомкін
2025.08.05 23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.

Борис Костиря
2025.08.05 21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,

Олександр Буй
2025.08.05 20:32
На Ярославовім Валу
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.

В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вероніка Золотоверха (1989) / Вірші

 Минає день і...
Минає час і у звороті
Думок подрібленних стоїть
Мара, як ніжний сон свободі
належно вправленний в зеніт.

Створивши безліч примх і звабок,
Зірвавши краплю з Небесі,
Я віддаюсь в обійми-лапи,
Що Доля вертить в колесі.

Колеса сутичок і мрій
Хапають куцими руками.
І пломінь сонця в тій землі,
Якою в нас кидають плани.

Думки - пожертвую життю,
Надії скормленні роками...
Мій світ, я так тебе люблю
З твоїми талими сльозами!

2010




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-16 17:51:40
Переглядів сторінки твору 3983
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.635 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.453 / 5.34)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.712
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.07.16 02:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрій Мрія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-16 18:03:07 ]
Непогана ідея, Вероніко!

щоправда, дивна мова якась: русизми (прилежно, к життю)...

і оддруківка: "Якою в нвс (!!!) кидають плани"...

і за змістом де-інде: як саме плани можуть "кидати" землею?
і тут: "віддаюсь в обійми-лапи,
Що Доля вертить" - "лапи" вертить чи як?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Золотоверха (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-16 18:48:08 ]
зауваження враховано, дякую.

доля - колесо з купою рук. І коли ми потрапляємо до цього колеса, із нами відбуваються певні події.

ми усі будуємо плани, але доля нам готує безліч несподіванок. Тому наші плани інколи обертаються проти нас і нам здається, ніби надії вже немає, ніби це кінець, без вихідь. і саме цієї миті з"являється той пломінь,що зігріває землю, якою нас закидали наші несправджені сподівання - і життя триває




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Золотоверха (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-16 18:48:10 ]
зауваження враховано, дякую.

доля - колесо з купою рук. І коли ми потрапляємо до цього колеса, із нами відбуваються певні події.

ми усі будуємо плани, але доля нам готує безліч несподіванок. Тому наші плани інколи обертаються проти нас і нам здається, ніби надії вже немає, ніби це кінець, без вихідь. і саме цієї миті з"являється той пломінь,що зігріває землю, якою нас закидали наші несправджені сподівання - і життя триває




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрій Мрія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-16 19:06:33 ]
я суть ваших образів збугнула... але форму (лексику і синтаксис) - не дуже...
цікаво, там, у тому колесі лише лапи?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрій Мрія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-16 19:09:45 ]
ой, збАгнула, прошу вибачення за ляпсус!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Золотоверха (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-16 18:57:22 ]
Р.S."безвихідь"- прошу не вважати за помилку.

а взагалі-то поезія - це світ ірреального, а фантазія не має меж, тому будь-які образи виправдані.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрій Мрія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-16 19:09:09 ]
так, Образи виправдані, а от технічні невправності - не дуже... бо всі ваші (і будь-якого автора взагалі) образи мають бути вдатними до "розкодування" простим читачем, але через деякі суто мовні проблеми, в цьому тексті не все "проявлене", як на мене. Вибачте, жодною мірою не нав'язую вам свого погляду, лише висловлюю певну думку.
з повагою, ММ

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Золотоверха (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-16 21:07:53 ]
дякую. взагалі, що звернули увагу. я просто не розумію, що ще треба виправити...