ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.06.14 09:48
Пісок сховався у рогожу.
З’явились - Діккенс і вовки.
Жебрак гомілки сон тривожить,
Готує з кістки поплавки.
Гарцюють коники в коноплях
Промовлю я тобі: - Дивись!-
Вогонь вже їсть життя голоблю
І дим націлися кудись…

Тетяна Левицька
2026.06.14 07:48
Реквієм страждання
відлунало скерцо.
Стихнуло мовчанням
в порожнині серця.
Боже, як жахливо
втратити колишнє...
Ми ж були щасливі,
як буяли вишні

С М
2026.06.14 07:24
Сонний алігатор у полуденнім сонці
Побіля річки як-ото зазвичай у сторонці (о ні)
Хоче своє віскі
Хоче свої чаї
Але хоч що завгодно та мене не хчи
О ні

О ні я бував там доволі

Віктор Кучерук
2026.06.14 06:25
Щоби стан покращивсь зранку -
Треба чаю випить склянку,
Бутерброда скуштувати,
Щоб порадувати матір
Дуже гарним апетитом
Та у школі бути ситим.
14.06.26

Роман Миронов
2026.06.13 21:40
Зиму я цю намацав,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.

Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,

хома дідим
2026.06.13 20:36
іконостас твоїх ікон
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних

Марія Дем'янюк
2026.06.13 16:21
Літо з квітами жасмину,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.

Он щебече соловейко —
Зупинилася,

Світлана Пирогова
2026.06.13 14:46
Ніч колишеться над левадою —
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.

Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,

Борис Костиря
2026.06.13 13:24
Чи може музика звучати
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?

Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали

Артур Курдіновський
2026.06.13 12:25
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.

Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,

Охмуд Песецький
2026.06.13 09:54
Зафарбовує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж не проти, щоб я милувався з тобою.

Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, календарн

Віктор Кучерук
2026.06.13 07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла

хома дідим
2026.06.12 20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (в улус)
finita la commedia

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-18 16:26:37
Переглядів сторінки твору 3583
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-18 16:49:12 ]
мне понравился тонкий намек на обстоятельства)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-18 16:49:32 ]
аж рассмешил) как-то неожиданно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 17:15:16 ]
Тяжеловато ЛГ. Вспыхнула любовь к монашке, а ту не найти. Пока что, конечно. Их в монастыре считанное количество. Она, кстати, наверное, похожа, на Ксанку из древнего боевика о приключениях неуловимых мстителей. Только платки разные, и кринка с самогоном, а не деревянная ложка-мерка для раздачи каш. А глаза - если верить ЛГ, то, наверное, они. Сколько типов глаз?
Карие, серые (кошачьи), зеленоватые. Это зрачки. Белки - голубоватые или нет. Разрез миндалевидный более или менее. Или едва ли не круглые.
Но вопрос не в них.
Потянуло героя в улус (район, если по-русски). Там свои проблемы, но и своя жизнь. На виду. Не то что в городе. В нем уже всех видел он-перевидел.
Да "ромашка" (правда, не знаю, почему) ему приелась. М.б., потому что игра?
А ведь уже не дети... ЛГ пошел тридцать четвертый.
Как танк военных времен.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 18:14:15 ]
Ну так, Олексіє,
з тою ромашкою - то ніколи невідомо що воно
там між тим пелюстям - краще вже вдавати що домкрат позичив на автостопі...
Зі зрозумінням,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 20:47:42 ]
Конечно. Социум-то каков?
Поди, угадай.
А в темноте люди тоже влюбляются.
Разберись потом, в кого.
Или от кого.
Проблемы - да и только.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 19:27:17 ]
Потапий, если так дальше пойдет, боюсь, что ваш ЛГ плохо, извините, кончит)
Судьба-судьбина может очередной раз не улыбнуться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 20:42:54 ]
Да. Судьба такова.
Наблюдательны Вы.
Спасибон.
И удач-дач-дач)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 01:47:46 ]
А Ваш, Олексію, ліричний герой скромністю не страждає: твердо переконаний у своєму "превосходстве" перед іншими мужчинами.
Крім того, опиняється, мабуть, у нетиповій ситуації для чоловіка, - відмовляти жінці, та ще й вигадувати такі козирні причини, майстерно втілені в останніх рядках. Зазвичай спостерігаємо протилежне.
Хоча, напевне, й справді він еталон. Не даремно дівки до нього липнуть, "як до браги свині"! Пробачте за несмак. Якось мимовільно пригадалася пісня укр. гурту "ТНМК".
Усе нові й нові боки особистості Вашого героя відкриваються.
Коли ж то він нарешті знайде собі достойний притулок?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 09:13:03 ]
И мне так кажется. Но он, наверное, потомок дворян - он же ленинградских корней, хотя часть времени была прожита и на Урале, практически на стыке двух культур и цивилизаций. Европа и Азия...
Но остановился в Якутии. Малочисленный народ, глубинка.
Я не думаю, что он отказывает. Наверняка ломает комедию. А, м.б., "ромашкой" он именует что-то другое? Место на нарах ни за кем не закреплено. Ночью можно выйти на свежий воздух - нет, не покурить, ибо это можно сделать и не выходя, а вернувшись в барак, увидеть свое место занятым. Бездомные люди спят вповалку.
Но игры, как мне кажется, могут быть.
Молодым и сильным "ромашка", а кому-то и поножовщина.
Дежурства и подработки не все суточные. Приходится ночевать. На двух котельных (кочегарках, по сути), дорогу перебежали какие-то "инженеры с оборонки". Работа утрачена. Да и инженеры эти уж больно подозрительные. Исходя из услышанного, по-моему, геи. В Якутске? Но, тем не менее...
Обретет ли ЛГ прибежище?
Трудно сказать.
Остается ждать новостей.
Присоединяясь к читателям-почитателям, жду и я.
Спасибон - в т.ч., и за компанию.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 11:30:57 ]
Алеша, а это Ваше "...дач-дач" - с мыслию о тереме или с какой-то иной мыслию?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 11:51:02 ]
Может быть, многоточие поставить - и возродится слово в эхе. Уда-а-ач... да-ач, дач... Посотрясает воздух - и гармонически затихнет.
Один услышит одно, а другой - логически мысля, соответственно - другое. Конечно же, я не противник дач. Слышится мне и она. Как раз сейчас о ней мечтаю, сытно поевши постной каши с паровой рыбой. А мы ведь физически и вообще здоровые люди.
Да, лоботрясы. Но каждый из нас - это человек. Нам бы каждому мяса с полкилограмма на день, а женщинам - сладостей. Чтобы были стройными. Тоже мне, трапезная. Компот - и тот на сухофруктах.
Затрапезная.
А то... Каша и рыба - и та бросовая. Мойва.
Мечтаю и о тереме, ибо полезно мечтать, и не обязательно вслух. Подслушать злые духи могут.
А читать они сызмальства не приучены. Вот и пишу, в т.ч., попутно маскируя. А вдруг те уже и читать выучились? И мечта - это уже первый шаг к реализации. Строительно выражаясь, "нулевой цикл".

Спасибон-бо-он, бон... Это колокола во мне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 12:33:46 ]
:)))))))) Серебрянный набат!.. Ваши ответы достойны улусского сладкопевца.