ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.09.18 21:13
Книга субот (King Crimson)
Якби міг я спростувати
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз

Мирон Шагало
2026.09.18 20:46
Малюю
Звільняючи пам’ять від клопотів сажі,
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.

Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув

хома дідим
2026.09.18 18:50
* 206 *
розмінний ендшпіль затяжний
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри

Ольга Береза
2026.09.18 17:10
Коли місто стихає…
Він любив, коли місто стихало,
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками

Ольга Садкова
2026.09.18 14:18
"Виховані"
Хлопчаки ішли зі школи.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.

Борис Костиря
2026.09.18 13:32
Пошуки
Я хочу прийти, та закриті ворота.
Шукаю я вихід до інших світів.
Шукаю я тіні кота Бегемота,
Шукаю до Іншого точних мостів.

Шукаю я стежку лихого безумства,
Шляхи в невідомість, безодню, туман.
Шукаю я шифри книжок богохульства,

Володимир Бойко
2026.09.18 12:09
Кручені думки
Брешуть завжди, а правду кажуть тоді, коли вигідно. Для законослухняних закони, а для всіх інших - підзаконні акти. Чесні судді здебільшого є малочесними і малочисельними. Фіговий листок запровадили, аби захиститися від голої правди. У панібра

Вячеслав Руденко
2026.09.18 09:52
Ховеркрафт нерукотворний
У кістки, що вище лоба,
Б’ють талановиті духи
Заповідного етеру,
Залучивши потеруху
З тих, хто твердь хита небесну
Чи глибоке синє море
В час непевний, невід’ємний,
Як ритмічне справжнє горе

Ірина Вовк
2026.09.18 07:05
«Помпеї: За мить до Вічності»
сюжетів з життя мешканців римського міста, навіяних знаменитим полотном КАРЛА БРЮЛЛОВА «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ» ПЕРЕДСЛОВО: Заклинання тіней (задум авторки) Коли ми дивимося на величне і трагічне полотно Карла Брюллова «Останній день Помпеї», нас з

Віктор Кучерук
2026.09.18 05:57
* * *
Вже осінню пахнуть тумани,
І впоює землю роса, -
І річка виблискує тьмяно,
І сонце зарано згаса.
І никнуть гаї в безгомінні
На схилах пологих Дніпра, -
І душу проймає осіння
Холодна та тиха жура.

хома дідим
2026.09.17 23:52
* 205 *
атож до чого ми прийшли
чого сягнули ми
в пасивному замилуванні
чи що рятує восени
від безпробудної війни
крізь плин
і неможливості
і нереальності так само

Галина Кучеренко
2026.09.17 21:49
***
Ти моя спрага -
Весь час пульсує, тріпоче стиха…
Ти моя втіха,
Щоб щемна спрага не всохла з лиха…
Як прохолодний
Ковток живильний
До насолоди
І божевілля...

Віктор Насипаний
2026.09.17 19:28
Осіннє
Ти йдеш в осінню світлу казку ранку,
Складаєш сонця пазли залюбки.
А красень – день під руку, як панянку,
Веде у танець неба нешвидкий.

Танцюють клени вальс тепла останній.
Каламчить дзвоник пташки десь вгорі.
Ця осінь – чарівна, привітна пані.

Євген Федчук
2026.09.17 19:19
Про Миколу Щорса
Скільки було тих «героїв» всілякого штибу,
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив

Юрко Бужанин
2026.09.17 16:48
***
Цей светрик червоний я бачу у снах,
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.

Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..

Артур Курдіновський
2026.09.17 15:22
Згадай мене (рондо)
Згадай мене у білосніжнім січні,
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (в улус)
finita la commedia

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-18 16:26:37
Переглядів сторінки твору 3699
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-18 16:49:12 ]
мне понравился тонкий намек на обстоятельства)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-18 16:49:32 ]
аж рассмешил) как-то неожиданно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 17:15:16 ]
Тяжеловато ЛГ. Вспыхнула любовь к монашке, а ту не найти. Пока что, конечно. Их в монастыре считанное количество. Она, кстати, наверное, похожа, на Ксанку из древнего боевика о приключениях неуловимых мстителей. Только платки разные, и кринка с самогоном, а не деревянная ложка-мерка для раздачи каш. А глаза - если верить ЛГ, то, наверное, они. Сколько типов глаз?
Карие, серые (кошачьи), зеленоватые. Это зрачки. Белки - голубоватые или нет. Разрез миндалевидный более или менее. Или едва ли не круглые.
Но вопрос не в них.
Потянуло героя в улус (район, если по-русски). Там свои проблемы, но и своя жизнь. На виду. Не то что в городе. В нем уже всех видел он-перевидел.
Да "ромашка" (правда, не знаю, почему) ему приелась. М.б., потому что игра?
А ведь уже не дети... ЛГ пошел тридцать четвертый.
Как танк военных времен.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 18:14:15 ]
Ну так, Олексіє,
з тою ромашкою - то ніколи невідомо що воно
там між тим пелюстям - краще вже вдавати що домкрат позичив на автостопі...
Зі зрозумінням,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 20:47:42 ]
Конечно. Социум-то каков?
Поди, угадай.
А в темноте люди тоже влюбляются.
Разберись потом, в кого.
Или от кого.
Проблемы - да и только.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 19:27:17 ]
Потапий, если так дальше пойдет, боюсь, что ваш ЛГ плохо, извините, кончит)
Судьба-судьбина может очередной раз не улыбнуться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 20:42:54 ]
Да. Судьба такова.
Наблюдательны Вы.
Спасибон.
И удач-дач-дач)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 01:47:46 ]
А Ваш, Олексію, ліричний герой скромністю не страждає: твердо переконаний у своєму "превосходстве" перед іншими мужчинами.
Крім того, опиняється, мабуть, у нетиповій ситуації для чоловіка, - відмовляти жінці, та ще й вигадувати такі козирні причини, майстерно втілені в останніх рядках. Зазвичай спостерігаємо протилежне.
Хоча, напевне, й справді він еталон. Не даремно дівки до нього липнуть, "як до браги свині"! Пробачте за несмак. Якось мимовільно пригадалася пісня укр. гурту "ТНМК".
Усе нові й нові боки особистості Вашого героя відкриваються.
Коли ж то він нарешті знайде собі достойний притулок?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 09:13:03 ]
И мне так кажется. Но он, наверное, потомок дворян - он же ленинградских корней, хотя часть времени была прожита и на Урале, практически на стыке двух культур и цивилизаций. Европа и Азия...
Но остановился в Якутии. Малочисленный народ, глубинка.
Я не думаю, что он отказывает. Наверняка ломает комедию. А, м.б., "ромашкой" он именует что-то другое? Место на нарах ни за кем не закреплено. Ночью можно выйти на свежий воздух - нет, не покурить, ибо это можно сделать и не выходя, а вернувшись в барак, увидеть свое место занятым. Бездомные люди спят вповалку.
Но игры, как мне кажется, могут быть.
Молодым и сильным "ромашка", а кому-то и поножовщина.
Дежурства и подработки не все суточные. Приходится ночевать. На двух котельных (кочегарках, по сути), дорогу перебежали какие-то "инженеры с оборонки". Работа утрачена. Да и инженеры эти уж больно подозрительные. Исходя из услышанного, по-моему, геи. В Якутске? Но, тем не менее...
Обретет ли ЛГ прибежище?
Трудно сказать.
Остается ждать новостей.
Присоединяясь к читателям-почитателям, жду и я.
Спасибон - в т.ч., и за компанию.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 11:30:57 ]
Алеша, а это Ваше "...дач-дач" - с мыслию о тереме или с какой-то иной мыслию?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 11:51:02 ]
Может быть, многоточие поставить - и возродится слово в эхе. Уда-а-ач... да-ач, дач... Посотрясает воздух - и гармонически затихнет.
Один услышит одно, а другой - логически мысля, соответственно - другое. Конечно же, я не противник дач. Слышится мне и она. Как раз сейчас о ней мечтаю, сытно поевши постной каши с паровой рыбой. А мы ведь физически и вообще здоровые люди.
Да, лоботрясы. Но каждый из нас - это человек. Нам бы каждому мяса с полкилограмма на день, а женщинам - сладостей. Чтобы были стройными. Тоже мне, трапезная. Компот - и тот на сухофруктах.
Затрапезная.
А то... Каша и рыба - и та бросовая. Мойва.
Мечтаю и о тереме, ибо полезно мечтать, и не обязательно вслух. Подслушать злые духи могут.
А читать они сызмальства не приучены. Вот и пишу, в т.ч., попутно маскируя. А вдруг те уже и читать выучились? И мечта - это уже первый шаг к реализации. Строительно выражаясь, "нулевой цикл".

Спасибон-бо-он, бон... Это колокола во мне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 12:33:46 ]
:)))))))) Серебрянный набат!.. Ваши ответы достойны улусского сладкопевца.