ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (в улус)
finita la commedia

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-18 16:26:37
Переглядів сторінки твору 3034
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2020.12.10 23:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-18 16:49:12 ]
мне понравился тонкий намек на обстоятельства)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-18 16:49:32 ]
аж рассмешил) как-то неожиданно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 17:15:16 ]
Тяжеловато ЛГ. Вспыхнула любовь к монашке, а ту не найти. Пока что, конечно. Их в монастыре считанное количество. Она, кстати, наверное, похожа, на Ксанку из древнего боевика о приключениях неуловимых мстителей. Только платки разные, и кринка с самогоном, а не деревянная ложка-мерка для раздачи каш. А глаза - если верить ЛГ, то, наверное, они. Сколько типов глаз?
Карие, серые (кошачьи), зеленоватые. Это зрачки. Белки - голубоватые или нет. Разрез миндалевидный более или менее. Или едва ли не круглые.
Но вопрос не в них.
Потянуло героя в улус (район, если по-русски). Там свои проблемы, но и своя жизнь. На виду. Не то что в городе. В нем уже всех видел он-перевидел.
Да "ромашка" (правда, не знаю, почему) ему приелась. М.б., потому что игра?
А ведь уже не дети... ЛГ пошел тридцать четвертый.
Как танк военных времен.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 18:14:15 ]
Ну так, Олексіє,
з тою ромашкою - то ніколи невідомо що воно
там між тим пелюстям - краще вже вдавати що домкрат позичив на автостопі...
Зі зрозумінням,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 20:47:42 ]
Конечно. Социум-то каков?
Поди, угадай.
А в темноте люди тоже влюбляются.
Разберись потом, в кого.
Или от кого.
Проблемы - да и только.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 19:27:17 ]
Потапий, если так дальше пойдет, боюсь, что ваш ЛГ плохо, извините, кончит)
Судьба-судьбина может очередной раз не улыбнуться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 20:42:54 ]
Да. Судьба такова.
Наблюдательны Вы.
Спасибон.
И удач-дач-дач)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 01:47:46 ]
А Ваш, Олексію, ліричний герой скромністю не страждає: твердо переконаний у своєму "превосходстве" перед іншими мужчинами.
Крім того, опиняється, мабуть, у нетиповій ситуації для чоловіка, - відмовляти жінці, та ще й вигадувати такі козирні причини, майстерно втілені в останніх рядках. Зазвичай спостерігаємо протилежне.
Хоча, напевне, й справді він еталон. Не даремно дівки до нього липнуть, "як до браги свині"! Пробачте за несмак. Якось мимовільно пригадалася пісня укр. гурту "ТНМК".
Усе нові й нові боки особистості Вашого героя відкриваються.
Коли ж то він нарешті знайде собі достойний притулок?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 09:13:03 ]
И мне так кажется. Но он, наверное, потомок дворян - он же ленинградских корней, хотя часть времени была прожита и на Урале, практически на стыке двух культур и цивилизаций. Европа и Азия...
Но остановился в Якутии. Малочисленный народ, глубинка.
Я не думаю, что он отказывает. Наверняка ломает комедию. А, м.б., "ромашкой" он именует что-то другое? Место на нарах ни за кем не закреплено. Ночью можно выйти на свежий воздух - нет, не покурить, ибо это можно сделать и не выходя, а вернувшись в барак, увидеть свое место занятым. Бездомные люди спят вповалку.
Но игры, как мне кажется, могут быть.
Молодым и сильным "ромашка", а кому-то и поножовщина.
Дежурства и подработки не все суточные. Приходится ночевать. На двух котельных (кочегарках, по сути), дорогу перебежали какие-то "инженеры с оборонки". Работа утрачена. Да и инженеры эти уж больно подозрительные. Исходя из услышанного, по-моему, геи. В Якутске? Но, тем не менее...
Обретет ли ЛГ прибежище?
Трудно сказать.
Остается ждать новостей.
Присоединяясь к читателям-почитателям, жду и я.
Спасибон - в т.ч., и за компанию.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 11:30:57 ]
Алеша, а это Ваше "...дач-дач" - с мыслию о тереме или с какой-то иной мыслию?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 11:51:02 ]
Может быть, многоточие поставить - и возродится слово в эхе. Уда-а-ач... да-ач, дач... Посотрясает воздух - и гармонически затихнет.
Один услышит одно, а другой - логически мысля, соответственно - другое. Конечно же, я не противник дач. Слышится мне и она. Как раз сейчас о ней мечтаю, сытно поевши постной каши с паровой рыбой. А мы ведь физически и вообще здоровые люди.
Да, лоботрясы. Но каждый из нас - это человек. Нам бы каждому мяса с полкилограмма на день, а женщинам - сладостей. Чтобы были стройными. Тоже мне, трапезная. Компот - и тот на сухофруктах.
Затрапезная.
А то... Каша и рыба - и та бросовая. Мойва.
Мечтаю и о тереме, ибо полезно мечтать, и не обязательно вслух. Подслушать злые духи могут.
А читать они сызмальства не приучены. Вот и пишу, в т.ч., попутно маскируя. А вдруг те уже и читать выучились? И мечта - это уже первый шаг к реализации. Строительно выражаясь, "нулевой цикл".

Спасибон-бо-он, бон... Это колокола во мне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 12:33:46 ]
:)))))))) Серебрянный набат!.. Ваши ответы достойны улусского сладкопевца.