ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.11.16 02:27
Під прицілом чарівної Геби*
блискавка не вдарила тебе?
Будеш жити поки є потреба
зачерпнути море голубе.

Мрій затято про Гаваї тихі,
в фінікових пальмах острови.
Щоб яругою блукало лихо

Борис Костиря
2025.11.15 22:18
Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо

Іван Потьомкін
2025.11.15 18:28
Відтоді, як з ночов кленових
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.

Ігор Шоха
2025.11.15 13:36
Ще, напевне, мене пам'ятає
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,

С М
2025.11.15 10:30
Як я ходив іще у семінарську школу
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!

Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис

Юрко Бужанин
2025.11.15 10:16
Я - мов раб...
Близькість з котрим
компрометує.
Ти - наче
високопоставлена
Персона...
Не дай Боже,
побачать

Микола Дудар
2025.11.15 09:10
Заради забавки — маклює.
Заради вибриків — клює…
І один одного вартує,
Як жаль, по-правді, не моє…
Зірвали б куш і розділили б.
Третину їм, а решту тим,
Хто так охоче насмітили
Своїм замовленням «святим»…

Ігор Шоха
2025.11.14 22:47
Є ще люди на білому світі.
що не вимерли у суєті
і несуть із минулого дітям
естафету доби неоліту,
де малюють горшки не святі.

ІІ
Із минулого бачу сьогодні

Борис Костиря
2025.11.14 21:53
Самотній пожовклий листок
Упав на підлогу печально.
Як човен у морі думок,
Лежить він один безпричально.

Самотній пожовклий листок -
Це лист невідомо від кого.
Проклав невідчутний місток

Богдан Фекете
2025.11.14 12:58
кров застрягає в жилах
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати

у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами

Ігор Терен
2025.11.14 12:55
Коли на біле кажуть чорне,
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині, хто не ідіот,
іспанський відчуває сором
за неотесаний народ,

Богдан Фекете
2025.11.14 12:46
От-от почнеться літо.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.

Сергій Губерначук
2025.11.14 12:19
Мій секс на відстані –
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,

Володимир Мацуцький
2025.11.14 12:09
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.

В Горова Леся
2025.11.14 10:36
Дорога (цикл сонетів)

І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.

Микола Дудар
2025.11.14 08:28
За поповнення, за поновлення
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (в улус)
finita la commedia

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-18 16:26:37
Переглядів сторінки твору 3354
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-18 16:49:12 ]
мне понравился тонкий намек на обстоятельства)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-18 16:49:32 ]
аж рассмешил) как-то неожиданно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 17:15:16 ]
Тяжеловато ЛГ. Вспыхнула любовь к монашке, а ту не найти. Пока что, конечно. Их в монастыре считанное количество. Она, кстати, наверное, похожа, на Ксанку из древнего боевика о приключениях неуловимых мстителей. Только платки разные, и кринка с самогоном, а не деревянная ложка-мерка для раздачи каш. А глаза - если верить ЛГ, то, наверное, они. Сколько типов глаз?
Карие, серые (кошачьи), зеленоватые. Это зрачки. Белки - голубоватые или нет. Разрез миндалевидный более или менее. Или едва ли не круглые.
Но вопрос не в них.
Потянуло героя в улус (район, если по-русски). Там свои проблемы, но и своя жизнь. На виду. Не то что в городе. В нем уже всех видел он-перевидел.
Да "ромашка" (правда, не знаю, почему) ему приелась. М.б., потому что игра?
А ведь уже не дети... ЛГ пошел тридцать четвертый.
Как танк военных времен.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 18:14:15 ]
Ну так, Олексіє,
з тою ромашкою - то ніколи невідомо що воно
там між тим пелюстям - краще вже вдавати що домкрат позичив на автостопі...
Зі зрозумінням,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 20:47:42 ]
Конечно. Социум-то каков?
Поди, угадай.
А в темноте люди тоже влюбляются.
Разберись потом, в кого.
Или от кого.
Проблемы - да и только.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 19:27:17 ]
Потапий, если так дальше пойдет, боюсь, что ваш ЛГ плохо, извините, кончит)
Судьба-судьбина может очередной раз не улыбнуться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 20:42:54 ]
Да. Судьба такова.
Наблюдательны Вы.
Спасибон.
И удач-дач-дач)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 01:47:46 ]
А Ваш, Олексію, ліричний герой скромністю не страждає: твердо переконаний у своєму "превосходстве" перед іншими мужчинами.
Крім того, опиняється, мабуть, у нетиповій ситуації для чоловіка, - відмовляти жінці, та ще й вигадувати такі козирні причини, майстерно втілені в останніх рядках. Зазвичай спостерігаємо протилежне.
Хоча, напевне, й справді він еталон. Не даремно дівки до нього липнуть, "як до браги свині"! Пробачте за несмак. Якось мимовільно пригадалася пісня укр. гурту "ТНМК".
Усе нові й нові боки особистості Вашого героя відкриваються.
Коли ж то він нарешті знайде собі достойний притулок?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 09:13:03 ]
И мне так кажется. Но он, наверное, потомок дворян - он же ленинградских корней, хотя часть времени была прожита и на Урале, практически на стыке двух культур и цивилизаций. Европа и Азия...
Но остановился в Якутии. Малочисленный народ, глубинка.
Я не думаю, что он отказывает. Наверняка ломает комедию. А, м.б., "ромашкой" он именует что-то другое? Место на нарах ни за кем не закреплено. Ночью можно выйти на свежий воздух - нет, не покурить, ибо это можно сделать и не выходя, а вернувшись в барак, увидеть свое место занятым. Бездомные люди спят вповалку.
Но игры, как мне кажется, могут быть.
Молодым и сильным "ромашка", а кому-то и поножовщина.
Дежурства и подработки не все суточные. Приходится ночевать. На двух котельных (кочегарках, по сути), дорогу перебежали какие-то "инженеры с оборонки". Работа утрачена. Да и инженеры эти уж больно подозрительные. Исходя из услышанного, по-моему, геи. В Якутске? Но, тем не менее...
Обретет ли ЛГ прибежище?
Трудно сказать.
Остается ждать новостей.
Присоединяясь к читателям-почитателям, жду и я.
Спасибон - в т.ч., и за компанию.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 11:30:57 ]
Алеша, а это Ваше "...дач-дач" - с мыслию о тереме или с какой-то иной мыслию?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 11:51:02 ]
Может быть, многоточие поставить - и возродится слово в эхе. Уда-а-ач... да-ач, дач... Посотрясает воздух - и гармонически затихнет.
Один услышит одно, а другой - логически мысля, соответственно - другое. Конечно же, я не противник дач. Слышится мне и она. Как раз сейчас о ней мечтаю, сытно поевши постной каши с паровой рыбой. А мы ведь физически и вообще здоровые люди.
Да, лоботрясы. Но каждый из нас - это человек. Нам бы каждому мяса с полкилограмма на день, а женщинам - сладостей. Чтобы были стройными. Тоже мне, трапезная. Компот - и тот на сухофруктах.
Затрапезная.
А то... Каша и рыба - и та бросовая. Мойва.
Мечтаю и о тереме, ибо полезно мечтать, и не обязательно вслух. Подслушать злые духи могут.
А читать они сызмальства не приучены. Вот и пишу, в т.ч., попутно маскируя. А вдруг те уже и читать выучились? И мечта - это уже первый шаг к реализации. Строительно выражаясь, "нулевой цикл".

Спасибон-бо-он, бон... Это колокола во мне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 12:33:46 ]
:)))))))) Серебрянный набат!.. Ваши ответы достойны улусского сладкопевца.