ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.08.14 06:32
Про усе дізнатись хоче
Самостійно змалку хлопчик
І тому вмовляє тата
Научить його читати
Буквара, що в їхню хату
Дід колись уніс для брата.

Батько вчитель нікудишній,

Іван Потьомкін
2025.08.13 22:53
Усе було готове до весілля: біла сукня зі шлейфом, який нестимуть діти; законвертовано запрошення гостям, ресторан замовлено... Затримка була за молодим. Воює в Газі – в цьому гніздовиську терористів, за будь-яку ціну готових нищить юдеїв не тільки в Ізр

Борис Костиря
2025.08.13 22:02
Блок спалює свої щоденники.
Ми ніколи не дізнаємося
про таємницю "Скіфів"
і "Дванадцяти".
Це те саме, що Гоголь
спалює 2-й том "Мертвих душ".
Блок спалює свої щоденники.
Спалює важливі одкровення,

Артур Курдіновський
2025.08.13 20:49
Моя поезія - сумна,
Бо в мене доля невесела.
Мої пегасові джерела -
Не квіточки та не весна,

А смерть, самотність і війна,
Скорботи вбивчі децибели.
Моя поезія - сумна,

Леся Горова
2025.08.13 19:00
Серпня шовковий дотик,
Літа дарунок теплий
Пахне посохлим зіллям.
В обрію теракотах
Зрілі пониклі стебла
Вправно насіння сіють:

Степу руда лямівка

М Менянин
2025.08.13 13:43
Адверза* тактика –
є така практика.
Мабуть і нині
щось в Україні.

Пройдено гірше все –
зась коїть більше це,
поруч нам жити –

Віктор Кучерук
2025.08.13 07:25
День щезає за днем,
Наче зерна в ріллі,
А ми далі живем
На поверхні землі.
Повні мріями вщерть,
Любим радість і сміх, –
І дівається смерть
Із майбутніх доріг.

Олег Герман
2025.08.13 00:31
Голос розбився об скелі німі,
Тиша гнітюча тримає за горло.
Думи блукають в молочній пітьмі,
Мовчки стіна виростає з безодні.

Сіті незримі сплітають слова
І розчиняються в тінях пониклих.
Десь у глибинах дрімає душа,

Олена Побийголод
2025.08.12 23:09
Із Бориса Заходера

– Дайте півкіло усмішки,
банку сміху, хмарки трішки,
три столових ложки вітру
та зірниць чотири літра!
Писку-виску двісті грамів,
десять метрів шумів-гамів,

Іван Потьомкін
2025.08.12 22:40
Без кори й коріння
Про дерево не варто говорить.
Кора як одянка надійна:
Зірвуть плоди, лист облетить
І дерева, як близнюків родина.
Кора і в чоловіка, певно ж, є:
Засмагла й ніжна шкіра.
Плоди, як і в деревв,-різні:

Борис Костиря
2025.08.12 21:49
На стадіоні перемог і втрат
Стоїш, як початківець перед боєм,
І дивишся на сонце із-за брам,
Що не дають наповнитись собою.

Попереду ще стільки рубежів,
Поразок, зрад, тріумфів і трагедій.
І доля піднімає на ножі

Світлана Майя Залізняк
2025.08.12 17:09
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Наголоси позна

Юрко Бужанин
2025.08.12 17:00
Промені сонця пестливо
Перебирають листя груші.
Поблизу рясніє слива
Гілками необтрушеними

І персики на осонні.
Рум’яняться гордовито.
Немов пастораль-симфонія,

Світлана Пирогова
2025.08.12 13:47
Загубились удвох,
як волошки у полі пшеничнім.
Чи це яв, а чи, може, їм сниться.
Гріє сонце обох.

Доторкнувсь до чола
і ні слова, ні звуку, цілунки.
Ніби той же юнак, і та юнка.

Юрій Гундарєв
2025.08.12 10:06
У червні 2023 року російські окупанти в Бердянську вбили двох підлітків - 16-річних Тиграна Оганнісяна
та Микиту Ханганова, яких підозрювали у підготовці диверсії на залізниці.
Відважних друзів застрелили снайпери: Микита був вбитий пострілом у голову,

С М
2025.08.12 07:33
на годиннику час коли зачиняють
і треба йти і я це знаю
але оттак сидів би до ранку
повзуть автівки усі в очах
сяє ліхтарний порожній блиск
замер у мозку німий одчай
це ж єдине місце
це ж єдине місце
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (в улус)
finita la commedia

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-18 16:26:37
Переглядів сторінки твору 3253
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2025.07.17 23:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-18 16:49:12 ]
мне понравился тонкий намек на обстоятельства)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-18 16:49:32 ]
аж рассмешил) как-то неожиданно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 17:15:16 ]
Тяжеловато ЛГ. Вспыхнула любовь к монашке, а ту не найти. Пока что, конечно. Их в монастыре считанное количество. Она, кстати, наверное, похожа, на Ксанку из древнего боевика о приключениях неуловимых мстителей. Только платки разные, и кринка с самогоном, а не деревянная ложка-мерка для раздачи каш. А глаза - если верить ЛГ, то, наверное, они. Сколько типов глаз?
Карие, серые (кошачьи), зеленоватые. Это зрачки. Белки - голубоватые или нет. Разрез миндалевидный более или менее. Или едва ли не круглые.
Но вопрос не в них.
Потянуло героя в улус (район, если по-русски). Там свои проблемы, но и своя жизнь. На виду. Не то что в городе. В нем уже всех видел он-перевидел.
Да "ромашка" (правда, не знаю, почему) ему приелась. М.б., потому что игра?
А ведь уже не дети... ЛГ пошел тридцать четвертый.
Как танк военных времен.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 18:14:15 ]
Ну так, Олексіє,
з тою ромашкою - то ніколи невідомо що воно
там між тим пелюстям - краще вже вдавати що домкрат позичив на автостопі...
Зі зрозумінням,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 20:47:42 ]
Конечно. Социум-то каков?
Поди, угадай.
А в темноте люди тоже влюбляются.
Разберись потом, в кого.
Или от кого.
Проблемы - да и только.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 19:27:17 ]
Потапий, если так дальше пойдет, боюсь, что ваш ЛГ плохо, извините, кончит)
Судьба-судьбина может очередной раз не улыбнуться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 20:42:54 ]
Да. Судьба такова.
Наблюдательны Вы.
Спасибон.
И удач-дач-дач)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 01:47:46 ]
А Ваш, Олексію, ліричний герой скромністю не страждає: твердо переконаний у своєму "превосходстве" перед іншими мужчинами.
Крім того, опиняється, мабуть, у нетиповій ситуації для чоловіка, - відмовляти жінці, та ще й вигадувати такі козирні причини, майстерно втілені в останніх рядках. Зазвичай спостерігаємо протилежне.
Хоча, напевне, й справді він еталон. Не даремно дівки до нього липнуть, "як до браги свині"! Пробачте за несмак. Якось мимовільно пригадалася пісня укр. гурту "ТНМК".
Усе нові й нові боки особистості Вашого героя відкриваються.
Коли ж то він нарешті знайде собі достойний притулок?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 09:13:03 ]
И мне так кажется. Но он, наверное, потомок дворян - он же ленинградских корней, хотя часть времени была прожита и на Урале, практически на стыке двух культур и цивилизаций. Европа и Азия...
Но остановился в Якутии. Малочисленный народ, глубинка.
Я не думаю, что он отказывает. Наверняка ломает комедию. А, м.б., "ромашкой" он именует что-то другое? Место на нарах ни за кем не закреплено. Ночью можно выйти на свежий воздух - нет, не покурить, ибо это можно сделать и не выходя, а вернувшись в барак, увидеть свое место занятым. Бездомные люди спят вповалку.
Но игры, как мне кажется, могут быть.
Молодым и сильным "ромашка", а кому-то и поножовщина.
Дежурства и подработки не все суточные. Приходится ночевать. На двух котельных (кочегарках, по сути), дорогу перебежали какие-то "инженеры с оборонки". Работа утрачена. Да и инженеры эти уж больно подозрительные. Исходя из услышанного, по-моему, геи. В Якутске? Но, тем не менее...
Обретет ли ЛГ прибежище?
Трудно сказать.
Остается ждать новостей.
Присоединяясь к читателям-почитателям, жду и я.
Спасибон - в т.ч., и за компанию.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 11:30:57 ]
Алеша, а это Ваше "...дач-дач" - с мыслию о тереме или с какой-то иной мыслию?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 11:51:02 ]
Может быть, многоточие поставить - и возродится слово в эхе. Уда-а-ач... да-ач, дач... Посотрясает воздух - и гармонически затихнет.
Один услышит одно, а другой - логически мысля, соответственно - другое. Конечно же, я не противник дач. Слышится мне и она. Как раз сейчас о ней мечтаю, сытно поевши постной каши с паровой рыбой. А мы ведь физически и вообще здоровые люди.
Да, лоботрясы. Но каждый из нас - это человек. Нам бы каждому мяса с полкилограмма на день, а женщинам - сладостей. Чтобы были стройными. Тоже мне, трапезная. Компот - и тот на сухофруктах.
Затрапезная.
А то... Каша и рыба - и та бросовая. Мойва.
Мечтаю и о тереме, ибо полезно мечтать, и не обязательно вслух. Подслушать злые духи могут.
А читать они сызмальства не приучены. Вот и пишу, в т.ч., попутно маскируя. А вдруг те уже и читать выучились? И мечта - это уже первый шаг к реализации. Строительно выражаясь, "нулевой цикл".

Спасибон-бо-он, бон... Это колокола во мне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 12:33:46 ]
:)))))))) Серебрянный набат!.. Ваши ответы достойны улусского сладкопевца.