ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2025.12.31 22:34
А голови у виборців як ріпи,
та розуміння істини нема,
аби не кліпи
розвидняли сліпи,
а мислення критичного ума.

***
А партія лакеїв... погоріла

Іван Потьомкін
2025.12.31 18:40
Зажурилась Україна, не зна, як тут діять:
Розвелися, немов миші, невтомні злодії.
Хтось воює, захищає здобуту свободу,
А злодії-казнокради крадуть де завгодно.
Хтось у шанцях потерпає і хука на руки,
А злодії в кабінетах бізнес хвацько луплять…
Зажу

Іван Потьомкін
2025.12.31 18:35
Зажурилась Україна, не зна, як тут діять:
Розвелися, немов миші, невтомні злодії.
Хтось воює, захищає здобуту свободу,
А злодії-казнокради крадуть де завгодно.
Хтось у шанцях потерпає і хука на руки,
А злодії в кабінетах бізнес хвацько луплять…
За

Володимир Мацуцький
2025.12.31 18:05
роздум)

Демократія вмирає в темряві,
коли людство живе в брехні,
коли істини втрачені терміни
коли слабне народу гнів.
Ось наразі, як приклад, зі Штатами:
проковтнув той народ брехню,

Артур Сіренко
2025.12.31 16:42
Ми таки дочекалися –
Сама Вічність прийшла до нас
Прийшла старою жебрачкою
У лахмітті дірявому
(Колись оздобленому)
З ясеневою патерицею.
А ми все виглядаємо
Цього дня похмурого,

Василь Шляхтич
2025.12.31 14:31
Хоч Вчора давно проминуло
хоч Завтра в мріях як дитина спить
сьогодні спершись на дитини кулак
читаю все те що мене болить

А має що боліти мене Нині
віра надія і всесильна любов
в старому році пишуть Україні

Володимир Ляшкевич
2025.12.31 14:08
Тут короткий вступ в теорію із зазначенням структур основних частин, відтак ряд початкових пояснень з посиланням на вже опубліковані на наукових сайтах і просто в інтернеті більш докладні документи. Частина І Монографії _______________________________

Артур Курдіновський
2025.12.31 11:55
Для грішників - пошана й привілеї,
Для праведників - прірва самоти.
Ви думаєте, пекло - під землею,
А біля казана стоять чорти?

Емігрували назавжди лелеки,
Лишилися тепер самі круки.
Гадаєте, що пекло десь далеко?

Борис Костиря
2025.12.31 11:48
Безконечно гудуть ваговози
За маршрутами дальніх шляхів.
І лунають нечутні погрози
З глибини первозданних віків.

Безконечно гудуть, протестують
Проти фатуму і небуття,
Залишаючи нам одесную

Тетяна Левицька
2025.12.31 10:51
Що мене тримає на цім світі?
Обрубала всі кінці, та в воду.
Ще цвяхи залізні не забиті
у труну соснової колоди.

Витягнула біль із серця глею,
залишила пустці вільне місце.
Разом з самотиною своєю

Кока Черкаський
2025.12.31 05:51
Не всі поети
Складають сонети,
Не всі Грети
Є Тунберг Грети.

Ті- люблять сигари,
А ті – сигарети.
Я люблю стейки,

Іван Потьомкін
2025.12.30 22:09
Хай лишиться підтекстом
Те, що назовні рветься.
Те, чим обох обдарувала ніч.
Від чого на душі так затишно і тепло,
Що знову кличе летіть навстріч
Одне одному. І то не гріх,
Що станеться між вами,
Що не вдається відтворить словами...

Світлана Пирогова
2025.12.30 21:55
Зима притихла, у якійсь мовчанці.
Не хочеться чомусь їй говорити.
Нутро холодне і холодні ритми,
То ж невідомо, що в небесній склянці?

Коктейль ігристий у флюте-фужері?
Нам, мабуть, не дано дізнатись вчасно.
Міркуємо...і каганець не гасне.

С М
2025.12.30 21:21
Якби ти був птахом жив у висоті
Тримався за вітер якщо налетить
Вітру казав що відносить ген
”Ось куди я би гайнув у цей день“
Знаю що ти присутній зі мною весь час
Знаю що ти присутній зі мною весь час

О гірська весна кохання

Тетяна Левицька
2025.12.30 15:56
Безсоння з небом сам на сам
у серці лють пригріло,
та на поталу не віддам
лихому душу й тіло.

Ти хто такий, і звідкіля —
чорт з табакерки, наче?
Як носить праведна земля

Борис Костиря
2025.12.30 13:45
Коли вже звик до зими,
весна сприймається як травма.
Зима - це певна усталеність,
це скрижанілість свідомості,
коли на бурульках повисає
мудрість віків,
коли на полотнах снігу
пишуться поеми.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Рубцов (1965) / Вірші

 Де щастя водиться?
Багато хто з моїх знайомих
Прибились західних земель.
Шпаркі, як кажуть, на підйомі
До кращих подались осель.

Були між ними патріоти.
Сказати-б, жадібні? Так ні.
Квартири мали і роботу,
Людей впливових між рідні.

Шуміли:"Ми міцного роду
І щиро віддані йому".
А тільки трапилась нагода,
Розвіялись по одному.

І я у Західну віконце
З гуцулом-тестем прорубав.
Хоч наше і не гірше сонце,
Гайнув, бо привід таки мав.

З чужих столів поїсть-попити,
Відчути радощів земних,
Побачити, щоб зрозуміти:
Ну чим намащено у них?

А ще довідатись кортіло,
Куди так щільно тисне люд?
Чому ніяка владна сили
Не в силі втримати їх тут?

На чужину погнути спину
Не раз щороку виїжджав,
З Німеччини на Україну
Хрусткі банкноти виряджав.

І все-одно не міг збагнути
Любов слов'ян до чужини:
Не встигли Грінвіч перетнути,
Американці вже вони.

Ніхто там нас не виглядає,
Грошей "за так" не роздає.
І в них буденність набридає,
І там рутина дістає.

Хоч, правда, побут там зручніший
І підлататись можна враз,
Так їдуть же не найбідніші,
А найкмітливіші від нас.

Не стану до уваги брати
Високий сервіс по містах.
За зручність треба там бабрАти
Не менш, ніж у своїх краях.

Там люди не такі сердечні,
Сухі та стримані, аж сміх.
На око вишукані, гречні,
Насправді, байдужі до всіх.

Тиняєшся між них, як привид,
Без центів не наллють води,
Тому заможність - ще не привід
Для переселення туди.

Можливо, жити я не вмію?
Втрачаю вигоду свою?
Я Україною хворію,
А світ - для інших віддаю.

20.08.2007

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-26 08:06:51
Переглядів сторінки твору 3996
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.829 / 5.5  (4.845 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.541 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ГЕОГРАФІЯ
Автор востаннє на сайті 2018.12.09 22:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-26 08:27:28 ]
Ну, пане Ігорку, вивернули усю душу навиворіть... Те, що маємо ми тут, ні за які маєтки не купиш.Може я не живу в шикарному особняку і не їжджу на Лексусі, але я дихаю українським повітрям ( хай не самим чистішим), п'ю українську воду ( хай не саму кришталеву), бачу як ростуть мої діти, в любий момент можу навідати могили рідних...Хтось скаже, що все це в тарілку не насипеш, а мені вистачає. Мені теж болить Україна і дуже хочеться, щоб тут стало краще жити, але для цього треба жити і щось робити тут, а не їхати у світи... З повагою, Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-28 07:53:49 ]
От і я про те ж. Багато є красивих країн, громадянам яких треба подякувати за гостинність, похвалити їх за те, що дбають про свої землі і повертати додому. Як на мене, у нас і трава зеленіше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-26 09:17:09 ]
Щирий вірш. Кого бідність в найми за кордон жене, а хто хапнуте тут везе туди сховати. Вже напевно немає "...на ловлю щастя и чинов...". Але є багато "героїв", які звідти повернулися і бажають вчити жити, бо тепер себе вважають людьми вищої раси. Буття таке.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-28 08:02:37 ]
Я не суддя нікому. Справді, бувають серйозні підстави для еміграції, але більшість хоче бачити повний холодильник, дві машини в гаражі, або просто стати громадянином західної держави, бо в радянські часи дивився на таких заздрісними очима. Я жив серед німців, які виїхали, в основному, з Середньої Азії на історичну батьківщину. І це нормально. Але й серед них є такі, що вважають повернення на фатерлянд помилкою, яку вже не виправити. Ментальність не та. А є й такі, які знаходять своє. Як казав мені один "німець" Павло Дроздюк: "Де я переночував - отам мені й батьківщина."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-26 10:51:14 ]
ВАжко говорити щось, коли не знаєш предмету розмови - за кордон на заробітки не їздила, як почувається заробітчанин не відаю. Ваш вірш - ніби роздум-сповідь, що спонукає замислитись і, водночас, ніби, виправдання собі та тим, хто туди поїхав по кращу долю, не важливо, тимчово, чи назавжди... З одним можу погодитись - працювати треба всюди, де б не жилося, бо це засіб до існування, а за гарні очі, хліба не купиш. І хто зна, чим керується той, чи інший, обираючи шлях у житті? Тож, кожному своє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-28 08:05:47 ]
Я виходжу з того, що Бог сильний благословити всюди і Він визначив межі нашого мешкання. Не сказати, що я пишаюся Донбасом, мені ближче до серця центральні і західні регіони, але куди вже від свого кореню? А за кордон - тільки якщо насильно викинуть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-26 13:05:05 ]
Правдиво і щиро. От якби оця "хвороба Україною" передавалась повітрям, щоб нею "заразились" усі, хто мешкає на території Незалежної України!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-28 08:14:51 ]
Ви ж знаєте, що більша частина людей орієнтується не на духовні цінности, а на стан добробуту. Оце питання: за що любити - потребує філософського осмислення. Я знаю відповідь на нього. А переконати когось, хто застосовує інші еталони, - не маю аргументів. Лишається тільки слово. Жаль співгромадян, які запізно усвідомили хибність свого виїзду за кордон. Моя однокласниця проживає в США. Один з її синів не проти переїхати на Україну, хоча більшу частину життя провів там. Родина виїхала, бо не могла задіяти весь свій потенціал у нас. Розтринькати талант на ринку? Просто в мені любов до України переважає все інше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Яровицина (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-26 20:00:18 ]
І добре, що ми на нашій землі, хай і багатостраждальній!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-28 08:18:02 ]
Люди скрізь немало страждають, Тетянко. За рівнем суїцидів та ж Німеччина посідає не останнє мусце в Європі. Де б не жили люди, вони шукають любові, кохання, визнання. Скрізь працюють. І лише туристи, такі як я, помічають навколишні краєвиди і вважають за щастя жити там, де вони працюють, а тоді вже й живуть. Хоча... моє щастя однозначно не там.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-12-06 15:53:11 ]
їдуть наші люди на Захід, а в Україні їхні місця займають африканці, в"єтнамці, сомалійці...
диявольський кругообіг...
Сильно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-06 17:14:09 ]
У сомалійців тепер свій окремий бізнес, монопольний. Може частина наших до них піде у найми?