ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Федір Паламар
2025.08.06 00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.

Іван Потьомкін
2025.08.05 23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.

Борис Костиря
2025.08.05 21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,

Олександр Буй
2025.08.05 20:32
На Ярославовім Валу
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.

В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я

Устимко Яна
2025.08.05 16:04
по полю-овиду без краю
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня

у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти

Олена Побийголод
2025.08.05 14:37
Із Бориса Заходера

Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,

С М
2025.08.05 11:11
Хильни за працюючий піпол
Тих які уродились ніким
Пиймо ще за добро і за лихо
Чарку ще за оцю земну сіль

Помолися за простих піхотинців
За їх подвигання важкі
Діточок а також дружин їхніх

Борис Костиря
2025.08.04 21:42
Прощальна засмага на пляжі -
Останній осінній прибій,
Що тихо й незаймано ляже
На плечі жінок без надій.

Прощальний цілунок природи,
Що лине у безвість, як знак,
Який прокричить у пологах

Юрій Лазірко
2025.08.04 21:13
Як моцно грає радіола.
Якогось... крутим рок-&-рола,
а злий зелений змій глаголит:
– Женись на ній, бодай жени!

Хай у Сірка вже буде буда,
у міру ситим гавкне людьом,
у міру – хвіст, мордяка й зуби,

Ольга Олеандра
2025.08.04 10:52
Вітру перешіптування з листям.
Що ти їм розказуєш, бродяго?
Знову нагасався десь та злишся
на свою невикорінну тягу
до буття у безперервних мандрах,
на свою неміряну бездомність,
знову їм, осілим, потай заздриш,
між гілля снуючи невгамовно?

Юрій Гундарєв
2025.08.04 09:28
серпня - день народження унікального німецького музиканта

Клаус Шульце (1947 - 2022) - композитор, клавішник, перкусист, один із піонерів ембієнту (дослівно - «навколишній») - цього напрямку електронної музики.

Батьки - письменник і балерина,
після

Олена Побийголод
2025.08.04 08:53
Із Бориса Заходера

Крругом – мурра, мурра,
все – маррність та сумбурр,
а ти муррчи: «Урра-а!»
І більш – ані мур–мур!

(2025)

Олександр Сушко
2025.08.04 08:02
Для боїв із ворогами час настав.
Страх в Дніпро стікає по краплині...
Визріла чортополохом густо мста,
Вкрилось чорнотою небо синє.

Пелюстками осипаються роки,
Епілог дописує правиця.
У ходу сьогодні хрестики й вінки,

Ярослав Чорногуз
2025.08.04 02:40
Оце ж вона - країна Доброти.
Для себе так відкрив її раптово.
Душа моя раділа веселково,
Коли зібрався я туди піти.

Це - світ чарівний, де немає зла,
Де сила - в ненав'язливому слові.
Де ти по вінця сповнений любові,

Іван Потьомкін
2025.08.03 23:39
Багатий і давно уже не раб,
Уславлений мудрістю повсюди,
Езоп де тільки вже не побував.
От тільки в Дельфах не довелося бути.
І ось він там. І як повсюди байкою частує.
Та якось тут не так, як всюди.
Слухати слухають дельфійці, а платити – ні.
Гада

Леся Горова
2025.08.03 22:31
Тіні підсмажені вітер ворушить
В деку при стовбурі дикої груші,
Щоб не згоріли до чорного.
Сонце, підійняте липнем-хорунджим,
Прагне зеніту й рахує байдужо
Хмар незаповнені човники.

Берег рудіє травою сухою,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Кучерук (1958) / Вірші

 З глибин душі на волю рвуться...
З глибин душі на волю рвуться

Чуттям стривожені слова.

Благає серце революцій

І щиро вірить у дива.

Благає серце неспокою,

Горіння в пізньому вогні.

Я хочу бути із тобою,

А ти зі мною – так!.. Чи – ні?..

Про тебе думати несила

Мені щодня із давніх пір.

Твоя весна заполонила

Мене зимі наперекір.

Глуха розлука поміж нами

Межею давньою лежить.

Я закохався до безтями

В твоїх очей сумну блакить.

Я закохався мимоволі

Колись у тебе із здаля.

Щасливий тим, що трохи болю

Й наснаги серцю ти дала.

Твій слід у тиші небовиду

І в глибині його не згас.

Я терпеливо йду по сліду

Твоєму, люба, повсякчас.

І трохи боляче... І любо

На хвилях марних сподівань.

А ти смієшся, дивна згубо,

З моїх натомлених зізнань.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Олександр Христенко 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Інна ваап 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-12-07 09:57:04
Переглядів сторінки твору 2966
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.961 / 5.25  (5.075 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.305 / 5.87)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.08.02 14:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна ваап (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-07 10:40:19 ]
вірш переповненний добрими і мудрими словами, залишає присмак невеликої гіркоти


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-07 11:15:10 ]
Таке щире високо-ліричне, ніжно-тремке одкровення... і раптом оте різке, низьке слово-звертання "недолуга". Воно руйнує позитивний чарівний образ Вашого ЛІРИЧНОГО героя.
Думаю, Ви розумієте мене... З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-07 11:56:11 ]
Сподобалося! Розумію, що йдеться про почуття, і щось радити не дуже коректно... Але цілком згоден з Любою і тому насмілюсь запропонувати таке закінчення:

І трохи боляче, і...любо
На хвилях марних сподівань.
А ти смієшся, дивна згубо,
З моїх натомлених зізнань.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-07 12:17:20 ]
дуже вдала пропозиція щодо "недолуга" замінити на "дивна згубо,". Окрім того, ще й "революцій" не зовсім "вписується" в подальший зміст.
У вірші відчувається схвильованість і пошук ліричного героя - і це викликає симпатію до нього.
Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-07 13:11:10 ]
Як одноліток автора, цілком розумію, що кардинальні зміни у житті з роками все більше схожі на революції.
А "недолуга" і справді, доцільно замінити.
Вірш чудовий, щирий, глибокий.
Щасти, Вікторе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-07 13:16:51 ]
Дуже щирий, відкритий вірш -

***Чуттям стривожені слова.***

***Твій слід у тиші небовиду***


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-08 18:47:40 ]
Коли писав "недолуга", то аж ніяк не думав, що можу образити героїню, навпаки, старався тим тільки підкреслити одну з рис її характера...
Читаючи зараз коментарі, бачу, що, певно, щиро помилявся, що, справді, потрібно прислухаться до ваших порад і скористатися уже готовим варіантом запропонованим Іваном.
Щиро дякую вам усім.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-12-09 11:53:11 ]
Нехай з глибин на волю рвуться
Слова окрилені Твої,
Бо як душі без революцій? -
Вона ж так звикла до боїв.
Хай почуттів жагучі зливи
Тебе омиють, як колись.
Повір мені - існує диво,
Йому Ти серцем посміхнись!
Сумних очей блакить безмежна
Додасть вогню душі Твоїй,
У почуттях нема обмежень,
Нема страхів у наших мрій.
Хоч я для Тебе стала болем,
Який так солодко ятрить -
Дозволь собі напитись волі,
Що принесуть з небес вітри!
І не важливо, "так" чи "ні" є -
Іди за серцем навмання,
Нехай у ньому завесніє
І... десь в куточку буду я!