Дякую колеги, що ви долучилися до цієї непростої тематики. Сподіваюся, що ми можемо спокійно і зважено поспілкуватись без образ і взаємозвинувачень, поспілкуватися на тему можливих проблем завтрашнього дня, який таки обов'язково настане. І чи буде цей день радісний - не відомо.
Ви можете сказати, що "краще" таки завше змінює "гірше", бо "все проминає" - тільки ось формат свій нове "щастя" подеколи змінює досить кардинально.
Можливо більшість присутніх на сайті ПМ далекі від економіки, але підспудно всі відчувають, що ми, м'яко кажучи, відстали від цивілізованого життя-буття в усіх його проявах.
І можна довго переконувати себе, що в нас таки ще не все продається і купляється, але від того, що ми банкрути нікуди вже не подітися. З багатьох причин ми не спроможні утримувати державу, яку створили. І ні в кого, напевно, немає сумніву, що для загальноукраїнського виживання це владне утворення (систему влади в Україні) потрібно різко і рішуче трансформувати.
Але сучасні покоління українців не здатні проявити потугу, що проведе крізь горнило очищення до прозорих форм народовладдя.
Всім ясно, що таких сил в суспільстві після людожерських років нашої кривавої історії просто немає і корабель "Україна" тонутиме. І вже тоне. І цей корабель, до того ж, тягнуть в різні боки і з однією ціллю. Очевидно, що й одні на цьому кораблі ментально налаштовані знаходити спорідненість на сході, а інші на заході...
Що в ситуації не зрозуміло?
Невже і далі закриватимемо очі на конкретну, очевиднішу з кожним днем, проблематику можливого розриву?

Повторю своє бачення - сама по собі Україна не розпадеться, немає в Україні, наразі, жодних внутрішніх відцентрових сил, але Її, схоже, таки прагнуть розірвати на шматки оті всі "рятувальники".

Невже до останнього наші очі застилатиме наївне бачення - що все, мовляв, випадково так складається? Що випадково підживлюється капіталами і можливостями привладних сил, наливається біцепсами фашистськолика "Свобода" на Заході України. Що розбудова на Сході і в центрі України кремлівських проектів - це тільки співпраця і злиття зусиль во ім'я процвітаючої самостійної України...
Що не станеться в потрібний ( і уважно прорахований) момент спровокованого глибокого внутрішнього конфлікту і кривавих зіткнень, після чого ненависть і кров назавжди розірве нашу єдність...

Навіщо про все це говориться?
Просто дуже не хочеться аби це таки сталося. Хочеться, аби ми, українці, зберегли те, що маємо. Але як це зробити, коли ми так красиво навчилися мовчати?..

Та не буде ніякого розколу України. Бажання звичайно залишаться, як наприклад в Жириновського "...Україна там де Львів". Румуни, угорці і т.д. також не проти були би щось пригріти. А з середини ці ідейки як кажуть зараз насамперед із Заходу лунають винятково від збанкрутілої влади. З кінця 80-х під гаслами "націонал-патріотизму" всілася у владі всяка шваль, прогнала "окупантів", з ними і заводи які випускали таку-сяку продукцію де було менше сировини, а більше праці. Проходить час, а з влади втрачати не хочеться. Тим більше, що і робити більш нічого та челядь не вміє. Ось і пнуть нові лозунги, щоб приватизувати цілі регіони і увічнитися у владі. Це звичайні авантюристи і популісти. А федералізм? Який федералізм може бути в Україні, в якої видимість держави всього кілька років? Влада трохи ще була в Кучми, зараз тільки складаються передумови для відтворення так званої вертикалі влади, від чого верещать глитаї всіх кольорів. Якщо федералізм, то хапуги стануть зводити митниці на кордонах областей. Краще зразу розійтися хто куди. Не нинішнє покоління збирало Україну в сучасних межах, не йому розділяти. Та і вся соброність України щедро полита і кров'ю інших народів, хоч з протилежними цілями. А то розспівали про УПА, наче радянські солдати воювали за знищення українців. Проблема не Росії і не в Європі. Не тягне соціальна система без шарових ресурсів. Хочуть, не хочуть, а на непопулярні кроки влада мусить піти. Рано чи пізно. Це закон.
Та як було так і буде. Багаті багатшатимуть, бідні біднішатимуть. Знімуть мараторій на продаж землі і селянам буде можливість на власній шкурі переконатися як воно гарно було при царі. Вже не базіканням.

Та не буде ніякого краху. Навіть сучасний російський уряд, який відмовився субсидіювати українську економіку по другому закону діалектики тільки зміцнює українську державність. А добудують нові газопроводи так ще краще. Ворушитися стане не тільки чиновницька братія, а і засалені міщани.
Браття з Заходу і не пикнуть. Не по їхніх зубах нинішня Україна. А для особливо активних можна і відпочинок "від наболілого" влаштувати..., десь в колоніях Донецької області. Там ягнят немає, не сумнівайтеся люди. Всі лозунги про ущемлення нацменшин з гарно продуманими планами наперед. В більш серйозних "партнерів" спокуса на рівні підсвідомості може і завжди буде, та пам'ять до дечого зобов'язує. А ще більше так звана Система Гарантированого Возмездия. Загроза не в тому. Частка невиробничої сфери вже давно заглушила те незначне виробництво, особливо за п'ять останніх років популізму і безвладдя. Порозбещувала людей влада.
Але номер буде коли "авторитарна" Білорусія першою вступить в Євросоюз.

Мрійко, та і при Польщі і їх "великому державнику Пільсудському" на Західній Україні особливої промисловості не було, а сільське господарство обмежувалося житом і травою в болоті. Але якось животіли. В колоніях промисловість не розвивають. Це тільки "радянські окупанти" будували підприємства і дуже навіть непогані як на той час. А "патріотизм" це просто прапор. В першу чергу для пройдисвітів всіх мастей щось вхопити для себе і нащадків чи в крайньому разі поцарювати. Хоч які ті землі і бідні, але недостатку в бажаючих прихопити не було і не буде ніколи. Якби не ядерна зброя, то вже пробували б вчити демократії не тільки порадами.