ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.06.09 00:50
Між королівством лютої зими
Та царством перекресленого літа
Я намертво оточений людьми -
Нема на кому погляд зупинити.

Навколо - безпросвітна каламуть...
Однакові, безбарвні силуети
Всі в мене, як в опудало плюють,

Домінік Арфіст
2026.06.08 22:41
я до межі натягнена струна
я до кінця мого життя – війна
мені болітиме вночі весняний грім…
і де тепер моя душа?.. і де мій дім?
там де воронками розтерзана земля?
де марно друзів виглядаю звіддаля?
де увірвалася провалиною путь?
де прапор

хома дідим
2026.06.08 21:04
маршують у чоті своїй
усе звитяжні та успішні
їм невідоме слово стій
а хто із грішми
той не грішник
чого іще ти не купив
чого ще не придбав
сердего

Борис Костиря
2026.06.08 12:51
Як добре, що не треба поспішати
Кудись уранці, що є вільний день.
Читати ці складні Упанішади
Із вільних і замучених пісень.
Кохати, ображатись і прощати
Когось далекого, немовби трель.

Як добре, що заглибитися можна

Вячеслав Руденко
2026.06.08 11:31
Будь ласка!-довгий сквош
Нам подарунком долі
В борні за майбуття,
Яке не оминуть,
Можливо донесуть
Ракетки проти волі
Раптове – Схаменись!
Дитяче – не забудь!

Юхим Семеняко
2026.06.08 08:02
Випасали телят Баскервілі,
Та на вигляд вони підозрілі.
І стоїть гавкотня.
Тож ні ночі, ні дня
Недоспали оті Баскервілі.

Хто б до Адамсів би не приїхав,
Для Пилипа нечувана втіха.

Віктор Кучерук
2026.06.08 06:02
Розбуджений співами зябликів ліс
Нарешті звільнився від літнього сну, -
Почулось здаля шелестіння беріз,
Побачився заєць, що в гущу гайнув.
Привітно махають гілками кущі
Ліщини з плодами, що стиглості ждуть, -
І радість одразу зростає в душі,
І біл

Неїл Лорен
2026.06.08 02:06
написати б комусь листа
от мовляв і привіт і здрастуй
в тридесяте міфічне царство
без поважних на те підстав

написати б на зло смертям
живу там-то займаюсь тим-то
всюди звісно вогонь і дим — то

хома дідим
2026.06.07 21:42
жовтогарячі нагідки
та лілії тигрові
пташки співочі навкруги
немовби у діброві
увесь такий ліричний ти
замислений на слові
життя же промовля утім
на мові невідомій

Євген Федчук
2026.06.07 17:17
Як знімали Хрущова і намагалися Горбачова.

Так, багато при Хрущову устигли зробити.
І супутник, і людину перші запустити
В космос. Цілину при тому дружно піднімали,
Хоча про те у казахів згоди не питали.
Культ особи «подолали», невинних звільнили,

Володимир Ляшкевич
2026.06.07 16:40
То мир і справді є театром? Як не глянеш:
актори, сцена, мла за нею, глядачі,
а ще присутні в цій великій виставиці
і ті, що обирають непримітні ролі,
але міняють долі участю своєю.

Коли ж вони у втомі покидають сцену,
тоді провіщене доходи

Борис Костиря
2026.06.07 13:28
Дайте випити кави ковток
Перед боєм важливим, вагомим
І пізнати життєвий урок,
Що промчиться в стрімкому вагоні.

Дайте випити чашу до дна
Хоч вина, хоч рясної цикути.
Не моя буде в тому вина,

Олег Герман
2026.06.07 11:42
Шукаю дорогу між тисяч думок,
Де цінності тонуть у шумі розмови,
Де кожен навколо — мудрець та пророк,
Хоч жоден насправді нічого не робить.

Змішалися контури, знаки, слова,
Ховаються тексти за тінню контексту.
У цих лабіринтах болить голова

Вячеслав Руденко
2026.06.07 11:10
… на човнику не видно пасажирів,
біля корми не чути руху сліз,
де заповіт новий що склали за ранжиром
під юним місяцем ховають до валіз,

раніше тут з півдюжини агентів
у квітень дощовий плели з верби вінки,
тепер щури рятуються в моменті

Віктор Кучерук
2026.06.07 06:27
В тепле літо золоті ворота
Відчиняє червнева пора, -
Душу вабить лежача робота
І напущена в сплячку мара.
Зріє літо пахуче, півсонне
І принадне в наряді своїм, -
Барви й звуки його ніжнотонні
Час від часу сполохує грім.

Володимир Бойко
2026.06.07 01:22
Окремі москалі нібито і не страшні. Вони, як і вовки, небезпечні, коли збиваються у зграї. Без московської мавпи з гранатою світ поки що не здатний уявити собі миротворчий процес. Гіркий досвід – незамінний інгредієнт у кулінарії. Людям найпрості
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Евгений Волжанский / Вірші

 Рождество
Они прошли, как между двух страниц -
Когда одна, оконченная, вниз
Смотря звездою, ищет продолженья,
Пока другая, в снег облачена,
Глядится в ту, которая черна, -
И встали посредине предложенья -

Мария и Иосиф. Просто две
Поспешных точки, будучи в родстве
С пустыней, окружавшей их, и горней,
Они пришли в пустыню на постой.
Но жизнь и свет порой упрямы столь,
Что и в сырой пещере пустят корни.

И ночь стояла, как оглушена.
Была такою ветхой тишина,
Что звук один, касанье, крик младенца -
Лишь выдох - и уже не съединить
Внезапно разорвавшуюся нить.
...И некуда от звука было деться.

Так, заставляя позабыть вчера
И "ч" в нём убелив, острей пера,
Луч звёздный зачеркнул в строке о Сыне,
Что Он убог, и там же - ноту "до"
В их горькой доле - буквы после чтоб
Сложили чудо посреди пустыни.

И, верно, зная, что не нужен ключ,
Порог пересекая, падал луч,
Дабы звезда увидела воочью,
Как точки две, скрепив руками связь,
Над светлым этим пятнышком склонясь,
Пришли к надежде, то есть - к многоточью.

И, как благая весть, валился снег
На головы домов, на их ночлег.
Все засыпали. Пламя меркло, меркло...
Лишь над младенцем, схоже с запятой,
Вился дымок - как будто Дух Святой
Снимал для золотого нимба мерку.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-12-24 22:37:03
Переглядів сторінки твору 20042
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.421 / 5.5  (4.533 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 4.245 / 5.5  (4.353 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.692
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Різдвяна поезія (для дорослих)
Автор востаннє на сайті 2014.11.15 03:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-12-26 02:05:24 ]
Гренуиль, какие страсти))) Вы вчитайтесь и увидите, что я принимаю критику, которую считаю достаточно аргументированной. И если я сказал, что про пламя в каком-то смысле справедливо, значит, я не отрицаю, что Вы можете быть правы, что часть читателей не поймёт. Но я не намерен тут же бежать и менять из-за этой части кусок стиха. Выше объяснил почему.
Мрія, после слова "оглушена" нет никакой запятой и не должно быть, там точка стоит.
Я и не говорил о какой-либо правомерности. Начнём с того, что "оглушена" - причастие. Попробуем так подойти к этому. Если бы, скажем, я написал "И ночь стояла такая, как будто она была оглушена", это тоже было бы неправильно? Просто неполное предложение, раз уж на то пошло, вот и всё. Знаете, стал размышлять об этом и терроризировать гугл и, в принципе, ничего толкового (например, правила, по которому нельзя использовать в сравнительном обороте краткую форму причастия) не обнаружил. До комментариев у меня не возникало никаких сомнений в правильности построения предложения.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-12-26 15:35:59 ]
И какие же "глибинні протиріччя" видит редакция в упомянутых строках?..
Насчёт "валился" - когда писал, то не думал о выражении "весть свалилась на голову", а только о "как снег на голову". То, что снег "валился", мне показалось как раз более мягким, уютным, что ли. Что-то вроде одухотворения снега, который прямо аж с ног валится) А высокое не надо с пафосом путать, кста.
"Вился" я читаю с ударением на втором слоге. Считаю это допустимой вольностью. Кому не нравится - может для себя заменить словом "витал", но мне этот вариант не совсем по душе.
Пустыни меня устраивают. И да, повтор во второй строфе сделан специально, по-моему, это очевидно. Третья достаточно далеко по тексту от первых двух.
"С запятой" мне не особо нравится. Оправдание здесь могу привести только одно: стих не обязательно должен быть вылизанным на манер лексуса.
Опять-таки, что за "певні" имеются в виду? Определитесь, нормально высказываться или по полслова за раз - я тогда за вторым буду отвечать.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-26 19:54:28 ]
А нормально висловлюватися це як? :)
Апелюємо інколи до вищих рівнів інтелектуальної чутливості.

Утім, давайте зробимо невеличку паузу в порадах, не все ж відразу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-26 18:07:15 ]
Да, конечно, причастие. Страдательное.
"И ночь стояла такая, как будто она была оглушена" - было бы правильно. А просто "стояла,как оглушена" - нет. И то, что Вы не нашли правила, не означает ведь, что его нет )) Ну, послушайте сами, разве Вам не режет слух? Разве Вы скажете: "Я стоял, как ослеплён (оболган, обворожён, вооружён)"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-12-27 00:00:12 ]
...но и не означает, что правило такое есть!)
Я так чувствую этот момент. И он прекрасно укладывается в моё восприятие. Всё.
Если бы после "горней" стояла точка, это не было бы предложение, заметьте. Ну или было бы, но какое-то слишком неполное и корявоватое. В черновике точка стояла после "точки").
"Схоже", очевидно, выглядит для Вас украинизмом, потому что на украинском говорите и думаете, и вообще знаете его лучше.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-27 00:33:10 ]
Последнее Ваше утверждение меня настолько позабавило, более того, рассмешило уверенностью, с которой Вы ошибаетесь, что мне расхотелось продолжать что-либо Вам доказывать или убеждать в чем-либо. В конце концов, автор - демиург. И всё, что демиург создает - на его, демиурга, совести, чутье и внутреннем слухе.
Дальнейших творческих вдохновений! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 17:29:14 ]
Мрія, в таком контексте уже Ваш ник не менее смешон) Не принимая во внимание "предпочтивший" и всю эту ерунду по поводу слова "схоже".
А за Демиурга спасибо) Вам тоже всяческих благ :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-10-28 19:37:45 ]
однако...:(
пинали и распинали..
как знакомо. а вы-таки - молодцом
да и товар - лицом. а лицо живое потому и притягательно, что не стесняется плакать так, как оно чувствует, пока маски - смеются...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2012-10-30 20:34:12 ]
Да... перечитал свои комменты. Злой я, однако)
Спасибо Вам.

1   2   3   Переглянути все