ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та

Артур Курдіновський
2026.10.25 15:28
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.

Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеїний хрест-навхрест,

Борис Костиря
2026.10.25 14:48
Я жду листа, немов благої вісті
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.

Я жду листа, що нині заспокоїть,

Євген Федчук
2026.10.25 14:40
Москалі постійно інших підлістю вражали.
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп

хома дідим
2026.10.25 14:00
що кому
до чиєїсь безмежності
чиєїсь ніжності
чи розпачу
хіба що поетам
хоча поети бувають
теж усілякі
декотрі опікуються

Світлана Пирогова
2026.10.25 12:48
Дощ вицокує гами небесні,
Звуки срібні гомінко дзвенять.
Застрибала грайливая рать.
Хлющ із перстю зійшлися у квесті.

Ніби дивним казковим експресом
Враз знімає журливу печать.
Дощ вистукує гами небесні,

Віктор Кучерук
2026.10.25 07:16
Перевтомлена працею мати
Йде повільно назустріч мені,
Щоб одразу міцніш обійняти
І забути про змучені дні.
І веде за собою до хати,
Де зажурою пахне полин,
Починає всього цілувати,
Ніби я ще малесенький син.

Борис Костиря
2026.10.24 21:29
Що значить зачинені двері
До серця чийогось навік?
Риплять, ніби голос тетері,
У фокусі дальніх повік.
І Вертер пустелю долає,
Читає рядки будяків.
На овидах світлих розмаю
Почуємо шепіт віків.

Іван Потьомкін
2026.10.24 20:57
Супами пахне околиця моя єрусалимська,
Смачними, мало не з усього світу…
Скуштував чимало їх, але на думці зазвичай
З дитинства нічим не замінимий борщ український.
Кажуть, що кухар подав Хубілаю, онуку Чингіс-хана,
Супів найкращих в світі список

В Горова Леся
2026.10.24 18:15
Розгулявся північний, та так уже кріпко і пристрасно!
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.

Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли і

Вячеслав Руденко
2026.10.24 16:40
Не усі любили рокабілі,
Тверк медуз драглистих, ритм-енд-блюз,
Бо були руді і підозрілі,
Наче Сходу викопний хунхуз,

Що завжди, підкреслено і гучно,
У пісках між соціальних криз
Набував майно кайлом підручним,

Тетяна Левицька
2026.10.24 16:02
Сприймаю за жарти,
не скиглю від болю,
та більш ображати
себе не дозволю!
Незламна, правдива,
тверда, наче криця,
пекуча жалива,
стрімка блискавиця.

Борис Костиря
2026.10.24 13:54
Птахи на хижім переніссі
Вільготно направляють гнів,
Такі потужні, наче Ніцше,
В нестримнім сяєві вогнів.

Вони жорстокі і примхливі,
Розумні, злобні і сумні,
У нескоримому напливі

хома дідим
2026.10.24 10:38
благочинність
твереза така
ледь-ледь поведена
немовби мати тереза
при кінці
місяця осіннього другого
причетна до будь-чого
і не провинна ні в чому

Віктор Кучерук
2026.10.24 09:08
В голосі плинної осені
Чується шелест і свист, -
Вітер захекано носиться,
Падає зірваний лист.
В голосі тім інтонації
Лагідні, гнівні, смішні:
Листя шепоче про грації,
Вітер горланить пісні.

Марія Дем'янюк
2026.10.23 21:29
Стукає промінчиком сонце у віконечко:
— Вставай з ліжечка мерщій, подивись на сонечко!

Вже прокинулись Карпати і хмаркам всміхаються,
Клени, буки та вільха у жовте вдягаються.

Он ялинка і смерека, золотаві шишки,
Білки в гості поспішають на смачн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Евгений Волжанский / Вірші

 Рождество
Они прошли, как между двух страниц -
Когда одна, оконченная, вниз
Смотря звездою, ищет продолженья,
Пока другая, в снег облачена,
Глядится в ту, которая черна, -
И встали посредине предложенья -

Мария и Иосиф. Просто две
Поспешных точки, будучи в родстве
С пустыней, окружавшей их, и горней,
Они пришли в пустыню на постой.
Но жизнь и свет порой упрямы столь,
Что и в сырой пещере пустят корни.

И ночь стояла, как оглушена.
Была такою ветхой тишина,
Что звук один, касанье, крик младенца -
Лишь выдох - и уже не съединить
Внезапно разорвавшуюся нить.
...И некуда от звука было деться.

Так, заставляя позабыть вчера
И "ч" в нём убелив, острей пера,
Луч звёздный зачеркнул в строке о Сыне,
Что Он убог, и там же - ноту "до"
В их горькой доле - буквы после чтоб
Сложили чудо посреди пустыни.

И, верно, зная, что не нужен ключ,
Порог пересекая, падал луч,
Дабы звезда увидела воочью,
Как точки две, скрепив руками связь,
Над светлым этим пятнышком склонясь,
Пришли к надежде, то есть - к многоточью.

И, как благая весть, валился снег
На головы домов, на их ночлег.
Все засыпали. Пламя меркло, меркло...
Лишь над младенцем, схоже с запятой,
Вился дымок - как будто Дух Святой
Снимал для золотого нимба мерку.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-12-24 22:37:03
Переглядів сторінки твору 20736
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.421 / 5.5  (4.533 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 4.245 / 5.5  (4.353 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.692
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Різдвяна поезія (для дорослих)
Автор востаннє на сайті 2014.11.15 03:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-12-26 02:05:24 ]
Гренуиль, какие страсти))) Вы вчитайтесь и увидите, что я принимаю критику, которую считаю достаточно аргументированной. И если я сказал, что про пламя в каком-то смысле справедливо, значит, я не отрицаю, что Вы можете быть правы, что часть читателей не поймёт. Но я не намерен тут же бежать и менять из-за этой части кусок стиха. Выше объяснил почему.
Мрія, после слова "оглушена" нет никакой запятой и не должно быть, там точка стоит.
Я и не говорил о какой-либо правомерности. Начнём с того, что "оглушена" - причастие. Попробуем так подойти к этому. Если бы, скажем, я написал "И ночь стояла такая, как будто она была оглушена", это тоже было бы неправильно? Просто неполное предложение, раз уж на то пошло, вот и всё. Знаете, стал размышлять об этом и терроризировать гугл и, в принципе, ничего толкового (например, правила, по которому нельзя использовать в сравнительном обороте краткую форму причастия) не обнаружил. До комментариев у меня не возникало никаких сомнений в правильности построения предложения.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-12-26 15:35:59 ]
И какие же "глибинні протиріччя" видит редакция в упомянутых строках?..
Насчёт "валился" - когда писал, то не думал о выражении "весть свалилась на голову", а только о "как снег на голову". То, что снег "валился", мне показалось как раз более мягким, уютным, что ли. Что-то вроде одухотворения снега, который прямо аж с ног валится) А высокое не надо с пафосом путать, кста.
"Вился" я читаю с ударением на втором слоге. Считаю это допустимой вольностью. Кому не нравится - может для себя заменить словом "витал", но мне этот вариант не совсем по душе.
Пустыни меня устраивают. И да, повтор во второй строфе сделан специально, по-моему, это очевидно. Третья достаточно далеко по тексту от первых двух.
"С запятой" мне не особо нравится. Оправдание здесь могу привести только одно: стих не обязательно должен быть вылизанным на манер лексуса.
Опять-таки, что за "певні" имеются в виду? Определитесь, нормально высказываться или по полслова за раз - я тогда за вторым буду отвечать.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-26 19:54:28 ]
А нормально висловлюватися це як? :)
Апелюємо інколи до вищих рівнів інтелектуальної чутливості.

Утім, давайте зробимо невеличку паузу в порадах, не все ж відразу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-26 18:07:15 ]
Да, конечно, причастие. Страдательное.
"И ночь стояла такая, как будто она была оглушена" - было бы правильно. А просто "стояла,как оглушена" - нет. И то, что Вы не нашли правила, не означает ведь, что его нет )) Ну, послушайте сами, разве Вам не режет слух? Разве Вы скажете: "Я стоял, как ослеплён (оболган, обворожён, вооружён)"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-12-27 00:00:12 ]
...но и не означает, что правило такое есть!)
Я так чувствую этот момент. И он прекрасно укладывается в моё восприятие. Всё.
Если бы после "горней" стояла точка, это не было бы предложение, заметьте. Ну или было бы, но какое-то слишком неполное и корявоватое. В черновике точка стояла после "точки").
"Схоже", очевидно, выглядит для Вас украинизмом, потому что на украинском говорите и думаете, и вообще знаете его лучше.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-27 00:33:10 ]
Последнее Ваше утверждение меня настолько позабавило, более того, рассмешило уверенностью, с которой Вы ошибаетесь, что мне расхотелось продолжать что-либо Вам доказывать или убеждать в чем-либо. В конце концов, автор - демиург. И всё, что демиург создает - на его, демиурга, совести, чутье и внутреннем слухе.
Дальнейших творческих вдохновений! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 17:29:14 ]
Мрія, в таком контексте уже Ваш ник не менее смешон) Не принимая во внимание "предпочтивший" и всю эту ерунду по поводу слова "схоже".
А за Демиурга спасибо) Вам тоже всяческих благ :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-10-28 19:37:45 ]
однако...:(
пинали и распинали..
как знакомо. а вы-таки - молодцом
да и товар - лицом. а лицо живое потому и притягательно, что не стесняется плакать так, как оно чувствует, пока маски - смеются...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2012-10-30 20:34:12 ]
Да... перечитал свои комменты. Злой я, однако)
Спасибо Вам.

1   2   3   Переглянути все