ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.

Леся Горова
2024.04.28 07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.

Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн

Віктор Кучерук
2024.04.28 05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Евгений Волжанский / Вірші

 Рождество
Они прошли, как между двух страниц -
Когда одна, оконченная, вниз
Смотря звездою, ищет продолженья,
Пока другая, в снег облачена,
Глядится в ту, которая черна, -
И встали посредине предложенья -

Мария и Иосиф. Просто две
Поспешных точки, будучи в родстве
С пустыней, окружавшей их, и горней,
Они пришли в пустыню на постой.
Но жизнь и свет порой упрямы столь,
Что и в сырой пещере пустят корни.

И ночь стояла, как оглушена.
Была такою ветхой тишина,
Что звук один, касанье, крик младенца -
Лишь выдох - и уже не съединить
Внезапно разорвавшуюся нить.
...И некуда от звука было деться.

Так, заставляя позабыть вчера
И "ч" в нём убелив, острей пера,
Луч звёздный зачеркнул в строке о Сыне,
Что Он убог, и там же - ноту "до"
В их горькой доле - буквы после чтоб
Сложили чудо посреди пустыни.

И, верно, зная, что не нужен ключ,
Порог пересекая, падал луч,
Дабы звезда увидела воочью,
Как точки две, скрепив руками связь,
Над светлым этим пятнышком склонясь,
Пришли к надежде, то есть - к многоточью.

И, как благая весть, валился снег
На головы домов, на их ночлег.
Все засыпали. Пламя меркло, меркло...
Лишь над младенцем, схоже с запятой,
Вился дымок - как будто Дух Святой
Снимал для золотого нимба мерку.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-12-24 22:37:03
Переглядів сторінки твору 17718
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.421 / 5.5  (4.533 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 4.245 / 5.5  (4.353 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.692
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Різдвяна поезія (для дорослих)
Автор востаннє на сайті 2014.11.15 03:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-12-26 02:05:24 ]
Гренуиль, какие страсти))) Вы вчитайтесь и увидите, что я принимаю критику, которую считаю достаточно аргументированной. И если я сказал, что про пламя в каком-то смысле справедливо, значит, я не отрицаю, что Вы можете быть правы, что часть читателей не поймёт. Но я не намерен тут же бежать и менять из-за этой части кусок стиха. Выше объяснил почему.
Мрія, после слова "оглушена" нет никакой запятой и не должно быть, там точка стоит.
Я и не говорил о какой-либо правомерности. Начнём с того, что "оглушена" - причастие. Попробуем так подойти к этому. Если бы, скажем, я написал "И ночь стояла такая, как будто она была оглушена", это тоже было бы неправильно? Просто неполное предложение, раз уж на то пошло, вот и всё. Знаете, стал размышлять об этом и терроризировать гугл и, в принципе, ничего толкового (например, правила, по которому нельзя использовать в сравнительном обороте краткую форму причастия) не обнаружил. До комментариев у меня не возникало никаких сомнений в правильности построения предложения.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-12-26 15:35:59 ]
И какие же "глибинні протиріччя" видит редакция в упомянутых строках?..
Насчёт "валился" - когда писал, то не думал о выражении "весть свалилась на голову", а только о "как снег на голову". То, что снег "валился", мне показалось как раз более мягким, уютным, что ли. Что-то вроде одухотворения снега, который прямо аж с ног валится) А высокое не надо с пафосом путать, кста.
"Вился" я читаю с ударением на втором слоге. Считаю это допустимой вольностью. Кому не нравится - может для себя заменить словом "витал", но мне этот вариант не совсем по душе.
Пустыни меня устраивают. И да, повтор во второй строфе сделан специально, по-моему, это очевидно. Третья достаточно далеко по тексту от первых двух.
"С запятой" мне не особо нравится. Оправдание здесь могу привести только одно: стих не обязательно должен быть вылизанным на манер лексуса.
Опять-таки, что за "певні" имеются в виду? Определитесь, нормально высказываться или по полслова за раз - я тогда за вторым буду отвечать.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-26 19:54:28 ]
А нормально висловлюватися це як? :)
Апелюємо інколи до вищих рівнів інтелектуальної чутливості.

Утім, давайте зробимо невеличку паузу в порадах, не все ж відразу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-26 18:07:15 ]
Да, конечно, причастие. Страдательное.
"И ночь стояла такая, как будто она была оглушена" - было бы правильно. А просто "стояла,как оглушена" - нет. И то, что Вы не нашли правила, не означает ведь, что его нет )) Ну, послушайте сами, разве Вам не режет слух? Разве Вы скажете: "Я стоял, как ослеплён (оболган, обворожён, вооружён)"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-12-27 00:00:12 ]
...но и не означает, что правило такое есть!)
Я так чувствую этот момент. И он прекрасно укладывается в моё восприятие. Всё.
Если бы после "горней" стояла точка, это не было бы предложение, заметьте. Ну или было бы, но какое-то слишком неполное и корявоватое. В черновике точка стояла после "точки").
"Схоже", очевидно, выглядит для Вас украинизмом, потому что на украинском говорите и думаете, и вообще знаете его лучше.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-27 00:33:10 ]
Последнее Ваше утверждение меня настолько позабавило, более того, рассмешило уверенностью, с которой Вы ошибаетесь, что мне расхотелось продолжать что-либо Вам доказывать или убеждать в чем-либо. В конце концов, автор - демиург. И всё, что демиург создает - на его, демиурга, совести, чутье и внутреннем слухе.
Дальнейших творческих вдохновений! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 17:29:14 ]
Мрія, в таком контексте уже Ваш ник не менее смешон) Не принимая во внимание "предпочтивший" и всю эту ерунду по поводу слова "схоже".
А за Демиурга спасибо) Вам тоже всяческих благ :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-10-28 19:37:45 ]
однако...:(
пинали и распинали..
как знакомо. а вы-таки - молодцом
да и товар - лицом. а лицо живое потому и притягательно, что не стесняется плакать так, как оно чувствует, пока маски - смеются...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2012-10-30 20:34:12 ]
Да... перечитал свои комменты. Злой я, однако)
Спасибо Вам.

1   2   3   Переглянути все