Многоточия, Мріє?.. Надеешься?...

Ткт ноготочия вместо восклицательного знака, потому что кричать не хочется ) А надежда - это наше всё. После мечты ))

Мила Редакціє! Особисто я казала про красу і рими. І сьогодні можу повторити те ж саме - це красиво :)
А в красі іноді не дуже хочеться копирсатися, хіба ні?

І все ж таки, зосередившись на пошуці "очевидних недоліків", знайшла те, що мені - як читачу - не зовсім зрозуміло.

"Мария и Иосиф. Просто две
Поспешных точки, будучи в родстве,
С пустыней, окружавшей их, и горней,
Они пришли в пустыню на постой."

Евгений, запятая после "родстве" меня запутывает. К чему тогда относится "с пустыней"? И "горний" разве не мужского рода прилагательное? Или это что-то другое? И два раза "пустыня" - это осознанно и преднамеренно?

В следующей строфе, наоборот - отсутствие запятой после "оглушена" вносит неразбериху )

Щодо потягу до краси - це завжди правильно. Між іншим, саме цей тонкий потяг дозволяє жінкам точніше, аніж чоловіки, відчувати істину?

І мої ось питання, сподіваюся, спрямовані на можливе покращення розкриття шановним автором його непересічної образності.

Так ось, дорога Мрія, в скромних помислах моїх лише найщиріша повага до кожного, хто шукає і знаходить, хто йде слідами великих попередників, аби, якщо дасть Бог, піти далі за них білими снігами обріїв. І в цих роздумах, для початку, я хотів у вас, Мріє, як у більш досвідченого знавця братньої російської словесності, запитати, наскільки коректні такі звороти, такі вислови, і особливо на рівні бароковому, "ажурному":
"Я стоял, как оглушен.", в контексті твору "И ночь стояла, как оглушена." ?

"С пустыней, окружавшей их, и горней" - тут і справді, "горня" пустеля хіба теж не оточує "їх"? Себто, нюанс в логічній неоптимальності "окружавшей их"? І далі ж відразу знову йде про пустелю "Они пришли в пустыню на постой." Але ж тут би мало бути щось ближче до "сырой пещери", якою закінчується образний ряд?

І чому б "что и не соединить"? Але краще, з теологічної точки зору "но ему соединить"...

Є дещо і на потім...

Щодо жінок, чоловіків і краси - сподіваюсь, питання риторичне? ))

Так, з "как оглушена" тут або повна форма має бути, або порівння убрати треба.

Що ж до "съединить" - не знаю навіть, як це пояснити, але я відчуваю точність цього слова якось підшкірно :)

Що у вас є "на потім", дорога Редакціє, яка так полюбляє інтригувати? ))

Взагалі, мені якось ніяково, що я тут за автора розійшлася )))

Так, Мріє, як на мене, є дещо іще, на що можна звернути увагу:
1. Тричі вжито пустыня, що не найкраще, можливо був би сенс розглянути використання, хоча б разок, і якогось синоніма.
2. Тут, на мою думку, помітні певні глибинні протиріччя: "зная, что не нужен ключ,
Порог пересекая, падал луч,
Дабы звезда увидела воочью..."

3. Знову ж таки, як на мене, проблема не стільки в снігові, бо навіть і літом може падати сніг, а в потребі дотримуватися рівня високого звучання - чи відповідає цьому рівню "валился", тим більше в контексті "благая весть"?

"И, как благая весть, валился снег..."

Словом, чи виправдано тут оце (напевно від штампу "весть свалилась на голову" так?) "валился"? І чи є в російській мові краще рішення?

4. "с запятой" - тут, безумовно, можна спробувати пошукати варіант, аби не було цієї "с".

5."Вился дымок" - можливо існує варіант виправлення ритмічного збою на "вился"...

6. "Снимал для золотого нимба мерку"
"Снимал" - як на мене, теж несе певні протиріччя, можливо є сенс продумати, цю, безумовно цікаву для закінчення вірша ідею із золотого німбу міркою, трохи глибше...

Є і ще дещо.

Бачу, ви всерйоз взялися )
1. Особисто мені не дуже подобається це повторення "пцстынь". Хоча я розумію логіку автора і його мотиви. Але більший сумнів викликає кострукція "Поспешных точки ... они пришли". Якби після "горней" стояла крапка, це було б два різні речення і жодних питань. А в одному реченні воно виглядає не дуже кошерно ) Якщо вже взагалі "зі скальпелем" підходити, то й "две поспешные" мали б бути.
2. З ключом - я бачу протиріччя лише в тому, що від печери взагалі ключ не потрібен )) Але допускаю, що автор мав на увазі більш глибокий зміст.
3. Я так розумію, що вас саме контекст не влаштовує. Сніг міг ще "спускаться", хоча "И, как благая весть", спускался снег" - виглядає більш штучним, на мій погляд.
4. "схоже с запятой" - мені всяця конструкція не дуже, бо "схоже" виглядає, як українізм. У російській є "схож(-а, -ий)" і "похож(-а,-е, -ий)".
5. Тут все в порядку - наголос на "я", це цілком допустимо.
6. Ну, "мерку" звичайно "снимают". Це практично "сталий вираз". Просто це слово багатозначне )

Що ще ви тримаєте в запасі? )
От взялись танком алгебри нищити гармонію ))

Вірш дійсно симпатичний, і старання й пошуки автора помітні, тому ось, можна сказати, теж усі стаємо зацікавленими сторонами.

Але ж "вИться", "ви́лся" невже допустимо "вилсЯ"?

так, допустиме - саме в поетичній мові. воно віддає старим стилем, але в "изящной словесности" вживається.

а по-моему, "съединить" - удачный авторский неологизм - в нем особо чувствуется "единение".

І я про це, вірш перспективний. Дещо, можливо, вирівняти авторові, дещо зрозуміти читачам...