ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Евгений Волжанский / Вірші

 Рождество

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-12-24 22:37:03
Переглядів сторінки твору 18292
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.421 / 5.5  (4.533 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 4.245 / 5.5  (4.353 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.692
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Різдвяна поезія (для дорослих)
Автор востаннє на сайті 2014.11.15 03:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-12-26 02:05:24 ]
Гренуиль, какие страсти))) Вы вчитайтесь и увидите, что я принимаю критику, которую считаю достаточно аргументированной. И если я сказал, что про пламя в каком-то смысле справедливо, значит, я не отрицаю, что Вы можете быть правы, что часть читателей не поймёт. Но я не намерен тут же бежать и менять из-за этой части кусок стиха. Выше объяснил почему.
Мрія, после слова "оглушена" нет никакой запятой и не должно быть, там точка стоит.
Я и не говорил о какой-либо правомерности. Начнём с того, что "оглушена" - причастие. Попробуем так подойти к этому. Если бы, скажем, я написал "И ночь стояла такая, как будто она была оглушена", это тоже было бы неправильно? Просто неполное предложение, раз уж на то пошло, вот и всё. Знаете, стал размышлять об этом и терроризировать гугл и, в принципе, ничего толкового (например, правила, по которому нельзя использовать в сравнительном обороте краткую форму причастия) не обнаружил. До комментариев у меня не возникало никаких сомнений в правильности построения предложения.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-12-26 15:35:59 ]
И какие же "глибинні протиріччя" видит редакция в упомянутых строках?..
Насчёт "валился" - когда писал, то не думал о выражении "весть свалилась на голову", а только о "как снег на голову". То, что снег "валился", мне показалось как раз более мягким, уютным, что ли. Что-то вроде одухотворения снега, который прямо аж с ног валится) А высокое не надо с пафосом путать, кста.
"Вился" я читаю с ударением на втором слоге. Считаю это допустимой вольностью. Кому не нравится - может для себя заменить словом "витал", но мне этот вариант не совсем по душе.
Пустыни меня устраивают. И да, повтор во второй строфе сделан специально, по-моему, это очевидно. Третья достаточно далеко по тексту от первых двух.
"С запятой" мне не особо нравится. Оправдание здесь могу привести только одно: стих не обязательно должен быть вылизанным на манер лексуса.
Опять-таки, что за "певні" имеются в виду? Определитесь, нормально высказываться или по полслова за раз - я тогда за вторым буду отвечать.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-26 19:54:28 ]
А нормально висловлюватися це як? :)
Апелюємо інколи до вищих рівнів інтелектуальної чутливості.

Утім, давайте зробимо невеличку паузу в порадах, не все ж відразу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-26 18:07:15 ]
Да, конечно, причастие. Страдательное.
"И ночь стояла такая, как будто она была оглушена" - было бы правильно. А просто "стояла,как оглушена" - нет. И то, что Вы не нашли правила, не означает ведь, что его нет )) Ну, послушайте сами, разве Вам не режет слух? Разве Вы скажете: "Я стоял, как ослеплён (оболган, обворожён, вооружён)"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-12-27 00:00:12 ]
...но и не означает, что правило такое есть!)
Я так чувствую этот момент. И он прекрасно укладывается в моё восприятие. Всё.
Если бы после "горней" стояла точка, это не было бы предложение, заметьте. Ну или было бы, но какое-то слишком неполное и корявоватое. В черновике точка стояла после "точки").
"Схоже", очевидно, выглядит для Вас украинизмом, потому что на украинском говорите и думаете, и вообще знаете его лучше.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-27 00:33:10 ]
Последнее Ваше утверждение меня настолько позабавило, более того, рассмешило уверенностью, с которой Вы ошибаетесь, что мне расхотелось продолжать что-либо Вам доказывать или убеждать в чем-либо. В конце концов, автор - демиург. И всё, что демиург создает - на его, демиурга, совести, чутье и внутреннем слухе.
Дальнейших творческих вдохновений! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 17:29:14 ]
Мрія, в таком контексте уже Ваш ник не менее смешон) Не принимая во внимание "предпочтивший" и всю эту ерунду по поводу слова "схоже".
А за Демиурга спасибо) Вам тоже всяческих благ :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-10-28 19:37:45 ]
однако...:(
пинали и распинали..
как знакомо. а вы-таки - молодцом
да и товар - лицом. а лицо живое потому и притягательно, что не стесняется плакать так, как оно чувствует, пока маски - смеются...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2012-10-30 20:34:12 ]
Да... перечитал свои комменты. Злой я, однако)
Спасибо Вам.

1   2   3   Переглянути все