ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2026.02.24 22:40
Лютий
Цей місяць лютий, він такий важкий.
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.

Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...

Володимир Невесенко
2026.02.24 21:49
Зачепилось сонце за верхівку клена
Зачепилось сонце за верхівку клена,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.

Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,

Іван Потьомкін
2026.02.24 19:33
Надлюдина - нелюд (з Овідієвих "Метаморфоз")
Не йде із пам’яті мале оте хлоп’я –
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало

Артур Курдіновський
2026.02.24 18:35
Скасуймо! Забудьмо! Спалімо!
Розквітла троянда красива,
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!

Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера

Тетяна Левицька
2026.02.24 14:08
На денці океану
Хоч топить ніч квапливо
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.

Микола Дудар
2026.02.24 13:53
Одного разу
Одного разу кілька раз
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…

Ігор Шоха
2026.02.24 13:09
Хто є хто
Я одинокий менестрель
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,

Юрій Гундарів
2026.02.24 12:50
Рік Червоного Вогняного Коня
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…

Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі, 

Ірина Вовк
2026.02.24 12:13
Стоїть хата-ковчег...
На узліссі часу, де весна цілує холодні шрами землі,
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж

Борис Костиря
2026.02.24 11:28
Повернення
Відбудеться повернення по колу
До форм старих, сонетів і октав.
І мадригал воскресне, що ніколи
Свою величність, гордість не втрачав.

Те, що було банальним і затертим,
Відродиться у виявах нових.
Старі метафори, від холоду затерплі,

С М
2026.02.24 05:30
Плач, бейбі (Janis Joplin)
Плач, бейбі
Плач, маленький
Ось ти і вдома

Вона казала
І я знаю, казала, кохає
Значно більш, аніж я
Та пішла від тебе

Вікторія Лимар
2026.02.23 23:31
ОСТАННЯ ДЕКАДА ЛЮТОГО
У ЛЮТОГО знайшлась відрада,
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.

Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:

Микола Дудар
2026.02.23 21:19
***
Чи матюкаюсь я? Так, але нині рідше, а ось в старі часи ого-го! Згадав, дай, думаю, в кілька слів про красивий матючок...
***
Не "Йоханий Бабай" твій однокурсник...
Згадав однако, йоханий бабай,
Котрийсь із нас, я думаю, паскудник...
Щось тут не те

Юрко Бужанин
2026.02.23 17:04
***
Уперто нас минає брудершафт.
І зустрічі – неспалені мости…
Чому тоді до Вас у своїх снах
Я з легкістю звертаюся на "Ти"?!

Чому швидким у снах є перехід
До поцілунків від торкань легких?
Чому умовностей і

Артур Сіренко
2026.02.23 16:41
Краплі бруслинового меду
Над рікою, що зветься Турбота
Поводирі бредуть з учора в сьогодні,
Костуром, що зветься Чужа Радість
Торкаючись м’якої землі і гіркої трави
Торішньої.
А тим часом на досвітках
Зима вмирає в самотині,
Як померла колись в самотності

Артур Курдіновський
2026.02.23 16:20
Як помирає дитинство
Пішов за обрій січень кришталевий,
Сумний король дорослої зими.
Дитинство помирає не миттєво,
Не від важкого подиху пітьми.

Все менше діамантів, більше - стразів,
Яскраво не всміхається зоря.
Дитинство помирає не одразу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 * * *
Образ твору Вечір жовтневий.
Калиновий сік далини.
Зорі чутливі й рубінні,
Мов помідори без шкірки.
З півдня далекого чути зітхання війни.
З півночі - клекіт чужої говірки.

Так десь було вже на сизому колі буття.
Хтось десь летів, хтось нагулював сало.
Рибки листків золоті і правовче виття...
Яблуко Місяцем впало.

Жадібно жив хтось - мов пада в криницю відро -
Аж на Той світ - Боже мій! - до екстазу доведене...
А на тім боці вишита хрестиком риб'яча кров.
А на цім боці Доля - сестра моя зведена.

Рискають містом підземним убивці казок.
Щось покривається льодом, щось лаком,щось уже віком.
Бог восени із жіночим обличчям...Сльоза...Пісок...
Все те люблю я...Та добре, що воно не навіки...

Вечір жовтневий.
Калиновий сік далини.
Зорі чутливі і тихі,
Мов помідори без шкірки.
З півдня далекого чути зітхання війни.
З півночі - клекіт чужої говірки.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Оксана Яблонська 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Святослав Синявський 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2006-10-27 13:07:16
Переглядів сторінки твору 7883
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.836 / 5.6  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 4.556 / 5.5  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.722
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.01.26 22:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-10-27 13:12:34 ]
Що ж, цілком завершена композиція. Прекрасно. Цікаво стежити за зростанням рівня протиріч, які поступово, в процесі творчого зростання, знаходить і подужує пан Ігор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-10-28 21:50:46 ]
"6". Сильно. Пахне війною. Зачепило. Ота "вишита хрестиком риб'яча кров" і "Рибки листків золоті"... Та ще "Яблуко Місяцем впало". - Дивовижні порівняння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2006-12-21 21:40:46 ]
Вдячний адміністрації "Майстерень" за своєчасну подачу лірики Ігоря Павлюка, мого давного приятеля та духовного наставника. Справа у тім, що Київсьою організацією Національної спілки письменників України його висунуто на здобуття Національної премії України ім.Т.Шевченка. Я підтримую Ваш добрий намір у тому, аби з творчістю видатного позадесятника познайомилися наші з Вами колеги по перу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-12-21 23:16:47 ]
Шановний пане Тарасе, вибрана лірика Ігора Павлюка річ цікава, повчальна і приємна. Утім, я не достатньо знайомий з творчими світами пана Ігора, тому до видатних майстрів української поезії, які живуть серед нас, а також присутні на нашому сайті, відношу, в першу чергу, Мойсея Фішбейна.
А, взагалі, було би цікаво організувати наші поетичні виміри претендентів на "Шевченківську"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2006-12-30 14:58:41 ]
Абсолютно з Вами погоджуюся. Готовий влаштувати активну дискусію довкола претендентів на цю високу оцінку державою! Готовий стати одним з експертів з числа поціновувачів української літератури, і не тільки як фахівець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2006-12-30 17:00:40 ]
Можливо для цього дійства згодиться поле коментарів статті Шевченківська премія 2007 року.
Хоча для оцінки якогось конкретного автора розглядати один твір малувато, - хоча би книжку поезій, так?
Редакція відкриває відповідний наш блок для претендентів. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-25 17:20:15 ]
А цікаво, Ігоре, а якщо перекласти? :)

На кшталт:

Вечер октябрьский.
Калиновый сок седины,
Чуткие зори – рубинные,
Как помидоры без кожи.
С юга далекого слышно вздыханья войны,
С севера говор чужбины тревожит.

Так ведь и было на сизом кругу бытия,
Кто загулял в небесах, кто нагуливал сало.
Рыбки листвы золотой, где от волка вытья
Яблоко Месяца пало...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-02-25 20:24:14 ]
Приємно, коли присвячують мені вірші, приємно, коли пишуть на мої вірші пародії, але втричі приємно, коли їх перекладають поети, яких я поважаю.

Отож, Володимире, дякую!
Класно.
При бажанні доперекладай увесь - буде в майже готовій книзі моїх віршів російською.

Будьмо і тримаймося!

Ігор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-25 20:47:51 ]
Не думав про весь вірш, Ігоре, але спробувати можу.
З надією, що наші російськомовні автори підкажуть, де помиляюсь. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-02-25 21:40:40 ]
Вечер октябрський.
Калиновый сок седины,
Зори чутки и рубиновы,
Как помидоры без кожи.
С юга далекого слышатся вздохи войны,
С севера – говор, на наш не похожий.

Ходит по сизому кругу видавшее всё бытиё,
Кто-то летал в небесах, пока кто-то нагуливал сало,
Рыбки листвы золотой и праволчье вытьё...
Лунное яблоко пало...

(как вариант) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-02-25 21:57:44 ]
Навіть не знаю, що і сказати!..
От не чекав, що політаємо з Вами шляхом спільного струму! Дякую, загадкова і... Чорнява Жінко, за співпульсацію, за увагу, за цікавий переклад.
Доведіть, будь ласка, його при нагоді до кінця... :)
Надрукуємо.

Русявий Хлопець.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-02-25 22:03:31 ]
Жінки завжди такі непередбачувані :) Я й сама не чекала... Але ніколи не знаєш напевно, який вітер відкриє двері в Ніч :)
ПиСи. А про африканські саванні обіцяні квіти я пам"ятаю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-02-25 22:28:30 ]
Оце розвів руки - стою...
Двері відкриті.

Чую сьомим чуттям: кращого подорожника в Африку (куди обовязково хочу потрапити), ніж Ви, мені не знайти!..
Чорні жінки такі... непередбачувані...

Отут то й по-дорослому письменником стану. Хемінгвей он як давав там!

Для початку хоч на каву треба сходити... :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-02-25 22:44:58 ]
Не чорні, а чорняві, котяче-русявий хлопче :)) Хоча чорні, як кажуть, теж іще ті штучки... Я буду подумки з вами у ваших саванних мандрах. Тільки не забудьте про щеплення і не зловживайте туземними травками, Ернсте :)
А кава хіба шо віртуальна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-02-25 22:56:05 ]
Кава віртуальна?..
Ну тоді і квіти віртуальні... і Африка... і травки... і туземки... і ми з Вами... Ні! Це не для мене! Я плотолюбно-душеядний.
Інтернет - і то вже набрид.
Повертаюсь на вовчі шкури у печеру.
Отам Поезія!.. :)
Па, Чорнявко! Не скучайте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-02-25 20:50:27 ]
Звичайно "6". Хоча... оцінювання вартісних речей зачасту ображає... "..помідори без шкіри..", абрикос без шкіри (...) - остані десятиліття дуже часто зустрічається у європейській лірературі... Проте, це і не зауваження, і не суттєве...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2015-10-21 20:28:55 ]
Все мені до вподоби. Але кардинальчик кольору мого прізвища з оціночкою 5 - це щось середньовічне...
Ігоре, - твоя поезія суперова!!!