Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.28
08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.
Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.
Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.
2026.04.28
06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Струмок надій змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.
Струмок надій змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.
2026.04.28
00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.
Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.
Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
2026.04.27
22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні
2026.04.27
21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.
За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.
За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.
2026.04.27
20:50
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно
Немає часу любити, і себе розкрити
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно
Немає часу любити, і себе розкрити
2026.04.27
19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»
Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»
Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
2026.04.27
16:08
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги
колись молодої води.
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги
колись молодої води.
2026.04.27
11:45
Час іде скрадливо і неспішно
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.
Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.
Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко
2026.04.27
10:59
Хто постіль розстеляє?
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?
Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?
Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві
2026.04.27
10:34
Знайди розраду, де її нема в помині.
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.
Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.
Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі
2026.04.27
06:34
гуляти із батьками в парк роззиратися на каруселі на інших людей із дітьми скриньки із морозивом а ще там сухий лід · оркестр із репродукторів виконує щось життєстверджувальне чим не едем але морозива ніколи не досить · роззиратися на газетний автомат 60х
2026.04.27
05:51
Там немає ні вікон, ні стін,
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється гучно в руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється гучно в руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...
2026.04.26
23:37
На свято життя абонемент не купиш.
Старечий маразм правителів успішно пережив часи СРСР і досі в світовому тренді.
Кремлівський медвежатник міняє пуйло на бухло.
Заполоханий диктатор міняє клаустрофобію на бункерофілію.
Хто панічно боїться ни
2026.04.26
20:41
І
Повільно не вмирає Україна
і поки ще воює, то жива,
та марно не міняємо слова
позиченого у поляків гімну,
аби не в’яла слава бойова.
Коли усе покладено на карту,
цей засіб оправдовує мету.
Повільно не вмирає Україна
і поки ще воює, то жива,
та марно не міняємо слова
позиченого у поляків гімну,
аби не в’яла слава бойова.
Коли усе покладено на карту,
цей засіб оправдовує мету.
2026.04.26
17:26
хотів би обійняти друзів
яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тетяна Рубінська (1990) /
Рецензії
Чого хочуть жінки, або навіщо всі ці дієти?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Чого хочуть жінки, або навіщо всі ці дієти?
Тетяна Рубінська
Д.Елдредж, С. Елдредж. Чарівна: Таємниця жіночої душі. - Львів: «Свічадо», 2011. – 248 с.
Часто можна почути, що жінки надто складні, що їх годі зрозуміти. Що ми такі різні, що немає якоїсь формули, щоб нас вивчити чи привабити. Сьогодні можна натрапити на реклами різноманітних курсів, де хлопців вчать, як правильно зваблювати. Кожна жінка таким обурена. Хтось торкає поверхню води і відразу кричить, що вона тепла, сам не знаючи, що десь там у глибині може текти крижане джерело. «Жінка – це не загадка, яку потрібно розгадувати, а велике чудо, яким потрібно втішатися».
Зовсім важко сказати, де ж є така універсальна книга про жінок, яка б сказала все. Я такої не знаю. Проте, є книга, яка має у собі дещо незвичайне і концентроване, цікаве і водночас дивне, сумне і життєве, високе і натхненне. Це «Чарівна» написана у співавторстві сімейної пари – Джона і Стейсі Елдредж. Перша книга Джона українською мовою – «Дике серце», котра розповідала про сутність, страхи, пригоди чоловіків, знявши той фіговий листочок, за яким часто ховалися вони. «Чарівна» також оголює тих жінок, які впізнають себе. Часом я навіть дивувалася, звідки автор знає мої думки, хто йому міг би сказати про мене. І так думатиме кожна жінка. Бо зрештою, ми схожі, у нас всіх просто різні проблеми, на які ми по-різному реагуємо. Нещодавно я мала розмову з 72-річною жінкою. Ми мали про що поговорити, між нами ця дивна спорідненість, тиха і відчутна. Між нами немає кордонів, різних мов, усі ми хочемо одного…
Книга має у собі різні розділи, що відповідають на сотні запитань, які рояться у головах жінок. Хто такі справжні жінки? Чому іноді важко бути жінкою? Чому ми у постійній погоні? За чим ми біжимо? Які наші найпотаємніші страхи? Чому ми боїмося розквітнути? Чому такими складними бувають стосунки матері і дочки? Чому батько так потрібен маленькій дівчинці? Коли починається дорослість? Які ми робимо помилки? Чому жінка стає владолюбною? Чому жінка страждає? Що кажуть жіночі рани? Чому ми не вміємо жити для себе? Чому себе забуває кожна жінка? Що дарує чоловікові жінка в першу ніч? Чому материнство є в кожній жінці, незалежно від того є у неї діти чи ні? Коли жінка почувається покинутою і небажаною? Чому жінка то гаряча, то холодна? Що у душі чоловіка змушує уникати жіночого світу?
Кожен з нас вчить алгебру, геометрію, географію, фізику, хімію, літературу, але ніхто і ніколи нас не вчить¸ як це бути жінкою. Яка вона довга і складна ця дорога до жіночости, до глибини свого єства. Всі можливі труднощі ніколи не мають спиняти у русі до справжньої себе. «Жінка найкраща тоді, коли вона справжня жінка». М’яка і ніжна, лагідна і спокуслива краса жіночости може бути вічним джерелом сили чоловіка. «Справжня жіночість пробуджує справжню мужність». Коли жінка вірить у чоловіка і потребує його, тоді чоловік має мужність розкритися. Ідеальність нікому не загрожує. Тільки поряд із вдоволеною і гармонійною жінкою чоловік може почуватися впевнено і добре. Краса жінки ніби каже нам, що все гаразд, можете розслабитися. Кожна жінка «жадає трьох речей: пережити романтичне кохання, виконати незамінну роль у великій пригоді і розкрити свою красу. Саме вони оживляють жінку».
«Чарівна» - направду дивна суміш пізнання жінки через жінку і чоловіка, себто найцілісніша. Жінка ніколи не зможе відкрити те, що у ній відкриє чоловік, і навпаки. Мужність – це сутність для чоловіків, коли сутність для жінки – це краса. Дівчинка, жінка постійно задає запитання: Чи я красива? Погляньте на вулиці довкола себе і переконайтеся, що жінки завжди прагнуть бути красивими. Навіщо тоді цей дорогий одяг, ця вишукана косметика, ці нові туфлі і така прекрасна зачіска? А почалося все це з Едему. Ми й досі відчуваємо сумніви, які відчувала Єва, виганяємо себе з раю самі, думаючи, що ми недостойні. Часто справді жінці потрібен лицар в блискучих обладунках, але також вона може зробити себе щасливою сама. І тоді чоловік поруч не спинятиметься, щоб розрадити і втішити жінку. Поряд із щасливою і впевненою жінкою, чоловік зможе здійснювати свої грандіозні задуми. Він розкриється і ніколи не спинятиметься у русі вперед.
Книга «Чарівна» підійде як чоловікам, так і жінкам, дівчаткам і хлопцям, матерям і батькам. Кожна книга про жінку – це книга, які потрібно читати обом у парі. У книзі автори наводять багато цитат з фільмів і книг, які, як на мене, не завжди доречні, а також є слабшими від самого тексту. Книга не читається швидко, але безсумнівно, що ця інформація потребує часу і засвоєння. Однозначно, книга нікого не залишить байдужим. Українським жінкам дуже потрібні такі книги, щоб не боятися бути жінками. Один мій дуже шанований знайомий каже, що довкола значно більше чоловіків, ніж здається.
Щаслива жінка – це ковток свіжого повітря, коли вона заходить у кімнату, то інші почуваються так, наче повідчиняли усі вікна. У кожної з нас є дивний дар присутності. Кожна жінка без сумніву, кожна ти має красу, яку хоче розкрити. Кожна ти – чарівна. «Жінка найкраща тоді, коли вона жінка».
Д.Елдредж, С. Елдредж. Чарівна: Таємниця жіночої душі. - Львів: «Свічадо», 2011. – 248 с.
Часто можна почути, що жінки надто складні, що їх годі зрозуміти. Що ми такі різні, що немає якоїсь формули, щоб нас вивчити чи привабити. Сьогодні можна натрапити на реклами різноманітних курсів, де хлопців вчать, як правильно зваблювати. Кожна жінка таким обурена. Хтось торкає поверхню води і відразу кричить, що вона тепла, сам не знаючи, що десь там у глибині може текти крижане джерело. «Жінка – це не загадка, яку потрібно розгадувати, а велике чудо, яким потрібно втішатися».
Зовсім важко сказати, де ж є така універсальна книга про жінок, яка б сказала все. Я такої не знаю. Проте, є книга, яка має у собі дещо незвичайне і концентроване, цікаве і водночас дивне, сумне і життєве, високе і натхненне. Це «Чарівна» написана у співавторстві сімейної пари – Джона і Стейсі Елдредж. Перша книга Джона українською мовою – «Дике серце», котра розповідала про сутність, страхи, пригоди чоловіків, знявши той фіговий листочок, за яким часто ховалися вони. «Чарівна» також оголює тих жінок, які впізнають себе. Часом я навіть дивувалася, звідки автор знає мої думки, хто йому міг би сказати про мене. І так думатиме кожна жінка. Бо зрештою, ми схожі, у нас всіх просто різні проблеми, на які ми по-різному реагуємо. Нещодавно я мала розмову з 72-річною жінкою. Ми мали про що поговорити, між нами ця дивна спорідненість, тиха і відчутна. Між нами немає кордонів, різних мов, усі ми хочемо одного…
Книга має у собі різні розділи, що відповідають на сотні запитань, які рояться у головах жінок. Хто такі справжні жінки? Чому іноді важко бути жінкою? Чому ми у постійній погоні? За чим ми біжимо? Які наші найпотаємніші страхи? Чому ми боїмося розквітнути? Чому такими складними бувають стосунки матері і дочки? Чому батько так потрібен маленькій дівчинці? Коли починається дорослість? Які ми робимо помилки? Чому жінка стає владолюбною? Чому жінка страждає? Що кажуть жіночі рани? Чому ми не вміємо жити для себе? Чому себе забуває кожна жінка? Що дарує чоловікові жінка в першу ніч? Чому материнство є в кожній жінці, незалежно від того є у неї діти чи ні? Коли жінка почувається покинутою і небажаною? Чому жінка то гаряча, то холодна? Що у душі чоловіка змушує уникати жіночого світу?
Кожен з нас вчить алгебру, геометрію, географію, фізику, хімію, літературу, але ніхто і ніколи нас не вчить¸ як це бути жінкою. Яка вона довга і складна ця дорога до жіночости, до глибини свого єства. Всі можливі труднощі ніколи не мають спиняти у русі до справжньої себе. «Жінка найкраща тоді, коли вона справжня жінка». М’яка і ніжна, лагідна і спокуслива краса жіночости може бути вічним джерелом сили чоловіка. «Справжня жіночість пробуджує справжню мужність». Коли жінка вірить у чоловіка і потребує його, тоді чоловік має мужність розкритися. Ідеальність нікому не загрожує. Тільки поряд із вдоволеною і гармонійною жінкою чоловік може почуватися впевнено і добре. Краса жінки ніби каже нам, що все гаразд, можете розслабитися. Кожна жінка «жадає трьох речей: пережити романтичне кохання, виконати незамінну роль у великій пригоді і розкрити свою красу. Саме вони оживляють жінку».
«Чарівна» - направду дивна суміш пізнання жінки через жінку і чоловіка, себто найцілісніша. Жінка ніколи не зможе відкрити те, що у ній відкриє чоловік, і навпаки. Мужність – це сутність для чоловіків, коли сутність для жінки – це краса. Дівчинка, жінка постійно задає запитання: Чи я красива? Погляньте на вулиці довкола себе і переконайтеся, що жінки завжди прагнуть бути красивими. Навіщо тоді цей дорогий одяг, ця вишукана косметика, ці нові туфлі і така прекрасна зачіска? А почалося все це з Едему. Ми й досі відчуваємо сумніви, які відчувала Єва, виганяємо себе з раю самі, думаючи, що ми недостойні. Часто справді жінці потрібен лицар в блискучих обладунках, але також вона може зробити себе щасливою сама. І тоді чоловік поруч не спинятиметься, щоб розрадити і втішити жінку. Поряд із щасливою і впевненою жінкою, чоловік зможе здійснювати свої грандіозні задуми. Він розкриється і ніколи не спинятиметься у русі вперед.
Книга «Чарівна» підійде як чоловікам, так і жінкам, дівчаткам і хлопцям, матерям і батькам. Кожна книга про жінку – це книга, які потрібно читати обом у парі. У книзі автори наводять багато цитат з фільмів і книг, які, як на мене, не завжди доречні, а також є слабшими від самого тексту. Книга не читається швидко, але безсумнівно, що ця інформація потребує часу і засвоєння. Однозначно, книга нікого не залишить байдужим. Українським жінкам дуже потрібні такі книги, щоб не боятися бути жінками. Один мій дуже шанований знайомий каже, що довкола значно більше чоловіків, ніж здається.
Щаслива жінка – це ковток свіжого повітря, коли вона заходить у кімнату, то інші почуваються так, наче повідчиняли усі вікна. У кожної з нас є дивний дар присутності. Кожна жінка без сумніву, кожна ти має красу, яку хоче розкрити. Кожна ти – чарівна. «Жінка найкраща тоді, коли вона жінка».
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
