Сьогодні ХХІ століття - вік модерного розвитку культурних, релігійних і мистецьких відносин. Усі європейські народи інтегруються у єдине суспільство, яке пройшовши історичний шлях і поступово вилікувавшись від кривд другої світової війни , прийшли до розумного компромісу об‘єднатися у Європейську унію. Молоді країни Європи , які були у зоні впливу Радянського союзу, звільнившись від московських тенет і фальшивих комуністичних ідей, насправді відчули себе гідними членами спільноти світу. І гірко стає від того , що Україна промарнувала свій час і не залучилася до європейських структур , до її системи освіти, релігійних , мистецьких і культурницьких організацій. Сьогодні Україна нагадує ,,Дике поле,, де все більше і більше вітають емісарів із північних провінцій , котрі як перекотиполе у попівських рясах шугають по Україні наводячи блуд на українське суспільство і проголошують про так зване ,,єдінство,,. Та і політикам від КГБ Україна потрібна, як колонія і полігон, для розміщення своєї новітньої зброї, а людський потенціал, як гарматне м'ясо для захисту своєї імперії. Але найгірше те, що свої, так звані політики яничари і сучасні швондери-табачники, роблять усе , щоб знищити українську мову, освіту, культуру і церкву. Маємо багато історичних фактів, які доказують , що російська імперіалістична політика робила все для того, щоб українська освіта, культура і церква перестали існувати і не мали шансів розвиватися, а тому і видавали у різні віки постанови і циркуляри. Читачам ,,Поетичних майстерень,, пропоную історично-правові аспекти"великої дружби" українського народу із російським у хронологічному порядку:

1686 р. - Знищення Української православної церкви. Заведення московського "православія".
1687 р. - "Коломацькі постанови" (Вимоги до гетьмана України: взаємодіяти змішаним шлюбам між Українцями і Московитами ( росіян тоді ще не було, називались просто московіти)
1689 р.- Заборона Киево-Печерській Лаврі друкувати книги без дозволу Москви.
1690 р. - "Анафема» Московського собору на велику кількість Українских книг (П. Могили, К. Ставровецького, І. Галятовського, Я. Барановича, А. Радивиловського, І. Славинецького та інших написаних українською мовою)
1708 р.,- Знищення Петром 1 Гетьманської столицi Батурин. "пташенята гнізда" по звірячому вирізали всіх жителів , включно дітей, літніх людей і жінок.
1709 р. 1720 р. 1721 р. 1729 р 1755, 1766, 1769, 1775, 1786 рр. - Накази царів і синоду про заборону книговидавництва на українській мові .
1764 р. - Інструкція Катерини ІІ князю Вяземському про посилення РУСИФіКАЦії Смоленщини, Прибалтики, Фінляндії, України.
1764 р., - Наказ про ліквідацію Гетьманського правління.
1769 р. - Наказ про вилучення у населення книг написаних українськю мовою
1775 р., - Знищення Запорiжської Січі.
1783 р., - Заведення КРІПАТСТВА НА УКРАЇНІ !
1784 р. - русифікація пoчаткової освіти в Україині.
1786 р. - заборона церковної богослужби українською мовою
1817 р. - Закриття Києво- Могилянської академії.
1831 р - Знищення Магдебурського права.
1863 р., - Валуєвський циркуляр, Про заборону Української мови.
1869, 1886 рр. - наказ про доплату чиновникам за русифікацію.
1881 р - Заборона проповідувати українською мовою.
1888 р. - Наказ Олександра III про заборону хрещення українськими іменами і заборону вживання Українскої мови в державних установах
1905-1907 рр - репресиї до діячів Української культури.
1910 р. - Циркуляр П. Столипіна про заборону «инородческих товариществ, в том числе украинских й еврейских, независимо от преследуемых ими целей».
1918 р., - Початок окупації України більшовиками.
1921-1923 рр. Голод в Україні внаслідоку політики військового комунізму.
1929-1930 рр. Колективизація - НОВЕ ЗАКРіПАТЧЕННЯ СЕЛЯН !!!
1930 р., - Нова заборона Українскої церкви, заборона інших релігійних конфесій, закриття та знищення костелів, синагог,церкв та молитовних домів.
1932-1933. - Геноцид Українського народу штучним голодомором. Знищено 8 000 000 чоловік.
1933- 1940 - Насильна русифікація (постанови і накази як за царату)
1961 р., - Програма ЦК КПРС про злиття націй у радянський народ i посилену русифікацію.
1965 р., - Репресії проти діячів Української культури.
1978 р., - Деректива про посилену русифіикацію і подібні дерективи були майже до 1990 року.

Дійсно: чому не «велика братска дружба» українського народу з російським народом!?..