ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.23
20:48
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.
А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.
А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,
2024.11.23
17:20
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,
2024.11.23
16:51
І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.
ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.
ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.
2024.11.23
16:11
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.
Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.
Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,
2024.11.23
15:55
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле
2024.11.23
10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.
2024.11.23
09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…
2024.11.23
05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль
2024.11.23
05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.
2024.11.22
19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
2024.11.22
12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
2024.11.22
09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
2024.11.22
09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
2024.11.22
08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
2024.11.22
05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
2024.11.22
04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2024.05.20
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Михайло Севрук (1950) /
Публіцистика
Панахида за померлими з голоду у Празі
7 травня 2008 року весняна Прага приймала посланців України- митців, які репрезентували у Чеській республіці вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років «Україна пам'ятає - світ визнає». Ця мистецька акція відбулася у столичному палаці «Жофін», що знаходиться на Слов'янському острові і була під патронатом президента України Віктора Ющенка. У концертному залі прозвучала «Панахида за померлими з голоду» композитора Євгена Станковича i поета Дмитра Павличка у виконанні Національної заслуженої академічної хорової капели «Думка»під керівництвом Євгена Савчука і Національного заслуженого академічного симфонічного оркестру України під керівництвом головного диригента Володимира Сіренка. Солісти Ніна Матвієнко(народний голос)і Тарас Штонда (бас).
Твір відомого українського композитора Євгена Станковича i поета Дмитра Павличка має глибоко ритуальну сюжетну лінію і створений на основі поминальних молитов, які від доби прийняття християнства, завжди проводяться українським народом.Поетичне слово твору, поминального плачу і традиційних молитов, має великий вплив на слухача і діє магічно, адже автором закладені сокровенні слова про людські почуття, духовність і взаємодію людини і Бога. Оркестр і хор є невід'ємною діючою силою, яка генерує конфліктність музичного протистояння і надає твору логічний розиток, спрямовуючи слухача до стану спокою, журби та історичного минулого нашого народу. На протязі виконання твору дикламатор нагадує дати скоєння злочину і наруг над українським народом -«1922»,»1932»,»1933», «1946» -роки.
Музична драматургія має досить вдалу і логічну форму.Солові вокальні партії виконувались найкращими співаками України - Ніною Матвієнко і Тарасом Штондою.Ніна Матвієнко - як жінка і мати своїм не перевершеним голосом жалібливо, ніби голосить за всю померлу Україну. Коли Ніна Матвієнко виконувала свою партію, мало хто байдужим залишився у залі. Слухачі із великою уважністю і вдячністю сприймали виконання великої співачки сучасності.
Бас -молодий співак Тарас Штонда -яскравий послідовник велетнів басової школи України.У проведенні солової партії зацікавлює слухача інтерпретацією молитов із церковних обрядів ,та народного глашателя.Партія басу написана композитором досить вдало і металічна окраса голосу співака, його могутній голос у певній мірі сприймається слухачем, як вища форма спілкування людини, через виконавця(священика) з Богом,так як і мусить бути на богослужбах.
Майстерно зроблена оркестровка і підбір соліруючих інструментів,що у повній мірі доповнює розкриття сюжетної лінії, а окремі групи оркестру і солісти блискуче проводили свої солові партії.У мелодиці оркестру відчуваються традиційий церковний спів і інтонації Карпатського регіону.Соліруюча скрипка,флейта, гобой кларнет і дерев'яна група оркестру пасажовим вихором проносяться над залом,то враз мрійливо жалібно приводяь слухача до стану душевної рівноваги .Блискучими хоральними акордами мідна група підкреслює конфліктність і трагічність музичного твору.Ударні інструменти вносять елемент ритміки, підкреслюючи тоталітний режим системи, яка виразно протягом всього твору відчувається у маршових брутальних кроках, або у барaбанній канонаді, що асоціюється із кулеметними пострілами.
Хорова палітра твору написана у кращих традиціях хорової спадщини України. На балконі хор по - янгольски звертається і до Бога, і до людей із прощенням та за відпущення гріхів. Зал не має часу відволікатися і слухач весь час перебуває у стані дійства, ритуалу-панахиди за померлими.
Безумовно, Реквієм Євгена Станковича - це визначний твір і вже сьогодні має велике історичне значення не тільки для України і її народу, але і для всього людства.Особливо потрібно підкреслити відповідність і майстерність диригента Володимира Сіренка, який керував оркестром і хором від серця і душі. Він спрямовував виконання митців до повного розкриття твору.Оркестр і хор під його керівництвом майстерно доніс драматургію музичного твору до слухача.Досконала інтерпретація, фразування, динаміка, і узгоджене звучання оркестру, хору і солістів говорить про велику майстерність українських митців.
Величезна культурно-історична акція має визначне значення для України,її народу і всього людства,адже шляхом репродукції музичного твору митці подають історичну правду про голодомор, який за циркулярами партійного керівництва із Москви був проведений над усім українським народом,незалежно був то українець,росіянин ,єврей,поляк,чех,німець або представник іншої національності. Напревеликий жаль хотілося констатувати, що українські дипломатичні служби,культурні аташе,медії недостатньо подавали інформацію про цю відповідальну мистецьку програму. Вони у першу чергу повинні були інформувати населення держав у яких плануються ці заходи.Але за свідченнями виконавців пропагація була слабкою і населення не було проінформоване.Консульські установи працюють за старою пост совєтською методикою.Чим менше інформації тім краще.Як зазначив головний диригент оркестру Володимир Сіренко і диригент хору Віктор Петриченко, що у Чехії на концерт прийшло набагато більше слухачів ніж у Ізраелі,Великобританії і Голландіії.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Панахида за померлими з голоду у Празі
7 травня 2008 року весняна Прага приймала посланців України- митців, які репрезентували у Чеській республіці вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років «Україна пам'ятає - світ визнає». Ця мистецька акція відбулася у столичному палаці «Жофін», що знаходиться на Слов'янському острові і була під патронатом президента України Віктора Ющенка. У концертному залі прозвучала «Панахида за померлими з голоду» композитора Євгена Станковича i поета Дмитра Павличка у виконанні Національної заслуженої академічної хорової капели «Думка»під керівництвом Євгена Савчука і Національного заслуженого академічного симфонічного оркестру України під керівництвом головного диригента Володимира Сіренка. Солісти Ніна Матвієнко(народний голос)і Тарас Штонда (бас).
Твір відомого українського композитора Євгена Станковича i поета Дмитра Павличка має глибоко ритуальну сюжетну лінію і створений на основі поминальних молитов, які від доби прийняття християнства, завжди проводяться українським народом.Поетичне слово твору, поминального плачу і традиційних молитов, має великий вплив на слухача і діє магічно, адже автором закладені сокровенні слова про людські почуття, духовність і взаємодію людини і Бога. Оркестр і хор є невід'ємною діючою силою, яка генерує конфліктність музичного протистояння і надає твору логічний розиток, спрямовуючи слухача до стану спокою, журби та історичного минулого нашого народу. На протязі виконання твору дикламатор нагадує дати скоєння злочину і наруг над українським народом -«1922»,»1932»,»1933», «1946» -роки.
Музична драматургія має досить вдалу і логічну форму.Солові вокальні партії виконувались найкращими співаками України - Ніною Матвієнко і Тарасом Штондою.Ніна Матвієнко - як жінка і мати своїм не перевершеним голосом жалібливо, ніби голосить за всю померлу Україну. Коли Ніна Матвієнко виконувала свою партію, мало хто байдужим залишився у залі. Слухачі із великою уважністю і вдячністю сприймали виконання великої співачки сучасності.
Бас -молодий співак Тарас Штонда -яскравий послідовник велетнів басової школи України.У проведенні солової партії зацікавлює слухача інтерпретацією молитов із церковних обрядів ,та народного глашателя.Партія басу написана композитором досить вдало і металічна окраса голосу співака, його могутній голос у певній мірі сприймається слухачем, як вища форма спілкування людини, через виконавця(священика) з Богом,так як і мусить бути на богослужбах.
Майстерно зроблена оркестровка і підбір соліруючих інструментів,що у повній мірі доповнює розкриття сюжетної лінії, а окремі групи оркестру і солісти блискуче проводили свої солові партії.У мелодиці оркестру відчуваються традиційий церковний спів і інтонації Карпатського регіону.Соліруюча скрипка,флейта, гобой кларнет і дерев'яна група оркестру пасажовим вихором проносяться над залом,то враз мрійливо жалібно приводяь слухача до стану душевної рівноваги .Блискучими хоральними акордами мідна група підкреслює конфліктність і трагічність музичного твору.Ударні інструменти вносять елемент ритміки, підкреслюючи тоталітний режим системи, яка виразно протягом всього твору відчувається у маршових брутальних кроках, або у барaбанній канонаді, що асоціюється із кулеметними пострілами.
Хорова палітра твору написана у кращих традиціях хорової спадщини України. На балконі хор по - янгольски звертається і до Бога, і до людей із прощенням та за відпущення гріхів. Зал не має часу відволікатися і слухач весь час перебуває у стані дійства, ритуалу-панахиди за померлими.
Безумовно, Реквієм Євгена Станковича - це визначний твір і вже сьогодні має велике історичне значення не тільки для України і її народу, але і для всього людства.Особливо потрібно підкреслити відповідність і майстерність диригента Володимира Сіренка, який керував оркестром і хором від серця і душі. Він спрямовував виконання митців до повного розкриття твору.Оркестр і хор під його керівництвом майстерно доніс драматургію музичного твору до слухача.Досконала інтерпретація, фразування, динаміка, і узгоджене звучання оркестру, хору і солістів говорить про велику майстерність українських митців.
Величезна культурно-історична акція має визначне значення для України,її народу і всього людства,адже шляхом репродукції музичного твору митці подають історичну правду про голодомор, який за циркулярами партійного керівництва із Москви був проведений над усім українським народом,незалежно був то українець,росіянин ,єврей,поляк,чех,німець або представник іншої національності. Напревеликий жаль хотілося констатувати, що українські дипломатичні служби,культурні аташе,медії недостатньо подавали інформацію про цю відповідальну мистецьку програму. Вони у першу чергу повинні були інформувати населення держав у яких плануються ці заходи.Але за свідченнями виконавців пропагація була слабкою і населення не було проінформоване.Консульські установи працюють за старою пост совєтською методикою.Чим менше інформації тім краще.Як зазначив головний диригент оркестру Володимир Сіренко і диригент хору Віктор Петриченко, що у Чехії на концерт прийшло набагато більше слухачів ніж у Ізраелі,Великобританії і Голландіії.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
" Деякі історично-правові аспекти з історії України"
• Перейти на сторінку •
"Панахида за померлими з голоду у Празі"
• Перейти на сторінку •
"Панахида за померлими з голоду у Празі"
Про публікацію