Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.16
17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
2025.12.16
13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
2025.12.16
13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
2025.12.16
12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
2025.12.16
12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
2025.12.16
10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
2025.12.16
09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
2025.12.16
06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
2025.12.15
21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
2025.12.15
20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
2025.12.15
20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
2025.12.15
19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.
У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.
У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,
2025.12.15
19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.
2025.12.15
14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.
не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.
не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі
2025.12.15
11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.
Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.
Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,
2025.12.15
08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.
Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.
Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Михайло Севрук (1950) /
Публіцистика
Панахида за померлими з голоду у Празі
7 травня 2008 року весняна Прага приймала посланців України- митців, які репрезентували у Чеській республіці вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років «Україна пам'ятає - світ визнає». Ця мистецька акція відбулася у столичному палаці «Жофін», що знаходиться на Слов'янському острові і була під патронатом президента України Віктора Ющенка. У концертному залі прозвучала «Панахида за померлими з голоду» композитора Євгена Станковича i поета Дмитра Павличка у виконанні Національної заслуженої академічної хорової капели «Думка»під керівництвом Євгена Савчука і Національного заслуженого академічного симфонічного оркестру України під керівництвом головного диригента Володимира Сіренка. Солісти Ніна Матвієнко(народний голос)і Тарас Штонда (бас).
Твір відомого українського композитора Євгена Станковича i поета Дмитра Павличка має глибоко ритуальну сюжетну лінію і створений на основі поминальних молитов, які від доби прийняття християнства, завжди проводяться українським народом.Поетичне слово твору, поминального плачу і традиційних молитов, має великий вплив на слухача і діє магічно, адже автором закладені сокровенні слова про людські почуття, духовність і взаємодію людини і Бога. Оркестр і хор є невід'ємною діючою силою, яка генерує конфліктність музичного протистояння і надає твору логічний розиток, спрямовуючи слухача до стану спокою, журби та історичного минулого нашого народу. На протязі виконання твору дикламатор нагадує дати скоєння злочину і наруг над українським народом -«1922»,»1932»,»1933», «1946» -роки.
Музична драматургія має досить вдалу і логічну форму.Солові вокальні партії виконувались найкращими співаками України - Ніною Матвієнко і Тарасом Штондою.Ніна Матвієнко - як жінка і мати своїм не перевершеним голосом жалібливо, ніби голосить за всю померлу Україну. Коли Ніна Матвієнко виконувала свою партію, мало хто байдужим залишився у залі. Слухачі із великою уважністю і вдячністю сприймали виконання великої співачки сучасності.
Бас -молодий співак Тарас Штонда -яскравий послідовник велетнів басової школи України.У проведенні солової партії зацікавлює слухача інтерпретацією молитов із церковних обрядів ,та народного глашателя.Партія басу написана композитором досить вдало і металічна окраса голосу співака, його могутній голос у певній мірі сприймається слухачем, як вища форма спілкування людини, через виконавця(священика) з Богом,так як і мусить бути на богослужбах.
Майстерно зроблена оркестровка і підбір соліруючих інструментів,що у повній мірі доповнює розкриття сюжетної лінії, а окремі групи оркестру і солісти блискуче проводили свої солові партії.У мелодиці оркестру відчуваються традиційий церковний спів і інтонації Карпатського регіону.Соліруюча скрипка,флейта, гобой кларнет і дерев'яна група оркестру пасажовим вихором проносяться над залом,то враз мрійливо жалібно приводяь слухача до стану душевної рівноваги .Блискучими хоральними акордами мідна група підкреслює конфліктність і трагічність музичного твору.Ударні інструменти вносять елемент ритміки, підкреслюючи тоталітний режим системи, яка виразно протягом всього твору відчувається у маршових брутальних кроках, або у барaбанній канонаді, що асоціюється із кулеметними пострілами.
Хорова палітра твору написана у кращих традиціях хорової спадщини України. На балконі хор по - янгольски звертається і до Бога, і до людей із прощенням та за відпущення гріхів. Зал не має часу відволікатися і слухач весь час перебуває у стані дійства, ритуалу-панахиди за померлими.
Безумовно, Реквієм Євгена Станковича - це визначний твір і вже сьогодні має велике історичне значення не тільки для України і її народу, але і для всього людства.Особливо потрібно підкреслити відповідність і майстерність диригента Володимира Сіренка, який керував оркестром і хором від серця і душі. Він спрямовував виконання митців до повного розкриття твору.Оркестр і хор під його керівництвом майстерно доніс драматургію музичного твору до слухача.Досконала інтерпретація, фразування, динаміка, і узгоджене звучання оркестру, хору і солістів говорить про велику майстерність українських митців.
Величезна культурно-історична акція має визначне значення для України,її народу і всього людства,адже шляхом репродукції музичного твору митці подають історичну правду про голодомор, який за циркулярами партійного керівництва із Москви був проведений над усім українським народом,незалежно був то українець,росіянин ,єврей,поляк,чех,німець або представник іншої національності. Напревеликий жаль хотілося констатувати, що українські дипломатичні служби,культурні аташе,медії недостатньо подавали інформацію про цю відповідальну мистецьку програму. Вони у першу чергу повинні були інформувати населення держав у яких плануються ці заходи.Але за свідченнями виконавців пропагація була слабкою і населення не було проінформоване.Консульські установи працюють за старою пост совєтською методикою.Чим менше інформації тім краще.Як зазначив головний диригент оркестру Володимир Сіренко і диригент хору Віктор Петриченко, що у Чехії на концерт прийшло набагато більше слухачів ніж у Ізраелі,Великобританії і Голландіії.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Панахида за померлими з голоду у Празі
7 травня 2008 року весняна Прага приймала посланців України- митців, які репрезентували у Чеській республіці вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років «Україна пам'ятає - світ визнає». Ця мистецька акція відбулася у столичному палаці «Жофін», що знаходиться на Слов'янському острові і була під патронатом президента України Віктора Ющенка. У концертному залі прозвучала «Панахида за померлими з голоду» композитора Євгена Станковича i поета Дмитра Павличка у виконанні Національної заслуженої академічної хорової капели «Думка»під керівництвом Євгена Савчука і Національного заслуженого академічного симфонічного оркестру України під керівництвом головного диригента Володимира Сіренка. Солісти Ніна Матвієнко(народний голос)і Тарас Штонда (бас).
Твір відомого українського композитора Євгена Станковича i поета Дмитра Павличка має глибоко ритуальну сюжетну лінію і створений на основі поминальних молитов, які від доби прийняття християнства, завжди проводяться українським народом.Поетичне слово твору, поминального плачу і традиційних молитов, має великий вплив на слухача і діє магічно, адже автором закладені сокровенні слова про людські почуття, духовність і взаємодію людини і Бога. Оркестр і хор є невід'ємною діючою силою, яка генерує конфліктність музичного протистояння і надає твору логічний розиток, спрямовуючи слухача до стану спокою, журби та історичного минулого нашого народу. На протязі виконання твору дикламатор нагадує дати скоєння злочину і наруг над українським народом -«1922»,»1932»,»1933», «1946» -роки.
Музична драматургія має досить вдалу і логічну форму.Солові вокальні партії виконувались найкращими співаками України - Ніною Матвієнко і Тарасом Штондою.Ніна Матвієнко - як жінка і мати своїм не перевершеним голосом жалібливо, ніби голосить за всю померлу Україну. Коли Ніна Матвієнко виконувала свою партію, мало хто байдужим залишився у залі. Слухачі із великою уважністю і вдячністю сприймали виконання великої співачки сучасності.
Бас -молодий співак Тарас Штонда -яскравий послідовник велетнів басової школи України.У проведенні солової партії зацікавлює слухача інтерпретацією молитов із церковних обрядів ,та народного глашателя.Партія басу написана композитором досить вдало і металічна окраса голосу співака, його могутній голос у певній мірі сприймається слухачем, як вища форма спілкування людини, через виконавця(священика) з Богом,так як і мусить бути на богослужбах.
Майстерно зроблена оркестровка і підбір соліруючих інструментів,що у повній мірі доповнює розкриття сюжетної лінії, а окремі групи оркестру і солісти блискуче проводили свої солові партії.У мелодиці оркестру відчуваються традиційий церковний спів і інтонації Карпатського регіону.Соліруюча скрипка,флейта, гобой кларнет і дерев'яна група оркестру пасажовим вихором проносяться над залом,то враз мрійливо жалібно приводяь слухача до стану душевної рівноваги .Блискучими хоральними акордами мідна група підкреслює конфліктність і трагічність музичного твору.Ударні інструменти вносять елемент ритміки, підкреслюючи тоталітний режим системи, яка виразно протягом всього твору відчувається у маршових брутальних кроках, або у барaбанній канонаді, що асоціюється із кулеметними пострілами.
Хорова палітра твору написана у кращих традиціях хорової спадщини України. На балконі хор по - янгольски звертається і до Бога, і до людей із прощенням та за відпущення гріхів. Зал не має часу відволікатися і слухач весь час перебуває у стані дійства, ритуалу-панахиди за померлими.
Безумовно, Реквієм Євгена Станковича - це визначний твір і вже сьогодні має велике історичне значення не тільки для України і її народу, але і для всього людства.Особливо потрібно підкреслити відповідність і майстерність диригента Володимира Сіренка, який керував оркестром і хором від серця і душі. Він спрямовував виконання митців до повного розкриття твору.Оркестр і хор під його керівництвом майстерно доніс драматургію музичного твору до слухача.Досконала інтерпретація, фразування, динаміка, і узгоджене звучання оркестру, хору і солістів говорить про велику майстерність українських митців.
Величезна культурно-історична акція має визначне значення для України,її народу і всього людства,адже шляхом репродукції музичного твору митці подають історичну правду про голодомор, який за циркулярами партійного керівництва із Москви був проведений над усім українським народом,незалежно був то українець,росіянин ,єврей,поляк,чех,німець або представник іншої національності. Напревеликий жаль хотілося констатувати, що українські дипломатичні служби,культурні аташе,медії недостатньо подавали інформацію про цю відповідальну мистецьку програму. Вони у першу чергу повинні були інформувати населення держав у яких плануються ці заходи.Але за свідченнями виконавців пропагація була слабкою і населення не було проінформоване.Консульські установи працюють за старою пост совєтською методикою.Чим менше інформації тім краще.Як зазначив головний диригент оркестру Володимир Сіренко і диригент хору Віктор Петриченко, що у Чехії на концерт прийшло набагато більше слухачів ніж у Ізраелі,Великобританії і Голландіії.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
" Деякі історично-правові аспекти з історії України"
• Перейти на сторінку •
"Панахида за померлими з голоду у Празі"
• Перейти на сторінку •
"Панахида за померлими з голоду у Празі"
Про публікацію
