ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.10.23 12:22
Переломи епох так лякають людей,
Залишаючи шрами болючі.
Тектонічні розлами, розриви сітей.
Голос неба ніхто не озвучив.
Розповзаються тріщини в душах, і страх
Запускає глибоке коріння.
Розбивається амфора. Здавнений крах
Розпускає потворні пагіння

Юрій Гундарів
2026.10.23 11:29
Корінь слова «гуманізм» - «людяний».
Але у деяких політиків дивне уявлення про це поняття…

Гуманізм - це що означає?
Це загиблі вагітні жінки,
це мости і лікарні розчавлені,
це зруйновані вщент дитсадки…

Артур Сіренко
2026.10.23 11:02
Буденність відходить
Наче покірна валіза,
Яку несуть в руках
Подорожні вічного шляху,
Затискаючи пальці до щему,
До синяви під нігтями,
Які шкрябали в двері самотності
Дому, що стоїть на вулиці Сліз

Віктор Кучерук
2026.10.23 05:36
А дощ іде і обмиває вікна,
Змиває пил і спогади старі, -
Ніяк лише з душі печаль не зникне,
Ніщо її не звільнить від жури.
Стікають краплі, наче дні за днями,
Холоне у горнятку теплий чай, -
Утомлений нудьгою і думками,
Боюся нині впасти у відчай.

Олена Балера
2026.10.22 23:06
Оманні сумніви, коли лювов
Свободу втратити зродила страх.
Двох душ єднання навзамін свобод —
Чарівні узи, де ніхто не раб.
Кохання справжнє — в путах не скара,
Воно довік не принесе біди:
Тендітній пташці й клітка — не жура,
Бо спів її солодкий —

Олексій Могиленко
2026.10.22 21:16
Квартонель


Холодами гартована босими,
Зацілована райдужно кольором,
Після Літечка - Осені з грозами,
Хризантема хизується гонором.

Іван Потьомкін
2026.10.22 21:12
Щоб вирватись із лещат бідноти, пішов у гладіатори Шимон бен Лакіш. На розвагу імператору й вельможам із криком «Аve Caesar! morituri te salutant!» не раз ходив юдей і сам на смерть, завдавши смерть товаришу. Зрештою, набридло юнакові це ремесло І б

М Менянин
2026.10.22 20:59
Є край, що зовуть Україна,
а так це і є Свята Русь,
по світу подіями лине –
коли ще сюди повернусь?

Мав кожен будинок чи хату
і рідні міста чи село,
раділи йому батько й мати

С М
2026.10.22 20:18
У пітьмі
Де лихоманковий цвіт
А чи під водою
Де катран булькотить
Або вранці
Біля радіо
Стіни сходяться щоби задушити
І друзів катма

Юрко Бужанин
2026.10.22 18:31
В інституті алкогольнім,
У лікеро-горілчанім,
Завершився монотонно
Семестр денного навчання.

Ось прийшов спудей на іспит,
Викладач повідомляє: -
Будем визначати вмісти

Євген Федчук
2026.10.22 16:44
Старий дідусь сидів переді мною,
Борідку сиву нетерпляче м‘яв,
Немов слова потрібні підбирав
Й не міг знайти. І паузою тою
Мене все більш і більш інтригував:
Що ж саме хоче мені розказати,
Чого би я іще не можу знати?
А я ж був певен, що багато зна

Ігор Шоха
2026.10.22 15:35
Поки ще летять літа мої,
мрію наші витоки вернути,
де течуть цілющі ручаї
та джерела у чужі краї
і колись проявлене й забуте
повертає на круги свої.

ІІ

хома дідим
2026.10.22 13:21
до чого розмовляли ми
душевно та сердечно
в сарайчику покривленім
із мордами овечими
про що розказували ми
розпачливо неґречно
що зиму пережити би
а там безпечна втеча

Вячеслав Руденко
2026.10.22 08:16
Оспіваний дощами долі,
Він тишу колисав поволі,
І верби мав за парасолі
І не тримався берегів,

Де ранком панував Овідій
Під наглядом дурних сусідів,
Що салом заїдали мідій

Віктор Кучерук
2026.10.22 06:30
Ракети знову грізно і гаряче
Шугали понад містом цілу ніч,
Роїлися і падали, неначе
Летіти далі їм було невміч.
Свистячі згуки, вибухи підступні
До мене долітали звідусіль, -
Дрижали стіни, мов дверима гупав
Отой сусід, що полюбляє хміль.

В Горова Леся
2026.10.21 21:14
Білий туман торОчиться
Стьожками між ліщиною,
Скочується у брижі.
Галасами сорочими -
Сваркою безпричинною,
Ранок шматує тишу.

Зібрані листям, шелестно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (невезуха)
finita la commedia

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-29 20:28:45
Переглядів сторінки твору 8398
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 14:24:40 ]
Мне трудно дается поэтическая идентификация того или иного направления в литературе в целом. В строительстве - куда ни шло.
Спасибон. Ваши комментарии - бесценны.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 19:47:33 ]
Рассуждать, что правильно, а что нет, на бытовом уровне бессмысленно, действие ведь происходит на стыке мировоззрений, там, где благо для одного, является злом для другого. Политика – это грязный бизнес, замешанный на крови. Если бы миром правило чувство меры и справедливости, мир был бы иным. Но какие мы, таков и наш мир. По большому счёту мы выбираем правительство, чтобы оно действовало в мире от нашего имени, защищая наши интересы не как отдельных личностей, а как некоего сообщества. Отношения внутри сообществ прошли многовековую огранку и регламентируются религиями и законами. Достигла ли эта регламентация совершенства? Нет. И никто не может сказать, достигнем ли мы совершенства в этом отношении. И надо ли. Ведь любая регламентация лишает нас свободы. Даже идеальный баланс между свободой и регламентацией человеческих отношений не может быть стабильным, потому как всегда будут те, кому свободы не хватает, и те, кто всегда готов чувство собственного достоинства обменять на ощущение сытости и комфорта. Кстати, интересная вещь: право на чувство сытости и комфорта есть неотъемлемой частью чувства собственного достоинства, но при этом они могут друг другу противоречить до абсолютной несовместимости… Но в данном случае отношения личность – общество является микроуровнем, а на макроуровне располагаются отношения государство – другое государство-сообщество государств. Какого уровня достигло развитие регламентации отношений на этом уровне? Да по сути дела уровня иерархии в стае, то бишь, кто сильный, тот и прав. Любое, достигшее определённого уровня мощи, государство начинает диктовать более слабым свои правила, поскольку это хорошо для него, как для индивида. Оно навязывает свою точку зрения в экономических, этических и прочих вопросах, и чем более эгоистичны его мотивы, тем более негативны последствия для низшего по рангу. Иерархия в стае – не такая уж простая вещь, как кажется непосвящённому, но до понятия Мораль там ещё далеко. Вот и получается, что зло, внесённое сильными государствами в жизнь слабых на макроуровне, возвращается к гражданам этих сильных государств на микроуровне… До понятия Высокоразвитая Цивилизация нам ещё ох как далеко, поскольку в развитии морали и развитии науки наблюдается явный дисбаланс в пользу последней, легко отдающей себя на службу аморальности. Аморально вносить в чужое общество понятия о достижениях на поприще созидания материальных благ, в то же время не допуская его к этим благам и лишая возможности развиваться своим, предначертанным природой путём. Даже если нам кажется, что мы действуем во имя блага, в результате может оказаться, что нашими благими намерениями дорога в ад выстелена. Вот по этой – то дороге теракты и приходят. И вместо того, чтобы избегать сотворения зла на макроуровне, мы пытаемся спрятаться от него на микроуровне, развивая регламентацию нашей жизни до полного уничтожения понятия свободы во имя сытости и комфорта (Комфортно чувствовать себя в безопасности, не так ли?) А я вот иногда думаю: а если бы меня лишили большей части значимых для меня ценностей, как бы я отнеслась к той части человеческого общества, что пусть косвенно, но виновата в моих бедах, при условии, что непосредственно виновному я отомстить не могу?

Но это так… рассуждения атома более-менее стабильного вещества о химических реакциях в бурлящей смеси. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-01-30 21:39:14 ]
Вы прослушали радиопередачу об истоках терроризма :)
Вообще-то, раз на раз не приходится. Вот как, например, в последнем случае, когда 20-летний уроженец Пятигорска Виталий Раздобудько в международном (!) Домодедово отомстил не за "большую часть значимых для него ценностей", а за лидеров своей же террористической группировки "Ногайский джамаат". Немного несопоставимо, правда, Тань?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-31 00:03:11 ]
Ну,это уже из другого ряда. Ведь существуют и такие, что способны устроить террористический акт только потому, что у них деньги на выпивку закончились... или магазин закрыт... или пол дня света не было... или жена изменила... или... или... Кстати, кто-то же виноват и в том,что для некоего Рардобудько "Ногайский джамаат" стал ценностью, ведь не родился же он террористом, и рос, формировал свои взгляды не в безлюдной пустыне. Кому-то было слишком не комфортно обращать на него своё драгоценное внимание...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-30 21:11:56 ]
***А сейчас я в бинтах, однорукий, без уха,
Видит солнце в туманах единственный глаз.*** -
що Ви накоїли з ЛГ?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:09:36 ]
Ради его будущей (пускай хоть сотни раз случайной и неинтересной Вам) встречи с Вами, он выживет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-31 13:15:45 ]
Що там сталося Алєксій? Попав в невеличку яму з кулаками чи надаєш посильну допомогу тим хто пережив черговий перехват у поперек?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:13:32 ]
Даже не знаю, что ответить, о Александр, после всего, о чем поведал. Во что-то одно придется не поверить.