ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)

Євген Федчук
2025.11.16 12:42
Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді

Микола Дудар
2025.11.16 11:46
В сфері внутрішніх відносин —
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…

Олександр Сушко
2025.11.16 10:21
Лечу крізь час за обрій золотий
Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.

Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,

Тетяна Левицька
2025.11.16 02:27
Під прицілом чарівної Геби*
блискавка не вдарила тебе?
Будеш жити поки є потреба
зачерпнути море голубе.

Мрій затято про Гаваї тихі,
в фінікових пальмах острови.
Щоб яругою блукало лихо

Борис Костиря
2025.11.15 22:18
Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо

Іван Потьомкін
2025.11.15 18:28
Відтоді, як з ночов кленових
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.

Ігор Шоха
2025.11.15 13:36
Ще, напевне, мене пам'ятає
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (кочегарю)
Образ твору finita la commedia

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-21 22:11:43
Переглядів сторінки твору 10638
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-23 21:55:12 ]
Уже никому ничего не грозит.
С истопником проведена беседа.
Как высотник привыкает к высоте, забывая о многих метрах пропасти под ногами, так и люди иных профессий забывают об опасности - и не столько своей жизни, как жизни, окружающей их - с ее кольцевыми маршрутами трамваев, мостами, а главное - с людьми.
У меня приятель был, который за лошадьми присматривал, добрейшей души человеком. А был приятель из докторов. Редчайший циник. Но мастер своего дела. Он мне как-то плечо вправлял. Я себя ощущал тряпичной куклой. Но эта кукла выздоровела и благополучно живет и доныне.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-23 21:53:55 ]
Добре кочегарити, пане Олексію. Схоже, що від надмірно- емоційного стану, ваш твір самопереплавився. Відбувся природній процес відокремлення шлаку від золота. Змаліло, зміліло ваше чтиво... Проте, привабливості не втратило ні на йоту. Навпаки, читається на одному подиху. Тепер - шедевр. Спробую перейняти від вас досвід, якщо не заперечуєте, бо судячи з ваших дописувань, простіру для росту в мене вистачає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-23 22:05:28 ]
Я видел Ваше стихотворение, на страничке возле которого было большое количество отзывов, а, м.б., и советов. Хотел было подключиться и я, но увидел, что оно то ли печаталось, то ли прошло более или менее серьезные испытания - и я отказал себе в своем участии. И дело не в Вас и не в нем.
Я вижу, как люди цепко держатся за свои творческие достижения - я имею в виду произведения. Среди последних есть такие, которые нужно осмысливать, принимая во внимание поэтические предпочтения автора как его своеобразную поэтическую нишу, а есть и такие, что хочется по-доброму посочувствовать читателям той недавней эпохи, которым оно адресовалось (приходило в дом в ворохе газет с рекламой и прочей беллетристикой покупательского направления) и себе, что пытаюсь заниматься, по-моему, совершенно бесполезным занятием.
И возвращаюсь к себе.
Спасибон за теплое слово.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-01-24 00:00:39 ]
Олексей! Неужели критическая точка? Держись, парень! Знал бы ты, как лиричен мир с твоим присутствием... Не унывай, пожалуйста1ё


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-29 20:38:48 ]
Я с лирикой, наверное, "завязываю", Васильевич. Ибо лишняя она в нынешней суровой жизни, и годится, м.б., разве что для ночных упражнений под одеялом или для охоты с фоторужьем. Еще для ботаников-мальчиков и сентиментальных дедов старшего пред- и после- пенсионного возраста.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-24 12:08:47 ]
І я пам'ятаю одного дядька. Пішов на болото зимою, покосити трохи по люду на підстилку худобі. Якраз облава була на "славних лицарів" УПА. Навіть не розбиралися - зимою і з косою, значить носив в схрон їсти банді. 25 років Воркути. Але після краху товариша Сталіна випустили. Зняли судимість, вибачилися. Мовляв, помилочка вийшла. Тільки сім років "корисного воркутинського клімату" за вину без вини не повернули.
А в нас вугілля тепер навіть донецького немає. Кажуть дорого, а платити у вас немає чим. Скоро і земельку будуть віднімати, щоб виправити "перекоси жовтня сімнадцятого". То-то сміху буде.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-29 20:34:05 ]
Земля должна быть в руках рачительного хозяина.
А история, рассказанная тобой, страшная.
Я же мужикам в палате вот уже как неделю другие рассказываю.
Удач-дач-дач.
Я не ожидал такого внимания.


1   2   3   Переглянути все