ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2025.12.25 14:53
Фантасмагорія Різдва
Феєричне колесо Ярила
покотило знову до весни,
тогою сріблястою укрило
ясла, де у сонмі таїни
народила Сина Діва-мати,
але людям нині не до свята.
На святій і праведній землі
убивають віру москалі

Борис Костиря
2025.12.25 14:03
Поле
Я іду крізь незміряне поле
Несходимих і вічних снігів.
Я шукаю вселенської волі,
Що не має стійких берегів.

Ген далеко у полі безмежнім
Постає споважнілий монах.
Він здолав маяки обережні

Віктор Кучерук
2025.12.25 09:09
* * *
Різдвяна зірочка ясніє
Понад оселями в імлі
І подає усім надію
На мир та радість на землі.
Вона одна з небес безкраїх
До нас з'явилася смерком
І крізь густу імлу вітає
Своїм світінням із Різдвом.

Ярослав Чорногуз
2025.12.25 08:06
Вечір кохання
Замерехтіли трояндові свічі,
Мов розлились аромати весни.
Ти подивилася ніжно у вічі,
Мов пелюстками усипала сни.

ПРИСПІВ:
Вечір кохання, вечір кохання,
Іскри, як зорі, летіли увись,

Кока Черкаський
2025.12.24 21:29
Турист і футурист
Сказав туристу футурист:
- Я-футурист! А ти -турист!

- Все вірно, - відповів турист,-
Який я в біса футурист?

Артур Курдіновський
2025.12.24 15:51
Без...
Безсніжна зима. Беззмістовний мороз.
Безрадісний вечір, безмовний світанок.
В повітрі - відлуння сумних лакримоз,
Сліди від порожніх палких обіцянок.

Беззахисне місто. Безсовісний світ.
Безбарвні думки та безплідна планета.
Свиней не відтягнеш від

Микола Дудар
2025.12.24 14:40
***
Ти бачив те, небачене ніким…
Забутий ним і згублений між ними.
Вдавав себе завбачливо глухим
Своїми (Господи, сприйми…) гучними.

В тобі ховалось сховане від сліз
З усіх доріг назбиране роками…
І ти як той у долі доле-віз,

Борис Костиря
2025.12.24 12:14
Паростки весни
Ці паростки весни проб'ються безумовно
Крізь кригу і сніги, крізь сумніви і страх.
Вони здолають підступи і мову,
Якою говорив зими старий монах.

Вони здолають забуття і змову
Ненависті і зла, потворної тюрми
І так здобудуть певну перемогу

Сергій Губерначук
2025.12.24 09:23
Який пан товстий та негарний…
– Який пан товстий та негарний.
– О-о-о, у пана в животі – риба.
У риби всередині – ікра.
А ікра та – очі.
А очі то – світ.
Світ – то пан.

23–24 серпня 1996 р., Київ

Віктор Кучерук
2025.12.24 06:54
* * *
Мов тополиний пух прилинув
На мерзлу землю за вікном, -
Рої сніжинок безупинно
Літали й вихрились кругом.
Кружляли, никли, шурхотіли
Навколо хати аж надмір
І світ ставав ще більше білим,
І білість вабила на двір.

Артур Сіренко
2025.12.23 23:51
Ховаючись від зливи
Ми ховались від холодного дощу чужих слів під чорною парасолькою віри. Барабанні постукування по натягнутому пружному шовку китайщини здавались нам то посмішкою Будди, то словами забутого пророка-халдея, то уривками сури Корану. Ми ховались від дощу чужих

С М
2025.12.23 22:04
Добрий докторе (The Rolling Stones)
О докторе добрий – на поміч!
Там де серце було в мене – біль
Він тихий він б’ється
Можте вирвати і
У банці отій зберегти?

О мамо мені все недобре
І сьогодні не день а стрибок

Олександр Буй
2025.12.23 21:12
Шизофренія
Я прочитати дам вогню твої листи,
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...

Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова

Борис Костиря
2025.12.23 19:57
* * *
Я іду забутими стежками
У глухих, неходжених місцях.
Заблукав поміж двома віками,
Хоч порив небесний не зачах.

Заблукав у лісі чи у полі,
У далеких хащах наземних.
Я шукаю волі у неволі,

Микола Дудар
2025.12.23 17:30
Лабух і єжи з ним...
Перше моє прозвисько (в дитинстві) -- Євик, Свинопас, і пішло -- Сем, Кальок, Борода, Будулай, Татарин, Боніфацій, Лабух...
ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:

Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп

Тетяна Левицька
2025.12.23 17:18
По тонкому льоду
Я босоніж пройду
по тонкому льоду —
не потону в сутужну хвилину.
А та біль, що в мені
пропаде навесні
у рожевім суцвітті люпину.

І не страшно іти,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Півторак (1982) / Вірші / Останнє

 * * *
Ти розплющуєш очі, всміхаєшся, кажеш: «Привіт!»,
У волоссі Твоєму заплутались сонячні зайчики.
Ти потягнешся плавно, як киця, до хрускоту в пальчиках
І зіскочиш із ліжка умить.

Посміхнешся ще раз, підморгнеш і закусиш губу,
І лукаво виблискують очі Твої перламутрові.
Хоч у наших стосунках з Тобою все вкотре заплутано,
Ти вже пишеш сторінку нову.

А у склянці моїй знов парує мелісовий чай,
І до тіла Твого залишається відстань в долоню…
Щось запустить годинник: секунди відлунять у скронях –
Вже пора. Мушу йти. Прощавай.

2011




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-01-31 21:49:39
Переглядів сторінки твору 6103
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.749 / 5.5  (4.866 / 5.41)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.841 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.726
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.06 00:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-31 22:29:06 ]
дуже гарно і мило))))
особливо мені сподобалась остання строфа))))дуже близька)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 11:13:53 ]
Дякую, Оксанко.
І мені :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-01-31 23:01:53 ]
А можна і так, напевно (без такої кількості підступних шиплячих) "Ти повіки розтулиш, і усміхнешся: «Привіт!»..."

Радий бачити, Володю, а де причіпка із "Ютубу" із актуальною піснею? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 11:15:48 ]
Дякую, Володю і за пораду, і за щирі слова.
Щодо пісні, все може бути: зараз почали записувати другу платівку, тож цілком можливо, що буде й причіпка.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 08:21:47 ]
***І до тіла Твого залишається відстань в долоню…*** - заплутаний ранок :)
Сподобалось.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 11:16:07 ]
Спасибі!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 10:41:23 ]
Згідна з Марією. Остання строфа, нерозв"язана плутанина. Так в житті буває...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 11:16:52 ]
Причому, постійно.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 11:04:17 ]
Привіт, Володю, рада бачити тебе і тут))) Дуже ніжний вірш)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 11:19:17 ]
Спасибі, Юлько!
Світ насправді тісний. Інтернет це підкреслює, допомагає усвідомити.
Дякую за коментар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-02-02 10:01:56 ]
Перша половина вірша сподобалась надзвичайно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 17:29:15 ]
Спасибі, Валерію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-02 11:05:34 ]
зібрався мовити про текст (бо сподобався), але помітив назву рубрики... то про неї: може, звуж багатозначне "останнє" до "найсвіжіщого", чи як?
Додаю добрі побажання.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 17:31:02 ]
Щиро дякую, Юрію!
Мабуть, таки доведеться переформатувати вірші за новим принципом. От тільки не зібрався ще...
Дякую і за гарні слова і за пропозицію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лаура Тільки (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-03 17:12:02 ]
Гарний глибоко-теплий вірш! А от останні два рядки:
"Щось запустить годинник: секунди відлунять у скронях –
Вже пора. Мушу йти. Прощавай." Можливо варто їх переіграти:"Хоч пора вже іти і пульсують секунди у скронях –
Я пропущу черговий трамвай." Ну це перше, що спало на думку... Дякую.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таїсія Заплітна (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-23 14:49:42 ]
і знову - дуже! =)