ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.08.06 20:14
Колискова Україні
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.

Володимир Бойко
2026.08.06 17:39
Лімерики F 3
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.

На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.

Євген Федчук
2026.08.06 15:33
Перші відкриті бої загонів УПА проти німців (січень-лютий 1943 року)
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те

Артур Курдіновський
2026.08.06 15:09
Ніхто так не мотивує, як вороги та заздрісники
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про

Борис Костиря
2026.08.06 14:28
Острів Епштейна
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.

Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,

В Горова Леся
2026.08.06 14:27
Хмари
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера

Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,

Ірина Вовк
2026.08.06 12:01
Чорний сніг Александрії (продовження 1)
Суд історії на балконі палацу Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част

хома дідим
2026.08.06 11:52
* 164 *
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
У спеку липня снігову
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
* * *
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
Заміна посла
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Лимонадна Бейбі (Syd Barrett)
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Поїзд смерті
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Тату
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
* * *
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Чорний сніг Александрії
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Світлий (1968) / Вірші

  Воспоминание о Любви.

Послушай, послушай, послушай…
Рассказ мой о давней вине.
Послушай, однажды, послушай
Любовь приходила ко мне.

...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Костянтин Мордатенко 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 4.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-04 15:59:34
Переглядів сторінки твору 18088
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.324 / 5  (4.886 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 3.804 / 4.5  (4.709 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.721
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2018.04.09 14:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-04 16:58:17 ]
"Мы же
были все такими,
Словно
нас не разлучали" - очень светло сказано, сердце откликнулось.
А взгляните, может лучше сказать "без лица в вуали", потому что "у вуали" воспринимается как "возле вуали"
Искренне – О.Л.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-04 21:58:46 ]
Дякую, Олю, за світлий коментар.
Маєте рацію. Так сприймається краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-04 21:19:31 ]
"Знаешь,
мне так одиноко." - надзвичайно! Чесно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-04 22:18:06 ]
Приємно - взаємно. Надзвичайно. Щиро.
Дякую, Костянтине, за плече підтримки.

З повагою ВС.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Ріхтер (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-04 21:29:15 ]
гарно!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-04 22:19:23 ]
Дякую, Тетяно.
Радий вітати Вас на моїй сторінці.

ВС.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-04 22:15:12 ]
Не розумію реакції Редакції Майстерень. Можливо, що це і ознака порядності штовхати низькою оцінкою в спину (без жодних пояснень). Залишається лише здогадуватися чим так дошкулив цей вірш... (На цей раз, про ПМ тут нічого не згадувалося). Може, в ньому бракує сексуальності і пристрасті. Чи просто - попав в немилість. І по чому краще стусонути, як не по творах автора. Якщо так, то і нехай.

Як там у Ігоря Талькова:

"Говорят, я крамольный поэт, пусть говорят, Бог им судья.
Придут времена, и подует освежающий бриз, и оценят наш сегодняшний риск
Наши друзья, наши друзья".

А поки редакція Майстерень відмовчується. Ось здається вже і вони.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-02-04 22:55:40 ]
Не слід боятися такої реакції, гірше - її відсутність, а так вірш не залишив байдужим і викликав у кожного свої ( не завжди позитивні) асоціації, це зовсім не Ваша провина. Раджу до цього віднестися по-філософськи!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-04 23:09:12 ]
Дякую, Наталю !
Ваші роздуми, як і поради цілком слушні. Стерплю і перейду босоніж і через цю стерню невдач і успіхів.
Загартуюсь смиренням вітру і спокоєм води.
Тим більше, коли поруч є такі друзі.

Щиро дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-02-04 23:17:31 ]
Сумна реальність знов Тебе вколола
Своїм колючим поглядом у душу,
Знов за добро і правду платять болем,
Та ти, як завше, все стерпіти мусиш!
Усе, що нам дається - зле і добре,
Приймати маєш Ти, як неминуче.
І знай – лиш серце чисте та хоробре
Здолати зможе всі життєві кручі!




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-04 23:24:34 ]
У грудях ніби подих застрягає,
А серце вістрям кіл тупий проб’є.
Це знову одинокість огортає,
І знову хтось напій цей подає.
Напій терпкий, з кровавою піною,
І смак його нестерпний і важкий.
Незрозумілий відчай з гіркотою,
І дика біль, і жах наднелюдський.
І хочеться відкинути рукою,
І хочеться втікати у світи.
Та світ стає суцільною стіною.
І на губах напій цей розтає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-02-04 23:26:27 ]
Погляд мав бути "мерзенним", а чомусь написалось "колючим" і вийшло наче "масло масляне", та Ви, сподіваюсь, все і так вірно зрозуміли...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-02-04 23:30:00 ]
Коли світ жорстокий так боляче ранить у груди
Й здається безвихідь, не можеш нещастя здолати,
Ти вір, що новий день до Тебе привітнішим буде
І завтра зумієш вершини життєві здолати,
А ще ворогів Ти поставиш усіх на коліна,
Бо Ти - духом сильний, а що головніше – Людина!
Вір – сонечко з неба промінчик тепла посилає,
Він світить й для Тебе, самотність Твою проганяє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-04 23:32:57 ]
Розпач і біль - два супутники вірні
На роздоріжжі і в самоті.
Десь розгубилися друзі і рідні,
І одиноко в краю цім мені.
Я би і втік, куди бігти - не знаю,
Я би і вмер, але жити - ще час.
А тому мучаюсь, каюсь, караюсь,
Доки надії вогник не згас.

Груди мої вогонь обпікає,
Обруч стальний міцно голову стис.
Хто я такий? І чого тут шукаю?
Чому до світу я цього не звик?
Я тут чужий, і мене не приймають,
Все відбувається, ніби вві сні,
Але я вірю, що щось-таки маю,
Що не дозволить зламатись мені.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-02-04 23:36:08 ]
Хіба не очевидно, що вірш написаний не зовсім російською мовою? Та й ритмізація на "3"? До чого тут щось інше?
Пане Василю, вам напевно десятки разів зауважували вже тут, що ритм у вас постійно збивається. Що не гарно допускати збіги приголосних там, де це легко уникнути.

Зрештою тут Майстерні, і тих, хто не править свої тексти, не працює над ними, сварять.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-04 23:47:16 ]
Звісно, що вірш написано китайськими ієрогліфами з єврейським акцентом.
Так, Володимире! Мені вже тут десятки раз ввічливо натякають, що чванитися тут можна лише спокусливою строфою, вишуканою римою, і ритмом зі світом в ногу.
І куди вже нам смертним до розуміння збігу приголосних, діє-форм і т.д.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-02-04 23:40:39 ]
Втікаєш від міста шаленого ритмів,
Від правил, умовностей і алгоритмів,
Від натовпу злого, що лють продукує,
Душевних сліпців, що не бачать й не чують.
Втікаєш від підлих людей, що навколо,
Яким насолода – завдати лиш болю,
І тільки за те, що ти ІНШИЙ - готові
Напитись твоєї ще теплої крові...
Втікаєш від гамору вулиць нечистих,
Що тільки по святах помпезно-врочисті,
Від тисяч очей, що ненавистю світять
Лишень на догоду облудному світу.
Від тих, хто могили розриті лишає,
Хто ближнього свого за ворога має.
Від зрад і лукавства жорстокого світу
До скону втікатимеш несамовито!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-04 23:49:51 ]
Десь там в синім океані,
На дні неба голубім,
Пливе човен у вигнанні,
Човен трьох моїх вітрил.
Одна - то світи незнанні,
А дві - крила золоті,
А три - мої невблаганні.
Це ти - острів моїх мрій.
Це ти - острів мій незнаний,
Це ти - в хвилях самоти,
Це ти - берег із омани,
Це ти - друже, назавжди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-02-05 00:15:41 ]
У світах самоти ми, мабуть, не одні –
Раптом хтось добре слово промовить мені,
Хтось пришле гарну звістку з далеких світів
І розвіє мій смуток, що в серце забрів.
Хтось молитву промовить за душу мою,
Щоби дух мій зміцнився в нелегкім бою,
А як ворог на мене піде із мечем –
В мить останню хтось завжди підставить плече...
Хоч тернисті дороги ведуть крізь життя –
Свою душу лиш вірою зцілюю я,
А ще - Друга словами, що сум прожене
І життя моє світлом осяє земне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-05 00:25:46 ]
Не залишаймо все як є,
Напризволяще не кидаймо,
А на оновленій землі
Борімося й перемагаймо.
Ще не досягнуто мети,
Брехні не вирвано коріння.
І хто це зробить, як не ми?
Хто має це синівське вміння?


1   2   3   Переглянути все