ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Вировець / Публіцистика

 Ліна Костенко у Харкові: принагідні зауваги




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-08 19:08:17
Переглядів сторінки твору 18859
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-02-19 10:46:47 ]
Мені у всій цій історії із львівською "критикою" найбільш незрозумілим моментом, Ларисо, є те, що блискучий поет і інтелектуал, неконфліктний критик і чи не найкращий у сучасній Україні знавець як поезії так і літератури в цілому, Віктор Неборак опинився в компанії насправді нічим не відомих "аналітиків". А як ті горе-аналітики можуть змусити говорити про себе, окрім як з причини скандалу?
Вважаю, що це урок і для кожного з нас - не входити в дурні компанії. За великим рахунком дуже часто це стосується і колективних видань, на жаль...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2011-02-19 17:06:04 ]
Згодна на 100 відсотків.
Я завжди дуже прискіпливо добираю собі компанію або співавторів до збірки. Мені здається, що це пастка, в яку легко потрапити. А людина, яка вже має бодай якусь вагу в суспільстві, та навіть просто в оточенні, має бути обережною. Слово — це зброя, тож не можна вживати її не обережно або граючись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-20 11:56:50 ]
Перечитала Ваші зауваги і згодна з Вами на усі 100. Я побачила цю зустріч завдяки нашим рідним Майстерням і хоч, звичайно, ефект з дихаючим живим залом це не порівняти, але... Ця жінка вміє взяти своїм словом в полон і з ерану телевізора, або монітора. А про те приниження людей, які прийшли на зустріч, я від Вас почула вперше і мене переповнює відраза до ганебності поведінки організаторів зустрічі. Я впевнена, що до театру прийшли не товстошкірі братки, а люди з тонкою нервовою організацією (так їх зазвичай характеризують), адже пані Ліна має більшість прихильників саме серед таких людей. І так цинічно обійтися з ними, це, перш за все, неповага до самих себе з боку організаторів. Сподіваюся надалі таких "проколів" поменшає. Дякую, пані Ларисо, що Ви торкнулися цієї теми.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-02-20 15:41:17 ]
Ходять чутки, що влада Харкова заборонила встановлювати на вулицю монітори, звукову апаратуру..
Тим не менш, складається враження, - якщо люди прийшли і нехай вони навіть не потрапили до зали, то порядним вчинком для такого роду зустрічей, було би поспілкуватися з тими, хто не потрапив усередину, можливо потрібно було залишитися у Харкові ще на день...

Всі ці речі, як на мене, як ніщо інше, показують ступінь адекватності українців і української еліти... :(

А для еліти висновок - якщо берешся, то роби, зважаючи і на людей за межами зали...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-20 12:23:02 ]
Ого.
Дивуватися чи, за Вишнею, казати, як і кожний чухраїнець, "Я так і знав"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2011-02-20 21:33:04 ]
Дякую за небайдужість до моєї статті. Мене найбільше вразило те, що увійти не могли люди з запрошеннями і ті, хто купив букети. Не знаю, чи понесли вони їх додому... Коли на кілька хвилин відчинили чорний хід і запустили нас, то відраховували 150 голів (як худобу) і після цього зачинили.
Головний аргумент організаторів: «театр розрахований на півтори тисячі, так що більше все одно не влізло би. Але ж справа не в тому. Чомусь коли люди не можуть дістати квитки на звичайний концерт, вони не стоять тисячною юрбою під дверима і не купують квітів (а вони, між іншим, взимку ще й дорогі!).
Власне, саме цинізм організаторів мене і вразив.
Хоча, може, це теж було сплановано згори... Благо, є кого смикати за ниточки.