ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.04.06 06:09
Коли молодший трохи був,
То я, на безголов’я,
І закопилював губу,
І нехтував здоров’ям.
І папіросами димів,
І пив не тільки воду, –
І поперек за кілька днів
Не віщував погоду.

С М
2025.04.06 06:06
Зірка Терен
Тліє кришиться у темінь
Змісту клоччя
І рвуться сили геть із осі
Промінь скаче
До вад у хмарини ілюзій

Ідемо ~ ти і я ~ скільки ще?

Микола Соболь
2025.04.06 04:54
Цей білий день і білий світ,
і сніг до сивини збілілий,
бреде по снігу білий кіт,
муркоче щось зарозуміло.
Уже пора весні прийти
у ці краї молочно-білі,
стоять насуплені хати
і абрикоси побілілі.

Тетяна Левицька
2025.04.05 22:27
Нехай біснуються, а я люблю —
переплелися душами й тілами
до божевілля, присмаку жалю.
Обоє сунем голови в петлю
і за життя чіпляємось губами.

Ніколи не косила лободу,
та цього разу, як лихий попутав.

Борис Костиря
2025.04.05 21:52
Колишнє життя, як Атлантида,
потонуло на дні океану.
Чи існувало воно насправді?
Чи не було воно маренням?
Колишнє життя стало
материком, який пішов
під воду чи розчинився
у кислоті забуття.

Іван Потьомкін
2025.04.05 20:00
Не бузувір я, хоч і не в жодній вірі.
Хрещений ( як і заведено було в моєму роді).
Сам, без помочі дяка (батька хрещеного, до речі),
По-церковнослов’янськи одспівував померлу бабу Ганну.
Заворожений, стояв перед ворітьми на кладовище,
Як реквієм невт

Віктор Кучерук
2025.04.05 11:42
Розпізнаю війни запеклість
І лють, і злість її щодня, –
Іще засмучує далекість
І душу точить незнання.
Я так давно тебе не бачив,
Через появу в нас біди,
Що знемагаю без побачень,
Як степ улітку без води.

Віктор Насипаний
2025.04.05 07:02
В село якось примчав дорослий внук
До свого діда врешті в гості:
- Авто я маю, хату, ноутбук.
Мене шанують на роботі.

І непогана, звісно, зарплатня.
Я, діду, програміст хороший.
До долара прив’язана вона.

Микола Соболь
2025.04.05 06:55
Осяде пил на убиті тіла,
понівечені жили доріг,
моя любове, аби ж ти могла,
врятувати в ту мить Кривий Ріг,
ще кров гаряча стікає з чола,
лежать дітки убиті, поглянь,
моя любове, аби ж ти могла…
я б віддав тебе всю без вагань.

Хельґі Йогансен
2025.04.05 00:14
— Добрий ранок, кохана! Як спалось?
— Жартівник! Це вже майже обід.
Таки справді без чогось дванадцять,
Лиш спросоння не видно мені.
На столі пахне тепла ще кава,
Сонце сяє грайливо в вікні.
Ти усміхнена, ніжна і гарна,
Наче Еос, мов цвіт навесні.

Борис Костиря
2025.04.04 21:50
Ця синиця вміщає в собі
цілий Всесвіт.
Синиця вміщає в собі
голку Кощія.
Так велике ховається
у малому.
Зруйнуєш малий Всесвіт,
розвалиться великий.

Борис Костиря
2025.04.04 21:45
Руйнується немічне тіло, мов замок.
Руйнується плоть, як уламки сторіч.
Руйнується те, що виходить із рамок,
Немовби відлуння лихих протиріч.

І те, що цвіло, переходить в занепад.
А те, що буяло, упало в труху.
І нас поглинає ненависті невід

Тетяна Левицька
2025.04.04 21:17
Нестерпілось, незлюбилось,
навіть уві сні...
Ніч заквецяла чорнилом
зорі чарівні.
Вітер хмари поганяє
пружним батогом...
Сніг пухнастим горностаєм
стелиться кругом.

Ігор Терен
2025.04.04 21:16
І
Ніколи кажуть не кажи, – ніколи.
Не має сенсу парадигма ця,
немає ні початку, ні кінця
абсурду, що вертається по колу
сансарою во ім’я гаманця.
Америка «кришує» Україну
як рекетир і поки тліє край,

Іван Потьомкін
2025.04.04 19:13
«Чому розладналися твої заручини з Томом?» «Бачиш, він обдурив мене: казав, що є фахівцем з печінки й нирок,а насправді працює в м’ясній лавці». 2 «Чому ти не відповіла на мій лист?» «Я не отримала його. З іншого боку, мені не подобається, що в ньому

Ольга Олеандра
2025.04.04 12:06
В міцних обіймах прохолоди
Після тягучого дощу
Хвилюються Дніпрові води
Розходяться Дніпрові води
По змоченому згарищу.
Віки прокочуються ними
І чайки звично ґелґотять
Середньовічні довгі зими
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Майстерень Адміністрація / Публіцистика

 Юрій Луценко. Листи з тюрми
Образ твору

Лист із тюрми №3. Українська Mokita

П'ятниця, 04 березня 2011, 14:01

У тюрмі багато часу і мало вибору. Тож, хоч і через силу, але дивився широко анонсовану як епохальну президентську "розмову з країною" та безліч коментарів цього дійства.

Опозиція прогнозовано вимагала поставити за рік президентства "двійку", влада наполягала на "четвірці", люди питали як далі виживати. Коментарі зашкалювали від убивчих фактів, відпрацьованих емоцій та протилежних прогнозів.

Та все ж не прозвучав головний висновок цього року команди Януковича – те, що всі знають, але не наважуються сказати вголос. Жителі Папуа-Нової Гвінеї називають таку річ словом "Mokita". Українська Mokita звучить так: "Вони вкрали в українців державу".

Увесь цей рік всі органи державної влади в режимі небувалої навіть до 2005 року консолідації працювали на купку найбільших власників, які вклали кошти в переможний бізнес-проект "Янукович – президент".

І нехай нікого не вводить в оману царська поведінка Януковича. Це тільки на перший погляд він схожий на Миколу ІІ, який у свій час, заповнюючи анкету, в графі "рід занять" написав "Хазяин земли Русской".

Залишимо ілюзії – у колонії царів не буває, як довго б він не віщав по всіх каналах тубільного телебачення. Все видавала нудьга в очах на обличчях підневільних журналістів. І по стилістиці, і по смислу це був виступ Тодора Живкова або Юмжагийна Цеденбала перед своїми підданими, ні на хвилину не забуваючи про Великого Брата із Кремля. Ця телекартинка – відволікаюча.

Для розуміння української Mokita варто згадати інші телесюжети.

Сюжет №1 "Соціальні реформи":

-          голопуючий ріст цін на усе – від пального до капусти, пропажі гречки та борошна;

-          постійний ріст тарифів, неспівставних із сімейними бюджетами;

-          ліквідація шкіл та лікарень в обгортці чергових "реформ";

-          підняття пенсійного віку, проекти драконівських трудового та житлового кодексів.

На фоні цього – енергійне обличчя реформатора Тігіпка: "Нам треба затягнути паски".

За кадром лишаються прості цифри – в уряду, який збільшує пенсійний вік, аби зекономити 0,5 мільярдів гривень до пенсійного фонду, знайшлося не тільки по додатковому мільярду для адміністрації президента та генеральної прокуратури, але і 200 мільярдів на так звані "стратегічні проекти", в тому числі 5,2 мільярдів гривень. на підтримку бізнесу віце-прем’єра по виробництву сонячних батарей!

Сюжет №2 "Економічні реформи":

-          Фірташ за допомогою уряду отримав чималу суму за газпромівський газ, став повним господарем українського хімпрому, за крок від приватизації титанової галузі, активно просуває приватизацію української газотранспортної системи;

-          Ахметов доповнив свою вугільно-металургійну імперію Маріупольським металургійним комбінатом, отримав контроль в Раді оптового ринку електроенергії з обсягом 50 мільярдів гривень в рік;

-          ініціатива уряду ввести ліцензування імпортного пального призвела до росту цін на користь власників українських НПЗ – Коломойського, Вексельберга, Фрідмана;

-          активно формується нове олігархічне угрупування "смотрящего" за Україною Юри Єнакієвського. Під його контроль переходять порти, ринки, металургійні відвали, виробництво алкоголю. Він же контролює відкати основних бюджетних потоків на підтримку вугільної галузі та АПК. Без жодних тендерів його підконтрольна фірма зі статутним капіталом у 31 тисячу гривень отримала контракт на 13 мільярдів гривень з МінАПК.

На фоні цього сюжету – обличчя Азарова з геніальною фразою: "Ми – ліберали, а значить – допомагатимемо великому бізнесу".

За кадром лишаються вражаючі цифри: за рік Уряд збільшив зовнішній борг на 35%, наближений до влади великий бізнес вивів з України понад 200 мільярдів гривень (майже сума річної доходної частини бюджету), річна мінімальна зарплата (941 гривень) менша річного доходу Голови Нацбанку в 150 тисяч разів!

Сюжет №3 "Національна політика":

-          здача Севастополя під казки про дешевий газ;

-          тотальна русифікація держслужби, телебачення та освіти аж до міліцейської зацікавленості українською письменницею Марією Матіос;

-          встановлення пам’ятника Сталіну і повернення трактування Голодомору як природного неврожаю на землях СРСР;

-          спроби залякування українських ректорів переростають в проект Закону, що веде до ліквідації політично незручних лідерів української освіти.

На фоні цього шабашу поклон Табачника перед патріархом Руского Міра.

За кадром – слова отця-ректора Українського католицького університету Бориса Гудзяка "Гідність наша – це найцінніший скарб на світі. Кошт для її збереження немалий, ми мусимо йти на жертви, інакше не буває".

І ніякі бадьорі відповіді на ретельно зрежисовані питання, ніякі колективні "одобрямси" псевдореформ, ніяке клацання тюремних дверей за політарештантами не здатні заглушити цих сюжетів українських колоніальних реалій.

Все більше українців із міцним слівцем вимикають просторікування про "космические корабли, бороздящие просторы мирового космоса" і усвідомлюють три прості істини:


1.         Янукович – лише верхівка айсбергу олігархії, яка після помаранчевого стресу відновила своє всевладдя в Україні. Її мета – дограбувати країну, а зверх прибутки вивезти в офшорні зони для уникнення українських податків.


2.         Саме тому український бюджет – порожній і не може забезпечити елементарних потреб населення і держави. Відтак, реформами вони називають цинічне скорочення соціальних стандартів і демонтаж держави.


3.         Нав’язане протистояння "москалів" Сходу і "бандерівців" Заходу є схемою прикриття по грабунку і сходу, і заходу України. Також це – обов’язковий номер прогинання перед реальним господарем "хохляцької колонії".

Саме звідси – зафіксоване всіма соціологічними службами подвійне падіння рейтингу президента за рік. Саме звідси ріст самоорганізації головних ворогів монопольної олігархії – вільних підприємців та україномислячих громадських об’єднань.

Лишається тільки один крок до їх об’єднання в потужну альтернативу н ніш ньому безпросвітному маразму Янукучми. Але наші регіональні бурбони так нічому і не навчилися…

© 2000-2010 "Українська правда"
Постійне посилання: http://www.pravda.com.ua/columns/2011/03/4/5983777/





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-03-04 16:30:57
Переглядів сторінки твору 2115
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (0.591 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0.591 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Виступи, брифінги, звернення
Автор востаннє на сайті 2017.03.02 00:05
Автор у цю хвилину відсутній