Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.14
21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.
І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.
І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,
2026.03.14
21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.
А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.
А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила
2026.03.14
16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.
Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.
Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."
2026.03.14
13:57
Співала самотність про зграйну дружбу.
Співала, аж серце злітало з словами
І в звуках тремтіло.
Здіймалося вище і вище.
Як жайворон, висло
Та й впало, мов грудка...
Нараз обірвалася пісня.
На серце людина поклала руку.
2026.03.14
13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від
2026.03.14
11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.
Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.
Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,
2026.03.14
02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,
2026.03.14
00:59
Олександр Жаров (1904—1984)
Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»
Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»
2026.03.13
22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною
2026.03.13
21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.
Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.
Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив
2026.03.13
20:00
І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
2026.03.13
19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.
2026.03.13
19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,
що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,
що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,
2026.03.13
19:39
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...
На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...
На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,
2026.03.13
11:42
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.
Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.
Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню
2026.03.13
11:36
Щоденно поїзди гудками плакали,
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.
Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.
Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Христенко (1958) /
Проза
ХОЧЕШЬ ЗНАТЬ ПРАВДУ?
Сегодня она – жена крупного бизнесмена и, по совместительству, певица Камея, – ехала на студию звукозаписи производить на свет очередной шлягер. Даже ей, почти ухватившей «Бога за бороду», приходилось постоянно «работать», чтобы соответствовать званию «жены миллионера» и «популярной певицы». Всякая «звезда» не хуже альпиниста знает, что удержаться на вершине ничуть не проще, чем на неё взойти. А её восхождение было совсем не лёгким: пришлось сломать обе ноги и полгода не выходить из дома, удлиняя их с помощью аппарата Елизарова, зубы, грудь и ягодицы украсить протезами; жиденькие волосы на голове нарастить, косоглазие и излишне длинный нос оперировать, а разноцветные глаза прикрыть линзами. На это ушла целая уйма времени и папиных денег. Из отцовских рук эстафету принял муж. Это он малоподвижную, не отличающуюся ни умом, ни сообразительностью и почти лишённую женского обаяния и музыкального слуха жену «раскрутил» до заоблачных высот. У нас пока ещё деньги, а не талант решают: кто будет «звездой». Да и публика преимущественно страдает слаборазвитым вкусом и легко ведётся: покажешь ей конфету в яркой обёртке, промоешь мозги рекламой и она – твоя. А дальше – стриги купоны и купайся в лучах славы и всенародной любви. Но и расслабляться сильно нельзя. Приходится ежедневно «развешивать лапшу на уши», отвлекать внимание брызгами видеоэффектов, менять имидж, подогревать интерес скандалами и сплетнями. Главное – не дать разглядеть в тебе пустышку!
К счастью, для большинства важно: «не кто ты есть, а как выглядишь».
И это – правда.
5.03.11г.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ХОЧЕШЬ ЗНАТЬ ПРАВДУ?
Спроси любого: «Любит ли он правду?»
И любой тебе соврёт: «Люблю!»
Христенко А.Д.
Она шла уверенной походкой, плавно покачивая округлыми бёдрами, обтянутыми лёгким облегающим платьем. Её грудь ритмично вздрагивала на каждом шагу, соблазнительно волнуясь в объятиях лифчика четвёртого размера, накрывая волнами флюидов окружающих мужчин, которые неотрывно, с надеждой, тающей как мороженое, сопровождали её кортежем заинтересованных взглядов. Длинные свежевыкрашенные волосы однозначно определяли её, как роскошную блондинку. Блестящий чёрный лимузин покорно ждал с радушно открытой дверью, готовый в любой момент, словно сказочный джинн, подчиниться её желанию и перенести в любую точку суши.Сегодня она – жена крупного бизнесмена и, по совместительству, певица Камея, – ехала на студию звукозаписи производить на свет очередной шлягер. Даже ей, почти ухватившей «Бога за бороду», приходилось постоянно «работать», чтобы соответствовать званию «жены миллионера» и «популярной певицы». Всякая «звезда» не хуже альпиниста знает, что удержаться на вершине ничуть не проще, чем на неё взойти. А её восхождение было совсем не лёгким: пришлось сломать обе ноги и полгода не выходить из дома, удлиняя их с помощью аппарата Елизарова, зубы, грудь и ягодицы украсить протезами; жиденькие волосы на голове нарастить, косоглазие и излишне длинный нос оперировать, а разноцветные глаза прикрыть линзами. На это ушла целая уйма времени и папиных денег. Из отцовских рук эстафету принял муж. Это он малоподвижную, не отличающуюся ни умом, ни сообразительностью и почти лишённую женского обаяния и музыкального слуха жену «раскрутил» до заоблачных высот. У нас пока ещё деньги, а не талант решают: кто будет «звездой». Да и публика преимущественно страдает слаборазвитым вкусом и легко ведётся: покажешь ей конфету в яркой обёртке, промоешь мозги рекламой и она – твоя. А дальше – стриги купоны и купайся в лучах славы и всенародной любви. Но и расслабляться сильно нельзя. Приходится ежедневно «развешивать лапшу на уши», отвлекать внимание брызгами видеоэффектов, менять имидж, подогревать интерес скандалами и сплетнями. Главное – не дать разглядеть в тебе пустышку!
К счастью, для большинства важно: «не кто ты есть, а как выглядишь».
И это – правда.
5.03.11г.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
