ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла

хома дідим
2026.06.12 20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась - ти стезі тій пливкій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Охмуд Песецький
2026.06.11 07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить. Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов

хома дідим
2026.06.11 06:54
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Христенко (1958) / Проза

 ВОТ И КОНЧИЛАСЬ ЖИЗНЬ
– Вот и кончилась жизнь – подумала тётя Фрося, с трудом доковыляв до отрывного календаря, чтобы сорвать листок с надписью «8 Марта». Она испытывала облегчение оттого, что праздник уже позади. В такие дни одиночество особо остро напоминало, что она теперь никому не нужна. Осталось ещё несколько месяцев, а может дней, когда её восьмидесятидвухлетний фильм закончится. Перед глазами проплывут титры с действующими лицами: близкими и не очень, сыгравшими какую-то роль в её жизни. Потом появится короткая надпись: «Конец» и экран погаснет. Огромная, как Волга, река Жизни потечёт, но уже без неё, медленно стирая память о том, что она жила.
А что, собственно, останется после неё, Тёти Фроси, которая сорок пять лет работала медсестрой, была замужем, но не испытала радости материнства, тихо жила в однокомнатной квартире, выращивала цветы на клумбе во дворе и кормила голубей? Что она оставила после себя: тысячи уколов, улыбок, ласковых слов, процедур, перевязок, несколько спасённых и множество продлённых жизней и неизмеримое количество душевного тепла, подаренного людям? Это всё... Всё, что она успела за свои 82, укладывается в простую короткую фразу: «Возлюби ближнего своего».
4.03.11г.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-04 12:20:26
Переглядів сторінки твору 4532
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 3.648 / 4  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-04 12:45:18 ]
Ви змовилися з Любонькою Бенедишин мене у передсвяткові дні до сердечного приступу довести?.. Душевно написано, Сашуль. І собі задумаєшся, що після тебе залишиться... Правду казала Фаїна Раневська : Одиночество это когда в квартире есть телефон, а звонит только... будильник. Дякую, рибка, розбурхав душу.;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 12:59:11 ]
Вибач, Патарочко!
Я не навмисно.
Сподіваюсь, цей невеличкий епізод не затьмарить тобі свято:)
Захоплююсь чутливістю твоєї душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-03-04 13:58:43 ]
Знову підтвердила свою думку - добрий спогад про людину - і вона жива, вона навічно жива. Можливо по дитячому, але це правда. Згадую про своїх рідних, про знайомих, про хороших людей. І про бабусю Фросю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 14:10:04 ]
Привіт, Оленко!
:))
Радий тобі!
Дякую за твою чуйність, жіночність і доброту!
Щастя тобі і щирих весняних посмішок!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 14:53:30 ]
Мене пройняло... правда, сумно стало. Але цей сум - світлий. Бо світ - таки світліє від присутності таких ось "непомітних" людей. Сашо, мені в останньому реченні після "Да" хочеться вставити "но":
Єто все. Да, но все, что она успела і т.д." Воно, нмд, підсилить значимість фрази "Возлюби..."
Як вважаєш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 15:28:14 ]
Дякую, Любо!
Сподівався, що тебе зачепить:)
Приємно, що так і сталось.
Останню фразу змінив трошки інакше:
Это всё...Всё, что она успела...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2011-03-04 18:01:13 ]
Сашо, торкає!
Перечитала декілька раз, байдужим не лишилось моє серце. Остання фраза - сенс життя! Дуже сподобалось, молодець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-03-05 15:09:29 ]
Таке маленьке оповіданнячко, а стільки отимістичного трагізму, стільки любові до ближнього. Добре, що я звернув увагу на вашу творчість. Буду слідкувати за нею й надалі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-03-05 15:46:05 ]
Дякую, Володимире!
Взаємно радий знайомству і спілкуванню:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Глеб Глебов (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-06 14:18:34 ]
Часто такие неприметные люди своими будничными повседневными делами оставляют хоть и не такой заметный, но более значительный след, чем многие яркие публичные личности.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-03-09 11:19:44 ]
Согласен:)