ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.28 12:21
Колись ми повернемось знову
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.

Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі

хома дідим
2026.07.28 11:58
стоять миряни
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось

Тетяна Левицька
2026.07.28 10:01
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.

Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,

Віктор Кучерук
2026.07.28 07:46
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?

Ірина Вовк
2026.07.28 07:35
Штрих III: Жозефіна. Ніжність проти закону Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Фортепіанний концерт № 2 мі-бемоль мажор, ор. 25 (II. Andante espressivo) «У присмерку лемберзьких салонів Жозефіна Кавалькабо з’являлася як тонка струна, що чекає

Володимир Бойко
2026.07.28 00:35
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.

Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.

Віктор Насипаний
2026.07.27 22:06
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.

А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран

Тетяна Левицька
2026.07.27 21:12
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

В Горова Леся
2026.07.27 17:11
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос

Ольга Садкова
2026.07.27 16:21
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.

Піднеси на руках свою мрію

Сергій Губерначук
2026.07.27 14:34
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.

Вячеслав Руденко
2026.07.27 14:27
Величний колір кипарису
І в потяг доданий вагон,
Похилих крил, краї карнизів
І тінь минулого й бетон,

І справжній, мов животворящий
Не жах, не смуток – декаданс -
Рук неймовірних, мезальянсу,

Борис Костиря
2026.07.27 13:16
Не знав я, що колись у цьому місті
Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.

Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини

Олександр Сушко
2026.07.27 10:13
Шал емоцій! Гра у шахи!
Чую тіко охи й ахи
Від дружини. Я воскрес!
Але вию, наче пес,

Бо, чого гріха таїти -
Мушу "дещо" мавці гріти,
Але, з часом, це мине,

хома дідим
2026.07.27 08:30
лови емоцію поете
лети на полум’я свічі
покинь усе що мало вмерти
нехай палає і шкварчить
у передмісті чи у центрі
життя не вимага причин
чимало є без тями впертих
атож у тебе інший чин

Віктор Кучерук
2026.07.27 06:52
Лиш час німого супокою
Вповзе по гільзах у мій схрон,
То стане тиша після бою
Мене вганяти швидко в сон.
І в сні наївному отому,
Поміж обвуглених цеглин, -
Я побуваю врешті вдома
Якихось декілька годин.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Христенко (1958) / Проза

 ВОТ И КОНЧИЛАСЬ ЖИЗНЬ
– Вот и кончилась жизнь – подумала тётя Фрося, с трудом доковыляв до отрывного календаря, чтобы сорвать листок с надписью «8 Марта». Она испытывала облегчение оттого, что праздник уже позади. В такие дни одиночество особо остро напоминало, что она теперь никому не нужна. Осталось ещё несколько месяцев, а может дней, когда её восьмидесятидвухлетний фильм закончится. Перед глазами проплывут титры с действующими лицами: близкими и не очень, сыгравшими какую-то роль в её жизни. Потом появится короткая надпись: «Конец» и экран погаснет. Огромная, как Волга, река Жизни потечёт, но уже без неё, медленно стирая память о том, что она жила.
А что, собственно, останется после неё, Тёти Фроси, которая сорок пять лет работала медсестрой, была замужем, но не испытала радости материнства, тихо жила в однокомнатной квартире, выращивала цветы на клумбе во дворе и кормила голубей? Что она оставила после себя: тысячи уколов, улыбок, ласковых слов, процедур, перевязок, несколько спасённых и множество продлённых жизней и неизмеримое количество душевного тепла, подаренного людям? Это всё... Всё, что она успела за свои 82, укладывается в простую короткую фразу: «Возлюби ближнего своего».
4.03.11г.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-04 12:20:26
Переглядів сторінки твору 4577
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 3.648 / 4  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-04 12:45:18 ]
Ви змовилися з Любонькою Бенедишин мене у передсвяткові дні до сердечного приступу довести?.. Душевно написано, Сашуль. І собі задумаєшся, що після тебе залишиться... Правду казала Фаїна Раневська : Одиночество это когда в квартире есть телефон, а звонит только... будильник. Дякую, рибка, розбурхав душу.;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 12:59:11 ]
Вибач, Патарочко!
Я не навмисно.
Сподіваюсь, цей невеличкий епізод не затьмарить тобі свято:)
Захоплююсь чутливістю твоєї душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-03-04 13:58:43 ]
Знову підтвердила свою думку - добрий спогад про людину - і вона жива, вона навічно жива. Можливо по дитячому, але це правда. Згадую про своїх рідних, про знайомих, про хороших людей. І про бабусю Фросю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 14:10:04 ]
Привіт, Оленко!
:))
Радий тобі!
Дякую за твою чуйність, жіночність і доброту!
Щастя тобі і щирих весняних посмішок!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 14:53:30 ]
Мене пройняло... правда, сумно стало. Але цей сум - світлий. Бо світ - таки світліє від присутності таких ось "непомітних" людей. Сашо, мені в останньому реченні після "Да" хочеться вставити "но":
Єто все. Да, но все, что она успела і т.д." Воно, нмд, підсилить значимість фрази "Возлюби..."
Як вважаєш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 15:28:14 ]
Дякую, Любо!
Сподівався, що тебе зачепить:)
Приємно, що так і сталось.
Останню фразу змінив трошки інакше:
Это всё...Всё, что она успела...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2011-03-04 18:01:13 ]
Сашо, торкає!
Перечитала декілька раз, байдужим не лишилось моє серце. Остання фраза - сенс життя! Дуже сподобалось, молодець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-03-05 15:09:29 ]
Таке маленьке оповіданнячко, а стільки отимістичного трагізму, стільки любові до ближнього. Добре, що я звернув увагу на вашу творчість. Буду слідкувати за нею й надалі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-03-05 15:46:05 ]
Дякую, Володимире!
Взаємно радий знайомству і спілкуванню:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Глеб Глебов (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-06 14:18:34 ]
Часто такие неприметные люди своими будничными повседневными делами оставляют хоть и не такой заметный, но более значительный след, чем многие яркие публичные личности.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-03-09 11:19:44 ]
Согласен:)