ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.10.11 14:55
Кажуть, як прийде Месія,
Судний день перетвориться на свято.
Отож, зодягнені в усе біле,
з накинутими поверх талітами
натщесерце простують юдеї в синагоги.
Навіть ті, хто не молиться в будень
І порушує приписи шабату.
По всі негаразди так хочеться

Микола Дудар
2025.10.11 14:36
На омріяній перерві
В колі спільних сподівань
І живі і напівмертві.
І ніяких запитань…
Жодних натяків на заздрість…
Жодно спротиву на те,
Що чекає нашу старість
Безупречне і святе…

Віктор Кучерук
2025.10.11 12:36
Не кожна жінка має вміння
В комусь запалювати дух, -
Не всім дано у час осінній
Зцілять коханням од недуг.
Тобі одній подяка й шана,
Що до цих пір не ізнеміг, -
Що в тілі сили ще не тануть
І я продовжую свій біг.

Юрій Гундарєв
2025.10.11 12:19
Руйнуючи себе,
я руйную світ,
бо я - його частина.

Відновлюючи себе,
я відновлюю квіт,
бо я - його клітина.

Борис Костиря
2025.10.11 00:09
Я стою під дощем, і мене обпікають потоки.
Ніби голки небес, пропікають до самого дна.
Увійду в тихоплинну печаль, в непорочність затоки,
І поглине мене невтолима п'янка глибина.

Ніби голос небес, прозвучать ці потоки стозвучні
І дістануть з д

Юрій Гундарєв
2025.10.10 21:23
Отже, 9 жовтня Шведська академія оголосила ім‘я лавреата Нобелівської премії з літератури 2025 року. Володарем цієї найпрестижнішої нагороди «за переконливу та пророчу творчість, що серед апокаліптичного терору підтверджує силу мистецтва", став 71-річний

Микола Дудар
2025.10.10 19:21
Плаксивий Жовтень… що тут вдієш?
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…

Микола Дудар
2025.10.10 18:58
Під завалами, що на «львівщині»,
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…

Віктор Насипаний
2025.10.10 17:14
Танцює дощ легенький знов,
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.

2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.

Віктор Кучерук
2025.10.10 15:36
Потік бажаного тепла
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:20
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу

Борис Костиря
2025.10.09 22:26
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,

Іван Потьомкін
2025.10.09 21:47
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький

Олександр Буй
2025.10.09 20:59
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.

Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Христенко (1958) / Проза

 ВОТ И КОНЧИЛАСЬ ЖИЗНЬ
– Вот и кончилась жизнь – подумала тётя Фрося, с трудом доковыляв до отрывного календаря, чтобы сорвать листок с надписью «8 Марта». Она испытывала облегчение оттого, что праздник уже позади. В такие дни одиночество особо остро напоминало, что она теперь никому не нужна. Осталось ещё несколько месяцев, а может дней, когда её восьмидесятидвухлетний фильм закончится. Перед глазами проплывут титры с действующими лицами: близкими и не очень, сыгравшими какую-то роль в её жизни. Потом появится короткая надпись: «Конец» и экран погаснет. Огромная, как Волга, река Жизни потечёт, но уже без неё, медленно стирая память о том, что она жила.
А что, собственно, останется после неё, Тёти Фроси, которая сорок пять лет работала медсестрой, была замужем, но не испытала радости материнства, тихо жила в однокомнатной квартире, выращивала цветы на клумбе во дворе и кормила голубей? Что она оставила после себя: тысячи уколов, улыбок, ласковых слов, процедур, перевязок, несколько спасённых и множество продлённых жизней и неизмеримое количество душевного тепла, подаренного людям? Это всё... Всё, что она успела за свои 82, укладывается в простую короткую фразу: «Возлюби ближнего своего».
4.03.11г.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-04 12:20:26
Переглядів сторінки твору 4352
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 3.648 / 4  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-04 12:45:18 ]
Ви змовилися з Любонькою Бенедишин мене у передсвяткові дні до сердечного приступу довести?.. Душевно написано, Сашуль. І собі задумаєшся, що після тебе залишиться... Правду казала Фаїна Раневська : Одиночество это когда в квартире есть телефон, а звонит только... будильник. Дякую, рибка, розбурхав душу.;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 12:59:11 ]
Вибач, Патарочко!
Я не навмисно.
Сподіваюсь, цей невеличкий епізод не затьмарить тобі свято:)
Захоплююсь чутливістю твоєї душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-03-04 13:58:43 ]
Знову підтвердила свою думку - добрий спогад про людину - і вона жива, вона навічно жива. Можливо по дитячому, але це правда. Згадую про своїх рідних, про знайомих, про хороших людей. І про бабусю Фросю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 14:10:04 ]
Привіт, Оленко!
:))
Радий тобі!
Дякую за твою чуйність, жіночність і доброту!
Щастя тобі і щирих весняних посмішок!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 14:53:30 ]
Мене пройняло... правда, сумно стало. Але цей сум - світлий. Бо світ - таки світліє від присутності таких ось "непомітних" людей. Сашо, мені в останньому реченні після "Да" хочеться вставити "но":
Єто все. Да, но все, что она успела і т.д." Воно, нмд, підсилить значимість фрази "Возлюби..."
Як вважаєш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 15:28:14 ]
Дякую, Любо!
Сподівався, що тебе зачепить:)
Приємно, що так і сталось.
Останню фразу змінив трошки інакше:
Это всё...Всё, что она успела...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2011-03-04 18:01:13 ]
Сашо, торкає!
Перечитала декілька раз, байдужим не лишилось моє серце. Остання фраза - сенс життя! Дуже сподобалось, молодець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-03-05 15:09:29 ]
Таке маленьке оповіданнячко, а стільки отимістичного трагізму, стільки любові до ближнього. Добре, що я звернув увагу на вашу творчість. Буду слідкувати за нею й надалі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-03-05 15:46:05 ]
Дякую, Володимире!
Взаємно радий знайомству і спілкуванню:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Глеб Глебов (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-06 14:18:34 ]
Часто такие неприметные люди своими будничными повседневными делами оставляют хоть и не такой заметный, но более значительный след, чем многие яркие публичные личности.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-03-09 11:19:44 ]
Согласен:)