Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.12
20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
2026.06.12
18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)
Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.
Нам пісня в праці й житті помагає,
Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.
Нам пісня в праці й житті помагає,
2026.06.12
13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.
Розпливаються сталі поняття
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.
Розпливаються сталі поняття
2026.06.12
12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.
У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.
У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене
2026.06.12
09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н
2026.06.12
07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.
Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.
Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -
2026.06.11
21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
2026.06.11
20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.
Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.
Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но
2026.06.11
17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при
2026.06.11
15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.
***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.
***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...
2026.06.11
15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.
Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.
Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,
2026.06.11
13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.
Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.
Злітають звідтіля провіщення всілякі -
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.
Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.
Злітають звідтіля провіщення всілякі -
2026.06.11
08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.
2026.06.11
07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить.
Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов
2026.06.11
06:54
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим
2026.06.11
05:55
Лисуватий, крутолобий,
У незміннім кожушку, -
Спозарана дід худобу
Доглядає на лужку.
З-під верби спостерігає,
Добре бачачи здаля,
Що наблизилось до гаю
Недосвідчене теля.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У незміннім кожушку, -
Спозарана дід худобу
Доглядає на лужку.
З-під верби спостерігає,
Добре бачачи здаля,
Що наблизилось до гаю
Недосвідчене теля.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тетяна Рубінська (1990) /
Рецензії
Словом, а не хлібом
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Словом, а не хлібом
Джентілі Антоніо. Хліб і вода: Практичні поради на піст. – Львів: Свічадо, 2011. – 168 с.
Тіло – всезагальна тема обговорення. Телебачення, радіо, метро всіяні різноманітними способами, як покращити своє здоров’я, як схуднути, як вибрати правильний тренажерний зал… Цей список не потребує продовження. Кожен з нас знає, що я маю на увазі. Неодноразово людина, котра у ХХІ столітті живе швидкими темпами і великими відстанями задумується так чи інакше про здоровий спосіб життя. Не знаю, чи є людина, котра не пробувала хоча б якоїсь дієти, усіх жінок турбує їхня вага, як і чоловіків, зрештою. Нам показують картинки «ідеалів» і ми хочемо їх наслідувати. Ми безперервно читаємо склад продуктів, які вживаємо. Ми бігаємо. Ми ходимо на фітнес. Ми їмо менше жирної їжі. Радимося у подруги як скинути зайві два кілограми. Ми ходимо на йогу. Ми робимо все, що пропонують, але в кінцевому результаті, відмовившись від багатьох зручностей, від «неправильної» їжі, від солодкого чи смаженого, від нерегулярного харчування, від їжі на ніч, ми чомусь не почуваємо себе гармонійними чи через вінця щасливими. Ми ще більше втомлюємося від додаткового графіку самодисципліни.
Як на мене, то це відбувається тому, що за всіма цими правилами не стоїть насправді нічого такого, заради чого ми робили б всі ці «технічні» правила здорового способу життя. Зрозумійте мене правильно, я не кажу, що потрібно занедбувати себе. Просто можна подивитися на все по-іншому. Мабуть не випадково мені до рук потрапила книга Антоніо Дженнтілі «Хліб і вода: Практичні поради на піст». Ніколи раніше, я не надавала такого значення посту, як після цієї книги. Я думала, що це чергова богословська важка книга, в якій мене будуть переконувати у тому, що я повинна постити. Але ж ні. Книга мене цілковито вразила і вдихнула нове бачення, навіть нові бачення посту як такого. Автор дуже просто, а разом з тим глибоко відкриває внутрішні замки. У вступі Антоніо Джентілі каже, що піст у книзі буде розглядатися, як певна практика повернення первісної гармонії. Піст, як природня потреба організму і як релігійний досвід може навернути серце і змінити життя. Піст, медитація і молитва, - ось ці три гаранти успіху на шляху до себе. «Хліб і вода…» - не книга теоретичних знань. Тут є конкретні практики застосування посту з його терапевтичним характером і позитивними наслідками для здоров’я. Тут дуже чітко вказані харчі і правильний процес споживання їжі. Також для любителів афоризмів – у книзі подано короткий їхній словничок з найвдалішими висловлюваннями, зібраними на протязі різних епох. Також буде розділ, де любителі фізичних і дихальних вправ відведуть душу, для кращого розуміння є навіть схематичні малюнки. Також детальним є опис очищення свого організму. Загалом, у книзі є дуже багато. Кожен зможе знайти саме те, що буде цікавити лишень його.
Є час споживати їжу, а є час, щоб постити. «Справжнє щастя неможливе без справжнього здоров’я, натомість справжнє здоров’я неможливе без строгого контролю над відчуттями смаку». Піст порівнюють з ліками, які потрібно знати, коли, як і в яких дозах приймати. Маємо бути направду дорослими, мати велике відчуття відповідальності за себе і тих, хто поруч. Поміркованість тут буде найкращою нашою супутницею. Адже піст – це відмова насамперед, це позбавити себе чогось, що прив’язує чи робить залежним. Не завжди позбавлення робить позбавленими. Часто відбувається протилежний процес. Піст тут буде своєрідним шляхом до внутрішньої свободи, словом, а не хлібом, молитвою, а не бігом.
Для тих, хто любить уточнення чи деталізацію, вправний автор розповість про різні характери посту, сфери, різновиди, мотиви, умови. Антоніо Джентілі розповідає про практики посту у різних культурах у дохристиянські часи. Також книга має історії тих, хто постив і жив після народження Спасителя. Часто приємно позбутися матеріального, тоді тіло стає «мовою душі». Кожному з нас потрібна своя терапія душі.
Тіло – всезагальна тема обговорення. Телебачення, радіо, метро всіяні різноманітними способами, як покращити своє здоров’я, як схуднути, як вибрати правильний тренажерний зал… Цей список не потребує продовження. Кожен з нас знає, що я маю на увазі. Неодноразово людина, котра у ХХІ столітті живе швидкими темпами і великими відстанями задумується так чи інакше про здоровий спосіб життя. Не знаю, чи є людина, котра не пробувала хоча б якоїсь дієти, усіх жінок турбує їхня вага, як і чоловіків, зрештою. Нам показують картинки «ідеалів» і ми хочемо їх наслідувати. Ми безперервно читаємо склад продуктів, які вживаємо. Ми бігаємо. Ми ходимо на фітнес. Ми їмо менше жирної їжі. Радимося у подруги як скинути зайві два кілограми. Ми ходимо на йогу. Ми робимо все, що пропонують, але в кінцевому результаті, відмовившись від багатьох зручностей, від «неправильної» їжі, від солодкого чи смаженого, від нерегулярного харчування, від їжі на ніч, ми чомусь не почуваємо себе гармонійними чи через вінця щасливими. Ми ще більше втомлюємося від додаткового графіку самодисципліни.
Як на мене, то це відбувається тому, що за всіма цими правилами не стоїть насправді нічого такого, заради чого ми робили б всі ці «технічні» правила здорового способу життя. Зрозумійте мене правильно, я не кажу, що потрібно занедбувати себе. Просто можна подивитися на все по-іншому. Мабуть не випадково мені до рук потрапила книга Антоніо Дженнтілі «Хліб і вода: Практичні поради на піст». Ніколи раніше, я не надавала такого значення посту, як після цієї книги. Я думала, що це чергова богословська важка книга, в якій мене будуть переконувати у тому, що я повинна постити. Але ж ні. Книга мене цілковито вразила і вдихнула нове бачення, навіть нові бачення посту як такого. Автор дуже просто, а разом з тим глибоко відкриває внутрішні замки. У вступі Антоніо Джентілі каже, що піст у книзі буде розглядатися, як певна практика повернення первісної гармонії. Піст, як природня потреба організму і як релігійний досвід може навернути серце і змінити життя. Піст, медитація і молитва, - ось ці три гаранти успіху на шляху до себе. «Хліб і вода…» - не книга теоретичних знань. Тут є конкретні практики застосування посту з його терапевтичним характером і позитивними наслідками для здоров’я. Тут дуже чітко вказані харчі і правильний процес споживання їжі. Також для любителів афоризмів – у книзі подано короткий їхній словничок з найвдалішими висловлюваннями, зібраними на протязі різних епох. Також буде розділ, де любителі фізичних і дихальних вправ відведуть душу, для кращого розуміння є навіть схематичні малюнки. Також детальним є опис очищення свого організму. Загалом, у книзі є дуже багато. Кожен зможе знайти саме те, що буде цікавити лишень його.
Є час споживати їжу, а є час, щоб постити. «Справжнє щастя неможливе без справжнього здоров’я, натомість справжнє здоров’я неможливе без строгого контролю над відчуттями смаку». Піст порівнюють з ліками, які потрібно знати, коли, як і в яких дозах приймати. Маємо бути направду дорослими, мати велике відчуття відповідальності за себе і тих, хто поруч. Поміркованість тут буде найкращою нашою супутницею. Адже піст – це відмова насамперед, це позбавити себе чогось, що прив’язує чи робить залежним. Не завжди позбавлення робить позбавленими. Часто відбувається протилежний процес. Піст тут буде своєрідним шляхом до внутрішньої свободи, словом, а не хлібом, молитвою, а не бігом.
Для тих, хто любить уточнення чи деталізацію, вправний автор розповість про різні характери посту, сфери, різновиди, мотиви, умови. Антоніо Джентілі розповідає про практики посту у різних культурах у дохристиянські часи. Також книга має історії тих, хто постив і жив після народження Спасителя. Часто приємно позбутися матеріального, тоді тіло стає «мовою душі». Кожному з нас потрібна своя терапія душі.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
