ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Самослав Желіба
2024.05.20

Наталія Близнюк
2021.12.12

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Рубінська (1990) / Рецензії

 Словом, а не хлібом
Джентілі Антоніо. Хліб і вода: Практичні поради на піст. – Львів: Свічадо, 2011. – 168 с.
Тіло – всезагальна тема обговорення. Телебачення, радіо, метро всіяні різноманітними способами, як покращити своє здоров’я, як схуднути, як вибрати правильний тренажерний зал… Цей список не потребує продовження. Кожен з нас знає, що я маю на увазі. Неодноразово людина, котра у ХХІ столітті живе швидкими темпами і великими відстанями задумується так чи інакше про здоровий спосіб життя. Не знаю, чи є людина, котра не пробувала хоча б якоїсь дієти, усіх жінок турбує їхня вага, як і чоловіків, зрештою. Нам показують картинки «ідеалів» і ми хочемо їх наслідувати. Ми безперервно читаємо склад продуктів, які вживаємо. Ми бігаємо. Ми ходимо на фітнес. Ми їмо менше жирної їжі. Радимося у подруги як скинути зайві два кілограми. Ми ходимо на йогу. Ми робимо все, що пропонують, але в кінцевому результаті, відмовившись від багатьох зручностей, від «неправильної» їжі, від солодкого чи смаженого, від нерегулярного харчування, від їжі на ніч, ми чомусь не почуваємо себе гармонійними чи через вінця щасливими. Ми ще більше втомлюємося від додаткового графіку самодисципліни.
Як на мене, то це відбувається тому, що за всіма цими правилами не стоїть насправді нічого такого, заради чого ми робили б всі ці «технічні» правила здорового способу життя. Зрозумійте мене правильно, я не кажу, що потрібно занедбувати себе. Просто можна подивитися на все по-іншому. Мабуть не випадково мені до рук потрапила книга Антоніо Дженнтілі «Хліб і вода: Практичні поради на піст». Ніколи раніше, я не надавала такого значення посту, як після цієї книги. Я думала, що це чергова богословська важка книга, в якій мене будуть переконувати у тому, що я повинна постити. Але ж ні. Книга мене цілковито вразила і вдихнула нове бачення, навіть нові бачення посту як такого. Автор дуже просто, а разом з тим глибоко відкриває внутрішні замки. У вступі Антоніо Джентілі каже, що піст у книзі буде розглядатися, як певна практика повернення первісної гармонії. Піст, як природня потреба організму і як релігійний досвід може навернути серце і змінити життя. Піст, медитація і молитва, - ось ці три гаранти успіху на шляху до себе. «Хліб і вода…» - не книга теоретичних знань. Тут є конкретні практики застосування посту з його терапевтичним характером і позитивними наслідками для здоров’я. Тут дуже чітко вказані харчі і правильний процес споживання їжі. Також для любителів афоризмів – у книзі подано короткий їхній словничок з найвдалішими висловлюваннями, зібраними на протязі різних епох. Також буде розділ, де любителі фізичних і дихальних вправ відведуть душу, для кращого розуміння є навіть схематичні малюнки. Також детальним є опис очищення свого організму. Загалом, у книзі є дуже багато. Кожен зможе знайти саме те, що буде цікавити лишень його.
Є час споживати їжу, а є час, щоб постити. «Справжнє щастя неможливе без справжнього здоров’я, натомість справжнє здоров’я неможливе без строгого контролю над відчуттями смаку». Піст порівнюють з ліками, які потрібно знати, коли, як і в яких дозах приймати. Маємо бути направду дорослими, мати велике відчуття відповідальності за себе і тих, хто поруч. Поміркованість тут буде найкращою нашою супутницею. Адже піст – це відмова насамперед, це позбавити себе чогось, що прив’язує чи робить залежним. Не завжди позбавлення робить позбавленими. Часто відбувається протилежний процес. Піст тут буде своєрідним шляхом до внутрішньої свободи, словом, а не хлібом, молитвою, а не бігом.
Для тих, хто любить уточнення чи деталізацію, вправний автор розповість про різні характери посту, сфери, різновиди, мотиви, умови. Антоніо Джентілі розповідає про практики посту у різних культурах у дохристиянські часи. Також книга має історії тих, хто постив і жив після народження Спасителя. Часто приємно позбутися матеріального, тоді тіло стає «мовою душі». Кожному з нас потрібна своя терапія душі.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-22 15:35:24
Переглядів сторінки твору 1379
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2011.03.22 15:37
Автор у цю хвилину відсутній