ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Рецензії):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
2024.11.20
05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
2024.11.20
05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
2024.11.20
05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
2024.11.19
21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Рецензії):
2024.05.20
2021.12.12
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тетяна Рубінська (1990) /
Рецензії
Словом, а не хлібом
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Словом, а не хлібом
Джентілі Антоніо. Хліб і вода: Практичні поради на піст. – Львів: Свічадо, 2011. – 168 с.
Тіло – всезагальна тема обговорення. Телебачення, радіо, метро всіяні різноманітними способами, як покращити своє здоров’я, як схуднути, як вибрати правильний тренажерний зал… Цей список не потребує продовження. Кожен з нас знає, що я маю на увазі. Неодноразово людина, котра у ХХІ столітті живе швидкими темпами і великими відстанями задумується так чи інакше про здоровий спосіб життя. Не знаю, чи є людина, котра не пробувала хоча б якоїсь дієти, усіх жінок турбує їхня вага, як і чоловіків, зрештою. Нам показують картинки «ідеалів» і ми хочемо їх наслідувати. Ми безперервно читаємо склад продуктів, які вживаємо. Ми бігаємо. Ми ходимо на фітнес. Ми їмо менше жирної їжі. Радимося у подруги як скинути зайві два кілограми. Ми ходимо на йогу. Ми робимо все, що пропонують, але в кінцевому результаті, відмовившись від багатьох зручностей, від «неправильної» їжі, від солодкого чи смаженого, від нерегулярного харчування, від їжі на ніч, ми чомусь не почуваємо себе гармонійними чи через вінця щасливими. Ми ще більше втомлюємося від додаткового графіку самодисципліни.
Як на мене, то це відбувається тому, що за всіма цими правилами не стоїть насправді нічого такого, заради чого ми робили б всі ці «технічні» правила здорового способу життя. Зрозумійте мене правильно, я не кажу, що потрібно занедбувати себе. Просто можна подивитися на все по-іншому. Мабуть не випадково мені до рук потрапила книга Антоніо Дженнтілі «Хліб і вода: Практичні поради на піст». Ніколи раніше, я не надавала такого значення посту, як після цієї книги. Я думала, що це чергова богословська важка книга, в якій мене будуть переконувати у тому, що я повинна постити. Але ж ні. Книга мене цілковито вразила і вдихнула нове бачення, навіть нові бачення посту як такого. Автор дуже просто, а разом з тим глибоко відкриває внутрішні замки. У вступі Антоніо Джентілі каже, що піст у книзі буде розглядатися, як певна практика повернення первісної гармонії. Піст, як природня потреба організму і як релігійний досвід може навернути серце і змінити життя. Піст, медитація і молитва, - ось ці три гаранти успіху на шляху до себе. «Хліб і вода…» - не книга теоретичних знань. Тут є конкретні практики застосування посту з його терапевтичним характером і позитивними наслідками для здоров’я. Тут дуже чітко вказані харчі і правильний процес споживання їжі. Також для любителів афоризмів – у книзі подано короткий їхній словничок з найвдалішими висловлюваннями, зібраними на протязі різних епох. Також буде розділ, де любителі фізичних і дихальних вправ відведуть душу, для кращого розуміння є навіть схематичні малюнки. Також детальним є опис очищення свого організму. Загалом, у книзі є дуже багато. Кожен зможе знайти саме те, що буде цікавити лишень його.
Є час споживати їжу, а є час, щоб постити. «Справжнє щастя неможливе без справжнього здоров’я, натомість справжнє здоров’я неможливе без строгого контролю над відчуттями смаку». Піст порівнюють з ліками, які потрібно знати, коли, як і в яких дозах приймати. Маємо бути направду дорослими, мати велике відчуття відповідальності за себе і тих, хто поруч. Поміркованість тут буде найкращою нашою супутницею. Адже піст – це відмова насамперед, це позбавити себе чогось, що прив’язує чи робить залежним. Не завжди позбавлення робить позбавленими. Часто відбувається протилежний процес. Піст тут буде своєрідним шляхом до внутрішньої свободи, словом, а не хлібом, молитвою, а не бігом.
Для тих, хто любить уточнення чи деталізацію, вправний автор розповість про різні характери посту, сфери, різновиди, мотиви, умови. Антоніо Джентілі розповідає про практики посту у різних культурах у дохристиянські часи. Також книга має історії тих, хто постив і жив після народження Спасителя. Часто приємно позбутися матеріального, тоді тіло стає «мовою душі». Кожному з нас потрібна своя терапія душі.
Тіло – всезагальна тема обговорення. Телебачення, радіо, метро всіяні різноманітними способами, як покращити своє здоров’я, як схуднути, як вибрати правильний тренажерний зал… Цей список не потребує продовження. Кожен з нас знає, що я маю на увазі. Неодноразово людина, котра у ХХІ столітті живе швидкими темпами і великими відстанями задумується так чи інакше про здоровий спосіб життя. Не знаю, чи є людина, котра не пробувала хоча б якоїсь дієти, усіх жінок турбує їхня вага, як і чоловіків, зрештою. Нам показують картинки «ідеалів» і ми хочемо їх наслідувати. Ми безперервно читаємо склад продуктів, які вживаємо. Ми бігаємо. Ми ходимо на фітнес. Ми їмо менше жирної їжі. Радимося у подруги як скинути зайві два кілограми. Ми ходимо на йогу. Ми робимо все, що пропонують, але в кінцевому результаті, відмовившись від багатьох зручностей, від «неправильної» їжі, від солодкого чи смаженого, від нерегулярного харчування, від їжі на ніч, ми чомусь не почуваємо себе гармонійними чи через вінця щасливими. Ми ще більше втомлюємося від додаткового графіку самодисципліни.
Як на мене, то це відбувається тому, що за всіма цими правилами не стоїть насправді нічого такого, заради чого ми робили б всі ці «технічні» правила здорового способу життя. Зрозумійте мене правильно, я не кажу, що потрібно занедбувати себе. Просто можна подивитися на все по-іншому. Мабуть не випадково мені до рук потрапила книга Антоніо Дженнтілі «Хліб і вода: Практичні поради на піст». Ніколи раніше, я не надавала такого значення посту, як після цієї книги. Я думала, що це чергова богословська важка книга, в якій мене будуть переконувати у тому, що я повинна постити. Але ж ні. Книга мене цілковито вразила і вдихнула нове бачення, навіть нові бачення посту як такого. Автор дуже просто, а разом з тим глибоко відкриває внутрішні замки. У вступі Антоніо Джентілі каже, що піст у книзі буде розглядатися, як певна практика повернення первісної гармонії. Піст, як природня потреба організму і як релігійний досвід може навернути серце і змінити життя. Піст, медитація і молитва, - ось ці три гаранти успіху на шляху до себе. «Хліб і вода…» - не книга теоретичних знань. Тут є конкретні практики застосування посту з його терапевтичним характером і позитивними наслідками для здоров’я. Тут дуже чітко вказані харчі і правильний процес споживання їжі. Також для любителів афоризмів – у книзі подано короткий їхній словничок з найвдалішими висловлюваннями, зібраними на протязі різних епох. Також буде розділ, де любителі фізичних і дихальних вправ відведуть душу, для кращого розуміння є навіть схематичні малюнки. Також детальним є опис очищення свого організму. Загалом, у книзі є дуже багато. Кожен зможе знайти саме те, що буде цікавити лишень його.
Є час споживати їжу, а є час, щоб постити. «Справжнє щастя неможливе без справжнього здоров’я, натомість справжнє здоров’я неможливе без строгого контролю над відчуттями смаку». Піст порівнюють з ліками, які потрібно знати, коли, як і в яких дозах приймати. Маємо бути направду дорослими, мати велике відчуття відповідальності за себе і тих, хто поруч. Поміркованість тут буде найкращою нашою супутницею. Адже піст – це відмова насамперед, це позбавити себе чогось, що прив’язує чи робить залежним. Не завжди позбавлення робить позбавленими. Часто відбувається протилежний процес. Піст тут буде своєрідним шляхом до внутрішньої свободи, словом, а не хлібом, молитвою, а не бігом.
Для тих, хто любить уточнення чи деталізацію, вправний автор розповість про різні характери посту, сфери, різновиди, мотиви, умови. Антоніо Джентілі розповідає про практики посту у різних культурах у дохристиянські часи. Також книга має історії тих, хто постив і жив після народження Спасителя. Часто приємно позбутися матеріального, тоді тіло стає «мовою душі». Кожному з нас потрібна своя терапія душі.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію