ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2025.11.13 13:07
Живи Україно
віка і віка,
Отця де і Сина
керує рука.

Бо воля як криця
танок де і спів –
слів Божих криниця

Тетяна Левицька
2025.11.13 08:59
Якби ж ми стрілися раніше,
коли ще весни молоді
в гаю нашіптували вірші,
а я ходила по воді.

Якби Ви зорі дарували,
метеликів у животі,
та кутали в шовкові шалі

Борис Костиря
2025.11.12 21:52
Перший сніг
розділяє життя
на "до" і "після".
Перший сніг бомбрдує
думки і слова.
Перший сніг розтанув,
як невидимий рукопис,
як зникомі письмена.

Володимир Бойко
2025.11.12 20:09
Ти без довгих прощань застрибнула в останній вагон,
Ти вже бачиш себе у світах на дорозі широкій.
А мені зостається хіба що порожній перон,
Де за спокоєм звичним чатує незвичний неспокій.

В Горова Леся
2025.11.12 18:20
Все карр та карр - пісні старої тітоньки.
Коли садили верби ще діди,
Питалися у неї: птахо, звідки ти
Перенесла гніздо своє сюди?

І що облюбувала, чорнопера, тут?
Околиці затишшя чи сади?
Гукала дощ і випасала череду,

Микола Дудар
2025.11.12 10:31
Підійди сюди тихенько
Роздивись, не пожалкуєш
Тут і білі, і опеньки
Не спіши, ще поцілуєш…
Хтось садив, а ми збираєм
Ось би встрітить слід провидця
Ти диви, природа дбає
Берем ще і ще — згодиться

Віктор Кучерук
2025.11.12 08:53
Пам'яті сестри
Людмили

Сил нема спинити,
Хоч я так хотів, -
Метушливі миті
Найкоротших днів.
Квапляться аж надто

М Менянин
2025.11.11 23:09
Накуй зозуленько роки ті
де все цвіте у оксамиті,
де почуття несамовиті,
де Сонце гріє, ще в зеніті,
і сяє золотом в блакиті.
Щасливі люди тої миті,
бо наслідки гріха відмиті,
ех, відати б, що люди ми ті.

Борис Костиря
2025.11.11 22:06
Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.

С М
2025.11.11 19:39
Цей нестямний час
Видиш як округ тебе міняють маски
Цей нестямний час
І робиш те чому нема ще назви
Щодо любові твоєї
Хоч у негоду хоч би у розмай

Цей нестямний час 4x

Тетяна Левицька
2025.11.11 19:33
Бабине літо пішло по-англійськи —
не набулися достатньо із ним.
Листя опале танком одаліски
губить красу в арабесках чудних.
Вже листопад скинув тоги багряні,
красень бульвар на очах облисів.
День статуеткою із порцеляни
брякнувся ниць. А ти дуже х

Ярослав Чорногуз
2025.11.11 18:09
Знов клята меланхолія крадеться,
Мене всього зміїно обпліта --
Немов на мури власної фортеці
Повзе гидка безбожна чорнота.

І без драбин залазить у шпарини,
Просочується в пори тіла скрізь.
Здається, що душа ось-ось порине

Віктор Насипаний
2025.11.11 18:05
До вчительки питання має Таня:
- Скажіть, для чого в кенгуру кишеня?
Хитрує вчителька, їй трохи дивно:
- А врешті ти як думаєш, дитино?
Не знає, що сказати їй маленька:
- Якщо, напевно, буде небезпека,
Коли страшне щось може часом статись,-
В кише

Іван Потьомкін
2025.11.11 16:24
І пішов він розшукувать
Долі своєї початок,
Та забув, що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді хтось прошептав парадоксальне:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпиньки.

Микола Дудар
2025.11.11 10:20
Сколобочився під ранок
Обстріл знову… страхи… жуть
По-звірячому, неждано
Хто б мичав, сучари суть…
То про братство, то про дружбу
То про вічную любов
Схаменися, сучо… нужбо
Без ніяких там умов…

Ольга Олеандра
2025.11.11 10:11
Жовтневі сонячні ванни
приймає, радіючи, листя.
Це осені притаманно,
якщо подивитись зблизька
в її золотаві очі,
у їх глибину бурштинну,
там скрите тепло пророчить
природньо назрілі зміни.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 ~ Крихти містерій (ІІ)~
Образ твору  
Можливо не все, що тобі підкорилося
античним опівднем лункої п’ятниці

У каменях яшми, очима кентавриці
пульсуючи протуберанцями Місяця
кавалер Ланселот у чаду осяянім

Змій оракул & блискавка бестіальна
чарівниця Шалотт зачаклує прощання
білі клапті латаття, печалі вільні

На південному обрії твоєї страти
негамована пристрасть, готичні брами
коридори між викресленими світами

Леопардове хутро, циркові шмати
клеопатрові звірі, птахи фіміамні
хвилі чистого спокою золотисті

Голосами виткана вічність імлиста
у вогневій спливаючи тантаграмі



У/




 


 
_______________________________
Art : John William Waterhouse : 1894



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-03 02:56:57
Переглядів сторінки твору 10593
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.062 / 5.5  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.11.13 15:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-04-03 10:02:40 ]
*
От каменных в веках застывших баб
И профиля надменной Нефертити,
От Таис, где мужчина только раб,
И взбалмошной сократовской Ксантиппы,

От локона прекрасной Натали,
Джоконды иль Мадонны Рафаэля,
От искажённых образов Дали
И складок мраморных Микеля

Ты, женщина, – загадка бытия.
..........................

В.

)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-04-05 05:56:12 ]
о ей-же Ей!
(воскинув руки в пылу
неслыханных речей)
не отречемся но
простимся
с тоскою беззаботных
дней
взожжем огни
сладчайшей муки
среди сверкающих аллей (...)

Елена ты иль Анжелика
Лолита иль Сусанна ты
твои черты... мои
мечты.. .

Цветы, наряды всех морей
вся мирра, нард, ладан, елей

Таинственно Извечной Ей.. .



С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2011-04-03 11:38:45 ]
Наче рушила супроти часу :)
дякую, Сонцю, – за мелодію, за алюзії і за відчуття чогось незвично чи, краще, незвіданого :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-04-05 06:03:56 ]
все, що нам ймовірно безперечно належить у світі, Василинко
...це певний чуттєвий досвід, тай немає без чуттів життя
музика зрештою покликана слугувати тій чи інакшій чуттєвості

то чому би не робити цього

усі ненав.язливі але неодмінні вдячні уклінності
чудесних осяянь, кришталевої музики сфер



С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-04-03 15:21:46 ]
Що тут скажеш? Містерійно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-04-05 06:06:07 ]
натхненна дяка за світле співчуття, пане Йване

із повсякчасно зворушеною повагою


С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-04-08 08:32:23 ]
Не вітер голóсить – то мантри плете Пірена:
Нитка печалі по грудях тече змією.
Туга її безтілесно-прозоро-зелена
Вже не відпустить. І з тебе ростуть Піренеї.

Не сон – летаргія, задуха ядких мелодій,
Квітку лілеї Шалотт уплітає в коси.
У задзеркаллі сновúдами-тінями лодій
Біле латаття – тобі свіжостелена постіль.

На ніч замовляють, полощуть стрічки червоні,
Тчуть павутину, манливо-цупкі терена…

Не вір їм. То відголоском з гулкого бездоння –
Мойри, ерінії, сіди, русалки, сирени…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-04-09 07:01:28 ]
геть усе Нотрдам-попурі
із віскози виткані лози
альрауни виносять грім.. .

хоч не хочеш, та дивишся, млосне
забирає чуття і не жах
і не подив, терпкий безголосно.. .

у чеканні коштовних янголів марнім
порожніють думки, білосніжний чад
поки ниций розсуд благає - наяд.. .

невідома рука відсуває фіранки
і там, у палаці твоїм, до світанку -
демонічно ілюмінований маскарад.. .



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-04-09 17:35:09 ]

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Малишенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-16 16:33:11 ]
Особисто для мене не переконливо звучать "очима кентавриці" або "леопардове хутро". Звідси виникає ? наскільки доречним є використання порівняльних образів які в реальному житті для нас недосяжні фізично чи візуально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-05-16 17:35:27 ]
авторові насправді надзвичайно приємно, коли інші індивіди,
а в особливості автори творів відмінної художньої цінності
приязно викладають особисту думку щодо усіх тих моментів (нюансів)
які не піддаються їхньому реально~життєвому сприйняттю

тому, звісно - щире дякую Вам, Володимире, без посміхань у вуса
і не сумнівайтеся

щодо того,
наскільки (не)доречним було би щось там у моїх чи Ваших чи будь-яких
інших поетичних світах ~
це, на щастя, давно не предмет для диспутів.

і Ви, і будь-хто інший із усією повагою - це усе-таки ~ не я
і те ж саме, однозначно, vice versa

привітних, лагідних, осяйних днів Вашим пісням

etc. etc..



C*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Малишенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-17 09:06:10 ]
угу