ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
На берегах межиріччя
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Заворожені велети
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
Біла спальня (Cream)
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Вероніка В
2026.02.01 13:03
Учілка
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Остання спроба або Похід Пилипа Орлика на Україну в 1711 році
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову (із неопублікованого, 1999 р.)
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Бажання
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,

Тетяна Левицька
2026.02.01 08:16
Останні слова
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.

Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
1978. Шахи (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
***
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Сирена
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Словосплетіння
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
***
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Лоскотливий
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Його Величність Примітив (сонет/онєгінська строфа)
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Нитка Аріадни (100% синтетика)
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-04-22 15:47:45
Переглядів сторінки твору 30078
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.266 / 6  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-04-22 18:36:53 ]
Балакати небезпечно...
Невже просто обійми - без слів, не проходять?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-04-22 18:39:16 ]
З філософом? Без слів?! Та ну... від кого ж тоді їх дочекаєшся? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-04-23 00:36:54 ]
А що це ви, дорогенькі, Гренуіль і Чорі на філософів-чоловіків "наїхали"? ЗдавнА мануфактура, в смислі розподіл праці - жінки легшу частину виконують,всю хатню і позахатню роботу, а чоловіки важчу - думають, як жити далі... Стосовно вірша - файно написано. Про мудреців - інтригуюче. А про "излом плеча" Вітер слушно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-04-23 00:45:55 ]
Отак - доживаєш до хтозна-яких років, і тільки тут тобі істину відкривають... Чого ж мені раніше не сказали, що думати (в процесі виконання хатньої-позахатньої роботи) - не потрібно?! А я-то все життя голову ламала: і чого так тяжко? А воно он що... :))
Мерсі за компліменти - і від вірша, і від мене ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-04-23 01:01:22 ]
"Какие наши годы", Гренуіль! Думати потрібно, звичайно... Є тактика (то жінки думають), а є стратегія (то якраз філософи - відповідальності, як з гуся вода).Зате звучить, а перспектива далека. А компліменти ще не всі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нико Ширяев (Л.П./М.К.) [ 2011-04-23 14:47:45 ]
Оччень уж сложно, хотя как описание бессонницы годится... Иллюстрация одна и весела!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-04-24 17:42:32 ]
Добре, що хоч на щось годиться - не марно, значить, старалася ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-23 17:56:32 ]
Гренуіль! " 1+1:Кінець реклами!" Прокинуться філософи і ті, хто "тактики"... Нитку Аріадни замінять на гумку Аріадни!
Цікавий твір! Імпонує мені його автор...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-24 11:59:03 ]
Христос воскрес!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-04-24 17:40:21 ]
Воістину воскрес!
Воістину воскрес!
Воістину воскрес!
Ну, де там ваша крашанка - поміряємося, "чий батько сильніший" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-04-24 21:22:20 ]
Сумний і сильний вірш.

Бажаю ЛГ ниток лише натуральних: вовняних - затишних і теплих чи шовкових - легких і ніжних.
А головне - міцних нервів:).

Христос воскрес!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-04-25 00:31:44 ]
Воістину воскрес!
Дякую за побажання (особливо з нервами вгадали ;) ).
І вам - добра, затишку і весни радісної :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-24 23:38:44 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-04-25 04:35:10 ]
& окрема розчулена дяка за картинку
& за Евелін де Морган,

о так



:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 18:33:58 ]
Нє-а, це вам спасибі - ото заходжу на вашу сторіночку, читаю/дивлюся/червонію_від_сорому_за_власне_невігластво... і починаю шукати у Google, хто ж такі оті прерафаеліти і їх послідовники...
Отак і просвіщаюся поневолі ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-26 22:49:44 ]
Тесей убив Мінотавра не маючи свого меча!..
Йому дала меч Аріадна! І ще отой клубок ниток...
Нуілі! Розплутати ниточки і вузлики Вашого вірша - не просто (без Ваших коментарів). Плекаю надію, що хтось подарує Вам справжню Нитку і виведе Вас із Лабіринту...
Або меч, яким Ви зарубаєте Безсоння... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 18:37:39 ]
Н-да, щось я тут перемудрила - так загадково, що аж ніхто нічого не розуміє :)
Меча не треба - не така я вже й кровожерлива! :)
А от від ниточки не відмовилась би. Тільки, схоже, самій доведеться її прясти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-03 19:43:45 ]
Нуілі! Які там луки і скошена трава (про які я Вам писав)... Що я бачу? Скелі!!! А де ж печери?..
Нова світлина спонукає до роздумів. Десь, ніби я вже бачив схожі картини і образи. Йдеться про Вашу долоню, відкриту до неба і сонця.
У індійських фільмах,
у танцівниць сходу,
на фресках Сікейроса,
на настінних (наскельних) малюнках єгипецьких фараонів чи жерців древніх майя.
Вірю, що ласкаві промінчики сонця животворними соками заповнять долоню вщерть і поллються рукою до Вашого серця...
А потім, вернуться до космічних сфер (через долоню) Вашими позитивними флюїдами...
І ще. Ваша світлина, Нуілі, чомусь нагадала Біблійську "Притчу про сіяча". Спасибі!
Чекатиму нових світлин. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-05-08 23:34:31 ]
Печер, пане Василю, на жаль, не було - самі лише скелі. Можна, звичайно, видовбати, але щось ліньки ;))
Стежку до моєї сторінки на фейсбуці ви вже знаєте - там цілий фотозвіт є :)
Дякую за гарні слова (і де ви їх такі щоразу берете?!), від сонечка сили я вже набралася, тепер дійшла черга до коси, трави, лопати і городу... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-16 19:32:49 ]
Синтетика...
а я й нездогадувалась шо ти в ті шкарпетки добавляєш. Носкі такі... І як би ти не в'язала хоч на шпицях хоч гачком, чи макраме, все одно в результаті виходить Шкарпетка...
... ... (думає)... ... (ще думає)... ...
Слу годі думати давай самогон з перійки гнати


1   2   3   4   5   6   Переглянути все