ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Вероніка В
2026.02.01 13:03
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,

Тетяна Левицька
2026.02.01 08:16
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.

Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 КЛИНИКА НА ДОМУ
КЛИНИКА НА ДОМУ

Не знаю, имело ли какое-то отношение к его ночным занятиям то, что был он высокий, стройный, атлетического сложения и к тому же еще и красив. Может быть. Но то, что его рабочее место всегда превращалось как бы в подиум конкурса красоты, – это подтвердят все, кто знал Юру.
Хоть мы и работали в разных фирмах, наши объекты находились в одном и том же огромном комплексе. Дежурства проходили в ночное время. Я охранял на улице закрытый супермаркет, а Юра находился внутри, где было несколько кинотеатров, кафе и небольшие киоски. Иерусалимские ночи даже летом не балуют теплом. И хочешь – не хочешь, приходилось все же заглядывать вовнутрь, чтобы согреться чайком или кофе. А Юра, будучи своим и в кафе, где работали девушки, нет-нет да и приносил оттуда то пирожные, а то и солидный кусок торта. Это когда после последнего сеанса публики почти что не было в фойе. Когда же уходил домой и обслуживающий персонал кинотеатров и кафе, Юра просил меня присмотреть за его объектом, так как он, дескать, должен во что бы то ни стало съездить по одному срочному делу.
Но проходил час-другой, иногда и больше, а тот, кто считался ответственным за объект, все не приходил. Я уже начинал волноваться и не знал, что отвечать, если вдруг появится проверяющий из его фирмы. Где-то под утро Юра наконец-то приезжал какой-то усталый и разбитый и только спрашивал, не сержусь ли я за столь продолжительную отлучку да был ли кто-нибудь из начальников.
– Никак не получалось раньше. Вы уж извините, Б-га ради...
Но приходило очередное дежурство, и картина повторялась. Как-то, когда пришлось просто-напросто врать его начальству по телефону, что охранник ушел проверять помещение, я высказал Юре все, что я о нем думаю. Дескать, ты получаешь удовольствие, а я отдуваюсь да еще и грех на душу беру.
– Если бы удовольствие, – только и ответил парень.
– А как же иначе?
– Ладно, не сердитесь. Видимо, пришло время объясниться...
...Юра вырос в семье бухарских евреев, где воля родителей была беспрекословной. С детства ему выбрали невесту и ждали только момента, когда придет время обручения. Юра никаких чувств к своей избраннице не питал, а сказать отцу и матери об этом не отваживался. Молодых поженили. Семейная жизнь не клеилась, хоть и казалась со стороны счастливой. Жена постоянно ревновала, и не случайно. Отбою от интересных и намного сексуальней ее женщин не было. И молодой муж, как говорят, пошел по рукам...
...В Израиле у Юры появилась дочь, и отношения с женой мало-помалу начали налаживаться. Но пришло новое испытание – привычка жить на широкую ногу, ни в чем себе не отказывать. Усвоенная с юности на бывшей родине, она перекочевала и на новое место жительства. Хотелось всего и, главное, сразу – хорошая квартира, модная машина, застолья в ресторанах... Словом, нужны были деньги. Много денег.
Кто-то из “мастеров пожить” рассказал Юре о своем бизнесе и, не требуя никакой платы, дал несколько адресов богатых семей, где мужья страдали импотенцией.
– Твоя задача – “завести” мужика. Как только он “созреет” и ринется в бой, освобождай участок, забирай свой гонорар и – на все четыре стороны, – объяснил приятель.
– Но это же небезопасно, – выдал я первое попавшееся, что пришло в голову.
– Не совсем так. Я же имею дело с интеллигетными людьми. Да и выступаю не в роли любовника, а чаще всего еще и учу супругов сексуальным премудростям.
– Но чтобы учить других, надо самому пройти эту школу...
– Еще до женитьбы я научился всему тому, что сейчас преподаю, у мастеров секса. Так что впору писать книги...
– И каковы же результаты? Твои клиенты становятся пожизненным источником дохода?
– Нет. Многие уже не нуждаются в моей помощи, просто остались приятелями. А безнадежным советую обратиться к специалистам поопытнее меня...
Вскоре меня перевели на другой объект, и я попросту забыл о Юре.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-24 16:17:31
Переглядів сторінки твору 1068
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.045 / 5.62)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.236 / 5.86)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.02.01 19:54
Автор у цю хвилину відсутній