ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Зотова (1975) / Проза

 Трава
Образ твору Лето. Невыносимая жара. Время экзаменационной сессии. Можно и пива захотеть. Но я не люблю пиво. Люблю шоколад, сессию, общагу на Российской и одного человека. А еще цветы люблю.
После пар, одержимая идеей насобирать полевых цветов, оказалась я на берегу Днепра. Лето почти довело Киев до состояния пустыни. Недалеко от Днепра росли лишь колючки. Мой поиск еще чего ни будь зеленого, увенчался находкой какой-то мутанской травы с необыкновенно длинными колосками. Я выросла в поле, рядом с лесом, но такую траву никогда раньше не видела.
Трамвай долго плелся через мост Патона. Солнце печет. Нет, даже если бы умирала от жажды не пила бы пиво. Люди таращатся на мой букет. Думаю не только потому, что он мутанский. Если бы я появилась с букетиком из клевера, полевой ромашки, они бы обращали не меньшее внимание. А, может, взять да объехать весь Киев, демонстрируя свои колоски. Можно, если бы не жара.
Тополя и сосны под общагой встретили приятной тенью. В моей комнате темновато и прохладно. Мутантов в бутылку сама на - подоконник. Отдых.
Если я не ем, не сплю, не учусь и не в гостях, значит, я сижу на подоконнике. Смотреть из окна не новое занятие, но когда твоя подруга далеко, всякие задумки свернуть горы теряют смысл. А вот когда мы вместе, сессия превращается в одно большое приключение. Говорят женской дружбы нет. Но ведь дружба это не разнополый сортир (девочки налево, мальчики направо). Дружба - это дружба.
Я полюбила смотреть из окна. Во первых, просто полюбила, во вторых под окнами мог появится он. Он не первый, не последний, не единственный, но самый-самый. Он мог возвращаться из института, одетый в белую рубашку и черные джинсы. Или с речки (недалеко от общежития, в соснах, есть чудесная речка). Он пройдет по асфальтной дорожке, в шортах, с полотенцем через плечо. В его густых волосах цвета спелой пшеницы, будут мокрые пряди. Или мог появится сначала его голос - низкий поставленный, самый лучший в мире голос. А затем сам владелец вынырнет из-за угла. На нем элегантный костюм. Значит был концерт.
Он заметит меня, перестанет петь, бросит "привет" плюс две-три дежурные фразы, и толкнув тяжелые двери общаги исчезнет.
Когда каждый день наблюдаешь одно и тоже, то среди прочего, замечаешь только то, что тебя интересует, остальное просто не видишь. Обычно меня, по вполне понятной причине, интересовала только асфальтная дорожка. Но рядом с ней я вдруг заменила (этого просто не может быть!) на обочине росла невысокая трава. Живая зеленая трава. Ее уберегла от солнца тень тополей и сосен. Изумрудные иголочки завораживали. Это что-то потрясающее!
- Привет! - он стоял под моим окном. Рискуя свалится, я махнула рукой в ответ.
- Береги себя! - крикнул он.
- Я лечу вниз улыбнувшись ответила я.
У-у-ух! И ноги в шлепанцах хлопнули о деревянный пол - вот и прилетели.
- Пока! - я захлопнула окно.
Когда каждый день наблюдаешь одно и тоже, то среди прочего, замечаешь только то, что тебя интересует, остальное просто не видишь.

1997

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-16 17:38:48
Переглядів сторінки твору 3811
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.954 / 5.5  (4.685 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.955 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.04.27 15:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-05-16 18:48:01 ]
(Відкриваючи ногою двері, бо в руках - напівпорожня_напівповна пляшка, свіжоспечена хлібина і не_мутантський білий бузок):
- Ну, з поверненням! Давай-но швидше цей "Кувшин любви" допивати, а то квіти нема в що поставити...
А вірші де?! ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-16 19:19:59 ]
Ой блін ше ж кувшин любві допивати...
Я про нього так доречно забула...
Я не-е-е хочу воно не смачне-е-е-е...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-05-16 20:02:38 ]
"Мутантов - в бутылку, сама на - подоконник." :)))
Прювєт... Мутантов..тчк...ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-05-17 13:32:52 ]
Класно!
С удовольствием перечитал. Понравилось всё. Разве, что про сортир как-то грубовато выпало из женственно-лиричного настроения.
Заслуженная 5+
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-17 14:38:56 ]
Ага але в цьму випадку так важко з синонімами. )))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-05-17 14:54:16 ]
Я бы сказал мягче: "Дружба - это не половой признак."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-19 14:09:46 ]
Ну воно наче про те саме, але я би так не сказала.
Проте мені дуже важлива твоя думка, дякую )