ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Буй
2025.11.30 22:20
Адресат із минулого
У минуле не відправити листа:
Є адреса – та немає адресата.
Ти мене забула. Ти мені не рада.
Я кохаю досі. Це – моя розплата,
Це – нещастя арифметика проста...

Та і що б я написав у тім листі?
Ну, хіба про те, що не забув, на подив,

Микола Дудар
2025.11.30 21:25
***
Очей незнана глибина…
Спокус спланованих побори
І тіл задіяних струна —
Надіюсь, вірю, що на користь…

Роки - струмки підземних вод
І течія питань джерельних —
Сім’ї продовження штрихкод,

Євген Федчук
2025.11.30 19:21
* * *
Докоряла одна жінка часто чоловіку,
Мовляв, сам частенько їздить у місто велике,
Бачить ярмарок. А їй же удома сидіти.
Вона ж також на ярмарок хоче поглядіти.
Доконала чоловіка, згодився узяти.
От, приїхали у місто щось там продавати.
Випряг волів ч

Борис Костиря
2025.11.30 15:15
* * *
Стоїть під вікном чоловік
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.

Іван Потьомкін
2025.11.30 12:48
***
Не буряним Бетховен входить до мене,
А цими сріблястими струмками,
Що на галяву вибігають сміючись,
Наввипередки мчать, вливаючись
У Шуберта і Берліоза, й Мендельсона...
Бачу його - іще не генія глухого,
А юнака, в якого віра розійшлась з довірою,

Тетяна Левицька
2025.11.30 10:34
В любистку
Ще купаю в любистку життя золоте,
та мене безтурботну облиште.
Я ненавиджу старість печальну за те,
що спотворює справжні обличчя.
Хто б там що не казав — безпорадність, як рак,
тіло й мозок живий роз'їдає.
У середині груші огидний хробак
проклад

Віктор Кучерук
2025.11.30 06:52
* * *
Мов теплу і світлу пилюку
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.

Тетяна Левицька
2025.11.29 23:08
Група крові
Я можу піти за моря, щоб тебе
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.

І ти посивів, як тополя в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю

Микола Дудар
2025.11.29 21:59
***
У сон навідавсь Елвіс Преслі
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…

М Менянин
2025.11.29 18:07
Дай знать
Відчув гул майдану,
з країни не втік,
свободу жадану
вплітав у потік.

Дай Боже ту манну
хоч під Новий рік –
знімаєм оману,

Борис Костиря
2025.11.29 17:23
Туманність
Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,

Світлана Пирогова
2025.11.29 16:33
Вірші для дітей
У бабусі є велика скриня,
В ній сорочки, сукні, вишиванки.
Береже їх славна господиня.
І милуюсь ними я щоранку.
Ой, бабусенько, моя бабусю,
Ти навчи мене теж вишивати.
Я сорочку вишию дідусю,
Тату, мамі, і, звичайно, брату.

Володимир Бойко
2025.11.29 11:36
Тернопіль. 10 днів по тому
Цифри ті застрягли в серці і болять.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.

Артур Сіренко
2025.11.29 10:04
Час марних надій (серед падолисту)
Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття

С М
2025.11.29 09:09
Мов Подорожній Камінь (Bob Dylan)
Наче б і недавно, чепурна і ладна
Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не

Віктор Кучерук
2025.11.29 07:11
* * *
Гучніше вже в суглобах тріск,
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Зотова (1975) / Вірші

 Вечер откровений
Образ твору Секреты прошлого хрустальными шариками,
на долю секунды блеснув, между нами зависли.
И... вот он - момент истины!..
Выброси в мусор осколки - прошлого нет.

заготовка с 1998



• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-05-16 20:01:31
Переглядів сторінки твору 7653
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.685 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.955 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.697
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.18 00:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-16 21:46:13 ]
Чомусь не бачу себе у "останніх надходженнях"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-05-16 23:39:54 ]
Усе буде чьотко

-)


типу незабаром...

радий вітати обережно обіймати віртуально
& волати усяку радісну вар'ятську
всячину у межах пристойного

з поверненням, Юля


щиро розчулений, неабияк утішений
і усе водночас

*швидко згадує куди ж подівся той вінницький тархун для правдивого абсенту...*))




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-17 00:54:19 ]
А-а-а-а, привіт, а яка ж я щаслива, що ти теж повернувся!
Ти і про тархун пам'ятаєш )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-05-21 09:28:35 ]
ще би

я цілу добу з тим тархуном носився
до речі, так і не знаю, хто його зрештою випив

але все було радісно,
о так


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-05-17 13:21:45 ]
Привіт, Юленько!
В останніх надходженнях ти з'явишся, коли твої оцінки замість нуликів перетворяться на щось більш значуще:)
А це станеться незабаромю
А що, як останній рядок змінити:
"Выброси в мусор осколки прошлого."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-17 14:41:20 ]
"нет"))))
Тобто прибрати це слово?
Мені чогось це "нет" у кінці стрічки здається важливим...
але я подумаю Дякую.
Дуже тобі рада)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-05-17 14:49:28 ]
У твоєму варіанті акцент на тому, щоб забути минуле, ніби його і не було.
А я пропоную не забувати, а врахувати досвід.
Тобі вирішувати:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-17 21:14:39 ]
"Прошлого нет" - щось співзвучне із філософськими роздумами Нуілі: " Є тільки те, що в серці!.."
Юлю! Чекатиму нових творів. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-17 23:09:03 ]
Ой, дякую дуже
Та то все не нове.
А що до роздумів то вони дуже різняться, я б навіть сказала що в них нічого спільного з філософією Гренуіль.

Думаю ми різнимось ось чим:
Вона живе в Парижі, а Париж живе в мені... а я живу у якомусь іншому місці, хоча хочу жити на фьорді. Доречі її теж вабить шота тіпа гір (тоїсть Париж ніфіга не пре) і в цьму секрет чого нам разом всігда є про шо мені поговорити а їй послухати.

Коли ти живеш в Парижі це означає ляпати собі на запястя Шанель№5 пити каву, смакувати салат (я навіть не знаю шо вперед - салат чи каву, а це ду-уже важливо) і бути трохи Кірою Найтли.

А коли Париж живе в тобі це жерти все що смачне
кайфувати від реклами Chanel Coco Mademoiselle, але не від духів. Бути увєреною шо те шо пишуть про Кіру Найтли нічого не правда. Бо шо там у Кіри Найтлі і як там у неї, то всьо не для преси ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-18 22:45:24 ]
Юлю! Прочитав Ваш розлогий, чудернацький і дотепний коментар і... посміхнувся. Дякую :)
Ваша думка пульсує так швидко, ніби помахи крил колібрі...
Потрібний сповільнений кадр, щоб угледіти...
Я бачив Найтлі лише у "Піратах", нічого не читав про неї і, якщо відверто, то і не хочу, бо мені здавна і на генетичному рівні подобаються чорняві!..
Плекаю надію, Юлю, що Ваші крила (крила колібрі) все ж таки донесуть Вас до Парижа...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-19 00:59:19 ]
О, та я ж про шо - Найтлі ж чорнява особливо зараз коли стала обличчям бренду "Шанель".
Я звичайно зрозуміла, що вам подобаються чорнявки і не запропонувала білявки Ніколь Кідман, що теж рекламує ці парфуми.
Просто подивіться на ютубі рекламний ролик Chanel - Coco Mademoiselle Keira Knightley
Там у Кіри Найтлі образ чорнявої інтелектуалки що завжди на крок по переду чоловічих думок і тому завжди залишається лише їх мрією.
Ну не досяжна така.
Ну по людськи сказати хоче чогось казкового тому салат поки сама хряцає.
Тут не в назві парфуму справа і не в актрисі я просто хотіла образ донести.
Ок, то мене трохи занесло на повороті, я таки по-житті балакуча, бо друзі в мене всі мовчуни, тож.
І це, того...
Мені в Париж не нада і не посилайте )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-05-21 16:09:50 ]
Ну, і куди ж тебе посилати? А, на фьорд, точно. ;)) Але там холодно, а ти спеку любиш. А так щоб і фьорди, і спека - не буває! Коротше, нєт в жизні щастья :(
Спочатку - кава. Салат - то вже в обід... Вчи тебе, вчи, одні двойки :)
Коко Шанель - у минулому. Тепер - тільки Marina De Bourbon!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-22 23:40:48 ]
«Гаданіе по духáх»
Скажу всю
Духíв з собою не приносити.

Marina De Bourbon це компроміс перед Ніна Річі...
Ну тіпа хочу на фьорди, а поїду в Карпати тоже вроді гори, но... А ти колись любила "Шанель"? Не Знала )
Бренд Шанель то так, було тре шось назвати, але підходяще по легенді. Тепер в тебе принцеська легенда? Не повірю - Тільки Ніна Річі! Стремясь сорвать лишь свое яблоко) http://www.youtube.com/watch?v=USeoyat4yos