ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лик безсоння
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Вячеслав Руденко
2026.10.26 12:19
Cінабоном білих маків…
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.

І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Розкладене по поличках
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
* * *
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
Лімерики G 1
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
* * *
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач (The Beatles)
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
***
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
Притча про Синього Птаха і Зоряну Душу
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та

Артур Курдіновський
2026.10.25 15:28
Віконниці минулого
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.

Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,

Борис Костиря
2026.10.25 14:48
Лист
Я жду листа, немов благої вісті
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.

Я жду листа, що нині заспокоїть,

Євген Федчук
2026.10.25 14:40
Як москалі хотіли покінчити з Махно взимку 1920 року і що з того вийшло
Москалі постійно інших підлістю вражали.
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп

хома дідим
2026.10.25 14:00
* 239 *
що кому
до чиєїсь безмежності
чиєїсь ніжності
чи розпачу
хіба що поетам
хоча поети бувають
теж усілякі
декотрі опікуються

Світлана Пирогова
2026.10.25 12:48
Дощ вицокує гами небесні (рондель)
Дощ вицокує гами небесні,
Звуки срібні гомінко дзвенять.
Застрибала грайливая рать.
Хлющ із перстю зійшлися у квесті.

Ніби дивним казковим експресом
Враз знімає журливу печать.
Дощ вистукує гами небесні,

Віктор Кучерук
2026.10.25 07:16
* * *
Перевтомлена працею мати
Йде повільно назустріч мені,
Щоб одразу міцніш обійняти
І забути про змучені дні.
І веде за собою до хати,
Де зажурою пахне полин,
Починає всього цілувати,
Ніби я ще малесенький син.

Борис Костиря
2026.10.24 21:29
Муза
Що значить зачинені двері
До серця чийогось навік?
Риплять, ніби голос тетері,
У фокусі дальніх повік.
І Вертер пустелю долає,
Читає рядки будяків.
На овидах світлих розмаю
Почуємо шепіт віків.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Зотова (1975) / Вірші

 Вечер откровений
Образ твору Секреты прошлого хрустальными шариками,
на долю секунды блеснув, между нами зависли.
И... вот он - момент истины!..
Выброси в мусор осколки - прошлого нет.

заготовка с 1998



• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-05-16 20:01:31
Переглядів сторінки твору 8242
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.685 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.955 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.697
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.18 00:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-16 21:46:13 ]
Чомусь не бачу себе у "останніх надходженнях"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-05-16 23:39:54 ]
Усе буде чьотко

-)


типу незабаром...

радий вітати обережно обіймати віртуально
& волати усяку радісну вар'ятську
всячину у межах пристойного

з поверненням, Юля


щиро розчулений, неабияк утішений
і усе водночас

*швидко згадує куди ж подівся той вінницький тархун для правдивого абсенту...*))




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-17 00:54:19 ]
А-а-а-а, привіт, а яка ж я щаслива, що ти теж повернувся!
Ти і про тархун пам'ятаєш )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-05-21 09:28:35 ]
ще би

я цілу добу з тим тархуном носився
до речі, так і не знаю, хто його зрештою випив

але все було радісно,
о так


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-05-17 13:21:45 ]
Привіт, Юленько!
В останніх надходженнях ти з'явишся, коли твої оцінки замість нуликів перетворяться на щось більш значуще:)
А це станеться незабаромю
А що, як останній рядок змінити:
"Выброси в мусор осколки прошлого."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-17 14:41:20 ]
"нет"))))
Тобто прибрати це слово?
Мені чогось це "нет" у кінці стрічки здається важливим...
але я подумаю Дякую.
Дуже тобі рада)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-05-17 14:49:28 ]
У твоєму варіанті акцент на тому, щоб забути минуле, ніби його і не було.
А я пропоную не забувати, а врахувати досвід.
Тобі вирішувати:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-17 21:14:39 ]
"Прошлого нет" - щось співзвучне із філософськими роздумами Нуілі: " Є тільки те, що в серці!.."
Юлю! Чекатиму нових творів. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-17 23:09:03 ]
Ой, дякую дуже
Та то все не нове.
А що до роздумів то вони дуже різняться, я б навіть сказала що в них нічого спільного з філософією Гренуіль.

Думаю ми різнимось ось чим:
Вона живе в Парижі, а Париж живе в мені... а я живу у якомусь іншому місці, хоча хочу жити на фьорді. Доречі її теж вабить шота тіпа гір (тоїсть Париж ніфіга не пре) і в цьму секрет чого нам разом всігда є про шо мені поговорити а їй послухати.

Коли ти живеш в Парижі це означає ляпати собі на запястя Шанель№5 пити каву, смакувати салат (я навіть не знаю шо вперед - салат чи каву, а це ду-уже важливо) і бути трохи Кірою Найтли.

А коли Париж живе в тобі це жерти все що смачне
кайфувати від реклами Chanel Coco Mademoiselle, але не від духів. Бути увєреною шо те шо пишуть про Кіру Найтли нічого не правда. Бо шо там у Кіри Найтлі і як там у неї, то всьо не для преси ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-18 22:45:24 ]
Юлю! Прочитав Ваш розлогий, чудернацький і дотепний коментар і... посміхнувся. Дякую :)
Ваша думка пульсує так швидко, ніби помахи крил колібрі...
Потрібний сповільнений кадр, щоб угледіти...
Я бачив Найтлі лише у "Піратах", нічого не читав про неї і, якщо відверто, то і не хочу, бо мені здавна і на генетичному рівні подобаються чорняві!..
Плекаю надію, Юлю, що Ваші крила (крила колібрі) все ж таки донесуть Вас до Парижа...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-19 00:59:19 ]
О, та я ж про шо - Найтлі ж чорнява особливо зараз коли стала обличчям бренду "Шанель".
Я звичайно зрозуміла, що вам подобаються чорнявки і не запропонувала білявки Ніколь Кідман, що теж рекламує ці парфуми.
Просто подивіться на ютубі рекламний ролик Chanel - Coco Mademoiselle Keira Knightley
Там у Кіри Найтлі образ чорнявої інтелектуалки що завжди на крок по переду чоловічих думок і тому завжди залишається лише їх мрією.
Ну не досяжна така.
Ну по людськи сказати хоче чогось казкового тому салат поки сама хряцає.
Тут не в назві парфуму справа і не в актрисі я просто хотіла образ донести.
Ок, то мене трохи занесло на повороті, я таки по-житті балакуча, бо друзі в мене всі мовчуни, тож.
І це, того...
Мені в Париж не нада і не посилайте )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-05-21 16:09:50 ]
Ну, і куди ж тебе посилати? А, на фьорд, точно. ;)) Але там холодно, а ти спеку любиш. А так щоб і фьорди, і спека - не буває! Коротше, нєт в жизні щастья :(
Спочатку - кава. Салат - то вже в обід... Вчи тебе, вчи, одні двойки :)
Коко Шанель - у минулому. Тепер - тільки Marina De Bourbon!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-22 23:40:48 ]
«Гаданіе по духáх»
Скажу всю
Духíв з собою не приносити.

Marina De Bourbon це компроміс перед Ніна Річі...
Ну тіпа хочу на фьорди, а поїду в Карпати тоже вроді гори, но... А ти колись любила "Шанель"? Не Знала )
Бренд Шанель то так, було тре шось назвати, але підходяще по легенді. Тепер в тебе принцеська легенда? Не повірю - Тільки Ніна Річі! Стремясь сорвать лишь свое яблоко) http://www.youtube.com/watch?v=USeoyat4yos