ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,

Адель Станіславська
2026.03.13 19:39
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...

На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,

Борис Костиря
2026.03.13 11:42
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.

Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню

В Горова Леся
2026.03.13 11:36
Щоденно поїзди гудками плакали,
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.

Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю

Віктор Кучерук
2026.03.13 05:57
Пересохли джерела натхнення
І озер задоволень нема, -
Маячить за плечима у мене
Без ніяких здобутків сума.
Повисає, мов прапор поразки,
Мов безсилля і слабкості знак, -
Мов закінчення доброї казки,
Яке щойно дошкрябав сяк-так...

С М
2026.03.13 05:08
Осипався із підборіддя мій грим
Занурю печалі у віскі & джин
Приборкувач занапастив свій батіг
І леви замовкли і тигри притихли

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ей
О вип’єм усі адже клоун помер
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Зотова (1975) / Вірші

 Вечер откровений
Образ твору Секреты прошлого хрустальными шариками,
на долю секунды блеснув, между нами зависли.
И... вот он - момент истины!..
Выброси в мусор осколки - прошлого нет.

заготовка с 1998



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-16 20:01:31
Переглядів сторінки твору 7763
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.685 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.955 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.697
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.18 00:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-16 21:46:13 ]
Чомусь не бачу себе у "останніх надходженнях"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-05-16 23:39:54 ]
Усе буде чьотко

-)


типу незабаром...

радий вітати обережно обіймати віртуально
& волати усяку радісну вар'ятську
всячину у межах пристойного

з поверненням, Юля


щиро розчулений, неабияк утішений
і усе водночас

*швидко згадує куди ж подівся той вінницький тархун для правдивого абсенту...*))




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-17 00:54:19 ]
А-а-а-а, привіт, а яка ж я щаслива, що ти теж повернувся!
Ти і про тархун пам'ятаєш )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-05-21 09:28:35 ]
ще би

я цілу добу з тим тархуном носився
до речі, так і не знаю, хто його зрештою випив

але все було радісно,
о так


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-05-17 13:21:45 ]
Привіт, Юленько!
В останніх надходженнях ти з'явишся, коли твої оцінки замість нуликів перетворяться на щось більш значуще:)
А це станеться незабаромю
А що, як останній рядок змінити:
"Выброси в мусор осколки прошлого."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-17 14:41:20 ]
"нет"))))
Тобто прибрати це слово?
Мені чогось це "нет" у кінці стрічки здається важливим...
але я подумаю Дякую.
Дуже тобі рада)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-05-17 14:49:28 ]
У твоєму варіанті акцент на тому, щоб забути минуле, ніби його і не було.
А я пропоную не забувати, а врахувати досвід.
Тобі вирішувати:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-17 21:14:39 ]
"Прошлого нет" - щось співзвучне із філософськими роздумами Нуілі: " Є тільки те, що в серці!.."
Юлю! Чекатиму нових творів. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-17 23:09:03 ]
Ой, дякую дуже
Та то все не нове.
А що до роздумів то вони дуже різняться, я б навіть сказала що в них нічого спільного з філософією Гренуіль.

Думаю ми різнимось ось чим:
Вона живе в Парижі, а Париж живе в мені... а я живу у якомусь іншому місці, хоча хочу жити на фьорді. Доречі її теж вабить шота тіпа гір (тоїсть Париж ніфіга не пре) і в цьму секрет чого нам разом всігда є про шо мені поговорити а їй послухати.

Коли ти живеш в Парижі це означає ляпати собі на запястя Шанель№5 пити каву, смакувати салат (я навіть не знаю шо вперед - салат чи каву, а це ду-уже важливо) і бути трохи Кірою Найтли.

А коли Париж живе в тобі це жерти все що смачне
кайфувати від реклами Chanel Coco Mademoiselle, але не від духів. Бути увєреною шо те шо пишуть про Кіру Найтли нічого не правда. Бо шо там у Кіри Найтлі і як там у неї, то всьо не для преси ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-18 22:45:24 ]
Юлю! Прочитав Ваш розлогий, чудернацький і дотепний коментар і... посміхнувся. Дякую :)
Ваша думка пульсує так швидко, ніби помахи крил колібрі...
Потрібний сповільнений кадр, щоб угледіти...
Я бачив Найтлі лише у "Піратах", нічого не читав про неї і, якщо відверто, то і не хочу, бо мені здавна і на генетичному рівні подобаються чорняві!..
Плекаю надію, Юлю, що Ваші крила (крила колібрі) все ж таки донесуть Вас до Парижа...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-19 00:59:19 ]
О, та я ж про шо - Найтлі ж чорнява особливо зараз коли стала обличчям бренду "Шанель".
Я звичайно зрозуміла, що вам подобаються чорнявки і не запропонувала білявки Ніколь Кідман, що теж рекламує ці парфуми.
Просто подивіться на ютубі рекламний ролик Chanel - Coco Mademoiselle Keira Knightley
Там у Кіри Найтлі образ чорнявої інтелектуалки що завжди на крок по переду чоловічих думок і тому завжди залишається лише їх мрією.
Ну не досяжна така.
Ну по людськи сказати хоче чогось казкового тому салат поки сама хряцає.
Тут не в назві парфуму справа і не в актрисі я просто хотіла образ донести.
Ок, то мене трохи занесло на повороті, я таки по-житті балакуча, бо друзі в мене всі мовчуни, тож.
І це, того...
Мені в Париж не нада і не посилайте )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-05-21 16:09:50 ]
Ну, і куди ж тебе посилати? А, на фьорд, точно. ;)) Але там холодно, а ти спеку любиш. А так щоб і фьорди, і спека - не буває! Коротше, нєт в жизні щастья :(
Спочатку - кава. Салат - то вже в обід... Вчи тебе, вчи, одні двойки :)
Коко Шанель - у минулому. Тепер - тільки Marina De Bourbon!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-22 23:40:48 ]
«Гаданіе по духáх»
Скажу всю
Духíв з собою не приносити.

Marina De Bourbon це компроміс перед Ніна Річі...
Ну тіпа хочу на фьорди, а поїду в Карпати тоже вроді гори, но... А ти колись любила "Шанель"? Не Знала )
Бренд Шанель то так, було тре шось назвати, але підходяще по легенді. Тепер в тебе принцеська легенда? Не повірю - Тільки Ніна Річі! Стремясь сорвать лишь свое яблоко) http://www.youtube.com/watch?v=USeoyat4yos