ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.11.03 23:42
ясно і зрозуміло що не спасуться всі-всі
і сам я не претендую повірте
бо кінець і наступний початок
чогось-там типу-якщо-б
є незмінним а саме
із небес щось потужно шарахне
а тому вочевидь
люблю обіймаю хочу вірити кожен

Кока Черкаський
2026.11.03 14:53
Нам обіцяли дати світло у четвер,
Та знов щось трапилось, і темно дотепер.
Не можу навіть подивитись марахвон,
Ну а без нього в мене дуже кепський сон!

По марахвону нам говорять все, як є:
Ось-ось Москва вже ка-пі-ту-лює!
Лиш треба два-три тижні

Борис Костиря
2026.11.03 13:42
Я іду і падаю у бруді,
Вирвавшися із пасток цупких,
Потонувши у далекім блуді
І промовах скорих, копітких.
Упаду в траву, як у основу,
У буття, початок і кінець,
У самої вічності промову,
Подолавши бісівський вінець.

Вячеслав Руденко
2026.11.03 10:48
В пітьмі по припічку гасали
Чотири чорні павуки,
Було їм припічку замало
І закороткі держаки.
Шляхи до печі, як дороги,
У невідоме знову звуть.
Вони гасали до знемоги,
В печі гула груднева лють.

Віктор Кучерук
2026.11.03 10:35
Багряний жар листків опалих
Підхопить вітер мимохідь
І, капризуючи помалу,
Вони дзвенітимуть, як мідь.
В танку кружлятимуть допоки
Вітрисько має сили й хист
Робити наскоки і скоки,
Іграти, ніби гармоніст.

Ірина Вовк
2026.11.03 08:44
«ДАНТЕ: ОСТАННІЙ ПОГЛЯД РАВЕННИ»

(драматична містерія в голосах на дві дії)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Данте Аліг'єрі (Майстер) – 56-річний поет-вигнанець, що помирає від малярії.
Голос Флоренції – темна, потворна постать у золотій короні, алегоричний обра

хома дідим
2026.11.02 23:38
щодо творів отих неумисних
несумісних із логікою
непричетних до пошуків істин
чи здаються підробкою
бездоганність між іншим у світі
конкурентний протекціонізм
інсталяцій 3-d графіті
кю-ар-коди повсюди скрізь

Володимир Бойко
2026.11.02 22:38
У москалеві присутній синдром вищості, але відсутній синдром вартості. Найбільша небезпека для цивілізації – дикуни, які вважають себе цивілізованими. Дідька чортом не настрашиш, а путіна Трампом. Основні функції диявола нині виконує путін. Об

Іван Потьомкін
2026.11.02 20:59
Розкажи всім, Конотопе,
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі

Ігор Терен
2026.11.02 20:38
Над світом білим почорніли тучі
і любуватися немає чим...
збувається пророче й неминуче,
пооживали фюрери і дуче
і виїдає очі рідний дим.

ІІ
Одні й останні воїни у полі

Артур Курдіновський
2026.11.02 16:24
Поплач дощем, журливий листопаде!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!

Борис Костиря
2026.11.02 14:31
Тепер він частий гість у цьому місці,
У краю суму, болю і молінь.
Ніхто не подарує добрі вісті,
Мов шлейфи від минулих поколінь.

Схиляються тополі міднодзвонно.
Щось клени прошепочуть у пітьмі.
І спогади, немов сумні ікони,

Вячеслав Руденко
2026.11.02 12:44
Виглядала обрій матіола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»

Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,

В Горова Леся
2026.11.02 12:18
Пальцями тонкими стукав дощ у шибу.
Набридав настирно: може, я зайду?
Рама відчинялась, озивалась рипом,
У нутро впускала віхолу руду.
Засипало мокре листя підвіконня:
Цю ніч роздягалось гілля догола.
Дощ зайшов до хати й оголилась повня —
Лиш тума

Юрій Гундарів
2026.11.02 09:59
Війна привнесла в наше життя нові реалії. Майже щодня відчуваєш подих смерті, адже у будь-яку мить шалений дрон чи ракета можуть зупинити твоє земне буття.
Сьогодні життя і смерть, як ніколи, - поруч. Життєсмерть, як сказав поет…

У День пам'яті помер

Віктор Кучерук
2026.11.02 05:58
З гарячою чашкою кави
В руці я, звільнившись від сну,
Пригадую очі ласкаві
І повну цвітіння весну.
Пригадую співи пташині
І губи солодкі, як мед, -
І ночі небачено сині
Від зблисків хвостатих комет.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Гольдін Сергій

 Літак на Бориспіль (поетична пародія)

А літак відлітав на Бориспіль,
На Бориспіль літак відлітав.
...
Я мовчав, я тихенько зітхав.
...
І дивився услід я – сірома,
...
І завжди мені вітер в лице.

Сергій Гольдін

...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Сергій Гольдін А літак відлітав на Бориспіль


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-26 10:09:19
Переглядів сторінки твору 9963
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Іронічна інша поезія
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 10:59:33 ]
Гут, Валерію!

Проводжалися - випили літру,
Цілий рій в голові - "жу-жу-жу!"
Я уже не ходжу проти вітру -
Я до вітру тепер ходжу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 12:15:20 ]
)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-26 13:58:11 ]
;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-26 12:40:04 ]
Зер гут, Іване! :)

Класне продовження. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-05-26 15:53:44 ]
Доброго дня, Іване!
:-)))))))
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-05-26 15:54:44 ]
Доброго дня, Іване!
:-)))))))
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 12:35:02 ]
Гарно Іван оправив, вибачте, поправив щодо ходіння до вітру. Вище носа, це хороший заклик для автора, хоч і сам його вірш теж гарний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-26 12:40:44 ]
Ярославе, а Ви котрого з авторів маєте на увазі? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 13:32:43 ]
Ясно, що не Вас, а Сергія Гольдіна.))) А сам напрямок пародії - оптимістичний - в принципі схвалюю. Хоч я і не пародіював би такий вірш. Але це - моє суб"єктивне сприйняття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-26 13:40:03 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-05-26 12:42:37 ]
Посміялася від душі - дякую! такий гарний образ ворога вийшов - дай Боже, щоб лиш такі й були))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-26 12:53:01 ]
:) Дякую, Олю! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-05-26 16:35:19 ]
А почему не Бристоль? Было бы не так прозрачно - и словно не об авторе, терпящем такое рассмотрение и популяризацию его творчества, а о ком-то другом.
Рифмы, стоит отметить, хорошие. Это я уже пародии. Борисполь - значит, Борисполь.
Рифмы хорошие - как раз такого же высокого полета фантазии и высочайшей избирательности в результате тщательно проведенной авторской селекции как методе отбора.
Плевки могут понравиться кому-нибудь другому. И анекдот о поручике Ржевском припомнился - не столько о сильном дожде как ветре :)
Далековаты от полонеза Огинского оба произведения.
Я не прочувствовал никакой тоски по родине или местам отбытия наказания, "шабашек", гулянок.
А журавли напомнили о песне, которую раньше приходилась слышать еще тогда, когда Санкт-Петербург назывался Ленинградом. Она была о журавлях и пел ее, по-моему, Марк Бернес.
"А превратились в белых журавлей".
Не знаю, почему, а вся последующая журавлиная тематика меня не трогает. А дед мой слушал - и плакал. А я его тормошил, пытаясь развеселить - и он начинал улыбаться. Причем, как-то виновато. Мужик ведь все-таки, а плакса. Но он был не плаксой. А просто, видимо, вспоминал о чем-то очень больном и близком.
А пародии - это хи-хи и ха-ха.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-26 16:58:42 ]
Ну, Алексій! :) А я вже ледь не повірив, що тобі сподобались рими, а заодно і пародія. :)))

Ан нет, не тут-то было! :)

Так, я у пародії використав і авторські знахідки (а інакше що б то була за пародія?), а заодно і українські прислів'я, такі, як "Бідному ночі мало", "Бідному завжди вітер в очі", "Тихше води, нижче трави" і ще деякі. :)

До речі, полонез Огінського вмію грати на баяні. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-05-26 17:17:06 ]
И стихотворения нужно писать такие, чтобы они доводили читателя (а прежде всего - себя) до таких же глубоких переживаний, как и этот полонез. Или подобные полонезы, мазурки, краковяк и т.п.
А иначе - это не поэзия (это я заявляю и в адрес моего стихотворчества также), а баловство. И, в некотором роде, мания, тяга, гон сродни весеннему, но с другой целью.
Благодарствую. Удач тебе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-27 07:56:48 ]
Алексію, а чому б не довести читача до кольок в животі від сміху пародією (я й сам сміявся, коли писав цю пародію)? Хіба це не все одно, що довести до сліз чи співпереживань? Наприклад, тим же полонезом Огінського ("Прощання з Батьківщиною")? Хто з великих сказав, що (приблизно цитую) великий талант - викликати сльози у читачів, але ще більший - викликати сміх? Хіба ж радіти не краще, аніж тужити? Питання риторичне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-05-27 09:13:42 ]
Я не мастер по части вызывания смеха, но знаю, что смех смеху рознь. Немного смыслю и в юморе. Существует юмор тонкий, а существует и тупой. Примерно так же, как существуют сами по себе красивые бальные танцы и, например, некие топтания и переминания с ноги ногу, с каблука на носок и обратно. Существуют и дергания. И всем при этом смешно. И первым, и вторым - т.е., и тем, кто танцует, и тем, кто потешается. Если это - цель, то, пожалуйста, танцуйте пародии и дальше. Я же не против. Вольному - воля.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-05-27 09:22:23 ]
Уточню:
- танцующим свои топтания может быть не смешно, а просто интересно и приятно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-27 09:37:56 ]
;))) Как одену портупею, все тупею и тупею. :))) Алексію, бачу, пора вже на твої коаентарі пародії писати, настільки вони мене тішать і веселять. :) До речі, у мене вже є такий досвід з коментарем Марини Єщенко. І, що ще цікавіше, хтось навіть взяв його собі у ЖЖ, щоправда, з дотриманням авторських прав (тобто вказавши один з моїх псевдонімів :) ). Отже, читачам подобається мій гумор, незалежно від того, наскільки він тонкий чи товстий. :)))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-05-27 09:46:14 ]
"Всякому городу нрав и права;
Всяка имеет свой ум голова;
Всякому сердцу своя есть любовь,
Всякому горлу свой есть вкус каков,
А мне одна только в свете дума,
А мне одно только нейдет с ума."
(с) Г.С.Сковорода.