"Сутінки вечірні".
Особисто для мене виникає питання - а після яких інших сутінок "день останній промінь посила", бо я відчуваю акцент, яким характеризується прикметник.
Але це не зауваження, а а практично дрібниця. Заради красоти поетичного рядка можна піти на такі рокіровки.
Милозвучність.
"Думками лину в простори осінні". Приблизно та ж сама картина плюс збіг приголосних. А чому не "Я лину думою у простори осінні"? Хіба погано?
"Повіки" - не дуже точний прислівник, бо існує майже такий самий, але значно кращий.
"Тулив" як дієслово і дія - це щось, мабуть, не дуже поетичне і ліричне. Зазвичай тулять або не тулять горбатого до стінки, а тут інша ситуація.

А вірш нормальний. А Ви англійською не віршуєте?

З повагою,
Г.С.

Дякую ,Гаррі, за ваші коментарі. Хотілося б підкреслити, що варто увійти в основу вірша і тоді можна краще розуміти автора. От мені видалася дуже дивна ваша заувага щодо початку мого вірша. Чому вам виглядає дивним чи не таким як треба,опис вечірньюї пори який я намалювала?

Сутеніє, кінчається день і блякне денний світлий промінь. Чому " думками лину" а не "я лину думою"?
У вас одна дума , у мене багато думок! В чому проблема? Просто інший вислів авторів. Щодо "повіки" мені подобається, бо це слово звучить сильніше ніж "ніколи". Дивно кінчаєте свій коментар_ невже ж тільки горбатого тулять до стіни? А дитину мати не тулить до свого серця?
Ні, англійською я не віршую. Ця мова для мене чужа, хоч і розмовляю нею плавно.