На День Матері


Ось зачепилося проміннячко за гілку,
Тут колихнулося на ній в останній раз,
Та й заховалося, зігнавши з квітки бджілку,
Лишило темряву минулих снів для нас.

Приснилося. Прийшла і обняла рідненька
Матусенька моя, ще й хлібчик принесла,
Водою змочений, в тарілці цукру жменька,
Сама ж з краєчку біля мене прилягла.

Мені так тепло й любо у її обіймах,
І полилася казка тих чарівних див,
Коли спалив Телесик злющу відьму в пасмах
Й на крилах гусочки до мами прилетів.


Одна за одною казки із уст летіли ,
А я просила ,- мамочко, ну ще одну.
Слова матусені вже сенсу не робили,
Бо присипляли не мене, її до сну.

Здавалося б, усе в житті зараз віддала,
Щоб хоч ще раз в той час дитинства полетіть
Відчути ту любов, яка не помирала,
А гріла ласкою не спинених століть.