ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.28 21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

До зенітів щоденних висот,
У сліпучому образі диска -
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

С М
2026.04.27 20:50
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно

Немає часу любити, і себе розкрити

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно

Охмуд Песецький
2026.04.27 16:08
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги 
колись молодої води.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Женя Бурштинова / Вірші

 Стрибок у поети




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-06-16 15:01:38
Переглядів сторінки твору 8174
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.823 / 5.5  (4.789 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Поезія фентезі
Автор востаннє на сайті 2013.12.23 23:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-16 15:10:45 ]
На мою думку, жінці зовсім не треба підстрибувати, щоб "сягнути" чоловіка. Мені подобається один індійський фільм, де чоловік високий, а жінка - низенька і щоб поцілувати коханого, вона стає на стільчик... Один ось такий ніжний момент запам'ятався, а все інше забулося. Значить у цьому щось є...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-16 15:27:38 ]
Множество самых поэтически неудачных рифм сочетаются с таким именем существительным как "тело".
Тело - хотело,
Тело - улетело, пролетело.
Тело - дело, дело - смело.
Не отстают и:
Лавки - аватарки, повагу - увагу, плечима - очима. Изумительные рифмы.
И вообще - все хорошо, прекрасная маркиза, все хорошо, все ха-ра-шо (с).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нико Ширяев (Л.П./М.К.) [ 2011-06-16 15:29:59 ]
Женя, Вы нас пугаете такими стихами! Судя по фотке, вашу лирическую героиню нужно хорошенько поцеловать - и она разом опринцессится, мигом остепенится. Не скакать же среди поэтов весь век!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-16 15:38:03 ]
Алексію, це ж стиль ЖЕНІ БУРШТИНОВОЇ, яка сама ж і сміється над 5.25 і 5.5. Я не поет і не стрибаю в поети, я тільки римую думки. Як сказав один мудрець " Рими іноді слугують милицями недолугим думкам".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-16 15:51:45 ]
Я Вас почему-то представляю в белой пачке, на стройных ножках балерины. Чувственная к страстным поцелуям шея утопает в аккуратном жабо.
Не разрушайте этот незримый образ и не говорите, что стихотворения Вы набиваете на обычнейшей клавиатуре ПК, синклера (как у меня) или смартфона как у многих. Мне кажется, что тексты, набиваемые Вами, слетают едва ли не со струн поэтических арф.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-16 15:42:37 ]
Да, Нико, один поцелуй и Женя - поэт, а лягушка - царевна. Но кому из них он достанется, вот вопрос?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-06-16 16:14:14 ]
О! Він і вона! Це та ще дилема!

Але він і вона - це й кардинально різні світи...
І в кожному свої цінності... :(

Миті взаємопроникнення спочатку нагадують секс, а потім "людяність"?
І "Людяність" поєднує ці два світи...

І насправді важко лише чоловікам - стрибати і стрибати вгору, а Прекрасні лише підіймають вище й вище суконку, як планку?

Як планку для його палаючого погляду, в якому відбитком - лише Вона! Недарма краса - жіночого роду!
Як все не просто... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-06-16 16:26:13 ]
Відчайдушна сміливість, Жень! І винахідливість, і наполегливість - це все має "воздатися" сторицею!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-16 17:12:36 ]
Іванку, хто не ризикує, той не п'є шампанського... з тим, хто володіє чудодійним поцілунком. Але, напевне, я все ж перестаралася і не буде ні шампанського, ні поцілунку. Та, нехай все дістається аватарці, не все ж від неї забирати...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-06-16 17:17:39 ]

Ну що ви, Женю, відтиски на шпальтах із піску недовговічні.
Багато хто злітає звідси просто в небо, що таким коріння...
О так, для ангелів, які розбилися колись, картини ці трагічні,
та був би сад, птахи, і їхні співи, і жінки, що неосяжні, й кожним тілом символічні...
Й було би розуміння їх, і повернеться вміння...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-06-16 17:25:49 ]


А поцілунки, і обійми - це минає,
хоча і вічне, наче сни діброви?
Вона і він колись були тут... Жовтий шурхіт
як перифраз любовної розмови...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-16 17:48:14 ]
І ти не ти, і я не я,
Слова і вчинки - все так символічно,
І, остаточно, жаль, та все ж -
Те, що з піску
не може бути вічно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-06-16 18:31:56 ]
Спортивно-поетичний альпінізм? Боюсь, одним поцілунком не обійтись....
Угору не дерись,
бо буде, як колись:
важкенька щастя вись...
Та не журись!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-16 18:53:37 ]
Та я не дерусь, скоріше задираюсь, та й після стрибка - приземлення і не завжди на рівні ноги.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-06-16 19:04:25 ]
Я подивився на конкурс і тему вірша - все правильно , тут і гумор і фентезі. Мені сподобалося. Залишився невідомим поет, до якого треба перескочити через жердину висотою у "6" балів:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-16 19:27:20 ]
А мені сумно, Володь, я в черговий раз образила когось. Ну, не тим, що тут є, було ще щось. В фільмі Оксани Байрак "Жіноча інтуїція" одна маленька дівчинка запитує тата : " І чому ми завжди ображаємо тих, хто нам подобається". Там, звичайно, було "любимо, а не подобається", але це тут недоречне. Ну, не працює в мене жіноча інтуїція. Напевне, ще занадто болить, ота "важкенька вись" про яку писав Михайло, він мене знає ще до Жені, йому видніше.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-06-16 19:43:14 ]
А, якщо Женя спробує бути собою без отаких дитячих віршиків невідомо про шо?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-16 20:11:31 ]
Дитячість - це діагноз, невиліковний, я в такій сфері працюю, що й канікули не рятують.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-06-17 02:17:40 ]
Бувайте, Женю. Колись я намагалась розрадити одну поетку на ПМ, котра писала в схожому руслі. Виявилося, то стиль такий. От лише долю вона собі по віршах виписала. Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-06-16 20:13:54 ]
А Женя і так - є сама собою. Дитячі "віршики" може писати чиста душа.
"Важкенька вись"- це, приміром, рвати на витянуті руки вишні(абрикоси, що-небудь): дертися вгору та вгору, що аж руки втомлюються... А от рвати ті ж ягоди на рівні грудей - цілком прийнятно. Не можна за приманливим жаданим (навіть необхідним) витягуватись у неприродніх вихилясах!
Іноді до того чи іншого просто треба "дорости"...