ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
* * *
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
Не все йтиме так як бажав би (The Rolling Stones)
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
* * *
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
Такий характер
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
* * *
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
...Господь молиться
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
***
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
Колона на Бабин Яр
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Думки про нездале – 4
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса і сірість
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
***
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк

Євген Федчук
2025.09.28 19:18
Про Куликовську битву 1380 року
Син увечері прийшов та й спитав у тата:
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби

Віктор Насипаний
2025.09.28 18:33
Ми з тобою (пісня)
Так буває чомусь не раз –
У житті ми то вниз, то вгору.
І важливо завжди якраз,
Щоби був хтось надійний поруч.
---------------
Скільки доля відмірить путь?
Не страшить ні печаль, ні старість.
Коли двоє життям ідуть,

С М
2025.09.28 16:19
Хмарний день (The Jimi Hendrix Experience)
чуєш а ну глянь за вікно а що діється
о слухай та дощ
надворі дощить ото маєш
а не морочся тим
все буде собі якось іще
настає щось прекрасне тямиш
кайфуй собі у похмурий день
ей ей я чув тебе друзяко падай кайфуй
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Женя Бурштинова / Вірші

 Стрибок у поети
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-06-16 15:01:38
Переглядів сторінки твору 7830
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.823 / 5.5  (4.789 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Поезія фентезі
Автор востаннє на сайті 2013.12.23 23:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-16 15:10:45 ]
На мою думку, жінці зовсім не треба підстрибувати, щоб "сягнути" чоловіка. Мені подобається один індійський фільм, де чоловік високий, а жінка - низенька і щоб поцілувати коханого, вона стає на стільчик... Один ось такий ніжний момент запам'ятався, а все інше забулося. Значить у цьому щось є...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-16 15:27:38 ]
Множество самых поэтически неудачных рифм сочетаются с таким именем существительным как "тело".
Тело - хотело,
Тело - улетело, пролетело.
Тело - дело, дело - смело.
Не отстают и:
Лавки - аватарки, повагу - увагу, плечима - очима. Изумительные рифмы.
И вообще - все хорошо, прекрасная маркиза, все хорошо, все ха-ра-шо (с).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нико Ширяев (Л.П./М.К.) [ 2011-06-16 15:29:59 ]
Женя, Вы нас пугаете такими стихами! Судя по фотке, вашу лирическую героиню нужно хорошенько поцеловать - и она разом опринцессится, мигом остепенится. Не скакать же среди поэтов весь век!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-16 15:38:03 ]
Алексію, це ж стиль ЖЕНІ БУРШТИНОВОЇ, яка сама ж і сміється над 5.25 і 5.5. Я не поет і не стрибаю в поети, я тільки римую думки. Як сказав один мудрець " Рими іноді слугують милицями недолугим думкам".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-16 15:51:45 ]
Я Вас почему-то представляю в белой пачке, на стройных ножках балерины. Чувственная к страстным поцелуям шея утопает в аккуратном жабо.
Не разрушайте этот незримый образ и не говорите, что стихотворения Вы набиваете на обычнейшей клавиатуре ПК, синклера (как у меня) или смартфона как у многих. Мне кажется, что тексты, набиваемые Вами, слетают едва ли не со струн поэтических арф.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-16 15:42:37 ]
Да, Нико, один поцелуй и Женя - поэт, а лягушка - царевна. Но кому из них он достанется, вот вопрос?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-06-16 16:14:14 ]
О! Він і вона! Це та ще дилема!

Але він і вона - це й кардинально різні світи...
І в кожному свої цінності... :(

Миті взаємопроникнення спочатку нагадують секс, а потім "людяність"?
І "Людяність" поєднує ці два світи...

І насправді важко лише чоловікам - стрибати і стрибати вгору, а Прекрасні лише підіймають вище й вище суконку, як планку?

Як планку для його палаючого погляду, в якому відбитком - лише Вона! Недарма краса - жіночого роду!
Як все не просто... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-06-16 16:26:13 ]
Відчайдушна сміливість, Жень! І винахідливість, і наполегливість - це все має "воздатися" сторицею!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-16 17:12:36 ]
Іванку, хто не ризикує, той не п'є шампанського... з тим, хто володіє чудодійним поцілунком. Але, напевне, я все ж перестаралася і не буде ні шампанського, ні поцілунку. Та, нехай все дістається аватарці, не все ж від неї забирати...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-06-16 17:17:39 ]

Ну що ви, Женю, відтиски на шпальтах із піску недовговічні.
Багато хто злітає звідси просто в небо, що таким коріння...
О так, для ангелів, які розбилися колись, картини ці трагічні,
та був би сад, птахи, і їхні співи, і жінки, що неосяжні, й кожним тілом символічні...
Й було би розуміння їх, і повернеться вміння...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-06-16 17:25:49 ]


А поцілунки, і обійми - це минає,
хоча і вічне, наче сни діброви?
Вона і він колись були тут... Жовтий шурхіт
як перифраз любовної розмови...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-16 17:48:14 ]
І ти не ти, і я не я,
Слова і вчинки - все так символічно,
І, остаточно, жаль, та все ж -
Те, що з піску
не може бути вічно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-06-16 18:31:56 ]
Спортивно-поетичний альпінізм? Боюсь, одним поцілунком не обійтись....
Угору не дерись,
бо буде, як колись:
важкенька щастя вись...
Та не журись!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-16 18:53:37 ]
Та я не дерусь, скоріше задираюсь, та й після стрибка - приземлення і не завжди на рівні ноги.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-06-16 19:04:25 ]
Я подивився на конкурс і тему вірша - все правильно , тут і гумор і фентезі. Мені сподобалося. Залишився невідомим поет, до якого треба перескочити через жердину висотою у "6" балів:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-16 19:27:20 ]
А мені сумно, Володь, я в черговий раз образила когось. Ну, не тим, що тут є, було ще щось. В фільмі Оксани Байрак "Жіноча інтуїція" одна маленька дівчинка запитує тата : " І чому ми завжди ображаємо тих, хто нам подобається". Там, звичайно, було "любимо, а не подобається", але це тут недоречне. Ну, не працює в мене жіноча інтуїція. Напевне, ще занадто болить, ота "важкенька вись" про яку писав Михайло, він мене знає ще до Жені, йому видніше.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-06-16 19:43:14 ]
А, якщо Женя спробує бути собою без отаких дитячих віршиків невідомо про шо?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-16 20:11:31 ]
Дитячість - це діагноз, невиліковний, я в такій сфері працюю, що й канікули не рятують.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-06-17 02:17:40 ]
Бувайте, Женю. Колись я намагалась розрадити одну поетку на ПМ, котра писала в схожому руслі. Виявилося, то стиль такий. От лише долю вона собі по віршах виписала. Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-06-16 20:13:54 ]
А Женя і так - є сама собою. Дитячі "віршики" може писати чиста душа.
"Важкенька вись"- це, приміром, рвати на витянуті руки вишні(абрикоси, що-небудь): дертися вгору та вгору, що аж руки втомлюються... А от рвати ті ж ягоди на рівні грудей - цілком прийнятно. Не можна за приманливим жаданим (навіть необхідним) витягуватись у неприродніх вихилясах!
Іноді до того чи іншого просто треба "дорости"...