Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.10
06:15
Весна несе не лиш турботи,
Є й задоволень аж надмір, -
Уже в саду кипить робота
І впорядковується двір.
Минає млявість безнастанна,
Коли біліє довго день, -
Весна-красна, як горда панна,
На чистоту й порядок жде.
Є й задоволень аж надмір, -
Уже в саду кипить робота
І впорядковується двір.
Минає млявість безнастанна,
Коли біліє довго день, -
Весна-красна, як горда панна,
На чистоту й порядок жде.
2026.03.09
22:56
Закоханими у себе бувають не лише політики.
Люби себе і хай тебе ревнують.
Якщо любов нерозділена, розділи її із собою.
Люби себе та не залюблюй.
У любові до себе, коханого, він позбувся усіх конкурентів.
Багато любові в одному тілі виявило
2026.03.09
22:03
Садки вишневі рідної Вкраїни
Такі прозорі, росяні, сумні.
А очі! очі! – ночі горобині...
Тому так завжди хочеться мені
Вдивлятись довше в їх тривожну вроду,
Яку тримає на одній нозі
Лелека, що живе побіля броду,
Й Чумацький Шлях, д
Такі прозорі, росяні, сумні.
А очі! очі! – ночі горобині...
Тому так завжди хочеться мені
Вдивлятись довше в їх тривожну вроду,
Яку тримає на одній нозі
Лелека, що живе побіля броду,
Й Чумацький Шлях, д
2026.03.09
19:49
Не кличу смерть, хоч бачити заважко,
Як мудрий просить хліба у нездар,
Як істина — немов безмовна пташка,
А в мікрофонах — галас і обман.
Як правота стає простим товаром,
Де цінник ліпить вищий капітал.
Як ницість, обізвавшись чистим даром,
Як мудрий просить хліба у нездар,
Як істина — немов безмовна пташка,
А в мікрофонах — галас і обман.
Як правота стає простим товаром,
Де цінник ліпить вищий капітал.
Як ницість, обізвавшись чистим даром,
2026.03.09
16:25
Весна - велика вільна витівниця!
Виблискує, всміхається вона...
Вигадує веселоньку, водицю...
Втрачає владу вогняна війна!
Веселі візеруночки вітражні...
Відродження... Вулкане, відпочинь!
Володарює вітерець відважний -
Виблискує, всміхається вона...
Вигадує веселоньку, водицю...
Втрачає владу вогняна війна!
Веселі візеруночки вітражні...
Відродження... Вулкане, відпочинь!
Володарює вітерець відважний -
2026.03.09
15:59
Коротке наше літо промайнуло,
Відпестило спекотне і барвисте.
На квітниках побачень наших вулиць
Лежить фатальним шаром жовте листя.
Ні вітер, ані дощ змінить безсилі
Безрадісний пейзаж, тепер постійний.
Кохання наше знудил
Відпестило спекотне і барвисте.
На квітниках побачень наших вулиць
Лежить фатальним шаром жовте листя.
Ні вітер, ані дощ змінить безсилі
Безрадісний пейзаж, тепер постійний.
Кохання наше знудил
2026.03.09
12:43
Він не просто поет, не лише малював олівцем,
Бо розірвану душу народу в рядки перелив
Із кріпацького стану, з обпеченим сонцем лицем,
Він для цілого світу глибинну Вкраїну відкрив.
І Тарасове слово гостріше, як лезо, - то сталь,
Що кайдани іржаві с
Бо розірвану душу народу в рядки перелив
Із кріпацького стану, з обпеченим сонцем лицем,
Він для цілого світу глибинну Вкраїну відкрив.
І Тарасове слово гостріше, як лезо, - то сталь,
Що кайдани іржаві с
2026.03.09
12:26
І
Як би появитися мені
хоч би невидимкою у гості
до моєї ранньої рідні?
Заглядаючи із високості,
це можливо, певно, по війні
і не за столом, а на погості.
Як би появитися мені
хоч би невидимкою у гості
до моєї ранньої рідні?
Заглядаючи із високості,
це можливо, певно, по війні
і не за столом, а на погості.
2026.03.09
11:54
Шевченко - НАШ.
І цей НАШ складається з мільйонів МІЙ.
Присутність великого Кобзаря особливо відчутна сьогодні, коли наша багатостраждальна земля здригається під ракетними ударами московитських варварів…
Тарас - поруч.
Він, як і завжди, - на передовій
2026.03.09
10:07
Невже я цього літа не відчую
Й воно пролине, ніби буревій?
Я хочу зустрічати серце бурі
Та їздити на блискавці кривій.
Невже пролинуть пристрасті та струси
Удалині, як марево степів?
І упадуть, немов сміливі Стуси,
Й воно пролине, ніби буревій?
Я хочу зустрічати серце бурі
Та їздити на блискавці кривій.
Невже пролинуть пристрасті та струси
Удалині, як марево степів?
І упадуть, немов сміливі Стуси,
2026.03.09
09:25
Борис Ласкін (1914-1983)
Броня міцна, і танки наші бистрі,
і наш народ готовий до борні:
стають у стрій Країни Рад танкісти –
своїй Вітчизні віддані сини!
Із гуркотом, у лавах без прогалин,
Броня міцна, і танки наші бистрі,
і наш народ готовий до борні:
стають у стрій Країни Рад танкісти –
своїй Вітчизні віддані сини!
Із гуркотом, у лавах без прогалин,
2026.03.09
08:36
В небесній черемсі, така чепурна,
журавка кружляє над звивистим плаєм.
У світлу кватирку проникла весна —
із сонячним зайчиком в піжмурки грає.
Нарешті діждалися, милий, тепла —
у копанці зникли холодні крижини
і пісня чудова на вістрі стебла
журавка кружляє над звивистим плаєм.
У світлу кватирку проникла весна —
із сонячним зайчиком в піжмурки грає.
Нарешті діждалися, милий, тепла —
у копанці зникли холодні крижини
і пісня чудова на вістрі стебла
2026.03.09
07:04
Серед лугу у копиці
Заховалася лисиця
І дрімала безтурботно
В ній красунечка самотня,
Поки ввечері з-за гаю
Не з'явивсь з візком хазяїн,
І відразу, ненароком
Наполохав лежебоку,
Заховалася лисиця
І дрімала безтурботно
В ній красунечка самотня,
Поки ввечері з-за гаю
Не з'явивсь з візком хазяїн,
І відразу, ненароком
Наполохав лежебоку,
2026.03.08
16:08
Наснись мені, кохана мамо,
Хоча б словечком обізвись…
Уже лелеки за морями
Полинули в холодну вись.
Погомони зі мною, рідна,
І розкажи, як далі жить,
І що тобі із неба видно,
Хоча б словечком обізвись…
Уже лелеки за морями
Полинули в холодну вись.
Погомони зі мною, рідна,
І розкажи, як далі жить,
І що тобі із неба видно,
2026.03.08
15:58
Сидять діди, розмовляють, згадують минуле.
Як воно в молоді роки гарно жити було.
Старий Кіндрат про Союз той тільки і торочить,
Чи молодість, чи порядки повернути хоче,
Які були при Союзі. Отож не змовкає:
- А я, хлопці, уже в котрий раз сказати ма
Як воно в молоді роки гарно жити було.
Старий Кіндрат про Союз той тільки і торочить,
Чи молодість, чи порядки повернути хоче,
Які були при Союзі. Отож не змовкає:
- А я, хлопці, уже в котрий раз сказати ма
2026.03.08
14:49
Зима пішла, весна надходить,
Лайно з-під снігу дружно сходить
І радує неабиЯк
Палких любителів собак.
Радійте, песики і сучки –
На світ явились ваші «кучки».
Собаколюбам не до того…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Лайно з-під снігу дружно сходить
І радує неабиЯк
Палких любителів собак.
Радійте, песики і сучки –
На світ явились ваші «кучки».
Собаколюбам не до того…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2024.11.26
2024.05.17
2023.04.01
2022.03.19
2022.01.12
2021.12.22
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Іншомовна поезія
Beheading smacks
I.
The last of rays is on his deathbed,
a slab of fired clay. He grasps a move
with shady lungs to breathe in vespers.
When drapes are down, find forty winks, a trove.
Not in the well-locked doors, in God we trust.
Your yesterday choked throats with spirits.
To dry, it wanders in the palate sky.
Reached bottle-bottomed height? Just seal it!
In bays of truth Death bathes eventides
where darkness hardens, wears the moonlight crust.
II.
A naked square, dressed in the rabble,
is hungry for the drum-roll wafted sign.
The law and order judges scrabbled
for every eye on chopped-with-ax could dine,
track bumps of rolling head, and size a fluke.
The corpse with soul in heels still staggers,
weaves nothing but the cradled shade in steps.
Profanity is cast in saggers,
space-eating shouters, who wall echoes’ depth.
Humiliation fades in fumed rebuke.
III.
Beheading falls on headsman shoulders.
He rolls his sleeves up; fingers on the edge.
Before the strike, brief calmness smolders
for hands will lift the thin end of the wedge
to kill rehearsals of mob reproofs.
When timeless phoenix, fined to ashes,
revived in pain to browse genera trees,
heaves into sight where death rehashes,
all dead-to-be in mindless shivaree
meet their guard with wings and brute on hooves.
IV.
Throng-deep seclusion hangs, the armor,
while bridled lips prompt eyes to live a lie.
When under-bladed world gets warmer,
the moment calls for love that never dies,
slakes flames of hell, and cries in nailed knells.
Iconoclastic hands are gory.
You held the right on holy words and swore
with passion and contagious roaring
to be precise in your chop-headed chore
while Heaven offers its roof... and quells.
V.
Thoughts pumped through veins. Lungs fell right after
the loss of airflow followed by a blow,
the cuff on melting crowd and drafter
of, bogged in gapping and the afterglow,
cerise and tepid, demise archive.
It’s hard to see soul scars when heart beats
and even harder to remain in dreams,
glaze skies with pupils, at the white heat
defeat all fears and release some steam.
The moment squeezes love out of life.
VI.
News burns on tongues, gives smoke to rumors
to make adjustments when fresh blood cools down.
A headless trunk with gallows humor
hangs rules on order and leaves the town.
Main belfry spits out unnerving bells.
The hums lose echoes to grip walls tightly,
to cool in sweat and cupolas of throats.
They dress up face in bleakness straightly
to tune up larynx and suppress old gloats.
Thoughts, locked in circles, stick to their cells.
June 15, 2011
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Beheading smacks
I.The last of rays is on his deathbed,
a slab of fired clay. He grasps a move
with shady lungs to breathe in vespers.
When drapes are down, find forty winks, a trove.
Not in the well-locked doors, in God we trust.
Your yesterday choked throats with spirits.
To dry, it wanders in the palate sky.
Reached bottle-bottomed height? Just seal it!
In bays of truth Death bathes eventides
where darkness hardens, wears the moonlight crust.
II.
A naked square, dressed in the rabble,
is hungry for the drum-roll wafted sign.
The law and order judges scrabbled
for every eye on chopped-with-ax could dine,
track bumps of rolling head, and size a fluke.
The corpse with soul in heels still staggers,
weaves nothing but the cradled shade in steps.
Profanity is cast in saggers,
space-eating shouters, who wall echoes’ depth.
Humiliation fades in fumed rebuke.
III.
Beheading falls on headsman shoulders.
He rolls his sleeves up; fingers on the edge.
Before the strike, brief calmness smolders
for hands will lift the thin end of the wedge
to kill rehearsals of mob reproofs.
When timeless phoenix, fined to ashes,
revived in pain to browse genera trees,
heaves into sight where death rehashes,
all dead-to-be in mindless shivaree
meet their guard with wings and brute on hooves.
IV.
Throng-deep seclusion hangs, the armor,
while bridled lips prompt eyes to live a lie.
When under-bladed world gets warmer,
the moment calls for love that never dies,
slakes flames of hell, and cries in nailed knells.
Iconoclastic hands are gory.
You held the right on holy words and swore
with passion and contagious roaring
to be precise in your chop-headed chore
while Heaven offers its roof... and quells.
V.
Thoughts pumped through veins. Lungs fell right after
the loss of airflow followed by a blow,
the cuff on melting crowd and drafter
of, bogged in gapping and the afterglow,
cerise and tepid, demise archive.
It’s hard to see soul scars when heart beats
and even harder to remain in dreams,
glaze skies with pupils, at the white heat
defeat all fears and release some steam.
The moment squeezes love out of life.
VI.
News burns on tongues, gives smoke to rumors
to make adjustments when fresh blood cools down.
A headless trunk with gallows humor
hangs rules on order and leaves the town.
Main belfry spits out unnerving bells.
The hums lose echoes to grip walls tightly,
to cool in sweat and cupolas of throats.
They dress up face in bleakness straightly
to tune up larynx and suppress old gloats.
Thoughts, locked in circles, stick to their cells.
June 15, 2011
Дещо вільний переклад ось цієї штукенції:
http://stihi.ru/2011/03/14/9439
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
