Із Володимира Висоцького

Авжеж, ми жити разом не змогли би,
і що пішла - все правильно, ну що ж.
А за вітання з святами - спасибі,
і за привіти дякую також.

А за харчі скажу тобі: напевно,
в твого нового - теж не зайвий гріш.
Тож яблука та сало - це даремно,
хіба - цигарки, інше все облиш.

Й не треба, не пиши мені про верби
й засаджену береками межу, -
у нас такі тут лісові резерви,
що зовсім по тополям не тужу.

Ти пишеш про нову кінокартину,
що скрізь збирає тищі біля кас;
але і тут народу - до загину,
й кіно буває навіть і у нас.

Все, поки наглядач не причепився,
закінчую. Щастить тобі нехай...
Михайло, твій колишній кровопивця.
...А знаєш що, Маріє, - приїжджай!

(2009)

*** ОРИГИНАЛ ***

Давно я понял: жить мы не смогли бы,
И что ушла - все правильно, клянусь, -
А за поклоны к праздникам - спасибо,
И за приветы тоже не сержусь.

А зря заботишься, хотя и пишешь - муж, но,
Как видно, он тебя не балует грошом, -
Так что, скажу за яблоки - не нужно,
А вот за курево и водку - хорошо.

Ты не пиши мне про березы, вербы -
Прошу Христом, не то я враз усну, -
Ведь здесь растут такие, Маша, кедры,
Что вовсе не скучаю за сосну!

Ты пишешь мне про кинофильм «Дорога»
И что народу - тыщами у касс, -
Но ты учти - людей здесь тоже много
И что кино бывает и у нас.

Ну в общем ладно - надзиратель злится,
И я кончаю, - ну всего, бывай!
Твой бывший муж, твой бывший кровопийца.
...А знаешь, Маша, знаешь, - приезжай!