ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Катерина Савельєва
2026.10.03 17:05
Ховаючи свої веснянi роси,
Блукаючи у лабiринтi сну,
Душа губила свої довгi коси
I випадково вiднайшла луну.

Гудуть навколо голосами оси
Та свою ложку меду облизну.
З усiх сторiн летять чутки, доноси

Борис Костиря
2026.10.03 13:57
Коли ж відбудеться отой стрибок,
Що рівновагу зірве і порушить?
Розплутається бісівський клубок,
І розвінчається мораль дворушна.
Замість мистецтва ницість і лубок
Панують, наче пісня дроворуба.

Пишу, пишу життя, немов роман,

Іван Потьомкін
2026.10.03 13:29
Одна хмара – за Йордан,
Друга на Єгипет.
Хай і сусідським деревам
Буде що напитись.
Хай і в них росте трава
Тричі на покоси...
Господь Бог не забува
Хто помочі просить.

С М
2026.10.03 12:50
як у дитини печалі дрібні
усе, що захочеш, я куплю тобі
грай кокетку, та знай мила все ж
між рук мені, легко, не утечеш
навіть коні не відтягнуть мене
шалені коні не відтягнуть мене

я помічав твій біль неясний

Тетяна Левицька
2026.10.03 12:33
Рядки лягають на папір
легким курсивом,
творю з думок чутливий вірш
у ніч вразливу.
Заповнюю шрифтами лист,
тло порожнечі —
цвяхами у блокнот вп'ялись
сюжети речень.

Ірина Вовк
2026.10.03 10:17
КАРЛ БРЮЛЛОВ: полотно «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ» або «…остання мить ПОМПЕЇ…» …І в цю останню, найстрашнішу хвилину Помпеї перестали бути містом окремих людей. Вулкан за мить змив різницю між золотом патриціїв і лахміттям бідняків, між вірою в Христа та с

Мирон Шагало
2026.10.03 09:42
Вже тиша в саду цвіткунами сюрчить,
в павутинці сріблястій — зупинена мить,
вже втому шепоче вечірня зоря
і мене милота обіймає твоя.

А завтра вже бабине літо — привіт! —
буйнобарвного світла крізь місто політ.
І знов ми відчиним для казки вікно,

Віктор Кучерук
2026.10.03 06:17
Давай поговоримо чесно і щиро
Про те, що найбільше хвилює обох:
Чому в дні прийдешні втрачаємо віру
І де у мовчанні ховається Бог?
Можливо, Всевишній втомився від криків
Та наших шалених і злих молитов, -
Чи, може, не бачить крізь темряву віку
Тих

Артур Курдіновський
2026.10.03 00:51
Ми одне від одного далеко.
Сон змінився на ранковий крах.
Ти очолюєш бібліотеку
Кращу за усі - на Небесах.

Дивиться на місто біла хмара,
І спостерігає добрий Бог,
Як старанно пишеш формуляри

В Горова Леся
2026.10.02 21:55
Ще не торкнула сивина осіння
Брюнета-осокора темних скронь ,
Рудої вільхи не горить вогонь
І соковиті під вербою тіні.
Смиренне у прощальнім омовінні
Росою, що тримається до півдня,
Стихає літо в царині осонь.

хома дідим
2026.10.02 21:13
гуляє вася
пожувавши тирси
а що ото лишається робити
йому
життя зужита пісня
звісна
слова ті й самі із тих самих літер
він випив би

Володимир Мацуцький
2026.10.02 20:34
Свобода як усвідомлення неминучості («Пробудження») У вірші [«Добрий Кабанчик»] Володимира Мацуцького філософський підтекст свободи є центральним стрижнем усього твору. Попри «дитячу» форму казки про тварин, автор порушує глибокі екзистенційні питання,

Ольга Садкова
2026.10.02 20:19
У садочку світлячки
сяють, ніби зірочки.

Я їх кілька вніс у хату.
«Подивись, — гукаю, — тату!»

А у жменьці лиш жучки.
Де поділись світлячки?

Вячеслав Руденко
2026.10.02 16:50
Оброблений канвою золотою,
Тримав він лише тишу до пори,
У зорях марився корою під горою,
Здіймаючись у церкві на хори!

У норові доконаних івентів,
Де попід небом парить Кант нудний,
Облудний розум пестив компліментом,

Борис Костиря
2026.10.02 13:39
Я відчуваю борг святий, несплатний
Перед полями і перед людьми.
Я - ніби лицар у залізних латах,
Вкриваю вічність сильними грудьми.
Я світові явлю слова закриті,
Слова, заховані у тайниках,
Слова, що небесами оповиті
Там, де ширяє нескоримий птах.

Тетяна Левицька
2026.10.02 10:34
Не знаю, чи кохав мене завжди,
чи розважався у жазі нестримній,
спиваючи із губ моїх меди,
солодкі, наче ночі лебедині.
Напевно, хто б там що не говорив,
для тебе я була палким натхненням,
веселкою посеред теплих злив,
п'янким дурманом, сло
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Ілініч (1981) / Вірші

 Сієста

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-26 14:02:24
Переглядів сторінки твору 13417
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.676 / 5.5  (4.842 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 4.586 / 5.5  (4.763 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.07.27 14:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-26 15:24:25 ]
Дуже гарна поезія, незважаючи на незначні нюанси.
-читати вигадливий шрифт. Шрифт набирають, відливають, утилізують, але навряд чи читають. Шифр читають чи розкодовують, але це різні речі.
-остигнуть не цілком -правильна і набожна пані. Є -захолонуть або -застигнуть, це вже як коли і кому. Але текст саме поезія.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-07-26 15:59:12 ]
Дякую.

А щодо нюансів, то не поділяю Ваших міркувань:
1. Шрифт - це не тільки певний комплект друкарських літер, а й відбитки їх на папері (Великий тлумачний сдовник УМ, с.1631), тобто літери. За Вашою логікою виходить, що читати літери не можна, а їх можна лише бачити чи писати?

2. Остигнути - док. вид від остигати - "віддаючи тепло, поступово ставати холодним, холонути" (Там само, с. 863), тобто слово таке існує, означає саме те, що позначає тут, і є повноправним синонімом до запропонованого Вами "холонути".

Отож "не бійтесь заглядати у словник" ))))).


З усією моєю повагою до Вас мушу зазначити, що, на жаль, пуризм у мові - явище украй негативне, надто якщо йдеться про поезію. Не треба плутати поширене вживання із допустимим.

Повторю: з винятковою повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-26 16:15:10 ]
Дещо похитнуло мої думки, але тимчасово. З -читати шрифт залишаюсь при своїй думці, але з лінгвістами чи філологами не сперечаюсь, визнаючи їх першість.
З -пуризм не все однозначно, це кажуть навіть німці з французами по відношенню до англійців.
-остигнути приймається і ще краще прийнялося б у поезії, якби не було римою до іншого слова.
Словників багато розвелось, майже як посібників по історії.
За розмову дякую і цьму кінчики пальчиків.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2011-07-26 16:28:00 ]
Так небанально і витіювато! З наскоку не візьмеш, але дуже цікаво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-07-26 16:28:03 ]
"Словників багато розвелось, майже як посібників по історії"
)))))))))


Ваша правда, але Великий тлумачний словник української мови на сьогодні, поки не здійснене нове видання академічного Тлумачного словника української мови, залишається одним із найавторитетніших сучасних тлумачних словників, має рекомендацію Міністерства освіти і науки України (до речі, створений словник на матеріалі старого академічного словника, тому додатково заслуговує на увагу).

А щодо рими.... Невже Ви думаєте, що я знаю так мало слів, що "притягую" їх за вуха під відповідну риму? ))))))


З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-26 16:37:05 ]
Бронь боже, Світлана! Я висловив свою загальну позицію і не те що конкретизував в даному випадку, а взагалі ніколи не конкретизував. Про Ваш вірш я вже сказав - дуже гарна поезія, а у Вашому хисті до неї сумнівів і не мав.
Та і коментарі мої винятково з позиції читача.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-07-26 16:53:30 ]
Та все ок. То я просто іронізувала. Не переймайтесь так. Просто, як лінгвіст за освітою і покликанням, я дуже люблю такі от розмови і заводжусь з півоберта. До того ж, якщо відверто, для мене критичні коментарі дуже цінні, заради них, власне і виставляю поезію: з боку завжди краще видно.

А щодо шрифту я ще думаю. От так ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-26 17:50:47 ]
Вітаю, Світланко!

Сподобалось, але, якщо дозволите, додам трішки своїх простецьких роздумів з приводу ідеального, що завжди десь над нами.

"давно", неначе, ключове, разом із "бригантини", але "давно" настільки вже відоме, що як ключик, в ідеалі, можливо краще би зіграло щось інше? "У морі дерев", "у море дерев"...
І "остигнуть" ніби трішки "запросто", може якесь багатопланове слово-дивовижу сюди би ще, ну навіть "оклигнуть"? )

І ще трішки в кінці?
"угору. Пора відпочинку." може щось на кшталт "угору, у тінь відпочинку..."?

Дуже перепрошую, якщо десь порушив істинну мелодію відчутого вами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-07-26 18:46:45 ]
Люблю простецькі роздуми з приводу ідеального (*задоволено потирає руки, передчуваючи цікаву розмову*)

Щодо "давно" і моря - слушні зауваження. Спробувала змінити. Щоправда, правити вірші мені чомусь ніколи не вдається, легше новий написати ))))

А от "остигнуть" - воно моє, органічне. Я навпаки у цьому вірші хотіла б максимальної простоти, передати спокій, повільний потік часу, але, мабуть, перестаралася.

Те ж саме в кінці: сієста, тому і закінчення має бути відповідне (кільцеве): пора відпочинку. Хоча згодна, що надто просто. Подумаю, може, іще щось додам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-07-26 19:13:53 ]
Спеку я відчула. І час, який плавиться од спеки...
"Остигнуть" - як на мене, саме те, що треба.
Закінчення - теж, по-моєму, досконале у своїй простоті. Не знаю... сприймаю теж з позиції читача.
Трішки "критики": боюсь, "максимальна простота" поезії в цілому - не Ваше. Та й нащо воно Вам?






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-26 19:20:04 ]
(встряну). "простота" - дуже витончена зброя, щоб нею нехтувати. у вмілих руках з її допомогою можна творити дива. це ж про неї писав Пастернак:
"и впасть, как в ересь,
в божественную простоту".

Тому "нащо воно вам", імхо, звичайно - не те питання :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-07-27 04:23:55 ]
Так, Любове, Ви дуже точно помітили: "Максимальна простота" поезії в цілому - і справді не мій стиль ))). Але маю десь там потаємну мрію знайти таку ємність слів, щоб можна було просто про дуже глибокі речі говорити. Але то, очевидно, приходить з часом.

Я мала на увазі передовсім цю поезію: хотілось широкими мазками змалювати етюд, може, трохи іспанський (але то так, ремінісценція), а більше звичний: спека, обід, місто живе за принципом мінімальної дії і знічев"я кохається, спить, просто ліниво і розслаблено чекає вечора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-26 19:23:26 ]
Світлано, ось цей рядок:
"неначе секундно розділений день".

як варіант:
"немов по секунді розділений день"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-26 19:24:40 ]
І "Пора відпочинку" я б в іншому рядку написала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-07-27 04:28:29 ]
О, гарна думка! У розбивці вам немає рівних. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-07-27 04:27:31 ]
З цими прийменниками "по" в українській мові не все чисто: одні їх у хвіст і гриву, інші - тих одних у хвіст і гриву, а прийменники милостиво дозволяють ))))). Цілу баталію розвели.

Я ж намагаюсь по, за можливості, уникати і замінювати більш питомо українськими відповідниками, якщо тільки красі не шкодить. тут якраз "секундно" дуже моє слово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-26 20:20:06 ]
Нехай живе компроміс! )

Хоча дещо цікаво в'яжуться
"І приспів любові гортанний
із вікон навпроти звучить."
із
"у вечір пливуть.
Повзе безнадійно в термометрі ртуть
угору. Пора відпочинку."

"у вечір" - я так розумію, що можливо вечір це вже трохи прохолода?
І ці чудесні звуки "приспіву гортанного" теж у "Пору відпочинку". Я знову ж таки про найтонші налаштування...

А про асфальт я так тому, що як на мене, він просто вмирає на спеці - геть мякне, видихається... але це щодо нашого асфальту :) тобто він не просто "остигає". )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-07-27 04:37:58 ]
:-)
Пане Володимире, Ви дуже точно помічаєте найменші нюанси, але я (*вперто насуплює брови, а потім посміхається*) так просто не здамся (вибачайте, але впертість завжди була неабиякою "окрасою" мого м"якого характеру))))).

У вечір - напрям, а не констатація, а у спеку прагнення прохолоди, як ніколи, органічне, чи не так?

А от щодо гортанної пісні у пору відпочинку - то ж хіба не святе діло на обідню перерву? і хіба ж не відома істина, що найкращий відпочинок - це зміна виду діяльності? ;-)


З асфальтом - Ваша рація, але іншого слова поки не підібрала. Через тиждень-другий, коли копіюватиму усе до збірки і повторно редагуватиму влежане, ще подумаю обов"язково щодо цього слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-26 20:25:18 ]
Ех, де наша не пропадала! )

"звично" - "сонно"? :)
"мовчки читати " - "розповивати"? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-07-27 04:41:07 ]
Сонно - прийнято, дуже точно помічено.
З "розповивати" треба ще думати, якщо "читати" до "шрифт" я ще якось притулила, посилаючись на підстаттю словника, то "розповивати" аж ніяк за вуха сюди не притягну, хоча дуже цікаво виходить "манускрипт" - "розповивати", органічно. буду думати.