ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість

Вячеслав Руденко
2026.11.16 14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Ілініч (1981) / Вірші

 Сієста

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-26 14:02:24
Переглядів сторінки твору 13681
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.676 / 5.5  (4.842 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 4.586 / 5.5  (4.763 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.07.27 14:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-27 12:20:56 ]
Так Світлано, з -читати шрифт справа не зрушила з місця. Можна читати чи пробігати рядки, слова, чи речення набрані курсивом, петитом чи ще якимось убористим чи готичним шрифтом, але сам шрифт читати це як їсти не борщ, а каструлю. З'їдають каструлю борщу (деякі кажуть буває навіть самотужки), а не каструлю?
Можна -пробігти очима по курсиву, чи обов'язково -пробігти очима по рядках, набраних курсивом?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-07-27 16:07:47 ]
Здався Вам той шрифт. ))))
Читають же шрифт Брайля?

Тоді чому не можуть читати інший шрифт. До того ж мова йде про переносне значення слова, художній засіб - метонімію - перенесення за суміжністю (Читати Шевченка, з натовпу озвався чорний сіряк і т. д.).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-27 16:39:00 ]
Про шрифт Брайля я не подумав і першим поривом було з радістю здатися. Але перший порив пройшов і знову з'явилося бажання поміркувати. Чи розмірковувати.
Шрифт Брайля не читають. Їм користуються для читання чи написання. Можливо читають знаки Брайля чи знаки шрифту Брайля, але не сам шрифт Брайля не читають. Не читають предмет за допомогою якого була створена, передана інформація. Це інформацію вже передають, приймають, читають, пишуть, діляться і т.д.
Штірліцова Кет передавала що, радіограму чи рацію?
З -Шевченко і -сіряк, то не з тої оперетки. І перший і другий істоти. В смислі по-російському -одушевленные. Ви зразу скажете, а як бути з цим, наприклад:
-обізвались буряки
гарбузові свояки...
Так тут відповідь сама по собі зрозуміла.
Звичайно можна читати і скелю і небо і дерева і навіть злощасний шрифт. Але не в контексті даного вірша. Так мені здається. Випадає -читаю шрифт. Треба тоді ще щось добавити подібного, щоб дати зрозуміти, це мовляв спеціально введений оборот. Я не сперечаюсь, а просто висловлюю свою думку, тобто коментую.
А ви жінка настійлива.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-07-27 18:55:43 ]
Сіряк - то не істота, а вид одягу.

А з приводу метонімії Ви мене таки не зрозуміли: це троп, художній засіб, не мною придуманий, дуже поширений, тому ніякої індульгенції не потребує. Подивіться у будь-якому літературознавчому довіднику.


Повернусь до розмови про пуризм.


На мою думку, якщо людина є питомо українським мовцем, тобто користується українською на підсвідомому рівні, то таке явище як дистрибуція або сполучуваність задається апріорі і не може бути предметом помилки. Інша справа, що при цьому мовець унаслідок браку відповідної освіти (тобто не належачи до кола осіб, посвячених у загальну домовленість, що правильно, а що ні) допускає порушення мовної норми, викликане а) незнанням суті описуваних явищ, а тому порушенням логіки їх взаємозв"язку; б) мовною інтерференцією, тобто русизми, російські кальки тощо; в) нерозрізненням мовних паронімів (адреса-адрес, заступник - замісник); г) стилістично невиправданим уживанням слів, що належать до спеціальної, діалектної, сленгової, вульгарної, згрубілої, просторічної, застарілої і т.д. лексики; д) незнанням доволі складних норм наголошення. Десь так.
Тоді ми говоримо про НЕДОРЕЧНЕ вживання. З таким треба боротись.

Якщо ж з точки зору мовної норми словосполучення не отримує "вето", тоді все чисто.

Ви говорите не про порушення мовної норми, а про недопустиму сполучуваність, оскільки таке поєднання алогічне. Однак мова йде не про офіційну доповідь, а про поезію, яка і будується, головним чином, ось на такій незвичній сполучуваності, яку ми іменуємо "художній засіб". Це основа, те, з чого витікає вірш, наче ріка із тоненького струмка. Наприклад, такий художній засіб як оксиморон - суцільний алогізм: гарячий сніг, з журбою радість обнялась і т. д. Однак завдяки цій алогічності твориться новий художній мікровсесвіт.

Зрозуміло, що з погляду читача щось може не сприйматись так, як хочеться авторові. Герменевтика - тонка штука. Я сприймаю Вашу читацьку позицію і, ще раз повторюю, поважаю її.


Але давайте правильно ставити акценти: "Я не сприймаю таке сполучення", "Мені воно видається ускладненим для розуміння" і т. д.

Мова -занадто динамічна система. Вона розвивається швидше, аніж ми встигаємо на усе те одягти гамівну сорочку. Тому до будь-якої коректури треба підходити з творчої точки зору, як на мене.


Насправді, усі викладені вище міркування стосуються тисяч випадків, які мені, з причини моєї професійної діяльності, доводиться спостерігати. Сумне явище, особливо, якщо мова йде про школу і шкільний твір, я уже мовчу про вірші.


З повагою.


Не просто настійлива, а вперта. Але піддаюсь переконуванню. ))))))))))





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-07-27 19:15:12 ]
До речі, "читати" у цьому контексті геть не ключове слово, його легко можна замінити на "вивчати", наприклад:
і мовчки вивчати вигадливий шрифт ...

чи щось подібне. Як Ви гадаєте, така заміна виглядатиме логічніше?))

Хм..... Мені навіть більше так подобається: не читати, а тільки розшифровувати вигадливий, але геть незнайомий шрифт.


Біжу змінювати.

Вважайте, що формально Ви мене переконали )))))))))

Але усе написане вище уважно перечитайте: це важливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-07-27 20:11:07 ]
Да нормально всё! Оцепитесь Вы от стихо...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-07-27 20:13:44 ]
))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))
Ага. Глас вопиющего.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-27 21:14:55 ]
Дорога Світланко, за тиждень-другий, коли ви забудете все, що коментувалося, знову собі спокійно поверніться і все відразу отримає цілісну гармонію...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-07-27 21:22:21 ]
Ваша правда. Я зазвичай залишаю у чернетковому файлі первісний варіант, а потім, якщо маю сумніви, повертаюсь. Однак тут і зараз мені якраз дуже подобається відшліфоване нашими спільними зусиллями.

То просто зачепив пан Комаров дуже наболілу тему: набридло воювати з пуризмом, особливо якщо подібне йде від людей, які тільки вчора взялись до української і ні бельмеса у ній не розуміють (безвідносно до особистостей, у загальному маю на увазі). Тому і вдаюсь до таких розлогих опусів )))).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 09:36:24 ]
Ось з -вивчати вигадливий шрифт, згоден і вважаю так логічніше. Та я і не переконував. А щодо викладених міркувань, так я зараз ще перечитаю. Здається ми могли б служити в розвідці.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 09:51:10 ]
Так, мова живий організм і не просто розвивається. Їй допомагають розвиватися. Не зовсім розумію чим -авта, -кіна, -евро краще за -авто, -кіно чи -євро, вже не кажучи про шедевр словоформування -Севастопіль. Але це квіточки. Ось нова літера і звук -Г з ховстиком. Це відновлення історичної справедливості, ускладнення самої мови, формування нової свідомості, увіковічнення свого імені і заслуг перед народом і державою?
Стільки нових термінів, що -танцюючі чоловічки можуть відпочити.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 14:56:15 ]
Пане Олександре, авта, кіна, евро і Севастопіль - це "перли" у стилі СТБ, які, якраз, ніякого відношення до нового у мові не мають. Ці форми слів - із старого нового проекту правопису, що викликав такий резонанс кілька років тому, що врешті вирішили поки його відкласти. На мою думку, цей проект - данина діаспорі, адже саме так вимовляють (та і пишуть) ці слова там. Справа у тому, що основна частина діаспорної інтелігенції емігрувала у першій третині ХХ ст., тоді діяв правопис, який частково закріплював ці норми; частково вони сформувались під впливом іншомовного оточення. До того ж переважна більшість свідомої інтелігенції, що зберегла навіть у екзилі рідну мову, родом із Західної України, а тому (мій поклін і шана усім львів"янам) їхня мова відобразила типовий різновид української, характерний для цієї території. У основі сучасної української мови уже двісті років лежить наддніпрянська говірка, якою писали Котляревський, Шевченко, Квітка-Основ"яненко, а тому галицькі варіанти, що не збігаються із загальнонародними, є такими ж ненормативними, як і подільські, донецькі і т. д.
Саме тому варто орієнтуватись на геть недосконалий, але чинний нині правопис 1993 р., а мовлення СТБ сприймати як їхню примху, яка до сучасної української літературної мови має дотичний стосунок.

Щодо літери г з хвостиком (чортова клавіатура)- тут окрема історія. Бачите, в українській і російській г передає різні звуки: російський - задньоязиковий проривний, український - глотковий фрикативний. Але у ряді запозичених слів виникла потреба паралельно вживати обидва ці звуки і послідовно розрізняти їх: гніт (тиск) і г-ніт (з хвостиком) (у лампі); грати (на інструменті) і г-рати (у в"язниці) тощо. Якщо звук служить для розрізнення слів, значить він є окремою фонемою, що потребує власного позначення. В українській таке позначення було іще з 14 ст. Ось тут почитайте: http://uk.wikipedia.org/wiki/Ґ

Те ж саме стосується термінології: менше слухайте вчорашніх "убіждьонних расєян" (типу акушерка - пупкорізка), а більше звертайтесь до академічних словників, довідників із культури мови, термінології (слава богу, їх нині є достатньо і у неті, і у бібліотеках): там усе просто, демократично, логічно. Іще не усе впорядковано, але тенденція дуже позитивна.

з повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 16:38:43 ]
Буду мати на увазі і мерсі як кажуть хранцузи за корисний інформаціон. Нас вчили в школі, що -грати і -гніт завжди з -г. А з -ґ (тоді її не було) пара-тройка слів -г(ґ)анок, г(ґ)удзик... ще щось. І все. А за -авта, -кіна і т.д. окрема подяка. А то я вже став сумніватися, гадав це так в усій Украйні нині. Про -Севастопіль я і сам допетрав якось, справа не бог-зна якої складності.
А як на рахунок -коефіцієнту прозорості? В мене є деякі міркування на цю тему, але руки не доходять викласти їх в короткій формі.
Я ось читаю Ваше -з повагою і не знаю як це розуміти? Ми зовсім не знайомі, на основі чого Ви можете поважати чи не поважати людину? Про вік Вам не відомо, та і не такий в мене вік, щоб викликав повагу. Якісь праці-труди на благо народу-партії-суспільства? Так в мене їх слава богу немає. По нинішніх часах саме, слава богу.
На основі коментарів?
Здається ви не вперта, Ви така довірлива.
Давайте без -пан. Чого гріха таїти, і слова я цього не люблю, певно з діаспори і явилося воно до нас і слово саме по собі не дуже. -пані ще куди не йшло.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 20:49:13 ]
))))))
Не переймайтесь так, Олександре: саме тому, що Вас не знаю, "з повагою" кожного разу і пишу. Я ж інші коментарі так не підписую )).

Просто інтернет-спілкування не дозволяє передати емоції, а викладені мною типу наукові опуси можуть бути сприйняті як образливі і навіть агресивні, але я зовсім не хочу образити співрозмовника, незалежно від його статусу та іншихз прибамбасів. Аби цього не трапилось, я підписую "з повагою".

Будьмо знайомі )))))