ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2024.11.25 01:10
Дивує світ – 9
На загальному тлі людства нелюди виглядають набагато помітнішими за людей. Про «священную войну» найбільше розпинаються ті, що не мають за душею нічого святого. Усе, що вбиває московитів – то на благо цивілізації. «Сибір неісходима» так і пре з к

Микола Дудар
2024.11.24 21:57
***
По кілька сот разів «несмій»
«Не сумнівайся, ти тут зайвий»
І як чужому навздогін:
«Усіх нещасть провайдер…»
«Там не сиди і не чіпай
І не дивись… сходи в комору
І не музИч і не співай» —
Мабуть родивсь не впору?

Сонце Місяць
2024.11.24 20:42
angels
святику тридцять, сват позивний
простосердечний, а не дурний
багатослів’я для нього чуже
набої звичаєм не береже

загинути просто в будь-яку мить
повсюди розтяжок купа & мін
але казав побратим василь

Іван Потьомкін
2024.11.24 19:38
ДОСАДА
Коли сина з першого класу перевели в третій, батько вирішив поїхати з ним до Києва, показати дім, де прожив тридцять років поспіль, а головне – школу, де сам вчився. І ось вони в Києві. Не без хвилювання заходить батько в школу і першим стрічає завгоспа

Євген Федчук
2024.11.24 13:21
Всеволод Велике Гніздо
Андрія Боголюбського вважають москалі
Найпершим поміж всіх великоросів.
І носяться з тим виродком ще й досі.
Чим цей «герой» прославивсь на землі?
Жорстокий був і лютий, наче звір,
Не то чужі, свої його боялись,
З підступністю й жорстокістю спізнали

Микола Дудар
2024.11.24 09:26
***
Коли я вийду з темноти
Ковтнути жменьку Світла
Чи хвилюватимешся ти
Що то не я, а вітер…
Чи уявлятимеш, що в ніч
Лише одне бажання
Почути знов: « не в тому річ…»
І буде ще питання:

Тетяна Левицька
2024.11.24 08:07
Вільному — воля
Не розлюбила, а відпустила —
Любов не здатна відтяти крила!
Лети, як хочеш, у даль високу,
Мій волелюбний, зірчастий Сокіл.
За сніжні хмари, туди де вічність
Лоскоче вії промінням ніжним,
Несе цунамі на гострім вістрі
У сиве пір'я свавільний вітер

Козак Дума
2024.11.24 07:56
А світ чекає…
У повітрі якась загадковість,
влаштували світила парад,
і дочитує осені повість
з книги Неба сумний листопад…

Опустились сніжинки скраєчку
на ранкові уламки часу.
Свіжознесене сонця яєчко

Микола Соболь
2024.11.24 06:40
Опісля
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
* * *
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Із осені в зимову казку
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
***
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
Оксиморони стратифікації
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
Біда...
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 Мої романи
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-07-28 19:24:02
Переглядів сторінки твору 7278
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0.808 / 5.5  (7.789 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ГЕОГРАФІЯ
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 23:07:56 ]
Гаррі, ну що ви, що ви! я відгукнулася саме тому, що хотіла... ну якраз відгукнутися, у вашому кожному вірші є якась родзинка... просто я ніколи б не наважилася обговорювати саме вірш - ви для мене надто великий авторитет. Єдине, що можу - спробувати пожартувати.
Може, не зовсім вдало... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-07-29 07:16:42 ]
Мій офісний адміністратор мені порадив теж через ту штуку ходити по файлах. Бо через локальну сітку вічно якісь трояни з червами лізуть. Ну от і вирішила захиститись за Гаррі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 08:48:09 ]
Та все ОК, Олю. Я належу до числа (чи когорти) тих зануд, які є справжніми занудами, або навіть снобами. Також я належу до числа тих зануд, які не проти пояснити, що воно і як. І це я роблю з радістю. І іронізую (якщо іронізую) також з нею.
Ніякого сарказму чи образ не може бути.

З великою радістю просвітителя,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 10:46:45 ]
та то я, Софійко, не серйозно. Просто захотіла трохи попідклювати Гаррі... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 10:47:49 ]
тобто попідколювати )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-28 23:00:51 ]
Вірно Софійка зауважила - за Гаррі "питали і говорили". А ще їли і пили... І плавали, і співали. І вірші читали. Бо Гаррі на городі. Ну куди це годиться - прямо як у цигана. Не може він і танцювати, і співати, і працювати...
А вірш - що треба. Настроєвий! Може "піДжмурки"? - тут невпевнений. І в першому рядку останньої строфи наче склад зайвий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 23:22:18 ]
Як це я до хати повернувся з сінника...
Дякую, Іване. Це я експериментував. А гарно знав, що вірш - це миттєвість, зафіксована в рядках. То треба було не чіпати. І не чіпатимую
Піжмурки. Зірки за хмари ховаються. І немає часу них дивитись.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 23:22:17 ]
О, Гаррі рулз!
Слухай - а може не тра Канева проклинати - таки святе місце як-не-як?
З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-07-28 23:32:56 ]
Нє, Юрчику, він його лише покидАв..
Гарний вірш, ніжний..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 23:41:11 ]
Коли я ще читав перший раз то було "проклинав"... Чи то мені вже не того... сліпну....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 23:36:30 ]
Oh, yes of course.
Без задньої думки. Так вийшло.
Згадуючи місто-море, думається не про лани широкодолі, а чомусь про села, які опились під водою. З цвинтарями, колодязями та церквами.
А згадуючи інше...
З подякою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 23:43:45 ]
Санчику-Оксанчику, дякую. Вітаю і біжу. Преферанс до ранку розжене усю лірику. Друзі чекають. Дзеленчить скляна тара 0,25. Туга розвіюється драйвом. Гра на гроші перемикає на інші вектори.
Щасти:)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-31 02:01:28 ]
Дуже люблю коли вживаються всякi хайтековськi словечка


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-31 23:04:56 ]
І я іноді не проти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-31 23:55:32 ]
... що таке "штандер" - ?
"Досить оцих легковажних романів.
Хай пропадають усі, що були". - якщо вони "були", то вони (романи) і так пропали... е-хе-хе :)...
якби вірш написала "жінка", то слово "Романи", могло б набути власного імені...
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-08-01 00:23:23 ]
"Штандер" - це гра з тенісним волохатим м'ячем. Один з гравців відправляє його у зеніт, при цьому називаючи ім'я гравця, який його прийматиме внизу. І гравці в цей час розбігаються, а лише один з них поспішає до місця приземлення. Якщо впіймав, то відправляє його в зеніт, оголошуючи інше ім'я. Якщо ні - то приймає, як зможе. А гравці тікають. Впіймавши, він намагається жбурнути так, щоб поцілити у когось з них. У такий спосіб він передає хід. Грав і я у цю гру, а одного разу розповів про неї німцю. А той порадив мені переглянути відповідну статтю у словнику.
Можна сміятись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-16 09:24:01 ]
Я от теж збиралася до Умані.Років десять. Допоки звідти усі знайомі по світу не розбіглися. Тепер немає до кого їхати. Але то нічого, я все ще збираюся)