ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Проза

 Дієтична страва для любителів жахів

Плавить літо твоє волосся,
Погляд нівечить бездна мрій.
Може, й справді усе збулося?
І сказала йому: «Ти – мій»...

(Глядачів зі слабкими нервами просимо залишити зал!)

Вітер Ночі

Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-08-05 21:30:06
Переглядів сторінки твору 9166
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.071 / 5.5  (4.891 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.889 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.04.21 22:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 16:56:09 ]
Клас насміялася, загальне враження від твору в квадраті підсилює комент Сонце Місяць
навкруги
тихенько тхне ментолово~валідоловим монпасьє*
а-а-а-а
Оце да!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 20:12:56 ]
Ну, коменти Сонце Місяця взагалі пора окремою збіркою видавати :)
Монпансьє вже трохи вивітрилося?
Мерсі ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-11 20:55:18 ]
Нуілі, ніжна, росяна пелюсточко!
І шо Ви оце витворяєте?..
Коли читав перший абзац, то моє ребро (злякавшись) виривалось із грудної клітки і намагалося втекти геть...
А ота "старорежимська розкладна бритва" нагадала анатомічний "бунюелівський" розтин ока(!) у його знаменитому фільмі. Ця паралель доповнюється загострюванням леза і місяцем та хмарою на небі, що у фільмі і у Вашому творі...
"...де були всі ці розсіяні мільярди моїх атомів,
де було все те, що стало моєю плоттю?.."
Дуже, дуже сподобалася Ваша "дієтична страва", а ще дивна аритмія твору чомусь стала поштовхом (каталізатором) для написання моєї (Її) "Аритмії", яку завтра спробую опублікувати, якщо ще відшліфую і знайду образ твору.
І за це, Нуілі, я вам вдячний. Пишіть. Хочеться скуштувати... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 20:14:36 ]
"Росяну пелюсточку" трохи понесло "не в ту степь". Але, як бачите, обійшлося таки без кровопролиття ;)
Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-21 21:08:41 ]
Та воно всіх нас буває "носить-заносить"... :))
А оте ребро тільки привикло до тридольного ритму рубеля у Вашій руці, а тут ніж, як бритва...
Таке воно полохливе...
Ну нічого. Вже на місці...
Нуілі! Врадуваний спілкуванню. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 21:28:01 ]
А не звикайте до ласки! ;)
А шо, в порівнянні з ножем рубель - таки ласка, хоча й трохи... гм... специфічна :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-21 22:04:01 ]
Правильно, Нуілі!
Які ласки?..
Для мене пам"ятливим назавжди залишиться батіг у хаті, яким лупцювала бабуся за шкоду, яку я робив у дитинстві...
Але ж незабутньою є і Ваш вишитий стільчик-табуреточка... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-26 14:47:00 ]
Коли животворні соки в його нутрощах, як магма вулкану, стануть кров"яними, а сім"явмістилище набуде чорно-зеленого кольору з ледь помітними сивими прожилками - він обережно відірве напівзотлілий налигач, як пуповину...
І покотиться у далечінь, оминаючи пагорби і глибокі яри.
У степу його наздожене перекотиполе, а ще на нього чатуватиме хижий крук. Та дарма. Гострим пазурям і дзьобу не пробити його шкіру.
Довгий битий шлях він пройде не зупиняючись.
А Пелюстка його побачить, коли з дубчиком у руці заганятиме до стайні вечірнє сонце...
"Привіт, я тебе чекала" - скаже вона. Наллє у квічасту миску холодної (льодяної) води і обмиє його шкіру та витре насухо файним рушником.
Сяде на вишитий стільчик і покладе собі на коліна.
Довго розпитуватиме про те, як вн докотився...
Вивчатиме уважно його рани, які лишило каміння і колючки, ніжно торкаючись подушечками пальців...
І він зомліє, відчуваючи тепло її колін...
Пролетять, галопом проскакають дні...
Із чорнявих зерняток, зібраних ніжною, дбайливою рукою Пелюстки він проросте, народиться знову!..
І прийде літо.
І його довге огудиння прстягне свої руки-крила аж до "розмаїтого болота", яке обов"язково зацвіте свтло-зеленими гладіолусами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 13:25:31 ]
Яка ж славна казочка...
А "зомлілий" кавун - це взагалі фантастично ;)) Як і болото в гладіолусах... але мені подобається! Шкода, що малярського хисту не маю, а то б намалювала це все...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-26 15:00:12 ]
P.S.
Нуілі!
На моєму баштані зацвіли світло-зелені гладіолуси!..
Небачена раніше, рідкісна краса, спонукала мене перевтілитися у кавуна і ... покотитися...
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 13:30:20 ]
Гладіолуси і у мене зараз цвітуть - білі і жовті. А зелені гладіолуси - дійсно трохи химерне видовище. Я ними "перехворіла" років п'ять тому. А потім ще й зелені лілії посадила. З ними простіше - не треба викопувати-закопувати постійно... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-26 15:44:38 ]
Яко! За годину цілий кавун і той певно без нітратів і ГМО. Ще й ніж як бритву об широкий флотський ремінь шліфувала. Мо' зернята як таргани самі розбігалися?
Баронесо, а волосину чию на льоту? Пополам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 13:18:51 ]
Та шо там того кавуна - водичка солоденька... А зернятам чого розбігатися - вони ж у курсі, що я їх не з'їм :)
Чия волосина? Та зняла якусь з плеча... ;)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-02 21:03:35 ]
Врадуваний, Нуілі, що Вам сподобалось.

О скільки ніжних слів
Для Вас я приберіг!..
А чи здолати їм
Високий Ваш поріг?..

Про кого це я?
Про себе, про свого коня чи про "зомлілого" кавуна?
Уже й сам заплутався... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 01:32:58 ]
Отакої... То ви там загальні збори проведіть, чи шо, та й розберіться, хто що і про кого! Та хутчіше, поки вас ще тільки троє, а то ж хтозна, кого ваша фантазія завтра ще сотворить... з великою компанією справитися важче буде ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-03 22:19:55 ]
Нуілі!
Ну кінь мій на збори точно не прийде, бо норовистий...
А ще свої вуха нашорошив у Ваш бік давно (може раніше за мене).
Та і кавуну так гарно і солодко на Ваших колінах, що його ніяким налигачем не зтягнеш...
Кворуму немає - збори відміняються.
Ну а мої фантазії і уявоньки, як і міфи про себе - ще живі... Може це не так і погано.

Не спить уявонька,
бо ж не ледача.
Снують думки,
як павучки... :))