ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.22
04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
2024.11.21
23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце»)
Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо
2024.11.21
22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
2024.11.21
20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
2024.11.21
19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
2024.11.21
18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
2024.11.21
17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Николай Блоха (1973) /
Проза
Змей Горыныч
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Змей Горыныч
Змей Горыныч
Для нас Змей Горыныч - это большей частью просто сказочный герой, с одной стороны зло, с другой стороны существо с непонятной сущностью.
Всё что нам известно о Змее Горыныче это к нам пришло из сказок, точнее сказаний, о былинных богатырях, и том как они сражались с ним, о том, что Змей Горыныч живёт в горной пещере, имеет три головы, а срубишь одну, на месте неё вырастает две новых.
В истории Руси есть только одно упоминание о змее и как не странно, но это один из основателей Киева, согласно современной истории, и это один из братьев Щей. В переводе с древнерусского языка Щей – это змей. Имя Щей пишется с буквы «Щ», что уже в самом начертании её, напоминает трёхголового дракона. А именно три головы и хвост, при этом в старорусском начертании буква «Щ» больше похожа на трезубец, поскольку хвост дракона расположен по центру.
Причину, почему Змей Горыныч, как и трезубец, имеют троичную структуру, заключены в восприятии древними народами змеев, драконов, как символов мудрости, и троичной основе построения древних культур, которые включали в себя такие понятия:
Мировоззрение – восприятие мира.
Род – взаимосвязь поколений
Традиция – умение жить в окружающем нас мире.
Но как не странно сказать, что трезубец, как и буква «Щ» имеют троичную структуру, есть неправильным, поскольку мы забыли о хвостике у данной буквицы. Маленькая деталь, но имеет не маловажное значение, женского начала, основы жизни. А всё вместе буква «Щ» это суть мира.
Мир – всё то, что окружает нас.
И если выходить из данного восприятия понятия Змей Горыныч, то сказания, в которых богатыри дерутся с ним, сражаются с традициями предков, разрывая родовую связь. И большей частью сказания, о сражении с Змеем Горынычем, это аллегорический пересказ событий, что происходили на Руси, после прихода христианства, для которого, традиции предков есть зло.
Так согласно сказаниям, когда христиане приходили в чужой мир, они пытались отрубить голову дракону, в одном случае пытаясь нарушить восприятие мира – мировоззрение, они получали два других мировоззрения, и необходимость воевать с двумя головами мировоззрения, и так до бесконечности.
Срубая другую голову Род – убив старшего в данном роду, на его место становились сыновья, братья и вместо одной головы появлялись две, три, и во столько же раз больше проблем.
В попытке срубить третью голову, меняли традиции, в замен получая новые, настолько же не угодные, как и та которую уничтожили.
Но согласно сказаниям сражение с Змеем Горынычем, могло быть вечным, но богатырь смог победить дракона, только отрубив хвост. Маленький хвостик буквицы «Щ», то есть женское начало.
Княжна Ольга, тот маленький хвостик, что принёс гибель дракону традиций древней Руси, и означал смерть Змея Горыныча, хранителя древних традиций.
И отвечая на вопрос:
- Что такое Змей Горыныч? – мы можем сказать, что это суть до христианского мира, древнерусских земель, хранитель традиций русских земель. И олицетворяет собой трёх братьей Кия, Щея, Хорея и сестру Лебедь, при этом в каждом из них своя часть сути древнего мира…
Для нас Змей Горыныч - это большей частью просто сказочный герой, с одной стороны зло, с другой стороны существо с непонятной сущностью.
Всё что нам известно о Змее Горыныче это к нам пришло из сказок, точнее сказаний, о былинных богатырях, и том как они сражались с ним, о том, что Змей Горыныч живёт в горной пещере, имеет три головы, а срубишь одну, на месте неё вырастает две новых.
В истории Руси есть только одно упоминание о змее и как не странно, но это один из основателей Киева, согласно современной истории, и это один из братьев Щей. В переводе с древнерусского языка Щей – это змей. Имя Щей пишется с буквы «Щ», что уже в самом начертании её, напоминает трёхголового дракона. А именно три головы и хвост, при этом в старорусском начертании буква «Щ» больше похожа на трезубец, поскольку хвост дракона расположен по центру.
Причину, почему Змей Горыныч, как и трезубец, имеют троичную структуру, заключены в восприятии древними народами змеев, драконов, как символов мудрости, и троичной основе построения древних культур, которые включали в себя такие понятия:
Мировоззрение – восприятие мира.
Род – взаимосвязь поколений
Традиция – умение жить в окружающем нас мире.
Но как не странно сказать, что трезубец, как и буква «Щ» имеют троичную структуру, есть неправильным, поскольку мы забыли о хвостике у данной буквицы. Маленькая деталь, но имеет не маловажное значение, женского начала, основы жизни. А всё вместе буква «Щ» это суть мира.
Мир – всё то, что окружает нас.
И если выходить из данного восприятия понятия Змей Горыныч, то сказания, в которых богатыри дерутся с ним, сражаются с традициями предков, разрывая родовую связь. И большей частью сказания, о сражении с Змеем Горынычем, это аллегорический пересказ событий, что происходили на Руси, после прихода христианства, для которого, традиции предков есть зло.
Так согласно сказаниям, когда христиане приходили в чужой мир, они пытались отрубить голову дракону, в одном случае пытаясь нарушить восприятие мира – мировоззрение, они получали два других мировоззрения, и необходимость воевать с двумя головами мировоззрения, и так до бесконечности.
Срубая другую голову Род – убив старшего в данном роду, на его место становились сыновья, братья и вместо одной головы появлялись две, три, и во столько же раз больше проблем.
В попытке срубить третью голову, меняли традиции, в замен получая новые, настолько же не угодные, как и та которую уничтожили.
Но согласно сказаниям сражение с Змеем Горынычем, могло быть вечным, но богатырь смог победить дракона, только отрубив хвост. Маленький хвостик буквицы «Щ», то есть женское начало.
Княжна Ольга, тот маленький хвостик, что принёс гибель дракону традиций древней Руси, и означал смерть Змея Горыныча, хранителя древних традиций.
И отвечая на вопрос:
- Что такое Змей Горыныч? – мы можем сказать, что это суть до христианского мира, древнерусских земель, хранитель традиций русских земель. И олицетворяет собой трёх братьей Кия, Щея, Хорея и сестру Лебедь, при этом в каждом из них своя часть сути древнего мира…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію