ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.03.19 16:26
Болиголов
Біль тисне на скроні — розквітнув зірчастий,
дурманом закопчений болиголов?
Як важко на смертному ложі плекати
без віри й надії нещасну любов.

Ген, за бур'янами відради колишні —
ніхто не підніме минуле на глум?
А де ж заховатися, Боже Всевишній,

Борис Костиря
2026.03.19 11:07
* * *
Шок від того, що літо минає,
Переллється у трепет ріки,
Розіллється луною у гаю
І полине в поля навіки.

Так багато ми влітку не встигли.
Час минув у сипучий пісок.
Ми торкнемось небесної титли

Віктор Кучерук
2026.03.19 05:55
* * *
Ясне сонечко пригріло
І тепліше стала вись, -
І сніги сліпучо-білі
Вмить водою узялись.
І відразу розбудили
Землю лоскотом струмки,
Що побігли з крутосхилів
У провалля та ярки.

Юрко Бужанин
2026.03.18 22:08
***
Якось трапивсь папуасам
Отакий журнал «Плейбой».
Племенем вивчають, разом, -
Лише чути: - йой та йой.

Граціознії постави
І фігурки, бюсти пишні.
Папуасам все цікаве -

Оксана Дністран
2026.03.18 21:01
ПЕРЕМОВЧИ МЕНЕ…
Перемовчи, перетерпи,
Перелюби мою печаль,
Коли розхристані вітри
Крізь мене мчатимуть у даль,
Коли відступниця зима
Мене полишить на весну,
Коли давитиме вина
Холодним потом після сну,

В Горова Леся
2026.03.18 20:36
Весняного зачаття дух тонкий
Весняного зачаття дух тонкий
Несе світання поспіхом несмілим.
Де снігу нерозталі п'ятаки
Дивацьким слідом поміж трав осіли,

Збігаючись до півночі у тінь.
Так схожі на потріпані мачули.
Обабіч них струмок прохлюпотів,

Олена Побийголод
2026.03.18 19:12
1935. Пісня про Щорса (в скороченні)
Михайло Голодний (1903-1949; народився й провів юність в Україні)

Йшов загін над берегом
    в цокоті підків,
на коні під прапором
    командир сидів.

Голова зав’язана,

Марія Дем'янюк
2026.03.18 19:05
Золоте телятко
Молочний місяць — золоте телятко,
Візьму тебе на руки й притулю...
Одвічна на Землі для всіх загадка:
Хто це говорить зорями «Люблю»?
Чому стежина в небесах ясніє?
Хто йде по ній і одночасно мріє?
Чому сопілки музика бринить,
Коли, здається, все до

Іван Потьомкін
2026.03.18 19:04
"Любій Учительці від неслухняного учня"
Я був майже в приятельських стосунках з Іваном Дзюбою, Євгеном Сверстюком – чоловими шістдесятниками, чиєю думкою дорожив кожний з причетних до красного письменства. Не раз і не два, відвідуючи Євгена Сверстюка в Інституті ботаніки, чув від нього: «Оце н

Борис Костиря
2026.03.18 13:24
* * *
Народжується ранок, як оргазм.
Народжується у вогні страждань.
І кожен промінь, наче богомаз,
У первісному вихорі жадань.

Проміння пронесеться крізь пітьму,
Немов крізь павутиння і полон,
Крізь пустку ошелешену й німу,

Юлія Щербатюк
2026.03.18 13:14
Маки цвітом в полях облетіли
Маки цвітом в полях облетіли,
Скоро в вікна загляне зима.
І природа слаба і безсила
Вже не схожа на себе сама.

По самотніх і голих алеях,
Там, де шурхіт опалих пожеж.
Голови не покривши своєї,

Юрій Гундарів
2026.03.18 09:47
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Василь Сліпак
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп

Віктор Кучерук
2026.03.18 06:36
* * *
Сірі котики вербові
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.

Ірина Вовк
2026.03.18 06:35
Княжна козацького степу: Епілог Пам’яті. Троянда і Полин
Не шукайте її в холодних реєстрах, у переліку дат чи в тесаному камені. Вона розчинилася в Рашківському тумані, там, де Дністер зупиняє свій біг, зачувши шерех княжих подолів. Її могила – не пагорб із хрестом, а простір між козацьким степом і молдавськи

С М
2026.03.17 22:01
За чуттями (Jefferson Airplane)
За чуттями як-от бити фарфор
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись

За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись

Ірина Вовк
2026.03.17 19:35
Княжна козацького степу: Намисто султана -- прокляття і любов (продовження 3)
…У скринях окованих, серед шовків і смирни, лежало в о н о – дарунок зі Сходу, важкий і сліпучий. Намисто султана, де кожен алмаз – як сльоза, і кожен рубін – наче крапля крові пекучої. Господар Васіле Лупул надів його доньці на шию в день шлюбу: «Носи, Р
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мирослава Мельничук (1980) / Вірші

 Пісок

Чи можу забути того,
хто не змахуючи сльози,
що біжить по щоці,
показав мені,
як швидко сиплеться жменька піску.

(С) Ісікава Такубоку

Затиснула до болю я долоню -
а він тече невпинно поміж пальці.
Дивлюсь на руки, навіть не бороню -
напнуто серце на будення п’яльці.

Тече пісок - моя остання пісня:
все менше слів про те, що мало б бути.
Співатиму - та, певно, вже опісля:
я спогадом вертаюся у лютий.

Там зимно, а піски - важкі й холодні,
там - білі мрії, ствердлі на крижини.
Там спомини - підгрунтя для "сьогодні".
І очі плачуть майже без упину.

Усе не так, як тут. Я ще не знаю,
тоненьких цівок лоскіт невідомий.
Болить мені ця недосяжність Раю -
неначе хто згубив ключі від дому...

Тече... і не зостанеться нічого.
І все мине, і смуток засковізне,
і в кожного тепер своя дорога,
і кожен щиро віритиме в різне.



серпень 2011 р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-02 14:08:17
Переглядів сторінки твору 8077
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.860 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.616 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.11.03 20:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 14:29:09 ]
Ужас)))! Но я это прочёл))) Много мусора - мов, навіть і т. д. А " засковізне" вапше Забужко відпочиває...))) Но харашо)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-02 14:34:07 ]
Спасибі і на тому, що хоч дочитали...))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 15:31:18 ]
Вітре, якщо цей вірш "ужас", то що казати про ... (добре, не буду) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 14:34:36 ]
Печально, Мирославо! Вірш по справжньому викликає щире вболівання за ЛГ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-02 14:40:18 ]
Дякую Вам, пане Іване! Прорвемося! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 14:40:24 ]
Іване, причому вболівання? Сусідський реверанс?)))
Тут вІрші , і вони або є, або їх ніц...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 15:00:47 ]
Ти щось дуже не по вересневому зимний, Вітре! Про болісні речі тут йдеться, " у кожного тепер своя дорога" - але ЛГ впевнені (кожен!) у своїй правоті.Ось це і печально і викликає співчуття, могло ж бути по іншому! Реверанс - то коли "геніально" ставлять.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-02 15:32:16 ]
От! "Геніально" не потрібно. Ні тут, ні зараз, ні потім. Особисто для мене це слово значить "кінець".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 15:06:13 ]
Ні, Ваню)())!
Ми про вІрші. картини, музику, архітектуру...))) Шо там? пусте? можливо.
Все згасає.
І ми...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-02 15:30:47 ]
Пане Вітре! Не сприймайте все близько до серця. Не сприймате і моє "болісне" за "вІрші" - не рвіть собі душі. З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 15:30:12 ]
Ну ось, бачиш... "Все згасає"... І тобі печально стало теж?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 15:36:54 ]
Чорі)))Ліньки лізти у інший браузер...) Це про вірші П. чи мої?))) Но ужас точно...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 15:41:43 ]
Вітрику, у кожного "ужаса" свої критерії. Мені от іноді хочеться сказати "ужас" там, де ти ставиш численні знаки оклику :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 15:38:14 ]
Мирославо, про зміст вже все сказав Іван. Я зупинюся на моментах, які можна поліпшити, як мені здається.
Образна вервечка "час тече крізь пальці, як пісок" надто вже плетена-переплетена. це надто очевидно, тому, може, якесь інше порівняння?
Фонетично: "Дивлюсь сторонньо" - сьс...
там - мрії білі - там білі мрії
там вмію - мвм. може, і вмію?

А що таке "засковізне"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-02 17:32:53 ]
СПАСИБІ Вам за конструктивну критику!!! Скористалась Вашими порадами, за які дуже вдячна!

"Засковізне" - встоїться, заніміє, затаїться. Щось таке. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 15:45:33 ]
Чорі))) Я ставлю дуже юним і початківцям)))
1000 поставлю. нам - по 1 балу...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 15:52:51 ]
І мене зацікавило слово "засковізне", не знайшла значення...
Може і є певні технічні недоліки, у всіх вони є, і завдяки дружнім і щирим порадам, легше іх побачити і виправити. Але що стосується змісту, то вірш дуже гарний, щемний і щирий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-02 17:33:53 ]
Спасибі за підтримку! А недоліки - виправлятиму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Данканич (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-03 11:18:06 ]
Ох, встигла я вже призабути тутешню атмосферу... ))))))))) Приємно повернутися у минуле! Про вірш мою думку знаєш. Лю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олекса Удайко (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-18 15:20:51 ]
Щось знайоме... Але й нове... Мабуть, інтерпретація теми вічносі...