ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші

 Банальное

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-15 23:00:16
Переглядів сторінки твору 18813
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.937 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.910 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-16 02:07:54 ]
Ого, "Печаль моя светла" охо-хо. По ходу дуже стильна річ вийша. За "Печаль" респектую отдельно )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-16 20:30:53 ]
та то ж не я придумала про "печаль моя светла".
але все одно дякую за респект :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-16 23:57:17 ]
Так ото дякую шо нагадала про великих, а то як би я не знаю шо не ти придумала ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-17 00:39:33 ]
хе-хе :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-16 02:08:38 ]
у вас тоже картінка класна. за що й респект)
/через силу вчитується в російську.../
а от чи пам"ятаєте ви врємєна, коли "меланхолією" катували?
вірш досить ліричний, попри назву. може, оте блаблабла лишнє?,,,,,,,,,,,,,,,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-16 20:36:14 ]
ми апять на "ви"? (швидко намагається згадати, що, крім "Хеннесы", є помічним проти амнезії).
картінка - даааа...

авжеж, ми у Піднебесній тільки тим і займалися, що "меланхолію" на пузо прикладали - гаряченьку ще. ото часи були!

"блаблабла лишнє?,,,," - нєєєє..... це ж замість "і теде, і тепе".
згадалась ще мулєчка:
- як буде українською "повторите, пожалуйста, только что высказанную вами мысль"?
переклад: - шо?

"ліричний, попри назву" - вважаэш, назва не канає?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-16 02:18:20 ]
"...попри назву" пише в останній стрічці комента Татчин... Думала чи казати чи нє, але таки скажу Назва вірща трохи теє... банальна, може й насправді її поперти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-16 20:37:34 ]
Тут банальне з попідвивертом деяким :) хоча ще подумаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-10-16 06:58:10 ]
Порой бесцветна паутина
Пустопорожних бла-бла-бла,
Но может вытащить из тины
Случайным лучиком тепла.
И пусть до чёртиков банальны
Все наши мысли и мечты,
Но это, всё ж, не так печально,
Как звон душевной пустоты.
Слов паутина невесома,
Но свяжет даже через спор,
Ведь станут душами знакомы
В глаза взглянувшие в упор.
И пусть привычное банально
Порой до чёртиков нас злит,
Земля ведь тоже тривиально
По кругу тёплому летит. : )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-16 20:41:21 ]
вот в последних строчках ты ближе всего подошла к идее стиха: жизнь - паутинка, в ней много банальностей, но другой у нас нет :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-16 10:02:14 ]
А мені - назва вдала. І все інше. Лише, нмсд, "утюг" - якось не дуже вписався у вірш... наче тут чужий, зайвий.
Дуже, дуже гарне закінчення, мов пробудження від банальщини. І пригадалось Костенківське: "...якийсь листочок осінній - і вже стоїш у потрясінні".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-16 20:43:39 ]
Любо, трапляється, що негаразди_меланхолії пресують не гірше "утюга", тому у моєму сприйнятті він тут не чужий.
дякую! і за Костенко окремо :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-10-16 10:16:02 ]
Картина - аж у щілинку захотіла піддивитись)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-16 20:44:22 ]
теж абсенту хочеш? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-16 10:47:33 ]
Ось бачиш, я ж казав : високе і "Банальноє" поряд!
Будь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-16 20:46:07 ]
та поряд, поряд, але трішки в іншому сенсі :)
Буду!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-10-16 11:43:47 ]
а мені і бла-бла- і утюг.
все на своїх місцях.
до речі, дуже вдала форма.

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-16 20:47:18 ]
от спасибі, Ельчик :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-10-16 13:10:43 ]
Наскільки зрозумів Вашу манеру написання віршів, Ви поступово підводите читача до найвагомішого. В цьому вірші - "Но, Боженька, скажи опять:"Ты паутинка невесома?" і є тим найвагомішим. Глибокий зміст.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-16 20:50:07 ]
Навіть не замислювалася про свою "манеру написання віршів". Я не спеціально, воно саме :)
Так, Ви првильно знайшли половину "ключ", тільки не "Ты паутинка невесома", а "Та". А решта - в останньому рядку.
Дякую, Богдане.


1   2   3   4   Переглянути все