ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.07.21 19:22
Чотирнадцять боїв вигравав гетьман, бо покладався не тільки на свою вдачу, а й на силу та одвагу козаків-запорожців. А цього разу довелося діяти в супрязі з господарем Молдавії Івоном, котрий запросив допомогти проти ненаситних турків. Все складалося так

Роксолана Вірлан
2026.07.21 18:35
Нічого немає - усе лише функції й коди -
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.

Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб

Артур Сіренко
2026.07.21 17:51
Місто, в якому цвіте енотера,
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба

Борис Костиря
2026.07.21 12:45
Стійкий мороз, стійка ворожа тундра
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.

Я у морозі загубив надію,

хома дідим
2026.07.21 11:53
перебираючи зневіри
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости

Віктор Кучерук
2026.07.21 10:06
Принишкли в темряві дороги,
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?

Вячеслав Руденко
2026.07.21 10:00
Хрущі у квітні завжди привітні,
І їхні піддані доречні -
Передавайте ж цей блиск на міді
В сади безпечні.

Час, наче річка-тече в нікуди -
Води ні краплі, ні краплі сенсу ,
На кого ж погляд Дажбог спрямує

Тетяна Левицька
2026.07.21 07:15
Чим ближче, тим важче, чим далі, тим гірше —
Уже не рятують від сутінок вірші.
Та спогади світлі, герань на терасі,
Гіркий шоколад у крихкому фаянсі.
Альтанка затишна, любисток під плотом
І ті небеса, що плекають двохсотих.
Не радує літо і тиша у

Ірина Вовк
2026.07.21 07:01
Розділ ІІ: Битва біля мису Акцій. Вежа «Тімоніон» Друге вересня тридцять першого року до нашої ери видалося гарячим і штильовим. Море біля мису Акцій виглядало як застигле скло, на якому у загрозливому мовчанні завмерли дві величезні армади. Клеопат

Ірина Вовк
2026.07.21 06:58
ЧАСТИНА ТРЕТЯ: ГАЙ ОКТАВІАН. Химерне плетиво павутини «Зачиняються ворота підземелля, і темрява ковтає світло дня. Ті, що кричали про свою силу, стають тінню на стіні. Тільки Ніл тече вічно, не знаючи імен нових господарів». (З написів на піра

Володимир Бойко
2026.07.21 02:58
На відомий завод у Немирові
Флібустьєри заїхали фірою,
Розвели на бухло
За фальшиве бабло –
Тільки й бачили їх у Немирові..

Подались поступати до Вінниці
Провінційні дівулі-відмінниці.

Паб Лімерик
2026.07.20 22:45
Розглядались державні вакансії
Під мостами клошарами Франції.
А не в офісах десь.
Ви чого боїтесь
І без розглядів брати вакансії?

Непогане життя у Валенсії –
У народу є пільги та пенсії.

С М
2026.07.20 22:22
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу

зустріч наша у тім літі
індіанським літі

Борис Костиря
2026.07.20 15:43
Брати приїхали на рідну батьківщину,
У вигасле село, якого вже нема.
Багато хто забув їх, ніби днину
Минулого життя, що прожите дарма.

Десь юність відшуміла первозданна
На тихих вулицях, у цих місцях.
Лиш тиша пронесеться, ніби панна,

Артур Курдіновський
2026.07.20 13:43
Шопена вальс... Шопена вальс (с)
Зарано став скорботним маршем.
Хоча й не був я сином Вашим, -
Мою дорогу на Парнас,
Таку правдиву, без прикрас,
Благословили Ви сонетом...
Від Вас приймаю естафету!
Холодний квітень... В серце - ніж.

Охмуд Песецький
2026.07.20 12:40
О роздуми, укупі й поодинці,
Розсипані, як сіль, горох чи кеш'ю,
Ловлю я з вами майже в кожній жінці
Печаль мою – сьогоднішню й прийдешню.

Ви зайвими буваєте тимчасом,
Коли я з ними вас позбутись радий,
Щоб не тривожили мене провісним гласом,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Редчиць (1949) / Вірші

 РУБАЇ
Образ твору
За ці солодкі й чародійні муки,
За струни ці, улюблені ці звуки,
За миті злету, болю, і розпуки, –
Я душу віддаю, і серце, й руки.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-20 06:10:10
Переглядів сторінки твору 2521
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.015 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.863
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.06.01 17:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-10-20 08:43:16 ]
Майстерно і щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-20 13:14:03 ]
хіба в рубої всі 4 рядки римуються?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-20 13:30:13 ]
Заради шикарних рим і глибокого змісту, який розкривається через такі майстерно підібрані поетичні образи, напевне, варто римувати будь-що.

З натхненням,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-20 13:47:47 ]
Гаррі, будьте добрішим: хтось Вашу іронію може сприйняти всерйоз :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-20 14:04:42 ]
А чому Ви звертаєтесь тільки до мене? А до пана Василя? Невже посварились?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-20 14:13:18 ]
У Василя аватарка серйозніша :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-20 14:54:45 ]
Серйозніший за усе - сам вірш.
Cпробую осягнути глибинні смисли поетичних мандр, напевне, у щось інтимно-музичне etc.
Цитую:
"За ці солодкі й чародійні муки,
За струни ці, улюблені ці звуки".
Ото і гадку гадаю:
1. Які звуки? Може, це Попелюшка танцює у золотих черевичках чи механічна Дюймовочка? Була така іграшка, якою дитина робить вжик-вжик, круть-круть - і маленька дівчинка відкрилася. І де... У пелюстках квітки.
Або щось інше. Дівчина, яку ЛГ (чи автор) пестить.
Які звуки, уявити складно, але можна спробувати.

"За миті злету, болю, і розпуки, –
Я душу віддаю, і серце, й руки".

Що за миті, фантазувати не треба, бо вони чітко прописані.
А ось куди ЛГ віддав свої руки, уявити складно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-10-20 15:56:51 ]
Складно? Певно, Ви жартуєте...
А щодо римування, то це лише один із варіантів рубаї... За часів Хайяма це вважалося найвищим злетом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-20 18:45:03 ]
Мабуть, і зараз такі рубаї свідчать про високі злети поетичних фантазій на крилах рим, перевірених часом - саме таких, які ми маємо щасливу нагоду тут бачити. Вони, НМСД, прикрасять будь-які і будь-чиї вірші. А не тільки оці самі рубаї.
Мій попередній коментар у першій своїй частині було написано, коли Ваш майстерно виконаний рубаї відтіняв інший малюнок. Тому були мої припущення на тему Попелюшки та дюймовочки, а з таким малюнком, як цей, новий, багато з того, що не стояло, нарешті стане на своєму місці як слід.

З повагою і світлою заздрістю,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-10-20 21:01:12 ]
догадався... До речі, я думав, що Ви (і такі ж уважні і прискіпливі читачі, як Ви) трохи по-іншому прореагуєте на ту мою музу... Хоча не виключав я і такого варіянту... Дякую сердечно...
Зі щирим пошанівком І.Р.
Написано: Не дав Бог заздрості, але сили й любови...