ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.10.21 11:40
***
Якже я зміг без Псалмів прожить
Мало не півстоліття?
А там же долі людські,
Наче віти сплелись,
Як і шляхи в дивовижному світі.
Байдуже, хто їх там пройшов:
Давид, Соломон, Асаф чи Кораха діти...
Шукаємо ж не сліди підошов,

Віктор Кучерук
2025.10.21 06:46
* * *
Яскраве, шершаве і чисте,
Природою різьблене листя
Спадає на трави вологі
Уздовж грунтової дороги,
Яку, мов свою полонену,
Вартують лисіючі клени...
21.10.25

Микола Дудар
2025.10.21 00:08
Він - вона - вони - воно...
Підшаманив, оновив
І приліг спочити
До якоїсь там пори,
Бо хотілось жити.
Раптом стукіт у вікно…
Уяви, ритмічно:
Він - вона - вони - воно —
З вироком: довічно!

Борис Костиря
2025.10.20 22:13
Іржаве листя
Іржаве листя, як іржаві ґрати.
Іржаве листя падає униз.
Іржаве листя хоче поховати
Мене під латами брудних завіс.

Іржаве листя передчасно лине,
Як подих вічності, як лютий сплав.
Між поколіннями ніякий лірник

Світлана Пирогова
2025.10.20 15:07
Вуальна осінь (рондо)
Вуальна осінь небо сумом прикривала,
І таємниць прихованих лягло чимало.
Але одна бентежить, незабутня досі,
Коли душа була оголена і боса,
Коли при зустрічі світи перевертались.
До ніг ти сипав зоряні корали.
Слова лились...Поезії прозорі роси...

Марія Дем'янюк
2025.10.20 11:48
Фонтан сміявся
У водограї бавились веселки:
Зелені, жовті, сині кольори,
І фіолетово всміхались, і рожево,
Фонтан сміявся, прагнув догори,
Дістати неба, хоча б на секунду,
Торкнутись хмари, обійняти сонце,
Фонтан стрибав, а сонценята в хвильках
Ясніли наче сяєво

Сергій СергійКо
2025.10.20 11:20
Чекаю зустрічі
Не бачив ще, ні Риму я, ні Лондона,
Варшави навіть, хоч І поруч – он вона!
Та головне – не бачив я Чугуєва!
Відвідати повинен я чому його?
Бо Репін народився тут, Ілля
– Художник видатний, чиє ім'я,
Чиї натхненні, пристрасні картини –
Чугуєва окр

С М
2025.10.20 09:31
Хто ізлякав тебе? (The Doors)
Хто ізлякав тебе? Родилась на що, бейбі?
Обійма подвійні, чари твої, кохана
Родилась ти нащо, хіба не для гри?
Чи у екстазі, або у красі собі

Що в думках ~
Відпускай
Добре є, бейбі

Микола Дудар
2025.10.20 09:01
Передбачив...
Передбачив я і зупинивсь…
І приліг хутесенько за ширму.
Безумовно, виділось колись
Вже встрічав покладисту і смирну…
…уяви себе ти Королем,
Годен, то одінься в Падишаха!?
…видно переплутав хтось Едем.
Шахмати це все таки не шахи…

Віктор Кучерук
2025.10.20 06:29
* * *
Родить спогади печальні
Біль гірких утрат, -
Додається поминальних
Заходів і дат.
В боротьбі за виживання
Гинемо щодня, -
Голосіння і прощання
Звідуєм сповна.

М Менянин
2025.10.20 01:28
Орел двоголовий* – розсічена голова
Відчує кожен весь цей жах:
орел, як лев – одвічний птах,
крилом де маше – там війна,
нещастя наше, в нас вона.

Це та війна, це та війна,
де з двох голів лише одна,
лиш та, де вдача леВова,

Тетяна Левицька
2025.10.20 01:14
Пародія на вірш Бориса Костирі
Вона поїхала у сутінки далекі, 
У невідомість, пристрасність і страх, 
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах. 

Вона поїхала в кохання, як у морок, 
В жагу, немов невигасла пітьма. 
Невдовзі їй виповнюється сорок, 

Павло Сікорський
2025.10.19 22:50
Нью аестетік
Слова твої, мов кулі - лента за лентою;
Склеюю серце своє ізолентою.

Борис Костиря
2025.10.19 22:25
* * *
Вона поїхала у сутінки далекі,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.

Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,

Іван Потьомкін
2025.10.19 22:01
***
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?

Ірина Білінська
2025.10.19 20:45
Осінь
Женуть вітри рябі отари хмар
в безкрає поле зоряного неба,
де музикує змучений Ремарк,
Адамові Творець рахує ребра…

Сади стрічають пахощами груш,
і яблуням лоскоче сонце скроні -
це Осені портрети пише Труш,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Медитативний вальс
вальс ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-25 14:18:06
Переглядів сторінки твору 16368
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.354 / 6  (5.197 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 5.333 / 6  (5.236 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 15:33:08 ]
І справді архетипно-медитативно. Дуже сподобалося, особливо перший чотиривірш і "світ медитує".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-25 20:22:32 ]
щиро дякую, Світлано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Куренівець (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 15:43:57 ]
Велике враження справив цей вірш. Не виокремлюю нічого, що "сподобалось особливо", бо все напрочуд цілісно. Навіть картинка)
Десь близько за темою в мене є "Осіннє танго" (maysterni.com/publication.php?id=68126). Але до вашого рівня ще рости й рости)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-25 20:21:24 ]
не все так цілісно, як ви кажете...
однак, дякую вам. оце повідповідаю, й піду читати танго.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-10-25 15:48:57 ]
йой.
стою і мовчу, знявши віртуального капелюха.

і цей...дякую, що пишете.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-25 20:23:45 ]
цей... дякую, шо читаєте /поиагає натягти віртуальну червону шапчину... ррррррррр..../


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 16:08:17 ]
Гарно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-25 20:24:04 ]
дякую, Анатолію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 16:11:05 ]
"Сонячний хворий Татчин" виздоровів :) А я хворію. На всяку їрунду.
Знаєте, намагаюся не змішувати праведного і
з грішним, але "грабовський ритм" Вашого вальсу спонукає... Чи ритм, чи МЕДИТАтчинаЦІЯнисті :))

Рученьки терпнуть, злипаються віченьки.
Небо, від птаства рябе,
З раннього ранку до пізньої ніченьки
Сомнамбулічно гребе.

Апоплексична плаксива мелодія -
Прокляте нишком шиття.
В себе самого вдивлятися годі - я
Викинусь геть на сміття.

Світ медитує, і ця медитація -
Відшук черствого шматка.
Пий мої вірші напам'ять, отрута ця
Груди ураз пропіка...

Можете мстіть :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-25 16:15:46 ]
Класна пародія, Світлано!)

Медитатчинація - сподобалось слово.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 16:28:48 ]
Це ти його створив :) Моє - звичайне: МЕДИТАЦІЯ. Хоча автор і заслуговує на якісь особливі слова, бо таки єдиний і неповторний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 16:42:19 ]
ну яка ж це пародія, Валерію?
щось вони останнім часом вам часто привидіваються :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-25 16:46:35 ]
А ми всі - єдині і неповторні.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-25 16:47:36 ]
Не пишу - от і привиджуються.) Носяться навкруг у вигляді привидів.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 17:09:11 ]
Да, до речі, правильно Нікуся каже: яка це пародія? Це мікс із двох класиків, так сказать, fuck art, йолки-палки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 17:36:15 ]
fuck art - мабуть помилилися, Світлано. якщо мали на увазі Юліуша Фучіка, то треба було написати: fucik art)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 18:13:49 ]
Ярославе, це із "афіші" слово (ілюстрація до твору :)) Я дівчина проста, сільська, і в нас так не говорять. Але слово на вигляд мені здалося нічого собі, і я вирішила ним збагатитися :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-25 20:29:59 ]
"Рученьки терпнуть, злипаються віченьки" - на цій веселій ноті автір /мішком з картоплею/ падає під стіл. і скільки не починає - стільки й падає. НЛП - то сила!
дякую, що осилили, та ще й спромоглися на відповідь.
над помстою подумаю) помста має бути зненацькою - тоді вона смакує особливо)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 17:23:34 ]
" В яблучко" - саме спромоглася. Очевидно, Вам добре відомий ефект власної поезії на тих, хто мав щастя її читати: мову справді надовго відбирає :)) А коли вона повертається, то будь-які слова (і компліменти у тому числі) здаються нікчемними. То ж дякую за співчутливе розуміння сього белькотіння. І вилазьте з-під столу, - я вже йду :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 17:03:39 ]
не перебільшуйте, плізз.
я читаю власні тексти виключно собі - монотонно, патетично, пікантним тенором з елементами художнього фальцету... і на мене вони ніякісінького враження не справляють. більше того, від красоти свого голосу я млію й засинаю. тому читаю я їх собі, переважно, на ніч. в цьому їх сила.


1   2   3   Переглянути все