ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.11.04 09:26
ПРЕЗЕНТАЦІЯ «МАРІЯ З МАГДАЛИ» Ірини Вовк: ПОВЕРНЕННЯ КНИГИ ЧЕРЕЗ ТРИДЦЯТЬ РОКІВ
У Львівській обласній бібліотеці для юнацтва імені Романа Іваничука, що на площі Ринок, відбулася презентація ювілейного перевидання книги «Марія з Магдали» – релігійної драми маловідомого польського поета й драматурга Антона Шандлєровського в українськом

В Горова Леся
2026.11.04 08:10
Комікси
Листя, що впало на стежку, до сірого стовчене.
Краплі намистом на чорному - срібло на оніксі.
Та несподівано цяткою дрібно тріпоче на
Мокрій обочині клапоть обірваний з коміксів.

Берег. Метелик. Малюк і рука, певно, батькова,
Міцно тримає, а з нею

Віктор Кучерук
2026.11.04 07:19
* * *
Важка, велика та холодна
Роса на стеблах і листках
Культур баштанних і городніх,
І на утомлених руках.
Вона така, мабуть, до спеки,
Коли все гине, в'яне, схне, —
Ось-ось, вернувшись іздалека,
Нещадно сонце спалахне.

хома дідим
2026.11.03 23:42
* 248 *
ясно і зрозуміло що не спасуться всі-всі
і сам я не претендую повірте
бо кінець і наступний початок
чогось-там типу-якщо-б
є незмінним а саме
із небес щось потужно шарахне
а тому вочевидь
люблю обіймаю хочу вірити кожен

Кока Черкаський
2026.11.03 14:53
безсвітла
Нам обіцяли дати світло у четвер,
Та знов щось трапилось, і темно дотепер.
Не можу навіть подивитись марахвон,
Ну а без нього в мене дуже кепський сон!

По марахвону нам говорять все, як є:
Ось-ось Москва вже ка-пі-ту-лює!
Лиш треба два-три тижні

Борис Костиря
2026.11.03 13:42
Падіння
Я іду і падаю у бруді,
Вирвавшися із пасток цупких,
Потонувши у далекім блуді
І промовах скорих, копітких.
Упаду в траву, як у основу,
У буття, початок і кінець,
У самої вічності промову,
Подолавши бісівський вінець.

Вячеслав Руденко
2026.11.03 10:48
В стійких до спалахів розмовах
В пітьмі по припічку гасали
Чотири чорні павуки,
Було їм припічку замало
І закороткі держаки.
Шляхи до печі, як дороги,
У невідоме знову звуть.
Вони гасали до знемоги,
В печі гула груднева лють.

Віктор Кучерук
2026.11.03 10:35
* * *
Багряний жар листків опалих
Підхопить вітер мимохідь
І, капризуючи помалу,
Вони дзвенітимуть, як мідь.
В танку кружлятимуть допоки
Вітрисько має сили й хист
Робити наскоки і скоки,
Іграти, ніби гармоніст.

Ірина Вовк
2026.11.03 08:44
Антологія містерій "НА ЗЛАМІ СВІТЛА" (продовження 1)
«ДАНТЕ: ОСТАННІЙ ПОГЛЯД РАВЕННИ»

(драматична містерія в голосах на дві дії)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Данте Аліг'єрі (Майстер) – 56-річний поет-вигнанець, що помирає від малярії.
Голос Флоренції – темна, потворна постать у золотій короні, алегоричний обра

хома дідим
2026.11.02 23:38
* 247 *
щодо творів отих неумисних
несумісних із логікою
непричетних до пошуків істин
чи здаються підробкою
бездоганність між іншим у світі
конкурентний протекціонізм
інсталяцій 3-d графіті
кю-ар-коди повсюди скрізь

Володимир Бойко
2026.11.02 22:38
Міжсловесні контроверсії – 4
У москалеві присутній синдром вищості, але відсутній синдром вартості. Найбільша небезпека для цивілізації – дикуни, які вважають себе цивілізованими. Дідька чортом не настрашиш, а путіна Трампом. Основні функції диявола нині виконує путін. Об

Іван Потьомкін
2026.11.02 20:59
Українські Канни з Виговським Іваном
Розкажи всім, Конотопе,
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі

Ігор Терен
2026.11.02 20:38
Реінкарнація пройденого
Над світом білим почорніли тучі
і любуватися немає чим...
збувається пророче й неминуче,
пооживали фюрери і дуче
і виїдає очі рідний дим.

ІІ
Одні й останні воїни у полі

Артур Курдіновський
2026.11.02 16:24
Поплач! (рондо)
Поплач дощем, журливий листопаде!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!

Борис Костиря
2026.11.02 14:31
Цвинтар
Тепер він частий гість у цьому місці,
У краю суму, болю і молінь.
Ніхто не подарує добрі вісті,
Мов шлейфи від минулих поколінь.

Схиляються тополі міднодзвонно.
Щось клени прошепочуть у пітьмі.
І спогади, немов сумні ікони,

Вячеслав Руденко
2026.11.02 12:44
Слід сльози від викопних очей…
Виглядала обрій матіола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»

Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Медитативний вальс
вальс ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-25 14:18:06
Переглядів сторінки твору 18535
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.355 / 6  (5.194 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 5.333 / 6  (5.236 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 15:33:08 ]
І справді архетипно-медитативно. Дуже сподобалося, особливо перший чотиривірш і "світ медитує".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-25 20:22:32 ]
щиро дякую, Світлано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Куренівець (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 15:43:57 ]
Велике враження справив цей вірш. Не виокремлюю нічого, що "сподобалось особливо", бо все напрочуд цілісно. Навіть картинка)
Десь близько за темою в мене є "Осіннє танго" (maysterni.com/publication.php?id=68126). Але до вашого рівня ще рости й рости)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-25 20:21:24 ]
не все так цілісно, як ви кажете...
однак, дякую вам. оце повідповідаю, й піду читати танго.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-10-25 15:48:57 ]
йой.
стою і мовчу, знявши віртуального капелюха.

і цей...дякую, що пишете.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-25 20:23:45 ]
цей... дякую, шо читаєте /поиагає натягти віртуальну червону шапчину... ррррррррр..../


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 16:08:17 ]
Гарно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-25 20:24:04 ]
дякую, Анатолію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 16:11:05 ]
"Сонячний хворий Татчин" виздоровів :) А я хворію. На всяку їрунду.
Знаєте, намагаюся не змішувати праведного і
з грішним, але "грабовський ритм" Вашого вальсу спонукає... Чи ритм, чи МЕДИТАтчинаЦІЯнисті :))

Рученьки терпнуть, злипаються віченьки.
Небо, від птаства рябе,
З раннього ранку до пізньої ніченьки
Сомнамбулічно гребе.

Апоплексична плаксива мелодія -
Прокляте нишком шиття.
В себе самого вдивлятися годі - я
Викинусь геть на сміття.

Світ медитує, і ця медитація -
Відшук черствого шматка.
Пий мої вірші напам'ять, отрута ця
Груди ураз пропіка...

Можете мстіть :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-25 16:15:46 ]
Класна пародія, Світлано!)

Медитатчинація - сподобалось слово.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 16:28:48 ]
Це ти його створив :) Моє - звичайне: МЕДИТАЦІЯ. Хоча автор і заслуговує на якісь особливі слова, бо таки єдиний і неповторний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 16:42:19 ]
ну яка ж це пародія, Валерію?
щось вони останнім часом вам часто привидіваються :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-25 16:46:35 ]
А ми всі - єдині і неповторні.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-25 16:47:36 ]
Не пишу - от і привиджуються.) Носяться навкруг у вигляді привидів.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 17:09:11 ]
Да, до речі, правильно Нікуся каже: яка це пародія? Це мікс із двох класиків, так сказать, fuck art, йолки-палки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 17:36:15 ]
fuck art - мабуть помилилися, Світлано. якщо мали на увазі Юліуша Фучіка, то треба було написати: fucik art)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 18:13:49 ]
Ярославе, це із "афіші" слово (ілюстрація до твору :)) Я дівчина проста, сільська, і в нас так не говорять. Але слово на вигляд мені здалося нічого собі, і я вирішила ним збагатитися :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-25 20:29:59 ]
"Рученьки терпнуть, злипаються віченьки" - на цій веселій ноті автір /мішком з картоплею/ падає під стіл. і скільки не починає - стільки й падає. НЛП - то сила!
дякую, що осилили, та ще й спромоглися на відповідь.
над помстою подумаю) помста має бути зненацькою - тоді вона смакує особливо)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 17:23:34 ]
" В яблучко" - саме спромоглася. Очевидно, Вам добре відомий ефект власної поезії на тих, хто мав щастя її читати: мову справді надовго відбирає :)) А коли вона повертається, то будь-які слова (і компліменти у тому числі) здаються нікчемними. То ж дякую за співчутливе розуміння сього белькотіння. І вилазьте з-під столу, - я вже йду :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 17:03:39 ]
не перебільшуйте, плізз.
я читаю власні тексти виключно собі - монотонно, патетично, пікантним тенором з елементами художнього фальцету... і на мене вони ніякісінького враження не справляють. більше того, від красоти свого голосу я млію й засинаю. тому читаю я їх собі, переважно, на ніч. в цьому їх сила.


1   2   3   Переглянути все