ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
* * *
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
* 207 *
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Трагедія
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
***
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
"У блакитнім просторі безмежнім..."
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,

Юрій Лазірко
2026.09.19 16:37
Моя Бамбіна -- Альбом Теревені від Зеня -- батярські пісні
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...

1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.

Артур Курдіновський
2026.09.19 15:41
Вечірні вогні (рондо)
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б

Борис Костиря
2026.09.19 15:16
Талант
Поет стирався, ніби крейда,
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.

Артур Сіренко
2026.09.19 12:39
Краплі айстрового меду
Сонце рудою хвостатою білкою
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг

Вячеслав Руденко
2026.09.19 09:33
розенкранци не схильні страждать
У імлі протилежних сторін,
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,

Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів

Віктор Кучерук
2026.09.19 06:51
* * *
Над мною схилившись, чекаєш звитяги
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн

Ірина Вовк
2026.09.19 06:28
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 1)
І. ДОКИ НЕ ЗГАСЛО СОНЦЕ «Коли небо затягне вогняна ніч і камінь стане дощем, єдиним надійним сховком залишаться обійми тих, кого ти любиш». Ранок у домі Авла починався як зазвичай. Сонце м’яко освітлювало мармуровий внутрішній дворик-атріум, де у фо

С М
2026.09.18 21:13
Книга субот (King Crimson)
Якби міг я спростувати
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз

Мирон Шагало
2026.09.18 20:46
Малюю
Звільняючи пам’ять від клопотів сажі,
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.

Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув

хома дідим
2026.09.18 18:50
* 206 *
розмінний ендшпіль затяжний
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри

Ольга Береза
2026.09.18 17:10
Коли місто стихає…
Він любив, коли місто стихало,
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Медитативний вальс
вальс ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-25 14:18:06
Переглядів сторінки твору 18187
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.355 / 6  (5.194 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 5.333 / 6  (5.236 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 15:33:08 ]
І справді архетипно-медитативно. Дуже сподобалося, особливо перший чотиривірш і "світ медитує".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-25 20:22:32 ]
щиро дякую, Світлано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Куренівець (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 15:43:57 ]
Велике враження справив цей вірш. Не виокремлюю нічого, що "сподобалось особливо", бо все напрочуд цілісно. Навіть картинка)
Десь близько за темою в мене є "Осіннє танго" (maysterni.com/publication.php?id=68126). Але до вашого рівня ще рости й рости)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-25 20:21:24 ]
не все так цілісно, як ви кажете...
однак, дякую вам. оце повідповідаю, й піду читати танго.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-10-25 15:48:57 ]
йой.
стою і мовчу, знявши віртуального капелюха.

і цей...дякую, що пишете.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-25 20:23:45 ]
цей... дякую, шо читаєте /поиагає натягти віртуальну червону шапчину... ррррррррр..../


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 16:08:17 ]
Гарно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-25 20:24:04 ]
дякую, Анатолію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 16:11:05 ]
"Сонячний хворий Татчин" виздоровів :) А я хворію. На всяку їрунду.
Знаєте, намагаюся не змішувати праведного і
з грішним, але "грабовський ритм" Вашого вальсу спонукає... Чи ритм, чи МЕДИТАтчинаЦІЯнисті :))

Рученьки терпнуть, злипаються віченьки.
Небо, від птаства рябе,
З раннього ранку до пізньої ніченьки
Сомнамбулічно гребе.

Апоплексична плаксива мелодія -
Прокляте нишком шиття.
В себе самого вдивлятися годі - я
Викинусь геть на сміття.

Світ медитує, і ця медитація -
Відшук черствого шматка.
Пий мої вірші напам'ять, отрута ця
Груди ураз пропіка...

Можете мстіть :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-25 16:15:46 ]
Класна пародія, Світлано!)

Медитатчинація - сподобалось слово.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 16:28:48 ]
Це ти його створив :) Моє - звичайне: МЕДИТАЦІЯ. Хоча автор і заслуговує на якісь особливі слова, бо таки єдиний і неповторний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 16:42:19 ]
ну яка ж це пародія, Валерію?
щось вони останнім часом вам часто привидіваються :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-25 16:46:35 ]
А ми всі - єдині і неповторні.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-25 16:47:36 ]
Не пишу - от і привиджуються.) Носяться навкруг у вигляді привидів.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 17:09:11 ]
Да, до речі, правильно Нікуся каже: яка це пародія? Це мікс із двох класиків, так сказать, fuck art, йолки-палки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 17:36:15 ]
fuck art - мабуть помилилися, Світлано. якщо мали на увазі Юліуша Фучіка, то треба було написати: fucik art)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 18:13:49 ]
Ярославе, це із "афіші" слово (ілюстрація до твору :)) Я дівчина проста, сільська, і в нас так не говорять. Але слово на вигляд мені здалося нічого собі, і я вирішила ним збагатитися :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-25 20:29:59 ]
"Рученьки терпнуть, злипаються віченьки" - на цій веселій ноті автір /мішком з картоплею/ падає під стіл. і скільки не починає - стільки й падає. НЛП - то сила!
дякую, що осилили, та ще й спромоглися на відповідь.
над помстою подумаю) помста має бути зненацькою - тоді вона смакує особливо)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 17:23:34 ]
" В яблучко" - саме спромоглася. Очевидно, Вам добре відомий ефект власної поезії на тих, хто мав щастя її читати: мову справді надовго відбирає :)) А коли вона повертається, то будь-які слова (і компліменти у тому числі) здаються нікчемними. То ж дякую за співчутливе розуміння сього белькотіння. І вилазьте з-під столу, - я вже йду :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 17:03:39 ]
не перебільшуйте, плізз.
я читаю власні тексти виключно собі - монотонно, патетично, пікантним тенором з елементами художнього фальцету... і на мене вони ніякісінького враження не справляють. більше того, від красоти свого голосу я млію й засинаю. тому читаю я їх собі, переважно, на ніч. в цьому їх сила.


1   2   3   Переглянути все