ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.08.05 23:07
Заміна посла
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Поїзд смерті
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Тату
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
* * *
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Чорний сніг Александрії
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз

Тетяна Левицька
2026.08.05 11:36
Лист
Тобі написала б я, милий, листа,
та знаю, що він до Едему не дійде.
Від кірки до кірки мене прочитав,
а я нашвидку пролистала деінде.

Залишив на спомин багато чого,
ще більше забрав у мутне потойбіччя —
пів світу і ластівку серця мого,

хома дідим
2026.08.05 09:49
* 163 *
мене тримали і тримають
наївні ревнощі твої
мов декадентські ледь
міщанські втім
тендітні фрукти
ледь зіпсовані із краю
не зовсім навіть
мазохізм чи фемінізм

Віктор Кучерук
2026.08.05 05:58
Вишгород
З часів обтесаних чепіг
Цей край благословен, -
Стоїть на пагорбах своїх
Мій Вишгород здавен.
З глибин століть і дотепер
Нічому не скоривсь, -
Не обвалився він униз,
А в товщу хмар встромивсь.

Роксолана Вірлан
2026.08.05 00:56
За межі Уробороса.
Змикає туго в коло Уробороса -
безвісний Архітектор снів і проявів -
і того, хто пророчить певно й голосно,
і того, хто частується напоями,

і того, хто для шляху ще не збуджений -
а збудиться колись - це точно станеться -
і, хай він мислить нині

Ольга Садкова
2026.08.04 21:35
Суголосся
Ні доказів, ні печатки —
струна впізнає струну.
Почнімо усе спочатку —
від магії чи від сну.

Від кроку, що був назустріч,
від подиху, що, як шовк.
Хай часоплину всупереч

Світлана Пирогова
2026.08.04 20:06
Серпень
У саду медово пахне втома,
Яблука налиті до країв.
Лампами червоними удома
Запалають у полоні снів.

Йде по стиглій ниві з блиском серпик,
Хилить вправно до землі стебло.
Як остання нота літа, серпень

Паб Лімерик
2026.08.04 17:38
Лімерики нашого блогера
Заблукали хасиди в Путивлі.
Там однакові навіть будівлі.
То й ходили між них,
І нових, і старих,
І проґавили осінь в Путивлі.

Засудили хасида у Мінську
За символіку проукраїнську.

Кока Черкаський
2026.08.04 16:35
040826
коли нема про що писати-
пиши хоч ні про шо,
бо головне то сам процес,
як той казав - війна фігня,
ну а маневри - головне!
та все ж,
не прагни світ змінити,
бо вже відомо всім,

хома дідим
2026.08.04 13:01
* 162 *
вона сидітиме сумна
тарас чубай собі співа
і ти співаєш із чубаєм
у заворушливих тонах
серпневий ранок між атак
і серпокрили ще ганяють
у небі чистім аж до краю
літає тополиний пух

Борис Костиря
2026.08.04 13:00
* * *
Здіймусь я на пагорб величний
І хліба з росою вкушу.
Нехай мене тиша покличе
В безодню озер і дощу.

Нехай мене кличе безмовність,
Нехай мене кличе печаль,
Немов недописана повість,

Олена Побийголод
2026.08.04 10:32
1960. Доброго ранку!
Ольга Фадєєва (1906-1986)

Давно вам, друзі, всім відомо,
що днів у тижні рівно сім,
але найкращий, звісно, – сьомий,
він посміхається усім!

    Бо неділя – це вітанки
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Медитативний вальс
вальс ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-25 14:18:06
Переглядів сторінки твору 17680
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.355 / 6  (5.194 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 5.333 / 6  (5.236 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 15:33:08 ]
І справді архетипно-медитативно. Дуже сподобалося, особливо перший чотиривірш і "світ медитує".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-25 20:22:32 ]
щиро дякую, Світлано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Куренівець (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 15:43:57 ]
Велике враження справив цей вірш. Не виокремлюю нічого, що "сподобалось особливо", бо все напрочуд цілісно. Навіть картинка)
Десь близько за темою в мене є "Осіннє танго" (maysterni.com/publication.php?id=68126). Але до вашого рівня ще рости й рости)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-25 20:21:24 ]
не все так цілісно, як ви кажете...
однак, дякую вам. оце повідповідаю, й піду читати танго.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-10-25 15:48:57 ]
йой.
стою і мовчу, знявши віртуального капелюха.

і цей...дякую, що пишете.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-25 20:23:45 ]
цей... дякую, шо читаєте /поиагає натягти віртуальну червону шапчину... ррррррррр..../


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 16:08:17 ]
Гарно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-25 20:24:04 ]
дякую, Анатолію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 16:11:05 ]
"Сонячний хворий Татчин" виздоровів :) А я хворію. На всяку їрунду.
Знаєте, намагаюся не змішувати праведного і
з грішним, але "грабовський ритм" Вашого вальсу спонукає... Чи ритм, чи МЕДИТАтчинаЦІЯнисті :))

Рученьки терпнуть, злипаються віченьки.
Небо, від птаства рябе,
З раннього ранку до пізньої ніченьки
Сомнамбулічно гребе.

Апоплексична плаксива мелодія -
Прокляте нишком шиття.
В себе самого вдивлятися годі - я
Викинусь геть на сміття.

Світ медитує, і ця медитація -
Відшук черствого шматка.
Пий мої вірші напам'ять, отрута ця
Груди ураз пропіка...

Можете мстіть :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-25 16:15:46 ]
Класна пародія, Світлано!)

Медитатчинація - сподобалось слово.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 16:28:48 ]
Це ти його створив :) Моє - звичайне: МЕДИТАЦІЯ. Хоча автор і заслуговує на якісь особливі слова, бо таки єдиний і неповторний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 16:42:19 ]
ну яка ж це пародія, Валерію?
щось вони останнім часом вам часто привидіваються :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-25 16:46:35 ]
А ми всі - єдині і неповторні.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-25 16:47:36 ]
Не пишу - от і привиджуються.) Носяться навкруг у вигляді привидів.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 17:09:11 ]
Да, до речі, правильно Нікуся каже: яка це пародія? Це мікс із двох класиків, так сказать, fuck art, йолки-палки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 17:36:15 ]
fuck art - мабуть помилилися, Світлано. якщо мали на увазі Юліуша Фучіка, то треба було написати: fucik art)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 18:13:49 ]
Ярославе, це із "афіші" слово (ілюстрація до твору :)) Я дівчина проста, сільська, і в нас так не говорять. Але слово на вигляд мені здалося нічого собі, і я вирішила ним збагатитися :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-25 20:29:59 ]
"Рученьки терпнуть, злипаються віченьки" - на цій веселій ноті автір /мішком з картоплею/ падає під стіл. і скільки не починає - стільки й падає. НЛП - то сила!
дякую, що осилили, та ще й спромоглися на відповідь.
над помстою подумаю) помста має бути зненацькою - тоді вона смакує особливо)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 17:23:34 ]
" В яблучко" - саме спромоглася. Очевидно, Вам добре відомий ефект власної поезії на тих, хто мав щастя її читати: мову справді надовго відбирає :)) А коли вона повертається, то будь-які слова (і компліменти у тому числі) здаються нікчемними. То ж дякую за співчутливе розуміння сього белькотіння. І вилазьте з-під столу, - я вже йду :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 17:03:39 ]
не перебільшуйте, плізз.
я читаю власні тексти виключно собі - монотонно, патетично, пікантним тенором з елементами художнього фальцету... і на мене вони ніякісінького враження не справляють. більше того, від красоти свого голосу я млію й засинаю. тому читаю я їх собі, переважно, на ніч. в цьому їх сила.


1   2   3   Переглянути все