Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.08
01:13
Індик - це своєрідна птиця.
Він дуже любе веселиться.
Індик не схожий на ворону
У нього зовсім інші забобони.
Співає гарно, але не дуже,
Суттєво гірше, ніж Каркуша.
І хоча в ворони тільки крик,
Він дуже любе веселиться.
Індик не схожий на ворону
У нього зовсім інші забобони.
Співає гарно, але не дуже,
Суттєво гірше, ніж Каркуша.
І хоча в ворони тільки крик,
2026.09.07
21:14
Немає віроломнішої віри
як віра малоросів і орди.
Не хижі звірі,
а царі-кумири
юрби – причина чорної біди.
***
Неписані закони для совдепії
як віра малоросів і орди.
Не хижі звірі,
а царі-кумири
юрби – причина чорної біди.
***
Неписані закони для совдепії
2026.09.07
20:44
Чому із звідусюд далеких
Ми добиваємось в забуті Богом села
І припадаємо грудьми до споришу,
До груші тулимось щокою?
Невже, коли літам ощадливий наводиш лік,
Так болісно бракує частки,
Що зветься отроцтвом?
Невже і справді життєве коло
Ми добиваємось в забуті Богом села
І припадаємо грудьми до споришу,
До груші тулимось щокою?
Невже, коли літам ощадливий наводиш лік,
Так болісно бракує частки,
Що зветься отроцтвом?
Невже і справді життєве коло
2026.09.07
20:15
ось і надвечіря
дощик покропив
вицвіле ганчіря
звисле з проводів
піднебесні риби
сунуть далі геть
комунальник
сивий
дощик покропив
вицвіле ганчіря
звисле з проводів
піднебесні риби
сунуть далі геть
комунальник
сивий
2026.09.07
18:24
Святе догорає обійстя,
а ти загубилась в тумані.
Не бійся, рідненька, не бійся,
від зостраху серце зів'яне.
Я знаю, що важко втрачати
набуті скарби мозолями —
дитячу колиску, санчата,
а ти загубилась в тумані.
Не бійся, рідненька, не бійся,
від зостраху серце зів'яне.
Я знаю, що важко втрачати
набуті скарби мозолями —
дитячу колиску, санчата,
2026.09.07
17:23
Вересня кроки спекотні, як влітку,
Сонце палає до втоми щодня.
Бабине літо накинуло сітку,
Те павутиння йому, мов броня.
Ягідки чорні смачної ожини
В лісі осіннім, мов очі блищать.
Терен з колючками попід стежину,
Сонце палає до втоми щодня.
Бабине літо накинуло сітку,
Те павутиння йому, мов броня.
Ягідки чорні смачної ожини
В лісі осіннім, мов очі блищать.
Терен з колючками попід стежину,
2026.09.07
16:46
Хильнув — і позбувся болю.
А може, позбувся себе?
І хтось замість тебе долю
скеровує вже: цоб-цабе.
На інше чекати годі.
«В обійми бери, сатано!»
Що зараз буде, що потім
А може, позбувся себе?
І хтось замість тебе долю
скеровує вже: цоб-цабе.
На інше чекати годі.
«В обійми бери, сатано!»
Що зараз буде, що потім
2026.09.07
14:08
Вода розлилася в долини.
Мовчання панує в степах.
І правда тополі й калини
Кричить, як поранений птах.
Чекаємо світлої днини,
Яка відкидатиме страх.
Вода розлилася степами,
Мовчання панує в степах.
І правда тополі й калини
Кричить, як поранений птах.
Чекаємо світлої днини,
Яка відкидатиме страх.
Вода розлилася степами,
2026.09.07
13:38
Холодний бовдур
Скляної печі,
Рукою злидня
Під плач малечі,
Ще теплій миші —
Шпаркій, голодній —
Даруй зернину,
Як преподобний!
Скляної печі,
Рукою злидня
Під плач малечі,
Ще теплій миші —
Шпаркій, голодній —
Даруй зернину,
Як преподобний!
2026.09.07
09:48
Старі бульбульці - публіка нервова,
Вони самі для себе сомельє.
Глитають чикилдиху із полови,
Носи вмочають потім в олів'є.
Сивуха з часником - найліпша страва ,
А шнапс із пивом - це делікатес!
За штоф винця кумасю кум вкривавив,
Вони самі для себе сомельє.
Глитають чикилдиху із полови,
Носи вмочають потім в олів'є.
Сивуха з часником - найліпша страва ,
А шнапс із пивом - це делікатес!
За штоф винця кумасю кум вкривавив,
2026.09.07
07:43
Занадився тхір
У бабусин двір, -
Уночі проник
Знову у курник.
Ухопив курча
І мерщій помчав
Звично до нори,
Де малі тхори
У бабусин двір, -
Уночі проник
Знову у курник.
Ухопив курча
І мерщій помчав
Звично до нори,
Де малі тхори
2026.09.07
07:40
ЦИКЛ V: АНТИЧНИЙ СВІТ (ТРОЯ-ІЛІАДА)
ГЕКТОР І АНДРОМАХА: Захід сонця над Іліоном
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Гектор – царевич, вождь троянського війська, надія Іліона, щит і жертовна кров троянського роду
ГЕКТОР І АНДРОМАХА: Захід сонця над Іліоном
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Гектор – царевич, вождь троянського війська, надія Іліона, щит і жертовна кров троянського роду
2026.09.07
03:29
я приїду у Львів,
ти зустрінеш мене,
поговорим про все
неземне і земне
оминаючи тему
про найголовніше
ми захочем всамітнитись
ти зустрінеш мене,
поговорим про все
неземне і земне
оминаючи тему
про найголовніше
ми захочем всамітнитись
2026.09.07
03:17
Ми всі складаємось з нічого,
Із вакууму, пустоти.
І тільки наша віра в Нього
Нас робить гідними мети.
Наше життя- то плід реакцій,
Плюсів та мінусів зв'язок,
Розділення на сотні фракцій
Із вакууму, пустоти.
І тільки наша віра в Нього
Нас робить гідними мети.
Наше життя- то плід реакцій,
Плюсів та мінусів зв'язок,
Розділення на сотні фракцій
2026.09.06
20:46
Відшуміла епоха на нас поглядає здаля.
Ці актори давно відіграли улюблені ролі.
Залишається тінь відлітаючого журавля,
Ніби спалах важкої, тремкої юдолі.
Залишаються фільми. У вічність паролю нема.
Залишається дух, у епоху закутий.
Ця енергія нас
Ці актори давно відіграли улюблені ролі.
Залишається тінь відлітаючого журавля,
Ніби спалах важкої, тремкої юдолі.
Залишаються фільми. У вічність паролю нема.
Залишається дух, у епоху закутий.
Ця енергія нас
2026.09.06
19:12
Перегортаю я альбом світлин з дитинства,
І знову зайчик сонячний стрибає.
Думки летять лелеками біля хатини,
В якій співає мати : баю, баю...
А потім білу ризу одягне світанок,
Щасливі йдемо у пшеничне поле.
Радію я землі заквітчаній, коханій,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І знову зайчик сонячний стрибає.
Думки летять лелеками біля хатини,
В якій співає мати : баю, баю...
А потім білу ризу одягне світанок,
Щасливі йдемо у пшеничне поле.
Радію я землі заквітчаній, коханій,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Рецензії
Мандри в космосі- 3 (вибрані тексти Поетичних майстерень)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Мандри в космосі- 3 (вибрані тексти Поетичних майстерень)
Коли все тільки починалось
у долі дівчинки-Землі,
в полон здавався дядько Хаос*
її красі. Такі малі,
гасали водами амеби,
а сушею – загони мавп,
і навіть риму «неба-треба»
іще ніхто не написав.
Чорнява Жінка
Поетичні майстерні 2011
МІФОДЕЛІЯ
* Хаос насправді був не дядьком, а...
Пояснюю: це було давно. Ну, дуже давно.І насправді все було не зовсім так, як описує Чорнява,тобто зовсім не так.( пишу прозою, бо рим ніяких - не лише « неба – треба» - ще не було)
Отже! В нічному клубі під інтригуючою назвою «Морок» зустрілись Хаос і Вселенная. Зрозуміло, що Вселенная була росіянкою, а Хаос чистородним українцем ( в українській мові Всесвіт не вона, і ,боюсь, що публіка мене не зрозуміє, хоч це було б цілком нормально, як для пануючої сьогодні логіки абсурду). Так от сидять собі в напівтемряві - він навпроти неї... захмелілі і переповнені плотського жадання. Він наче й не бачить того, що вона надміру розповніла, вірніше, це його ще більше заводить... а вона начебто й не помічає, який він потворний, очевидно, це їй теж додає хіті... Знаєте, як воно буває, а презервативів тоді ще не придумали... Зранку прокинулись вкупі – вона придивилась – скривилась, він глянув – взявся за голову... А що тепер зміниш? Чекають дитяти. Народилось аж двоє нараз – сестрички. Назвали Землею та Логікою. Але батько Хаос був нестримний. Я хочу сина! І похабно хапає Вселєнную за груди... І от через дев’ять місяців народився ще й син. Безмежно задоволений собою Хаос назвав його Абсурдом. Син в усьому пішов у батька - такий ж безтолковий та зловредний...
Сестрички Земля з Логікою прикрашаються квітами та звірятами... Коли створили метеликів, радості було! А шкодник Абсурд і своє підсовує - мурах та вошей... Логіка заспокоює сестричку Землю: хай вже будуть задля толерантності. А коли птахів творили та ссавців... Птахи будуть вилуплюватися з яєчок, а ссавці – народжуватись... Але тут Абсурд сестричці Логіці на зло тишком-нишком кажана підсовує – той і літає, мов птах і народжується як ссавець...
Що ж далі було, як появились люди та їхні держави, князі, гетьмани, президенти, філософи, поети?.. Шановний читачу, ти ж не із «загону мавп» - сам знаєш! А як ні, то глянь довкола прискіпливіше - ото вже братик Абсурд накрутив...
2011
у долі дівчинки-Землі,
в полон здавався дядько Хаос*
її красі. Такі малі,
гасали водами амеби,
а сушею – загони мавп,
і навіть риму «неба-треба»
іще ніхто не написав.
Чорнява Жінка
Поетичні майстерні 2011
МІФОДЕЛІЯ
* Хаос насправді був не дядьком, а...
Пояснюю: це було давно. Ну, дуже давно.І насправді все було не зовсім так, як описує Чорнява,тобто зовсім не так.( пишу прозою, бо рим ніяких - не лише « неба – треба» - ще не було)
Отже! В нічному клубі під інтригуючою назвою «Морок» зустрілись Хаос і Вселенная. Зрозуміло, що Вселенная була росіянкою, а Хаос чистородним українцем ( в українській мові Всесвіт не вона, і ,боюсь, що публіка мене не зрозуміє, хоч це було б цілком нормально, як для пануючої сьогодні логіки абсурду). Так от сидять собі в напівтемряві - він навпроти неї... захмелілі і переповнені плотського жадання. Він наче й не бачить того, що вона надміру розповніла, вірніше, це його ще більше заводить... а вона начебто й не помічає, який він потворний, очевидно, це їй теж додає хіті... Знаєте, як воно буває, а презервативів тоді ще не придумали... Зранку прокинулись вкупі – вона придивилась – скривилась, він глянув – взявся за голову... А що тепер зміниш? Чекають дитяти. Народилось аж двоє нараз – сестрички. Назвали Землею та Логікою. Але батько Хаос був нестримний. Я хочу сина! І похабно хапає Вселєнную за груди... І от через дев’ять місяців народився ще й син. Безмежно задоволений собою Хаос назвав його Абсурдом. Син в усьому пішов у батька - такий ж безтолковий та зловредний...
Сестрички Земля з Логікою прикрашаються квітами та звірятами... Коли створили метеликів, радості було! А шкодник Абсурд і своє підсовує - мурах та вошей... Логіка заспокоює сестричку Землю: хай вже будуть задля толерантності. А коли птахів творили та ссавців... Птахи будуть вилуплюватися з яєчок, а ссавці – народжуватись... Але тут Абсурд сестричці Логіці на зло тишком-нишком кажана підсовує – той і літає, мов птах і народжується як ссавець...
Що ж далі було, як появились люди та їхні держави, князі, гетьмани, президенти, філософи, поети?.. Шановний читачу, ти ж не із «загону мавп» - сам знаєш! А як ні, то глянь довкола прискіпливіше - ото вже братик Абсурд накрутив...
2011
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
