ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.19 13:47
Ти розчинилась у глибинах,
У магмі страчених доріг.
Ти розчинилась, як рибина,
Яку впіймати я не зміг.

Ти розчинилася у текстах,
У манускриптах небуття.
Ти розчинилася у сексі,

В Горова Леся
2025.12.19 12:47
Прожитий рік ступає в час минулий.
Ще крок із ним, іще у ньому мить.
Освітлення його останній люмен
Незбутими надіями струмить.

Його немов би зустрічали тільки:
Із поглядом туринського коня -
Важким і довгим, що сльозою стік би,

Пиріжкарня Асорті
2025.12.19 12:11
Даний вірш розглядався на одному з профілактичних засідань робочих змін (вахт), яке відбулося днями. І от що привернуло увагу, окрім усього іншого, а саме техніки і технології виживання в умовах війни. Це була тема новин. Висновки за результатами за

Тетяна Левицька
2025.12.19 09:06
Уже не та, але гойдаю
осіннє небо на руках,
і не кажу, що в хати скраю
давно просочується дах.
Фундамент ледь тримає двері,
у вікон сліпкуватий зір.
Заполонив ліловий вереск
пороги і широкий двір.

Віктор Кучерук
2025.12.19 06:11
Знайомою стежиною
Вертаю до села, -
Тернами та ожиною
Вузенька поросла.
Але ще гарно видимі,
Ведучі будь-куди, -
Віддалено розкидані
Потоптані сліди.

Євген Федчук
2025.12.18 20:22
Над річкою тулилося село.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.

Сергій Губерначук
2025.12.18 13:58
Назирці у сутінках вилискуєш,
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?

Борис Костиря
2025.12.18 13:19
Ми так відвикли від зими.
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.

Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,

Віктор Кучерук
2025.12.18 07:24
Набуду щастя й поділюся
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.

Тетяна Левицька
2025.12.18 00:08
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з Вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.

М Менянин
2025.12.17 23:48
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.

Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі

Іван Потьомкін
2025.12.17 20:15
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.

***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,

С М
2025.12.17 16:51
Кришталеві
Води огортають все у синь
Прохолодну

Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день

Тетяна Левицька
2025.12.17 14:01
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.

Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім

Борис Костиря
2025.12.17 12:49
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає

Юрко Бужанин
2025.12.17 10:51
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно


Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші / Грен(ь)Ки

 Запит у небесну канцелярію

(копія – у протилежний бік)

Образ твору ...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-07 19:49:35
Переглядів сторінки твору 17304
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.826
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 21:12:48 ]
На Вас тиснуть продовжувати війну, Гренуіль? Здогадуюсь, хто і чому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 21:15:17 ]
Ви, Ярославе, як завжди, перебуваєте в полоні власних перебільшень :) не здогадуєтесь - запевняю Вас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 21:25:25 ]
Та не те щоб тиснуть... просто не питають - знай собі б'ються, а мені (як і кожному) - куди хоч дінься :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 21:18:03 ]
Грені, ти ж знаєш, що так завжди буває. Тут краще було зовсім не встрявати :)
А епіграф означає - їй і йому?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 21:23:51 ]
Ох, Чорі... Щось я перемудрила, звиняй :)
Щиро перепрошую всіх, що не "удосужилась" пояснити - ну звідки народу знати, що там у мене в голові...

"Дьявол с Богом борется, а поле битвы - сердца людей" (Достоевский). Тільки й усього :)
А віршик про те, що моє власне поле щось занадто вже витоптане... місця живого нема :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 21:27:39 ]
О, бачиш, ще одне трактування :)
Але ж вони не поміряться - доведеться тобі поле своє засівати щоразу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 21:32:17 ]
Та задовбалася я вже! Хоч би трактора якогось дали, чи шо ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-11-08 09:08:00 ]
Грені, а чому б Вам оцей вислів Достоєвського не поставити в епіграф? А то мені довелось перечитати коментарі, аби зрозуміти, про що вірш.) Спочатку подумав, що це Ви мирите когось на ПМ.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-11-08 12:35:09 ]
- Одна голова - добре, а друга - зайвий конкурент... уже не кажучи про третю, - думав Ілля Муромець, спостерігаючи, як Змій Горинич намагається поділити між своїми головами півлітру і закусь ;))

Дякую за підказку, Вал... себто Емілю. Але цитату я все-таки поставила після вірша, а то ж ніякої інтриги не буде ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 21:23:11 ]
Невже Ви вірите, що вони можуть помиритися?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 21:31:15 ]
Чесно - поняття не маю. Питань все більше і більше, а де відповіді шукати?..
Знаєте, звідки "ноги ростуть" у цього віршика: задумалася над тим, що значить "хотіти бути рівним Богові". Може, мова йшла все-таки не про владу (ну якось занадто по-земному це), а про бажання стати таким же досконалим? Тоді це цілком простимий "гріх".
Отако блукаю в потемках...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 21:31:17 ]
Так переконливо. Може, почують.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 21:34:24 ]
"Стукайте - і вам відчинять". Може. Принаймні, я спробувала :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 22:03:12 ]
Навіть зрозумів про кого йдеться.
Оперативно ! ЦРУ в нокауті :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 22:38:09 ]
А шо ЦРУ, шо ЦРУ - дилетанти, та й годі ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 22:52:42 ]
Не кажіть :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 22:10:44 ]
Напевно, Ваша душа, Грені, жила в епоху Відродження: тоді домінував подібний настрій. Знати б той рубіж, про який йдеться у Вашому вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 22:44:43 ]
Ой, знати б хоч щось... а то голова вже всіх питань не вміщає :)
Одного разу я собі приснилася доісторичним хижаком - аж прокинулася з переляку. Так що, мабуть, моя душа вже давненько по світу блукає :) Втім, кожному з нас щось подібне сниться-пригадується...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 22:50:06 ]
Питань до вірша не маю - лаконічний, технічно досконалий.
Дякую.
Що то за "обидва" у тій канцелярії?
Я не знаходжу відповіді, а вигадувати не хочу.
Бо я вже схиляюсь до ісламізму. І тупо (примітивно) мрію про гареми та лампу Аладдіна.

Творчих успіхів, гарного настрою



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 23:26:14 ]
У "небесну канцелярію" відправлений оригінал запиту. Копія - у протилежний бік, вічному опонентові. От вам і "обидва".
Не можна про гареми мріяти тупо! Треба - з вигадкою і ентузіазмом... ;)
Дякую. Рада, як завжди, вашому візитові :)


1   2   3   4   Переглянути все