
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.04
21:59
Ці марення і візії природи
Прорвуться крізь тюрму в'язких снігів.
Фантазія народиться в пологах,
Як повінь із бетонних берегів.
Фантазію ніщо уже не спинить,
Її сніги на крилах понесуть.
Ти в космос запускаєш довгий спінінг,
Прорвуться крізь тюрму в'язких снігів.
Фантазія народиться в пологах,
Як повінь із бетонних берегів.
Фантазію ніщо уже не спинить,
Її сніги на крилах понесуть.
Ти в космос запускаєш довгий спінінг,
2025.09.04
19:28
Московія у ті часи росла.
Мов ракова пухлина розповзалась.
Земель собі в Європі нахапалась,
Уже й до Польщі руки простягла.
Упхавши Казахстан за дві щоки,
На Індію вже хижо позирала,
Хоч Англія в той час там панувала
Та москалі вже мріяли – «поки»
Мов ракова пухлина розповзалась.
Земель собі в Європі нахапалась,
Уже й до Польщі руки простягла.
Упхавши Казахстан за дві щоки,
На Індію вже хижо позирала,
Хоч Англія в той час там панувала
Та москалі вже мріяли – «поки»
2025.09.04
15:42
Тато сина обіймав,
Тепло в щічку цілував:
"Сину мій, рости великий,
Усміхайся сонцелико!
Славний, дужий богатир
Будеш ти, синок, повір,
Станеш воїном ти грізним -
Захистиш свою Вітчизу.
Тепло в щічку цілував:
"Сину мій, рости великий,
Усміхайся сонцелико!
Славний, дужий богатир
Будеш ти, синок, повір,
Станеш воїном ти грізним -
Захистиш свою Вітчизу.
2025.09.04
14:28
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Солом'яне з
Солом'яне з
2025.09.04
12:48
Не забарилась панна, то ж прийшла
у чудернацькій сукні вересневій.
Через плече химерна сумка-клатч.
Одежа, ніби знята з манекена.
А туфлі модні з жовтим ланцюжком,
і цокають легкі підбори вправно.
Злетілись серпокрильці табуном,
але у вирій їм ще,
у чудернацькій сукні вересневій.
Через плече химерна сумка-клатч.
Одежа, ніби знята з манекена.
А туфлі модні з жовтим ланцюжком,
і цокають легкі підбори вправно.
Злетілись серпокрильці табуном,
але у вирій їм ще,
2025.09.04
12:44
Сойка-віщунка
Пророчить журбу
(Бо осінь – як тінь неминуча)
(Бо трохи малярством
Заповнює вічність
Гончар кулястих глеків
Бородатий філософ –
Майстер Бо).
Пророчить журбу
(Бо осінь – як тінь неминуча)
(Бо трохи малярством
Заповнює вічність
Гончар кулястих глеків
Бородатий філософ –
Майстер Бо).
2025.09.04
09:45
Сьорбнула я біди чимало,
не віриться — «зурочив хтось.»
Що мало статися, те сталось,
що мало бути те збулось.
В собі копатися не буду,
шукати винних не берусь.
Невже зробили ляльку-вуду
не віриться — «зурочив хтось.»
Що мало статися, те сталось,
що мало бути те збулось.
В собі копатися не буду,
шукати винних не берусь.
Невже зробили ляльку-вуду
2025.09.04
09:19
Притулюся до твого живота вухом,
щоб розчути далекі звуки,
як божественну музику, буду слухати
грядущого серця стукіт…
2025 рік
щоб розчути далекі звуки,
як божественну музику, буду слухати
грядущого серця стукіт…
2025 рік
2025.09.04
07:46
Завжди чогось не вистачає
І перебір завжди чогось, -
То в небі птиць усяких зграї,
То в перельоті крук, чи дрозд.
Уже давно нема балансу
В художній творчості моїй,
Бо щодоби пишу романси,
А п'єсам - зась у їхній стрій.
І перебір завжди чогось, -
То в небі птиць усяких зграї,
То в перельоті крук, чи дрозд.
Уже давно нема балансу
В художній творчості моїй,
Бо щодоби пишу романси,
А п'єсам - зась у їхній стрій.
2025.09.03
21:47
Стілець вибвають з-під ніг
Та так, що ти ледве встигаєш
Ступить на небесний поріг.
Луна пронесеться над гаєм.
І як же писати, творить,
Коли навіть столу немає?
Така зачарована мить
Та так, що ти ледве встигаєш
Ступить на небесний поріг.
Луна пронесеться над гаєм.
І як же писати, творить,
Коли навіть столу немає?
Така зачарована мить
2025.09.03
20:07
Нестерпно, Всевишній, нудьгую
за радістю дихати щастям,
за тим, кого згадую всує
на сповіді перед причастям.
За світло розкішними днями,
що небо стелили під п'яти,
спливали у даль журавлями
за радістю дихати щастям,
за тим, кого згадую всує
на сповіді перед причастям.
За світло розкішними днями,
що небо стелили під п'яти,
спливали у даль журавлями
2025.09.03
18:08
Мені здається часом, що солдати,
Які з кривавих не прийшли полів,
В блакитне небо вознеслись крилато,
Перетворились в білих журавлів.
Вони і дотепер з часів далеких
Летять і озиваються до нас.
Чи не тому, ми, дивлячись на небо,
Які з кривавих не прийшли полів,
В блакитне небо вознеслись крилато,
Перетворились в білих журавлів.
Вони і дотепер з часів далеких
Летять і озиваються до нас.
Чи не тому, ми, дивлячись на небо,
2025.09.03
16:19
атож-бо день руйнує ніч
ночі ділять день
чи ховайся чи біжи
проривайся на інший бік
проривайся на інший бік
проривайся на інший бік ей
ночі ділять день
чи ховайся чи біжи
проривайся на інший бік
проривайся на інший бік
проривайся на інший бік ей
2025.09.03
09:57
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 9 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Пензликом
Пензликом
2025.09.03
05:20
Усамітнення вечірні
Зазвичай приносять зиск, –
Серце б’ється рівномірно
І стає стабільним тиск.
Вже без помочі цигарки,
Віршам змісту надаю, –
Букви сіються на аркуш,
Наче зерна у ріллю.
Зазвичай приносять зиск, –
Серце б’ється рівномірно
І стає стабільним тиск.
Вже без помочі цигарки,
Віршам змісту надаю, –
Букви сіються на аркуш,
Наче зерна у ріллю.
2025.09.02
22:08
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.
В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.
В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Гренуіль де Маре /
Критика | Аналітика
Вам пощастило, або Сім секретів для любителів перекладати вірші з російської
Секрет перший: смисл
Вам таки пощастило. Поезія – не проза, отож сенсом вірша перейматися не варто. Може, він, той сенс, там узагалі й не ночував. Може, й сам автор перед написанням цього шедевру вдома не ночував, а вранці, на хвору голову, отаке утнув. Ну, чисто з мізантропічних міркувань: що, лише йому одному так фігово має бути?! Нє-е-е, хай ще й читачі помучаться! Або з гарячки щось наґрамузляв, або санітари вузол на гамівній сорочці забули тугенько затягти…
Секрет другий (загальний): лексика
Вам знову-таки пощастило. Однакових слів у російській та українській – хоч греблю гати. А після 70 років тісної (хоча місцями й дещо примусової) міжнаціональної дружби більшість населення вже слабко орієнтується, де там російське, а де не дуже. Наш рідний суржик – печальне тому підтвердження. Отже, можна ліпити, як на душу ляже. А якщо окремі ревнителі чистоти української мови почнуть сікатися, посилайтесь на словники (у них можна знайти все, що завгодно, особливо з примітками «розм.», «діал.», «рідко вжив.»). Немає у словнику? Тю! Ставайте у гнівно-скривджену позу і кажіть, що це жива мова, яка має повне право на існування - і хай спробують довести протилежне…
Секрет третій (конкретний): інфінітив
Отут халепа. Бо закінчення «–ти» в російській вживається не завжди. Правда, за переклад «Слова о полку Ігоревім» можна братися безбоязно. Але слави на ньому точно не заробиш, та що там слави – бодай якоїсь скандальної популярності…
А от у решті випадків як не крути, а «писать» перекладається як «писати», і що з цим зайвим складом робити – холера його знає… Тулиш його – і так, і сяк, а воно не лізе, хоч ти плач! Чи хоч бери сокиру та й відрубуй той шматок, що висить… А що – ідея! Вірніше, маленька хитрість, і називається вона «скорочена форма інфінітива». І в словниках біля цієї форми зазвичай стоїть сла-а-авна така приміточка: «поет.» (або «літер.») - ну, саме для вас! Так що – бігом у найближчий тату-салон: просіть, хай на пальцях правиці вам зроблять наколочку у вигляді цієї примітки. І тільки-но докучливі критики наміряться вас куснути, а ви їм кулаком – межи очі! Ну, в смислі – покажете татушку, а то грамотні дуже, понімаєш…
Секрет четвертий (знову-таки конкретний): синоніми
Що, не влазить буквальний переклад у рядок? Ви вже те слово і туди, і сюди, і товкачкою, і макогоном, а воно ніяк – то складів не стільки, то наголос не той… Та вам і тут пощастило. Перестаньте ви його, бідолашне, дубасити і відпустіть з миром: вам що - синонімів не вистачає?! Ото бігом руку по лікоть - у купу синонімів, намацайте перший-ліпший – і тягніть. Дехто каже, що вони за смисловими відтінками відрізняються, але ви від тих причеп відмахніться. Аби за формою і розміром підходило, нащо вам ті тонкощі… Ви не повірите: щоб не розбиратися у них, не обов’язково з пелюшок розмовляти російською і нею ж думати, навіть для багатьох «щирих» українців усі ті відтінки у суцільну сірість зливаються.
Секрет п’ятий: критики
Ну, тут вам точно пощастило: усе просто.
1) Критик сам зроду нічого не переклав. Ну, тіпа не впевнений він у своїх силах, не піднімається в нього рука рідну мову калічити. Ич, какіє ми нєжниє! З таким і панькатись нічого: зверхньо так процідіть щось на кшталт «ходють тут всякі…» - нехай пройметься відчуттям власної нікчемності.
2) Критик зуби на перекладах з’їв. Ну й що? І чим це йому допоможе? Всі ж у курсі: ідеальних перекладів не буває. Заходите спокійно на його сторінку, дивитеся, як його уже чмирили попередні «опоненти», творчо переробляєте, і – получи, фашист, гранату! Ліньки розбиратися? Тоді просто вимагайте, щоб критик сам зробив переклад. Ідеальний. Негайно. І кого колише, що йому це не потрібно і він не зобов’язаний нічого перекладати?! Я роблю погано? Ну, то зроби краще або заткнись. Отак!
Секрет шостий: конкуренти
Думаєте, у вас одного перекладацька сверблячка? А, вже не думаєте і переживаєте, як би не загубитися серед решти - бо класиків явно менше, ніж перекладачів їхніх творів. Що ж, і тут вам може пощастити. Секрет простий: як тільки стрінете десь переклад того ж вірша, котрий ви тільки-но домучили, негайно кричіть, що ви – перший! А клятий конкурент у вас списав… Ну, не списав, але однаково підглядав, і без вашої нєтлєнки у нього нічого б не вийшло. І нехай розказує тепер, що він той переклад десять років тому зробив – хто йому повірить? Не буде ж він у суді це доводити!
Секрет сьомий: слава
Отут напевно обіцяти нічого не можу. Все залежить від того, чи маєте ви серед більш-менш відомих літераторів
а) родича;
б) знайомого;
в) друга/подругу;
г) іншу близьку людину, якій випала гірка доля любити вас не «за», а «всупереч».
Тоді є шанс вблагати цього горопаху написати рецуху на вашу непересічну творчість. І не просто написати, а спеціальними термінами. Ну, щоб ніхто нічого не зрозумів, але ясно було, що мова йде про серйозні (ба – глобальні!) речі, і що вас хвалять. Звичайні слова повинні тільки вряди-годи стрічатися, у пропорції 1:20 (аби пересічний читач не сумнівався, що він читає все ще український текст).
Обов’язкова умова: рецензент має бути дипломованим філологом. Інакше просто подумають, що чоловік несповна розуму… І нічого я не пересмикую! Людям властиво з недовірою ставитися до всього незрозумілого. Зате наявність офіційного папірця з печаткою заспокоює, і мало не освячує будь-яку нісенітницю.
Ну, уявіть таку картину: біжите ви вранці на роботу звичним маршрутом, а тут посеред дороги – геп! Прямо перед вами щось зелене, пожмакане, і шерсть пацьорками висить… Сидить, очі вибалушило і квилить жалібно. От скажіть чесно: підійдете ви до нього? А ну ж як воно кусається? А якщо ще й скажене? Правда, схоже на сусідського цуцика Кузю, але ж – зелене! І в пацьорках! А на шиї табличка: «Каузальність». Та ви його десятою дорогою обійдете, бо ж – на роботу! Шеф приб’є і питати не буде, з якої причини ви спізнилися… Але уявімо, що сьогодні вихідний і ви просто гуляєте. Тоді, можливо, ви зателефонуєте кудись_там_екологам_філологам і вони навіть пришлють консультанта – мовляв, хай розбереться, що то за звір.
- А-а-а! – зі знанням справи тягне спец. – Та це ж каузальність, себто, по-простому, – причинність!
- Тьху! – спльовуєте ви спересердя. – Та це я знаю, воно не кусається… а чого ж воно все в зеленці і на себе не схоже?
- Чого-чого… - мнеться, ховаючи очі, консультант і косує по сторонах – куди б це від вас злиняти. – Та гуляв тут один філолог, дипломом на ходу милувався… Перечепився через оце звірятко, впав та пом’яв трохи. Ото воно тепер в зеленці, покоцане і каузальність… а як його ще після такої наруги назвеш?!
Але вернімося до питання слави. Байдуже, хто і що з приводу ваших перекладів буде говорити. Скандали, літературні «розборки» - все годиться. Головне, аби ваше ім’я якнайчастіше звучало поряд зі словом «перекладач» і врешті-решт стало його синонімом. Щоб люди звикли до цього. І запам’ятали – ну, майже як у класика: «чи він украв, чи у нього вкрали…»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Вам пощастило, або Сім секретів для любителів перекладати вірші з російської

Вам таки пощастило. Поезія – не проза, отож сенсом вірша перейматися не варто. Може, він, той сенс, там узагалі й не ночував. Може, й сам автор перед написанням цього шедевру вдома не ночував, а вранці, на хвору голову, отаке утнув. Ну, чисто з мізантропічних міркувань: що, лише йому одному так фігово має бути?! Нє-е-е, хай ще й читачі помучаться! Або з гарячки щось наґрамузляв, або санітари вузол на гамівній сорочці забули тугенько затягти…
Секрет другий (загальний): лексика
Вам знову-таки пощастило. Однакових слів у російській та українській – хоч греблю гати. А після 70 років тісної (хоча місцями й дещо примусової) міжнаціональної дружби більшість населення вже слабко орієнтується, де там російське, а де не дуже. Наш рідний суржик – печальне тому підтвердження. Отже, можна ліпити, як на душу ляже. А якщо окремі ревнителі чистоти української мови почнуть сікатися, посилайтесь на словники (у них можна знайти все, що завгодно, особливо з примітками «розм.», «діал.», «рідко вжив.»). Немає у словнику? Тю! Ставайте у гнівно-скривджену позу і кажіть, що це жива мова, яка має повне право на існування - і хай спробують довести протилежне…
Секрет третій (конкретний): інфінітив
Отут халепа. Бо закінчення «–ти» в російській вживається не завжди. Правда, за переклад «Слова о полку Ігоревім» можна братися безбоязно. Але слави на ньому точно не заробиш, та що там слави – бодай якоїсь скандальної популярності…
А от у решті випадків як не крути, а «писать» перекладається як «писати», і що з цим зайвим складом робити – холера його знає… Тулиш його – і так, і сяк, а воно не лізе, хоч ти плач! Чи хоч бери сокиру та й відрубуй той шматок, що висить… А що – ідея! Вірніше, маленька хитрість, і називається вона «скорочена форма інфінітива». І в словниках біля цієї форми зазвичай стоїть сла-а-авна така приміточка: «поет.» (або «літер.») - ну, саме для вас! Так що – бігом у найближчий тату-салон: просіть, хай на пальцях правиці вам зроблять наколочку у вигляді цієї примітки. І тільки-но докучливі критики наміряться вас куснути, а ви їм кулаком – межи очі! Ну, в смислі – покажете татушку, а то грамотні дуже, понімаєш…
Секрет четвертий (знову-таки конкретний): синоніми
Що, не влазить буквальний переклад у рядок? Ви вже те слово і туди, і сюди, і товкачкою, і макогоном, а воно ніяк – то складів не стільки, то наголос не той… Та вам і тут пощастило. Перестаньте ви його, бідолашне, дубасити і відпустіть з миром: вам що - синонімів не вистачає?! Ото бігом руку по лікоть - у купу синонімів, намацайте перший-ліпший – і тягніть. Дехто каже, що вони за смисловими відтінками відрізняються, але ви від тих причеп відмахніться. Аби за формою і розміром підходило, нащо вам ті тонкощі… Ви не повірите: щоб не розбиратися у них, не обов’язково з пелюшок розмовляти російською і нею ж думати, навіть для багатьох «щирих» українців усі ті відтінки у суцільну сірість зливаються.
Секрет п’ятий: критики
Ну, тут вам точно пощастило: усе просто.
1) Критик сам зроду нічого не переклав. Ну, тіпа не впевнений він у своїх силах, не піднімається в нього рука рідну мову калічити. Ич, какіє ми нєжниє! З таким і панькатись нічого: зверхньо так процідіть щось на кшталт «ходють тут всякі…» - нехай пройметься відчуттям власної нікчемності.
2) Критик зуби на перекладах з’їв. Ну й що? І чим це йому допоможе? Всі ж у курсі: ідеальних перекладів не буває. Заходите спокійно на його сторінку, дивитеся, як його уже чмирили попередні «опоненти», творчо переробляєте, і – получи, фашист, гранату! Ліньки розбиратися? Тоді просто вимагайте, щоб критик сам зробив переклад. Ідеальний. Негайно. І кого колише, що йому це не потрібно і він не зобов’язаний нічого перекладати?! Я роблю погано? Ну, то зроби краще або заткнись. Отак!
Секрет шостий: конкуренти
Думаєте, у вас одного перекладацька сверблячка? А, вже не думаєте і переживаєте, як би не загубитися серед решти - бо класиків явно менше, ніж перекладачів їхніх творів. Що ж, і тут вам може пощастити. Секрет простий: як тільки стрінете десь переклад того ж вірша, котрий ви тільки-но домучили, негайно кричіть, що ви – перший! А клятий конкурент у вас списав… Ну, не списав, але однаково підглядав, і без вашої нєтлєнки у нього нічого б не вийшло. І нехай розказує тепер, що він той переклад десять років тому зробив – хто йому повірить? Не буде ж він у суді це доводити!
Секрет сьомий: слава
Отут напевно обіцяти нічого не можу. Все залежить від того, чи маєте ви серед більш-менш відомих літераторів
а) родича;
б) знайомого;
в) друга/подругу;
г) іншу близьку людину, якій випала гірка доля любити вас не «за», а «всупереч».
Тоді є шанс вблагати цього горопаху написати рецуху на вашу непересічну творчість. І не просто написати, а спеціальними термінами. Ну, щоб ніхто нічого не зрозумів, але ясно було, що мова йде про серйозні (ба – глобальні!) речі, і що вас хвалять. Звичайні слова повинні тільки вряди-годи стрічатися, у пропорції 1:20 (аби пересічний читач не сумнівався, що він читає все ще український текст).
Обов’язкова умова: рецензент має бути дипломованим філологом. Інакше просто подумають, що чоловік несповна розуму… І нічого я не пересмикую! Людям властиво з недовірою ставитися до всього незрозумілого. Зате наявність офіційного папірця з печаткою заспокоює, і мало не освячує будь-яку нісенітницю.
Ну, уявіть таку картину: біжите ви вранці на роботу звичним маршрутом, а тут посеред дороги – геп! Прямо перед вами щось зелене, пожмакане, і шерсть пацьорками висить… Сидить, очі вибалушило і квилить жалібно. От скажіть чесно: підійдете ви до нього? А ну ж як воно кусається? А якщо ще й скажене? Правда, схоже на сусідського цуцика Кузю, але ж – зелене! І в пацьорках! А на шиї табличка: «Каузальність». Та ви його десятою дорогою обійдете, бо ж – на роботу! Шеф приб’є і питати не буде, з якої причини ви спізнилися… Але уявімо, що сьогодні вихідний і ви просто гуляєте. Тоді, можливо, ви зателефонуєте кудись_там_екологам_філологам і вони навіть пришлють консультанта – мовляв, хай розбереться, що то за звір.
- А-а-а! – зі знанням справи тягне спец. – Та це ж каузальність, себто, по-простому, – причинність!
- Тьху! – спльовуєте ви спересердя. – Та це я знаю, воно не кусається… а чого ж воно все в зеленці і на себе не схоже?
- Чого-чого… - мнеться, ховаючи очі, консультант і косує по сторонах – куди б це від вас злиняти. – Та гуляв тут один філолог, дипломом на ходу милувався… Перечепився через оце звірятко, впав та пом’яв трохи. Ото воно тепер в зеленці, покоцане і каузальність… а як його ще після такої наруги назвеш?!
Але вернімося до питання слави. Байдуже, хто і що з приводу ваших перекладів буде говорити. Скандали, літературні «розборки» - все годиться. Головне, аби ваше ім’я якнайчастіше звучало поряд зі словом «перекладач» і врешті-решт стало його синонімом. Щоб люди звикли до цього. І запам’ятали – ну, майже як у класика: «чи він украв, чи у нього вкрали…»
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію