І не читай, Юлю - як завжди, кожен залишився при своїй думці, народження жодної істини зафіксоване не було :))

Народження істини, це як народження бога?
Так ось, дорога Гренуіль, незабаром 21-22 грудня воно, це народження (на погляд древніх) може статися! )
Почне приростати день. )
Це бучно святкувалося...

"Під Новий рік прибавилось дня на заячий скік"? А чом би й не відсвяткувати, снігу нема - то хоч день трошки довшим стане, все на душі світліше буде :)

Здрастуйте, Василю :) Нарешті знайшла час, щоб забігти на ПМ.
Наприкінці марафону мене чекав "приз" - тиск 170/110 (при звичних 110/70) :)
Так що до п'ятої години ранку доця мене "розважала" укольчиками і таблеточками :) А "гвоздьом" програми була кототерапія. Зазвичай Стьопку не допросишся, щоб хоч поруч полежав, а тут само на диван до мене причалапало: прямісінько по мені, як по бульвару, додибало до шиї і вляглося... Горло передавив, я аж дихати стала через раз. Хриплю до дитини: "Ну, все, кранти твоїй мамані: як інсульт не вхопить, то кіт додушить!" А вона мені так суворо: "Мовчи і терпи, то він тебе лікує!" - "То хоч хвоста з рота забери, - відпльовуюся я, - чи я маю котячу шерсть замість таблеток ковтати?!"
І толочився по моїй шиї та голові цей хвостатий "лікар", аж поки не впав тиск до більш-менш пристойних цифр. А тоді встав, потягнувся солодко та й подався собі на підвіконня - тіпа "ну, от, відробив вам за харчі, а то вічно шматком "Кіте-Кету" попрікаєте..." :))
А щодо перекладів "з російської, коли мовою оригіналу є вірменська, казахська тощо" - тут, мабуть, треба бути генієм, аби після такого перекладу від оригіналу хоч щось залишилося... :))

Умнічка Стьопочка! Приїду - пожмакаю :)

Жмакатєльніца ти наша ;)
Бач, цього разу вже без сидіння під батареєю обійшлося :) А потім цілий вечір було обнюхування дивана і запитальне мавкання - мовляв, де гостей поділа?! Я тут тільки насмілився поближче з ними познайомитися, а вже нема з ким... (((

Ото скажи йому, що нічого було з-за дверей зиркати. наступного разу приклеюй його скотчем :))

То ж кричати буде! Воно тобі нада - те котяче дике волання? Не забувай: він глухий, а не німий ;))

Гран мерсі :)

Щодо перекладів - але ж навіщось люди цим займаються, значить, якийсь сенс для себе у цьому знаходять :)
О, а на КП я якось навіть уваги не звернула :) Гарне число :)

От про собак-"лікарів" я не чула (про котів - багато разів). Бачте, яка вам хороша і розумна собачка трапилася :) Може, і ті, котрих біля хати в будці тримають, теж так уміють, але ж їх у ліжко до хазяїна ніхто не пускає :)
Щось мені починає здаватися, що люди теж так могли б (і себе лікувати, і одне одного) - якби не були змалечку цивілізацією скалічені... :(
Дякую за побажання. Ви теж себе бережіть - погода нині така, що тільки віруси хапати :((

О, Зоряна заблудилася :) Воно й не дивно - на вулиці ніч, снігу нема - темно...
(Наливає гості чаю, на тарілочку кладе зефір в шоколаді, а на коліна - Стьопку) ;)

і нічого я не заблудилася :)(гладить кота, надкусює зефір, ділячись зі Стьопою, і задоволено запиває чаєм ;))

не вір, Зорько. зефіра в шоколаді вже немає. ще з вчора :)) а щодо колін і Стьопкі - бу-га-га. тільки якщо він скотчем приклеєний.

Стьопку? скотчем?!! :( я шо, ізвєрг?!