ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.11.19 22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші

В Горова Леся
2026.11.19 22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к

Артур Курдіновський
2026.11.19 16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Ольга Садкова
2026.07.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Єфіменко (1988) / Інша поезія

 Жоржині на пору
Відчуваю себе так, ніби побачила
не свої долоні на склі
між мною і моїми садами,
моїми пернатими жоржинами,
моїм гострим кленовим гіллям.
Так, ніби я єдина цариця
на своєму сліді,
ніби слід мій єдиний
на цілу осінь,
ніби очі мої - єдині,
які здатні на зір.
Суглоби будинків набрякли,
і двері зачиняються щільніше,
світло важчає і падає в траву,
пернаті сонця осені
збирають армію на вірну гибель,
я їх благословляю.




Найвища оцінка Флоріка фон Таненбаум 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Анастасія Поліщук 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-07 19:53:32
Переглядів сторінки твору 6518
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.084 / 5.38  (3.650 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.650 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.863
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.07.11 23:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 21:23:45 ]
єдина цариця
на своєму сліді - якось не малюється образ.

а от "пернаті сонця осені" - красиво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Єфіменко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 21:29:33 ]
а це не образ, це метафора. ) але дякую за зауваження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 21:28:29 ]
"...єдиний слід на цілу осінь"... гарний стрибок, гадаю, рекордсменський на ПМ ( тут так ніхто не вміє) :)

Якщо серйозно: гарно написано!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Єфіменко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 21:30:24 ]
рада чути. тобто читати. =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 22:16:48 ]
Прочитала про "пернаті жоржини" - і аж головою закивала: точно, пернаті! Класно сказано :)
Я ці квіти теж дуже люблю - а якби їх не треба було закопувати-викопувати, то любила б ще більше :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Єфіменко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 22:19:12 ]
у мене також осінні квіти - улюблені. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-11-08 04:33:57 ]
Славно ж як!.. Але на вірну гибель? Благословляти?
Ні... Тут проситься інше слово...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Єфіменко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-08 07:43:24 ]
дякую.
але ж тоді це був би зовсім інший вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анастасія Поліщук (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-08 09:37:10 ]
Garno. Ale mene tezh trohy bentezhyt' "tsarytsya na svoyemu slidi". Ne znayu chomu. V bud'-yakomu vypadku, garnyy virsh! Nathnennya vam!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Єфіменко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-08 14:53:09 ]
Дякую, вам також. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-08 17:37:14 ]
Пернаті жоржини - чудові. Закінчення гарне.

А от "цариця на своєму сліді"... Вона ж не на одній нозі стоїть? Може, таки краще "цариця свойого сліду"? Тоді це буде метафора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Єфіменко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-08 20:33:24 ]
і до чого тут ноги взагалі?... ) ніби слід тільки ногою залишити можна. проте Ваш варіант мені також довподоби, дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-08 20:45:12 ]
Цікаво... А чим ще?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Єфіменко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-08 20:51:41 ]
дією, думкою, втіленням, рішенням etc. - обирайте. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Флоріка фон Таненбаум (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-10 15:08:34 ]
Не розумію як можна так "впритул" дивитися аби не зрозуміти цей неперевершений образ, на якому частково як на мене цей не менш неперевершений твір і побудований...цариця на своєму сліді...знов таки практично абсолютна метафора, сами цим словосполучення передається уся необоротність долі Ліричної Героїні, так ніби вона погрузла у цьому своєму сліді, не просто зним злилася, ні, повністю протилежне, вона ніби застрягла на ньому і стала його частиною, вона ніби стала якимось монументом...незворушним монументом, ніби це такая її знов таки доля бути цією царицею, доля, що йде можливо проти її власного бажання, однак не проти її Розуміння необхідності цього, нагадує епізод с роману "Майстер і Маргарита" коли Маргариті потрібно було стояти на балу Сатани та приймати вітання від мешканців пекла...і кінець цього вірша він ніби підтвердужє це...незворотність цього акту...і головне шо Вами він зображений як практично акт милосердя...іще одна асоціація особисто в мене з текстом Пауля Целана "Herzog der Stille", Гецог чи то Князь тиші, його думаю можна знайти в українських чи то російських перекладах, там теж, цей герцог тиші зоображений у подібному печально-власномму образі...що збирає своїх солдат коло замку і роздає їм "стебла печалі" да йде "щоб мечі опустити" і звичайно там як і у Вашому творі неперевершено майстерно передано відчуття Осені...В котрий дякую Вам Оксано за те що Ви робите.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Єфіменко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-10 18:28:00 ]
а цікава паралель із "Князем тиші", дійсно. ) перечитаю це творіння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-11-10 18:42:06 ]
а я не розумію, Флоріко, як можна було за кілька днів так постаріти. Ви забули свій справжній день народження? чи їх було так багато, як ваших емоцій і спогадів? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-11-10 18:48:50 ]
мені взагалі подобаються такі флешмоби. тільки трохи менше пафосу і все виглядатиме більш природно )