ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.27 23:18
* 241 *
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Сокровенності слово
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
В кураю вирують перші квіти
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Бумеранги апокаліпсису
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
* * *
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Забути про квіти
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Ципріан Каміль Норвід
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
* 240 *
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Від'їзд
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Повішений
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лик безсоння
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Розкладене по поличках
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
* * *
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
Лімерики G 1
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
* * *
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 пародія « Втома »

Алексий Потапов
поезія * * * (либидо)


"Лишь осень лизнула украдкой -
И я раздражен языком,
Хоть с нежностью вычурно-сладкой,
А также с интимной знаком.

Но я не поэт, не прозаик.
Мне осень – сезон и квартал.
Либидо меня не бросает,
Но как от него я устал..."

...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-11-09 15:14:04
Переглядів сторінки твору 8834
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.820
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 21:45:15 ]
Гаррі Сідоров?!!!!!
о…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-09 20:55:47 ]
Чудово, Іване! Я б сюди ще заголовок придумав типу "лібідолиз" чи щось подібне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-09 23:12:24 ]
Вітаю, Ярославе! Назва дійсно могла бути "потужніша", але вже назвалося так, то хай буде. Дякую за оцінку, Друже! Тішуся!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-11-10 11:30:39 ]
А Чорногуз все в своєму стилі.....)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 21:10:56 ]
Вітаю, Іване!Влучна і смішна пародія. А коли почути у виконанні автора - то, певно, ефект був би ще сильніший...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-09 23:16:40 ]
Привіт, Лариско! Радий тобі,і радий що сподобалося. Ну, виконання автора - хіба на "бартер" - на твоє читання своїх віршів.(Жартую) Може десь ще на фесті якому... Дякую щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 21:11:49 ]
...Я мала на увазі автора пародії, взичайно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-09 23:19:22 ]
Ти б хотіла, щоб ми з Олексієм разом почитали? То дуже дорого вийде...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-11-10 11:31:25 ]
Мы за ценой не постоим! :))))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-10 16:33:09 ]
Нєє, не хочу, щоб ви разом читали: мені автор того вірша, з його...хм... "красотой поетіческого слова" (його нєтлєнний вираз), в даному контексті не цікавий, бо цей чоловік не розуміє, чому на його твір пародія написана.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-11-10 16:39:18 ]
Хм.) А багато хто не розуміє, чого на їхній вірш раптом пародію написали.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-10 17:02:11 ]
Але не всі про себе пишуть: "Нужно работать над красотой поетіческого слова, как ето дєлаю я".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-11-11 15:58:46 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 23:17:36 ]
Не думаю, Іване, що взимку язик відпочине. Тоді якраз залізо гарно лижеться!)
Гарна пародія!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-11-10 11:38:04 ]
А Ви пробували?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-10 13:34:06 ]
Не все зразу. Зрештою, ще не вечір, Ірино)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-09 23:50:23 ]
Привіт, Ярославе! Ти натякаєш, що залізо можна лизнути лише раз? В мороз. Не позавидуєш ЛГ, нє?
Дякую за комент, радий тобі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-10 12:22:26 ]
Коменти Олександра Дяченка (і коменти-відповіді на них Гентоша і Жулай) видалені за проханням пана Дяченка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-11-10 12:30:48 ]
А я би не видаляла... Ато спочатку понаписують тут деякі всякого, а потім просять щоби видалили ту писанину.....
Думати головою треба спочатку, а не ... пробачте.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-11-10 13:07:52 ]
Будьте добрее, Ирина (Ваше фамилие, если, по-русски, то получается, что Июль? А это самый теплый месяц на нашем полушарии Земли). Любой из нас имеет право писать все, что считает нужным. Что не запрещено - то разрешено. Меня так учат на курсах юристов. Семимесячные они, очень удобные. А по окончанию получу пластмассовый значок. Сейчас все очень легко. И поэтом стать - тоже. Формально, правда. А на самом деле - не знаю, но пробую.
Ну да ладно.
Кусачая, по-моему, получилась пародия. Или вольной трактовки.

"Ще б осінь якóсь пережити!
Лизнý – бо на віру не звик…
(Минулося літо – ми квúти)
Я осінь тепер – “на язик”.

Можно было бы вместо "якось" написать "мені". Прекрасное местоимение, как мне кажется, хозяйственное и современное.
А с кем ЛГ состоит в квитах, позвольте (это я уже к автору обращаюсь) поинтересоваться?

"Дістали ронделі і рими –
Кидають то в холод, то в жар…
Інтими, інтими, інтими –
Лібідо хіба Болівар?"

Да, Боливар не выдержит двоих. Кого будем убивать?
Быть может, его? То есть, ее, лошадь? Почему тогда кличка у лошади мужская? Лошадь - это ведь она.
И грация у нее женская. Ноги-бутылочки, плавные изгибы, норов, терпеливость. И у Пегаса кличка мужская. Странно это все. Мне так почему-то кажется.

"Вже б зúму – бажання єдине…
Ну, валянки, звісно, кожух…
Та може язик відпочине,
Бо так вже… сезонно… розпух".

А насчет языка - это точно. Лююят у нас трепаться, о чем не следует. А нужно работать над крастой поэтического слова. Так, как это демонстрирую я.
За что пародируют, правда, я так и не понял.
Но благодарствую.
Доброта - это всепрощающее оружие. Правда, если не им не нападать. Или применять адресно. Потому что не все ее правильно воспринимают.
Вот как. Мне так почему-то кажется.


1   2   3   Переглянути все